Реферат на тему:

Шкідливі звички у чоловіків

Чоловіки не плачуть – вони засмучуються. І значно більше страждають від
стресів і серцево-судинних захворювань. Чоловіки у дев’ять разів
чутливіші до болю, втричі більше п’ють і курять, але не люблять й не
поспішають звертатися до лікарів, тому живуть менше, ніж жінки. Ця
тенденція спостерігається у різних країнах світу, але в Україні вона
особливо разюча. За даними статистики українок на 3,6 мільйона більше
ніж їх партнерів. Як вказує заступник деректора інституту домографії та
соціальних досліджень України Єлла Ліанова, і живуть вони на 12 років
довше, ніж чоловіки тоді як у розвинених державах ця різниця становить
5-6 р. Ризик смерті у віці 20-24 р. серед чоловіків у 3,3 рази вищий,
ніж серед жінок, а ймовірність загибелі у працездатному віці сягає 37
відсотків.

Перешопричина – пиятика!

У чому ж причина настільки різкого росту смертності серед чоловіків у
розквіті сил? Цікаве дослідження провів директор Українського
інформаційного центру з проблем алкоголю та наркотиків Костянтин
Красовський. Він вказує, що зазвичай причину вбачають у погіршеній
соціально-економічних умов, і їх поліпшення, мовляв, зменшить цю сумну
статистику. Якщо порівняти з країнами ЄС, то там чоловіки вмирають в
чотири рази менше, ніж в Україні. Але парадокс у тому, що, наприклад, в
такій пострадянській країні, як Азербайджан, де соціальних проблем, не
менше, ніж у нас, смертність чоловіків утричі менша. Статистичні дані
свідчать, що найчастіше чоловіки гинуть від так званих зовнішніх
факторів (нещасних випадків, отруєнь, самогубств, убивств 43 відсотки,
серцево-судинних захворювань – 22 відсотки, інфекційних захворювань – 13
відсотків, недуг органів травлення – 12 відсотків, хвороб органів
дихання – 5 відсотків, психічних і нервових захворювань – 6 відсотків.
Вважається , що чоловіки стали частіше вмирати тому, що втратили сенс
життя, стабільність. Яка була за радянської системи, але великий ріст
саме отруєнь вибивається з цієї схеми. Очевидно, що смертність чоловіків
буде більшою, ніж жінок, позаяк представники сильної статі традиційно
вибирають небезпечніші професії (водії, пожежники, тощо). Але смерть від
ДТП, падінь і утоплень часто стається в стадії алкогольного сп’яніння.
Так само, як і загибель під час пожеж не пожежників. Половина всіх
смертей на пожежах викликали банальною схемою «Випив – закусив – закусив
– згорів». Алкоголічним чином ріс смертей від вбивств пояснюється не
стільки розгулам криміналу, скільки банальними бійками людей на
підпитку. Тай жінки частіше стають жертвами п’яних побутових скандалів а
не спланованих злочинців. Костянтин Красовський порівнюючи нинішню
смертність чоловіків з періодом чорнобильської антиалкогольної компанії
наголошує: якщо ми не почнемо серйозно ставитися до проблеми алкоголю, і
насамперед як до проблеми здоров’я населення всієї країни, люди
середнього віку в Україні будуть вимирати ще більшими темпами.

Ще один ворог – холестерин

Доктор медичних наук, професор – кардіолог Юліан Кияк зазначає, що
багато людей помирає раптово. Людина може з дому вийти практично
здоровою, піти на роботу чи виїхати за місто і не повернутися.
Співвідношення випадків раптової смерті між чоловіками і жінками 9 до 1.
Тобто 9 чоловіків які раптово вмирають лише 1 жінка. У середньому віці
раптову смерть спричиняє переважно ураження судин серця, так звана
ішемічна його хвороба. Вона має різні форми залежно від ступеня звуження
коронарних артерій. Перша форма – це раптова смерть, друга –
стенокардія, третя інфаркт міокарда і четверта – аритмії. Знаний
професор також вважає, що багато випадків смертні пов’язано з тим, що в
Україні за останні роки вживання алкоголю збільшилося у 4 рази. Це лише
за стандартом абстиненції, погане самопочуття після вживання горілки
настільки важкий, що люди часом накладають на себе руки. Разом з тим,
лише в кожному третьому випадку раптової смерті чоловіків винен
алкоголь, 70 же відсотків чоловіків раптово йдуть з цього світу через
тромбоз коронарних артерій. Найперше, потрібно знати свій рівень
холестерину. Якщо він підвищений, то це призведе до звуження артерій, що
небезпечно. Перший напад загрудинного болю, тобто, стенокардія,
призводить до раптової смерті. Всі серцево-судинні проблеми на десять
років швидше виникають саме у чоловіків. Бо стан судин серця та мозку
визначає вік людини. Чоловіки мають схильність до атеросклерозу. За
кордоном вже у 25-річному віці кожен знає, що потрібно контролювати
холестерин крові. Так само з гіпертонією. Артеріальний тиск повинне бути
менший, ніж 140 на 90 рт.ст. Якщо ці показники підвищені, збільшується
ризик атеросклерозу і раптової смерті. Ворог здоров’я чоловіків і
тютюнопаління. Якщо людина має стенокардію і курить, то ризик раптової
смерті здоров’я на 50 відсотків. За словами Кияки значно вкорочуються
віку чоловікам цукровий діабет, малорухливий спосіб життя, надмірна
вага, стреми на роботі вдома, соціальні негаразди. Родинна схильність до
серцево-судинних захворювань також має величезне значення. Якщо
набирається декілька таких чинників, то чоловік, не до пенсійного віку
може дістати інфаркт. Більше частина таких пацієнтів вмирає, не
доїжджаючи до лікаря, щоб зберегти здоров’я, професор рекомендує щодня
проходити 5 км пішки, уникати стресових ситуацій не переїдати.
Відмовитися від алкоголю та куріння.

Друге серце – в кільці інфекцій

e- ”1O1E>e>1/4BaeBEEiN?ROeR¶kooooooooooococccocococccoc

ших мужчин почастішали випадки раку простати. Цих хвороб можна уникнути,
вчасно звернувшись до спеціаліста. Соціальні недуги, шкідливі фактори
довкілля, тютюнопаліня, зловживання спиртним негативно впливають на
статеву сферу. Тому нічого дивного нема, коли чоловіків уже в 40-50 р.
згасає статевий потяг. А це викликає стреси, нервові розлади та
депресію.

У полі алкоголю

Алкоголізм – це пекло. Визволитися з нього не допоможе ні «підвищення»,
ні кодування, ні навіть гіпноз. Поте позбутися залежності можливо: Про
це свідчать історії життя чотирьох героїв, які вже тривалий час є чи не
найтверезішими серед нас. Ці люди навіть не пригублюють. Адже для них
один ковток спиртного – це повернення у брудне, п’яне життя. Звільнитися
з полону алкоголю їм допомогли товариства анонімних алкоголіків.
Можливо, їхні історії допоможуть тим, хто прагне піднятися з дна.

Одинока алкоголічка

Таня Вірджиніна привчалася випивати на самоті. Тоді в неї ще було все:
чоловік, донька, робота. Якось несподівано невинні чаркування переросли
у залежні запої. Бувало що на ранок вона не пам’ятала, що відбулося з
нею ввечері: на кого кричала, що розтрощила. Чоловіка лякала жінчина
пристрасть до алкоголю, і він то провис її схаменутись, по погрожував,
що здасть у ЛТТ.

«Що з тобою п’ється?» питали рідні. Вона відгаркувалась «Тоді мене всі
ці питання дуже злили – зізнається мені красива 27-річна луканка. – Я
вважала, що коли п’яна, цього ніхто не помічає. Пропивала робочі дні, на
заводі прогулянки, з шестирічною донькою і взагалі життя. Потреба в
горілці ставала ще більшою, я почала пити геть усе, що містить спирт.
Мати скандалила, просила, але.. Через постійні запої Таня втратила
роботу, друзів. Також одного дня вона підійшла до дзеркала, з грудей
мимоволі вирвалося: «Все! Досить!2 Згадала, що їй радили записатися у
товариство анонімних алкоголіків. Коли пішла туди, їй стало легше. Адже
такі самі люди, як вона, — усі прагнули позбутися алкогольної
залежності. «Нам одразу ж сказали: є один шлях до одужання – цілком
відмовитися від спиртного! – розповідає жінка. І ось я розпочала велике
випробування для своєї психіки. Витерпіла аж 25 днів». А тут наближалися
зимові свята. Рідні зібралися за столом, відкоркували шампанське. Усім
налили. Таня потупила погляд. І тут мама заступилася за доньку «Ну хіба
дитині не можна 100 грам шампанського? Он вона скільки вже не п’є!» У
той вечір Таня так набралася. Що впала у нестяму.

«Вранці прокидаюся і чую голос доньки: «Бабусю, а маму з собою на
ковзани візьмемо?» «Ні, нехай та скотина спить, бо тобі буде соромно. Що
в тебе така мама!» Мене враз охопив відчай чому мені не вдається? Чому я
п’ю». Чоловік мене покинув, батьки зненавиділи. Я молода, а попереду –
темрява… Бо там нас вчать казати чаркуванні «ні». Більшість членів
товариства – мої друзі. Тепер я з жахом дивлюся на них, з ким ще п’ять
років тому влаштовувала п’яні гулянки..»

Ховав горілку між намогильними квітами

У Михайла Чорнія, успішного лікаря-ендокринолога з Івано-Франківщини,
алкогольний стаж – 30 років. За це час чоловік лікувався 17 разів, та
нічого не допомогло. А колись чорноокому й кмітливому хлопчині з
гірського села Прикарпаття все вдавалося. Можливо, так велося б і далі,
якби не армія. Хлопець був закріплений за військовою аптекою, а там
спирт-бідонами! «Спочатку пив з начальством, а потім зі всіма підряд, —
розповідає 45-річний чоловік. – Хто б до мене не зайшов, проводжав до
бідона, до бідона. Мене шанували за гостинність. Уявіть: за два роки
служби в армії я 26 разів побував у відпустці вдома! Після армії вступав
до медінституту. Тоді всі на екзамен, а в мене в кишені лише плоска
плішина з горілкою. Без цього допінгу я вже не міг. Відійшов у бік,
хильнув і зайшов в екзаменаційну. Навіть коли вже навчався в інституті
не переставав пити. А потреби мої зростали щодня. Зовні про мій стан
ніщо не свідчило. Рідні не помічали, що я вже добряче випиваю. У хаті
Михайло Чорній ховав горілку в туалеті. Бігав туда протягом дня кілька
разів. А згодом однієї пляшки на день йому було вже замало. Тож коли
вдома влаштовували застілля, Михайло пив із усіма, а потім ішов у сарай
до свого сховку, й надолужував. Маскувався досить вдало. Одного дня
Чорній поїхав на кладовище, щоб впорядкувати могли різних. Як тільки
прийшов на цвинтар, одразу ж пляшку заховав між намогильними квітами.
Поки фарбував парканець, пляшка зпорожніла. А його все нудило і нудило…
Як пояснити рідним, що йому треб відлучитися? Довго не думав: розбив
банку з фарбою – і вже мав нагоду поїхати в місто. Щоб купити й горілку.
А далі алкоголік їхав з містечка за 30 км від дому, що поцмулиганити
«дурньохи» на вокзалі. На гадці було лише одне: як замаскуватися? Коли
Михайло зрозумів, що з проблемою не впорається, пішов до колеги
нарколога й «підшився» польський нарколог «Як тільки «пшечек» зробив
свою справу розказує Михайло – налив мені 50 грамів і каже: «На, випий!»
Я випив. І враз мені почало викручувати назад руки. Я злякався. А лікар
каже: «Якщо будеш пиши, покрутить усе». Цілий рік хитруватий пияк у
календ арику проколював дати. Так він відзначав прожиті без горілки дні.
Бо вже не міг дочекатися, коли це все закінчиться. Так хотілося випити!
Рік минув і він став напиватися ще більше. Якось у гаражі напився до
нестями, але кортіло ще і він спустився у підвал шукати горілку. Там у
нього почався алкогольний колапс. «Прокидаюся, — згадує той день Михайло
– темно холодно і вогко. Ну думаю, цього разу втрапив у каналізаційний
люк, мабуть не виберуся. Але невдовзі зрозумів, що я у рідному підвалі,
й враз полегшало..» тоді ж опівночі він прийшов додому й розбудив
дружину: «У мене біда треба їхати в наркодиспансер». Після лікування
нарколог розповів Михайлові про Всесвітній рух анонімних алкоголіків і
запропонував записатися у таке товариство. «Прийшов я вперше туди,
дивлюсь – сидить 11 чоловік і я став 12 – сміється чоловік. Нам
запропонували розповісти, з чого в нас усе починалося. Я слухав чужі
розповіді і у деяких упізнавав себе, це були жахливі зізнання. Але що
робити з правдою? Її треба сприймати тверезо, інакше – суцільна
безвихідь. А тому шість років я живу без чарки».

Похожие записи