Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) – це важке інфекційне захворювання
з летальним послідком. Нині ця хвороба стала однією з найбільш
соціальних і медичних проблем у багатьох країнах світу. Провідними
патогенетичним механізмом СНІД є ураження і руйнування імунної системи
організму людини. Дія вірусу на імунну систему комплексна і незворотня
ВІЛ-внутрішній паразит, самотня вірусна частка, інертна і не здібна
розмножуватися або чинити якусь шкоду, доки не потрапить усередину
клітин. Протягом двох років (починаючи в 1981) було з’ясовано загальну
картину хвороби, знайдено її збудника – ВІЛ (від англ. HIV-вірус
імунодефіциту людини). Розроблено метод аналізу крові, за допомогою
якого виявляють наявність інфекції виявлено специфічні мішені вірусу в
організмі. Встановлено, що цей вірус належить до групи ретровірусів, які
подібно до інших клітинних паразитів прагнуть до співіснування з
організмом – хазяїном.

Перші випадки захворювання на СНІД діагностована в 1981 р. у молодих
гомосексуалістів США. Спочатку хвороба здавалася зовсім загадковою. У
крові хворих виявили виснаження окремих лейкоцитів – Т-лімфоцитів,
внаслідок чого хворі піддавалися дії патогенів, які легко подолала б
здорова імунна система. Згідно гіпотези початку 80-х років, спроможність
імунної системи хворого виконувати свої функції зменшується під впливом
чужорідних білків, навіть білків сперми, які попадають в організм
чоловіків під час гомосексуального статевого акту. Проте імовірними було
те, що цей незрозумілий синдром мав зв’язок з якимось новим інфекційним
агентом. Р.Голлю висловив, думку про те, що таким агентом швидше всього
міг би бути ретровірус. Пізніше вчені встановили, що збудник СНІД, як і
НТLV, може передаватися під час не тільки гомосексуального, а й
гетеросексуального статевого акту зі спермою, а також з кров’ю. З іншого
боку, Ессекс з медичної школи Гарвардського університету показав, що
ретровірус котів є збудником раку і значно пригнічує імунні систему.

Р.Галло спільно з Теміном виявили, що зараження людини ВІЛ розпочалося
понад 20 років тому, але не раніше ніж 100 років тому. Допускають, що
він існував тривалий час у невеликих ізольованих селищах Центральної
Африки. Але у зв’язку зі зміною умов проживання, міграцією населення, з
віддалених районів у великі міста ВІЛ перестав існувати ізольовано. До
того ж у місті ставлення до сексу інше, ніж у провінції, а також
набагато частіше переливається кров.

Жертви, які спричинив СНІД є колосальні. Вони складають мільйони по
цілому світу. Тому було утверджено всесвітній день пам’яті померлих від
СНІДу. У цей день, 19 травня, велика кількість мешканців планети
прикололи до одягу червону стрічку – в знак скорботи і в пам’яті про
мільйони людей, котрих СНІД лишив життя, в знак солідарності з тими, хто
має ВІЛ-позитивний статус, або вже хворий СНІДом. Цей символ
всесвітнього антиспідного руху придумав художник Френк Мур в квітні 1991
року. В листопаді 1991 року на концерті, присвяченому пам’яті Фредді
Меркьюрі, в Великобританії червону стрічку надягнули 70 тисяч
прихильників артиста. Дуже скоро стрічка кольору крові стала всесвітнім
символом боротьби зі СНІДом і солідарності з тими, кого зачепила ця
проблема.

A>Foooooooooooooo

довище ін’єкційних наркоманів – 70 %, то тепер передача вірусу серед
споживачів внутрішньовенних наркоманів значно знизилася. Проте замітно
підвищилося його розповсюдження гетеросексуальним шляхом і до 13% — від
матері до дитини. Вперше міжнародний день пам’яті померли від СНІДу був
відмічений ще в 1983 р. в Сан-Франциско (США). За 20 років, які пройшли
з моменту перших проявів, вірус вразив більше 60 млн. людей. Сьогодні на
планеті нараховується 40 млн. живучих з ВІЛ. Ці люди обох статей, діти.
Майже 25 млн. вже померло від цієї хвороби.

СНІД – справжній хамелеон. Він небезпечний ще і тим, що може маскуватися
під різні шкірні захворювання, клініка й яких така як і у справжніх.
Мозаїчність і чисельність варіацій патологічних процесів, які бувають
при СНІДі, величезна. Видає “авантюриста” лишень те, що протікають ці
захворювання не так, як звичайно. Вже відомо більше 200 різних
інфекційних захворювань – бактеріальних, вірусних, грибкових, які можуть
супроводжувати СНІД. Вони відрізняються тяжкістю проявів, погано
піддаються лікуванню, особливо на пізніх стадіях. Такими ж стають всі
інші хронічні і нехронічні хвороби, які могли бути у пацієнта, що до
того, як він захворів СНІДом. Причому у кожного хворого спостерігаються
особливості, притаманні тільки йому. І тому дуже важливо вчасно
направити хворого на тестування відносно ВІЧ-СНІДу для своєчасного
розпізнавання хвороби, щоб лікувати саме її, а не інші хвороби.

Будь-яка людина незалежна від віку, статі, способу статевого життя може
бути інфікована ВІЛ.

На ранніх етапах хвороби, як правило, ніяких симптомів не буває. Значна
частина вже заражених людей можуть передати вірус до того, як
дізнаються, що вони інфіковані.

Для успішного лікування розвиток хвороби поділили на 6 стадій. Останнюю
– є СНІД. Критерієм діагнозу є поява так-званих опортуністичних
інфекцій, тобто інфекції, котрі не виникають коли здорова імунна
система. У цій стадії смерть настає не пізніше ніж через 2 роки.

Залишається загадкою, чому інфекція ВІЛ прогресує так повільно. Були
випадки, коли від моменту зараження до смерті проходило більше 2 років,
але є приклади коли смерть наставала через 10-12 років. Згідно з однією
гіпотезою це має зв’язок з особливостями самого вірусу. Імунна система
деякий час обмежує поширення вірусу, але він, хоч і повільно, але все не
таки поширюється в організмі.

Зараз з’являється все більше дітей від ВІЛ-інфікованих матерів.
Встановити і поставити діагноз ВІЛ-інфікованих не можна поки їм не
сповнилося півтора роки.

При бажанні ВІЛ позитивна вагітна жінка може пройти курс антитровірусної
терапії, який значно знижує ризик передачі віруса. А це немалий шанс, що
у хворої мати народиться здорова дитина.

Великий процент ВІЛ-інфікованих це наркомани, проститутки,
гомосексуалісти, але тепер все частіше стають інфіковані жінки і діти,
які близько не підходять до наркотиків і не ведуть розпущений спосіб
життя. Тому якщо ви знаєте інфіковану людину, то не потрібно в ній
вбачати наркомана або ще когось. Необхідно пам’ятати, що можуть бути
небезпечними і такі процедури, як нанесення татуїровки, проколи вух,
іглоферлексотерапія. Якщо ви вдаєтеся до них, упевніться, що
інструментарій продезінфікований та простирелізований. Це не стосується
косметичного обладнання: манікюрного, педикюрного. У разі недбалого
ставлення осіб до нього, воно може спричинити інфікування ВІЛ.

Похожие записи