Реферат на тему:

Штучне вигодовування

Штучне вигодовування — це вимушений засіб годування, коли всі спроби
годувати грудьми виявилися безрезультатними.

Штучне вигодовування:

Перешкоджає встановленню емоційного зв’язку між вами і малюком.

Сприяє частим захворюванням дитини: діарейним, респіраторним,
інфекційним.

Є фактором виникнення алергічних реакцій та захворювань (екзема,
бронхіальна астма).

Збільшує ризик розвитку хронічних захворювань органів травлення,
щелепних, стоматологічних та ортопедичних порушень.

Сприяє появі в майбутньому ожиріння, цукрового діабету, атеросклерозу в
дитини.

Породжує труднощі в навчанні, вихованні, інтелектуальному розвитку
маляти.

Збільшує ризик виникнення у вас ускладнень післяпологового періоду,
сприяє швидшому відновленню здатності завагітніти.

Підвищує ризик розвитку пухлин молочної залози, яєчників.

Перехід дітей на штучне вигодовування має бути суворо зумовлений і
здійснюватися під контролем педіатра. Причинами для штучного
вигодовування, особливо для новонароджених (від народження до 28 днів) і
грудних дітей віком до 4-5 місяців життя, можуть бути повна відсутність
у матері молока або протипоказання до природного вигодовування за
медичними показами (тимчасовими чи постійними) з боку матері або дитини.
Таких протипоказань небагато і вони добре відомі лікарям.

Особливо небажаним є штучне вигодовування в перші 3-4 місяці, так як цей
найбільш незрілий період життя дитини вважається «критичним» для
збереження її здоров’я, а грудне молоко матері допомагає малятам, навіть
недоношеним чи тим, що народилися хворими, подолати недуги і труднощі
цього періоду.

Тому, з метою відстрочки раннього чи занадто форсованого переведення на
штучне вигодовування, ми рекомендуємо не відмовляти дитині в грудному
молоці, якщо у вас воно є хоча б у дуже малій кількості. А у випадку
повної відсутності у вас молока, можна використовувати надлишки грудного
молока інших матерів (після його кип’ятіння).

Від розведень коров’ячого молока до сучасних адаптованих молочних
сумішей

Майже півтора століття пройшло відтоді, коли медики почали
замислюватися, яким чином застосовувати молоко домашніх тварин для
вигодовування малюків, які залишися без грудного молока. Коров’яче
молоко спочатку розводили просто водою, потім почали готувати А, Б, В —
суміші з відварами круп і додаванням цукру, а пізніше вершків. Для
полегшення перетравлювання чужорідного білка коров’ячого молока
пробували додавати в суміші травні ферменти, соляну або лимонну кислоту.
Починаючи з 40-х років ХХ століття, в дитячу дієтику широко ввійшли
бактерійно-ферментовані кисломолочні суміші — кефір, ацидофільне молоко
тощо, але й вони не змогли повністю вирішити цю складну проблему. І
тільки в міру подальшого розширення наукових знань у галузі фізіології
розвитку дитини і її харчування, а також із появою нових сучасних
методів аналізу та технологій харчової промисловості, були створені
суміші, максимально наближені за складом всіх харчових компонентів і
ряду властивостей до грудного молока.

У чому різниця між жіночим і коров’ячим молоком?

Не дарма народна мудрість говорить: «Жіноче молоко створила природа для
дитини, а коров’яче — для теляти». Між цими двома видами молока існують
великі відмінності за складом усіх поживних речовин: у коров’ячому
молоці в 3 рази більше білка і майже в стільки ж разів — мінеральних
солей за рахунок надмірної кількості кальцію, калію, натрію, фосфору,
хлору. Разом із тим, у ньому мало вуглеводів (молочного цукру —
лактози), найважливіших незамінних жирних кислот і цілої низки вітамінів
(А, D, Е, С), а також дуже важливої сірковмісної амінокислоти — таурину,
заліза та інших необхідних компонентів. Воно також не містить властивих
жіночому молоку біологічно активних і захисних факторів.

Тому в малюків під час штучного вигодовування «непідготовленим»
коров’ячим молоком або звичайними сумішами, в зв’язку з надлишком одних
і нестачею інших харчових компонентів, виникають несприятливі зміни в
обмінних процесах і порушується їх розвиток. Вони проявляються в формі
хронічних розладів харчування: гіпотрофії або паратрофії, хвороб
вітамінної недостатності, рахіту, анемії, а також інших недуг,
пов’язаних із порушеннями захисних сил дитячого організму.

Як змінюють склад коров’ячого молока для адаптованих молочних сумішей

Еталоном поживної цінності й збалансованості всіх харчових речовин для
адаптованих молочних сумішей є жіноче молоко.

Для адаптації, тобто наближення складу коров’ячого молока до жіночого,
необхідно модифікувати всі складові його харчові компоненті: білки,
жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні солі й деякі мікроелементи. Це
здійснюється за суворо визначеними технологіями на спеціалізованих
підприємствах із випуску продуктів дитячого харчування при дотриманні
всіх гігієнічних вимог, які ставляться до продуктів дитячого харчування.

Білки

Першим кроком адаптації є зменшення кількості загального білка від 33-35
г/л в коров’ячому молоці до 14-17 г/л і мінеральних солей — з 7,0 г/л до
3,5 г/л відповідно. З цією метою використовують у встановлених
пропорціях знежирене коров’яче молоко і оброблену спеціальним методом
демінералізовану молочну сироватку. За таких умов одночасно вирішується
кілька завдань: основні білкові фракції — сироватковий білок і казеїн —
доводяться до такого, як у грудному молоці співвідношення — 60:40%,
покращується амінокислотний склад білка і підвищується його біологічна
цінність, зменшується білково-сольова концентрація. Для дітей, особливо
першого півріччя життя, це має надзвичайно важливе значення, оскільки
функція нирок у них ще незріла і вони не спроможні виводити з організму
кінцеві продукти обміну (шлаки) у великих концентраціях.

Жири

Кількість жиру в коров’ячому молоці, як і в жіночому, коливається в
межах 35-38 г/л, але він у 5 разів бідніший на незамінні поліненасичені
жирні кислоти — лінолеву, ліноленову, арахідонову. Ці жирні кислоти
мають дуже важливе значення для загального розвитку дітей, формування
клітин мозку, сітківки очей та інших тканин.

Тому в адаптованих молочних сумішах відбувається збагачення жирового
компонента поліненасиченими жирними кислотами шляхом повної або
часткової заміни молочного жиру рослинними маслами, які багаті на ці
жирні кислоти, а також вітамін Е. В основному використовуються
соняшникове, кукурудзяне, соєве і кокосове масла.

У відповідних поєднаннях вони забезпечують необхідний дитині оптимальний
вміст і співвідношення найважливіших жирних кислот і вітаміну Е.

Вуглеводи

Найкращим вуглеводом для грудних немовлят є лактоза (молочний цукор).
Вона виконує в організмі, що росте, низку важливих функцій — забезпечує
його енергією, яка легко засвоюється, створює сприятливе середовище для
фізіологічної мікробної флори, постачає мозок дитини необхідними
структурними компонентами. В жіночому молоці лактоза міститься в
кількості 6,7-7,4 г/л, у коров’ячому молоці її значно менше — 4,8 г/л.
Тому сучасні адаптовані молочні суміші, призначені для вигодовування
здорових дітей, збагачені лактозою до рівня вмісту її в грудному молоці.
Поряд із цим, випускаються продукти й з іншими вуглеводами (кукурудзяна
патока, мальто-декстрин, цукор, крохмаль, борошно круп), які
використовуються за медичними або технологічними показами.

Вітаміни та інші біологічно активні речовини

В коров’ячому молоці деякі вітаміни і біологічно активні речовини
(таурин, карнітин, холін та інші) містяться в дуже малих кількостях. З
їх нестачею можуть бути пов’язані численні порушення в організмі дитини.
Наприклад, у коров’ячому молоці вітаміну D менше, ніж в жіночому, в 20
разів, вітаміну Е — в 10 разів, середньорічна А-вітамінна активність
нижча в 1,5 разів, а таурину — вільної сірковмісної амінокислоти — менше
в 35 разів.

Тому всі сучасні адаптовані молочні суміші в процесі їх виробництва
збагачуються збалансованим комплексом вітамінів з розрахунку добової
потреби в них у дітей першого року життя.

Таурин і ель-карнітин вводять до складу молочних сумішей, призначених
для малюків першого півріччя життя, оскільки вони найбільш потрібні
немовлятам саме цього віку.

В зв’язку з тим, що при змішаному і штучному вигодовуванні в дітей
нерідко виникає залізодефіцитна анемія, адаптовані молочні суміші
містять збільшену кількість заліза за рахунок додавання його в процесі
вироблення продуктів.

Яку молочну суміш вибрати для малюка?

Перед тим, як вибирати молочну суміш, порадьтеся з лікарем. Купуючи
молочну суміш, уважно вивчіть надписи на етикетці, де вказані всі
необхідні дані: вік дітей, для яких рекомендується суміш, склад всіх
основних компонентів і калорійність, спосіб приготування, термін
зберігання тощо.

Серед сухих молочних сумішей вітчизняного виробництва є продукти, які
рекомендуються дітям віком від народження до 12 місяців. Це молочні
суміші «Детолакт» і «Віталакт». Але є й інші, також добре відомі суміші
— «Малютка» (для дітей віком від народження до 3 місяців) і «Малиш» із
рисовим, вівсяним, гречаним борошном (для дітей від 3 до 12 місяців).

Сухі молочні суміші закордонного виробництва поділяються за віковим
призначенням і ступенем адаптації на високоадаптовані молочні суміші з
народження — «базисні», та адаптовані «наступні» — з шестимісячного
віку. Зазвичай, поряд із назвою цих сумішей стоїть цифра 2.

«Базисні» суміші, як правило, найбільш наближені за складом до грудного
молока, вони містять сироваткові білки у співвідношенні з казеїном
60:40%, збагачені таурином, карнітином та іншими добавками.

«Наступні» суміші відрізняються від «базисних» більшою кількістю білка і
вищою калорійністю. Білок у них менше модифікований або й зовсім не
змінений, тобто містить більше казеїну, вуглеводний компонент
складається з мальто-декстрину, цукрози, добавки крохмалю. Жировий,
вітамінний і мінеральний склад такий, як і в «базисних» сумішах.

Випускаються також «нестандартні» адаптовані молочні суміші для
недоношених дітей і дітей доношених, які народилися з малою масою тіла.
Склад цих сумішей розрахований на стимуляцію темпів росту і збільшення
маси тіла дітей.

Поряд з вказаними адаптованими молочними сумішами випускається ціла
низка спеціалізованих сумішей лікувально-профілактичного призначення:
безлактозні суміші для дітей із непереносимістю молочного цукру
(лактози), суміші на основі білка сої для дітей з алергією на коров’яче
молоко, а також легкозасвоювані гіпоалергенні суміші з розщепленим
білком для дітей із різними важкими виснажуючими захворюваннями, в тому
числі з тяжким формами алергії.

Всі сучасні адаптовані молочні суміші закордонного виробництва, а також
деякі вітчизняного виробництва, є інстантними, тобто готуються швидко,
без кип’ятіння перед вживанням. Це має важливе значення для збереження
вітамінів в продуктах.

Для успішного проведення штучного вигодовування дитини необхідно
дотримуватися правил і рекомендацій:

Молочна суміш, яка замінює грудне молоко, повинна гарантовано
відповідати всім вимогам щодо поживних цінностей і гігієнічної чистоти
дитячого харчування. Такі особливості на даний час властиві адаптованим
молочним сумішам промислового виробництва. Але, вибираючи молочну суміш
для вашої дитини, все-таки порадьтеся з лікарем.

Будь-яку молочну суміш потрібно вводити в раціон малюка методом
«тренування і проби», тобто починати її давати дитині малими порціями,
поступово впродовж 4-5 днів доводячи до потрібної кількості в кожному
годуванні протягом доби. Це полегшить адаптацію травної системи і
обмінних процесів немовляти до чужорідної їжі й дасть можливість
з’ясувати, чи не має на цей продукт алергічної реакції.

Кількість годувань, на відміну від грудного вигодовування, повинна бути
фіксованою за часом і відповідати віку дитини.

Треба годувати дитину з врахуванням її віку і апетиту, але для
запобігання перегодовування об’єм молочної суміші не повинен
перевищувати вікову потребу малюка в їжі.

Правила годування з пляшечки із соскою при штучному вигодовуванні такі ж
самі, як і при змішаному.

Найпоширеніші помилки, які мами допускають при штучному вигодовуванні:

Необгрунтовані зміни в їжі дитини, особливо в перші 3-4 місяці,
наприклад, при незначному погіршанні стану дитини (кишкові кольки,
зригування тощо). Потрібно пам’ятати, що такі явища можуть бути і при
природному вигодовуванні, а до кожної нової їжі дитина повинна звикнути.

Обмеження їжі та переведення дитини на нову суміш при найменшому
порушенні випорожнень, здутті живота або зригуванні. Безумовно, будь-які
порушення зі сторони травної системи потребують підвищеної уваги батьків
і лікаря, але далеко не завжди виникає потреба в зміні отримуваної
дитиною суміші.

Годування дитини цільним чи розведеним коров’ячим молоком без введення
необхідних коригуючих добавок (жирових, вуглеводних, мінеральних,
вітамінних тощо).

Годування дитини без врахування індивідуальних особливостей її
організму.

Режим харчування при змішаному і штучному вигодовуванні

Режим харчування при змішаному вигодовуванні є індивідуальним, залежним
від кількості молока в мами. При помірному зниженні кількості грудного
молока бажано притримуватися «вільного» принципу — годувати грудьми за
вимогою дитини, як при природному вигодовуванні, а догодовувати молочною
сумішшю в тих випадках, коли дитя після годування грудьми невдоволене і
потребує додаткового харчування. При цьому варто мати на увазі, що в
першу половину дня молока в грудях як правило буває більше, ніж у другу.

При значному зниженні кількості грудного молока режим годування повинен
бути фіксованим у часі, як при штучному вигодовуванні. Це пов’язано з
тим, що штучні молочні суміші затримуються в шлунку дитини дещо довше,
ніж грудне молоко.

Як у першому, так і в другому випадку важко зорієнтуватися, скільки ж
необхідно молочної суміші додати після годування грудьми. Не знаючи
цього, можна допустити як недогодовування, так і перегодовування дитини,
що є небажаним і не пройде безслідно для її здоров’я.

Для вирішення цього питання можна користуватися орієнтовним методом
визначення кількості молока в матері: зважування немовляти до і після
годування грудьми не менше трьох разів на день у різний час.
Використовуючи одержаний середній показник, а також дані наведеної нижче
таблиці, ви зможете визначити приблизну кількість молочної суміші, яку
необхідно додати малюку до кожного годування.

При штучному вигодовуванні об’єм їжі та режим харчування знаходяться в
межах фізіологічної вікової норми, а також індивідуальних потреб дитини.

Здорові діти при правильно організованому вигодовуванні вже в перші дні
або тижні життя вільно переходять на 6-разовий режим харчування, який
зберігається до 5 місяців. Після введення пригодовування встановлюється
режим з 5-разовим прийомом їжі, який у нормі продовжується до річного
віку. Але деякі діти вже з 10-11 місяців відмовляються від п’ятого
прийому їжі та встановлюють для себе 4-разовий режим харчування.

Основними критеріями оцінки правильного харчування і його частоти є
нормальні показники фізичного, статико-кінетичного і психічного розвитку
дитини, а також її жвавий емоційний тонус.

Режим харчування і об’єм їжі при змішаному і штучному вигодовуванні

Вік у місяцях Об’єм їжі, мл/добу Об’єм їжі на одне годування, мл/добу
Кількість годувань на добу Інтервали між годуваннями

до 1 місяця 600-700 90-100 7-6 через 3-3,5 години, нічна перерва 6-6,5
годин

від 1 до 2 місяців 700-900 110-140 7-6 через 3-3,5 години, нічна перерва
6-6,5 годин

від 2 до 4 місяців 800-1000 140-160 6 через 3-3,5 години, нічна перерва
6-6,5 годин

від 4 до 6 місяців 900-1000 160-180 6-5 через 3,5-4 години, нічна
перерва 6,5-8 годин

від 6 до 9 місяців 1000-1100 180-200 5 через 4 години, нічна перерва 8
годин

від 9 до 12 місяців 1000-1200 200-240 5-4 через 4-4,5 години, нічна
перерва 8-9 годин

Харчові добавки і продукти пригодовування промислового виробництва

Соки

Фруктові, ягідні та овочеві соки відносяться до смакових, вітамінних і
стимулюючих травлення харчових добавок та напоїв. Вони містять вітаміни
С, Р, провітамін А (каротин), токоферол, а також легкозасвоювані
вуглеводи — глюкозу і фруктозу, органічні кислоти, мінеральні солі та
мікроелементи. Але їх не можна відносити до продуктів пригодовування,
оскільки вони мають невисоку харчову цінність і калорійність.

У дитячому харчуванні використовуються як свіжоприготовлені, так і
консервовані соки промислового виробництва. Соки починають давати
малюкам із 3-4-місячного віку, спочатку однокомпонентні, індиферентного
смаку — не дуже солодкі чи кислі. До таких соків належать яблучний,
грушевий, персиковий, абрикосовий, малиновий, морквяний. Дітям, схильним
до алергічних реакцій, соки наполовину розводять водою.

Дво- і багатокомпонентні соки, а також соки з м’якоттю рекомендується
споживати малюкам більш старшого віку — в другому півріччі та після
року.

Соки починають давати краплями і поступово збільшують дозу до потрібної
кількості.

Фруктові та овочеві пюре

Фруктові, ягідні та овочеві пюре є хорошим джерелом пектинів і ніжної
клітковини. Ці харчові компоненти сприятливо впливають на процеси
травлення, видільну функцію кишечника.

Крім того, використання подрібненого (гомогенізованого) пюре сприяє
поступовому звиканню дитини до їжі іншої консистенції, що потім полегшує
введення більш густого пригодовування.

Вітчизняні та закордонні підприємства випускають пюре з фруктів і овочів
у широкому асортименті. Вони можуть складатися з одного, двох або
багатьох компонентів, які гарно поєднуються за смаком, ароматом та
іншими якісними показниками. Залежно від віку споживачів, пюре
виготовляють із різними ступенями подрібнення: гомогенізовані для дітей
до 6 місяців, із дрібними часточками продукту — для 6-9-місячних дітей,
із крупними часточками продукту — для дітей старших 9 місяців.

За останні роки асортимент фруктових і овочевих пюре промислового
виробництва значно розширився, з’явилися комбіновані види:
фруктово-молочні (з вершками), фруктово-сирні, фруктово-злакові, а також
м’ясо-овочеві та рибні пюре. Комбіновані пюре характеризуються досить
високою харчовою цінністю і калорійністю, добрими смаковими якостями.
Вони значно розширюють можливості організації повноцінного харчування в
період введення пригодовувань.

Консерви з м’яса і риби

В домашніх умовах страви пригодовування з м’яса і риби готувати нелегко,
тому на допомогу приходять консервовані продукти промислового
виробництва. Випускаються виключно м’ясні та м’ясо-рослинні консерви.
Основу м’ясних консервів складають телятина, кроляче м’ясо, курятина,
індиче м’ясо, нежирна свинина, а також субпродукти. Як рослинну основу
застосовують найрізноманітніші овочі в різних поєднаннях із додаванням
крупи, приправ із городньої зелені, а також рослинної олії.

Для приготування рибних консервів використовують як океанські сорти риб
(хек, мінтай, тріска, лосось), так і річкові (судак, щука, короп) та
різноманітні овочі. З м’яса і риби для малюків 8-9 місячного віку
готують гомогенізоване пюре, для дітей 10-12 місячного віку — консерви з
дрібними часточками продукту. Ці пюре мають достатньо високу харчову
цінність і калорійність. Вони є гарним джерелом повноцінних білків,
жирів, вуглеводів, мінеральних солей, мікроелементів (включаючи залізо),
а також вітамінів. У деякі м’ясо-овочеві та рибно-овочеві пюре додають
гриби, що підвищує харчову цінність цієї страви і надає пікантного
смаку.

Сухі каші

В останні роки все більшою популярністю користуються сухі
молочно-зернові та зернові каші. Їх готують за новими рецептурами і
технологіями з використанням традиційних для дитячого харчування
компонентів: борошна з круп — рис, гречка, пшениця, овес (у деяких кашах
— соя, кукурудза), сухого молока (або без молока), з додаванням цукру,
натуральних фруктових порошків (яблуко, груша, абрикос, банан, малина,
апельсин), фруктових ароматизаторів і вітаміну С. У деяких кашах
використовується також добавка рослинної олії як джерела поліненасичених
жирних кислот. З метою профілактики анемії іноді в каші додається
залізо.

Харчова і енергетична цінність каш висока, їх склад збалансований, вони
містять достатню кількість білка, жиру, вуглеводів, мінералів,
мікроелементів і вітамінів.

За технологією приготування всі сухі каші поділяються на два основних
види: інстантні, тобто ті, які швидко готуються без кип’ятіння і ті, що
перед вживанням потрібно варити.

Крім того, в асортименті каш є молочні та безмолочні, одно-, дво- і
багатозернові (мішанки, асорті), а також каші з натуральними фруктовими
добавками. Такий широкий асортимент каш розрахований на різноманітність
споживачів — здорових дітей і малюків із тими чи іншими порушеннями
здоров’я. Наприклад, безмолочні каші, в тому числі каші на основі
соєвого білка, рекомендуються дітям з алергією до коров’ячого молока і
деяких круп, а немовлятам із непереносимістю глютену (клейковини)
показані каші з рису і гречки. Дітям, які не можуть споживати молочний
цукор (лактозу), також рекомендується каша без молока. Каші
розподіляються і за віком дітей: більш складні й незвичні за складом
рекомендуються малюкам із другого півріччя і більш старшого віку.
Наприклад: молочна каша з печивом і бісквітом — із 6 місяців, молочна
каша «Мюслі» — з 8 місяців, різнозернова каша — з 8-9 місяців.

Сухі каші, приготовлені на основі нових, сучасних технологій, мають
приємний смак, аромат і надзвичайно ніжну консистенцію, що полегшує
дитині процес їх проковтування. Завдяки широкому асортименту каш, у
малюків краще розвиваються смакові та нюхові відчуття.

Похожие записи