РЕФЕРАТ

з дисципліни “Нервові захворювання”

на тему:

“Шизофренія. Маніакально-депресивні психози”

ПЛАН

Вступ

1. Поняття шизофренії

2. Хто може захворіти на шизофренію

3. Симптоми

4. Патогенез

5. Прогноз, соціальна адаптація, діагноз

6. Клінічні форми шизофренії

7. Труднощі діагностики, поширення, діагноз

8. Лікування шизофренії

Використана література

Вступ

В усьому світі на шизофренію хворіє близько 1% населення. Це
захворювання частіше, ніж інші, призводить до інвалідизації.

На жаль, термін «шизофренія» давно став образливим словом. Можна почути
— шизофренічні вчинки чиновників, шизофренічний вислів тощо… Коли
необхідно принизити за повною програмою, застосовують психіатричний
термін. При цьому ті, хто його використовує у такий спосіб, мають дуже
непевне уявлення про те, що таке шизофренія. Не дивно, що в Японії цю
хворобу навіть почали інакше називати.

1. Поняття шизофренії

Шизофренія ( HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA
%D0%B8%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA» \o «Греческий язык» греч.
shiz?розколюю + phren? серце, душа; розум, розум) — психіатричний
діагноз, який описує психічний розлад, що характеризується погіршенням
сприйняття навколишньої дійсності і значною соціальною дизфункцією.

Симптоми шизофренії поділяються на позитивні (додаткові ознаки, відсутні
в нормальної людини) і негативні ( зменшення чи відсутність ознак, що є
в нормі). Відповідно до сучасних наукових уявлень жоден з
нижчеперелічених симптомів не є обов’язковим при шизофренії, однак
визначені їх сполучення, описані в Міжнародній Класифікації Хвороб
(МКХ-10), с високим ступенем вірогідності дозволяють діагностувати цей
психічній розлад.

Насправді хворий на шизофренію — це зовсім не маніяк і не монстр, який
вчиняє агресивні дії і є абсолютно не передбачуваним у своїх злочинах,
як стверджують міфологізовані уявлення суспільства.

Фактично шизофренія — це хронічне душевне захворювання, в основі якого
лежать розщеплення думок, почуттів і дії людини. Внаслідок цього
з’являються різні психічні розлади.

Образно можна сказати, що хворий на шизофренію у реальності живе та діє,
як уві сні. Його думки рухаються в одному напрямку, почуття — в іншому,
дії — ще в іншому — як Лебідь, Рак і Щука у відомій байці Крилова. При
цьому вони ніяк не пересікаються. У шизофренічному процесі страждають
воля і мотивація. Людина стає пасивною, байдужою, млявою,
безініціативною, замкнутою.

Вона втрачає інтерес до власного життя та життя своїх близьких, — це ті
нормальні якості, яких особистість позбувається. Натомість у неї
з’являються якості, яких у нормі не має бути, — марення, голоси,
галюцинації… У момент загострення хвороби можуть з’являтися додаткові
розлади.

2. Хто може захворіти на шизофренію

Загалом, шизофренія є лише одним із багатьох психозів. Ніхто нині не
може назвати прямих причин виникнення цього захворювання, свою роль
одночасно мають зіграти багато компонентів — генетична схильність,
зокрема виховання, травмувальні обставини життя, особливості
особистості.

Спадкова схильність до шизофренії — вже доведений факт, однак навіть у
двох батьків-шизофреніків (що буває дуже рідко) кожна четверта дитина
буде здоровою. Багато хворих на цю недугу переконані, що в їхньому роду
ніколи не було випадків захворювання на шизофренію. Це не завжди
відповідає дійсності. Просто в нашій культурі є традиція приховувати
такі «ганебні» моменти. Багато предків померли зовсім молодими через
суспільні катаклізми — революції, війни, голод, хвороби. Бажано знати
свій родовід, і не міфологізований, а справжній. Це дає змогу розв’язати
багато проблем та уникнути небажаних родинних сценаріїв, які часто
передаються у спадок багатьом поколінням.

Проявляється шизофренія завжди у молодому віці — від періоду статевого
дозрівання до 30-35 років. Це час становлення особистості та найбільших
її випробувань. Пізніше хвороба виникає дуже рідко. Зазвичай людина, яка
захворіла на шизофренію в молодості, може хворіти на неї все життя.
Однак не обов’язково. У літературі описано випадки, коли без всякого
лікування хворі раптом ставали здоровими. Цей феномен отримав назву
«друге життя шизофреніків». Проте це швидше виняток, аніж правило, тому
на таке диво не варто розраховувати. З іншого боку, сучасні методи
лікування можуть бути дуже ефективними. Іноді людина вже в зрілому віці
з подивом згадує, що в молодості з нею трапилася якась там шизофренія.

Побутує думка, що хворі на шизофренію дуже талановиті та небезпечні.
Справді, серед таких людей є навіть Нобелівські лауреати, але не більше,
ніж серед здорових. Те саме можна сказати про небезпечність хворих на
шизофренію — вони швидше схильні до агресії стосовно себе. Приблизно 10%
таких людей вчиняють спроби самогубства. Відсоток тих, які є
небезпечними для оточуючих, набагато нижчий. Якщо вирахувати його від
того 1% хворих на шизофренію, то ви зрозумієте, що здорові люди набагато
небезпечніші. Саме вони, а не бідолашні хворі на шизофренію, фігурують у
кримінальній хроніці. Можна сказати, що шизофренія — це лише
альтернативний спосіб існування, відмінний від загальноприйнятого, однак
цілком прийнятний. На Заході існують навіть цілі організації людей, які,
скажімо, чують голоси. Вони відстояли своє право на життя у такий спосіб
і толерантне ставлення суспільства. Врешті-решт, Жанна Д’Арк, героїня
Франції, також чула голоси.

3. Симптоми

Позитивні симптоми

До позитивних симптомів відносяться

Марення. При шизофренії зустрічаються різні види марення, але типовими
саме для шизофренії є

Синдром Кандинського-Клерамбо (пацієнт вважає, що хтось вкладає йому в
голову думки, впливає на тіло, змушує робити вчинки)

Пацієнт вважає, що його думки телепатуються іншим людям.

Пацієнт знаходить у книгах, періодиці і т.д. сховані повідомлення,
адресовані особисто йому.

Галюцинації. Хоча галюцинації можуть бути різноманітними, типово
шизофренічними є галюцинації у виді голосів («голосу в голові»). Часто
хворий у стані відрізнити голосу в голові (нереальні) від реальних
звуків. Такі «галюцинації» називаються псевдогалюцинаціями. Повідомлення
голосів часто носять що обвинувачує чи загрожує характер. Іноді голосу
наказують больному щось зробити. Хворий виконує накази голосів.

Атактичне мислення. Воно характеризується наявністю в мові хворого
некоординованих, у нормі не поєднаних між собою понять. Поява таких
некоординованих сполучень називається також атактичним замиканням. При
наявності атактичних замикань між пропозиціями, блоками фраз говорять
про резонерство (велике неконкретне марне міркування), при наявності
атактичних замикань між словами усередині однієї пропозиції говорять про
атактичну сплутаністт (крайній ступінь — шизофазія, «словесний
холодник», коли мова являє собою нескладний набір слів), при проникненні
атактичних замикань усередину слова в мові хворих з’являються
неологізми.

Негативні симптоми

До негативних симптомів відносяться

Емоційна тупість — ослаблення любові до родичів і близьких людей,
ослаблення професійних інтересів, втрата інтересу до улюбленого раніше
заняттям, ослаблення нищих емоцій (больової чутливості, харчового і
статевого безумовних рефлексів). Характерно також поява емоційної
неадекватності, поява якісної невідповідності емоційної реакції
зухвалому її подразнику.

Алогія — убогість чи повне припинення мови.

Гіпобулія — ослаблення HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D1%8F» \o «Воля»
вольової активності, що характеризується слабістю спонукань,
ослабленням бажань, звуженням кола доступних вольових актів.

Абулія — повна відсутність спонукань.

Парабулії — збочені форми діяльності, до яких відносяться парамімія —
вигадлива міміка, парапраксія — перекручені манірні дії, хода, пози,
жести.

4. Патогенез

Шизофренія часто протікає у виді приступів. Приступи характеризуються
інтенсивною позитивною симптоматикою, а проміжки між ними — в основному
негативній (позитивні симптоми можуть бути слабкі або бути присутнім
тільки в стертому виді: дивні переконання і т.д.). Часто приступ буває
тільки один за все життя. Якщо є негативні симптоми, а позитивні —
слабкі чи узагалі відсутні, говорять про залишкову шизофренію.

З роками стан може значно покращитися, але про повне видужання говорити
не можна, мова йде про ремісію хвороби. Дослідження 1987 року показало,
що в пацієнтів, хворих шизофренією в 1950-х роках, у третині випадків
стан істотно не змінився або погіршився, у третині випадків — значно
покращилося, у третині випадків — хворі видужали.

5. Прогноз, соціальна адаптація, діагноз

Прогноз залежить від того, наскільки рано почате лікування. Крім того,
ніж пізніше почалася шизофренія, тим легше протікає захворювання:
шизофренія, що почалася в дитячому чи підлітковому віці, звичайно
протікає дуже важко, а в середньому віці — легко.

Шизофренія не заразна і не смертельна, хоча шизофреніки живуть у
середньому на 10 років менше психічно нормальних людей. Одна з причин —
у тім, що шизофреніки часто кінчають життя самогубством (30 % усіх
шизофреніків роблять спробу самогубства, 10 % — роблять самогубство;
чоловіки-шизофреніки кінчають самогубством у 3 рази частіше жінок). Інша
причина в тім, що шизофреніки курять значно частіше, ніж психічно
нормальні.

Соціальна адаптація

По ступені інвалідності, шизофренія — одне з найважчих захворювань. По
недавньому дослідженню шизофренії в 14 країнах HYPERLINK
«http://www.ncbi.nlm.nih.gov/entrez/query.fcgi?cmd=Retrieve&db=PubMed&li
st_uids=10408486&dopt=Abstract» \o
«http://www.ncbi.nlm.nih.gov/entrez/query.fcgi?cmd=Retrieve&db=PubMed&li
st_uids=10408486&dopt=Abstract» [2] , вона визнана третим по вазі
захворюванням після квадруплегії (паралічу рук і ніг) і старечого
слабоумства і перед параплегією (паралічем ніг) і сліпотою.

Діагноз

Об’єктивних методів діагностики шизофренії в даний час немає. Діагноз
ставиться на підставі бесід з пацієнтом і аналізу його поводження.

У радянській психіатрії діагноз ставився на підставі наступної тріади:
емоційна тупість, атактичне мислення, гіпобулія з парабуліею.

В західній психіатрії розроблені чіткі критерії психічних захворювань, у
тому числі шизофренії. Діагностичним критерієм шизофренії, згідно
DSM-IV-R, є сполучення наступних ознак:

(A) Наявність не менше двох з наступних симптомів, протягом істотної
частини місячного проміжку (чи менше, у випадку успішного лікування).

Марення.

Галюцинації.

Безладна мова (наприклад, часте збивання чи теми безглуздість).

Різко безладна чи кататонічна поведінка.

Негативні симптоми, а саме емоційне огрубіння, алогія чи парабулія.

Якщо маревні ідеї є вигадливими (тобто вкрай неадекватними) чи
галюцинації носять характер голосу, що коментує чи поводження думки
пацієнта, чи не менш двох голосів, що розмовляють один з одним, досить
одного симптому.

(B) Соціальна/професійна некомпетентність. Протягом істотної частини
часу з початку захворювання, рівень досягнень у сфері роботи, відносин
між чи людьми відходу за собою набагато нижче, ніж до захворювання, а
якщо захворювання почалося в дитинстві — нездатність досягти очікуваного
рівня в області відносин між людьми, чи роботи навчання.

(C) Тривалість. Симптоми тривають принаймні півроку. З цього напівроку
принаймні протягом одного місяця симптоми задовольняють критерію (A)
(активна фаза), а в інший час (залишкова і продромальна фаза), є
негативні чи симптоми ж принаймні два із симптомів критерію (A)
зберігаються в стертій, ослабленій формі (наприклад, дивні чи
переконання незвичайний почуттєвий досвід).

(D) Виключаються HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B0%D1%84%D1%84
%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B5_%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%8
1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE» \o «Шизоаффективное
расстройство» шизоаффективное расстройство і HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B0%D0%BA%D0%B0
%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B4%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%B
8%D0%B2%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B7» \o
«Маниакально-депрессивный психоз» маниакально-депрессивний психоз . Чи
фази депресивних, маніакальних чи змішаних епізодів немає протягом
активної, чи їхня тривалість мала в порівнянні з загальною тривалістю
активної і залишкової фази.

(E) Причина не в прийомі чи наркотиків лік і не в якійсь непсихічній
хворобі.

(F) Якщо хворий страждав аутизмом чи іншими відхиленнями в розвитку, для
діагностики шизофренії необхідно, щоб виражене чи марення галюцинації
продовжувалися принаймні місяць (чи менше у випадку успішного
лікування).

6. Клінічні форми шизофренії

Традиційно, виділяли наступні форми шизофренії:

Проста шизофренія характеризується відсутністю продуктивної симптоматики
і наявністю в клінічній картині лише власне-шизофренічних симптомів.

Гебефренічна шизофренія (може включати гебефрено-параноидние і
гебефрено-кататонические стану).

Кататонічна шизофренія (виражені чи порушення відсутність рухів; може
включати кататоно-параноидние стану).

Параноидная шизофренія (є марення і галюцинації, але немає порушення
мови, безладного поводження, емоційного збідніння; включає
депресивно-параноідний і HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B0%D0%BA%D0%B0
%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B4%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%B
8%D0%B2%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B7» \o
«Маниакально-депрессивный психоз» циркулярний варіанти).

Зараз виділяють також наступні форми шизофренії:

Гебефренічна шизофренія

Кататонічна шизофренія

Параноідна шизофренія

Залишкова шизофренія (інтенсивність позитивних симптомів низка)

Змішана, недиференційована шизофренія (шизофренія не відноситься ні до
однієї з перерахованих форм)

7. Труднощі діагностики, поширення, діагноз

Оскільки об’єктивних методів діагностики ні, лікарі часто розходяться в
діагнозі. Так, відповідно до американського дослідження HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/1995» \o «1995» 1995 року, два психіатри
тільки в 65 % випадках ставлять однаковий діагноз у випадку діагностики
шизофренії ( HYPERLINK
«http://www.ncbi.nlm.nih.gov/entrez/query.fcgi?cmd=Retrieve&db=pubmed&do
pt=Abstract&list_uids=7840355» \o
«http://www.ncbi.nlm.nih.gov/entrez/query.fcgi?cmd=Retrieve&db=pubmed&do
pt=Abstract&list_uids=7840355» [4] ).У HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%A1%D0%A1%D0%A0» \o «СССР» СССР
, на думку Володимира Леви, справа обстояло ще набагато гірше: діагноз
«шизофренія» ставили майже всім психічно хворим.

Поширеність

Питання поширеності захворювання дуже складний через різні принципи
діагностики в різних країнах і різних регіонах усередині однієї країни,
відсутності єдиної закінченої теорії шизофренії. У середньому
поширеність складає близько 1 % у HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%86
%D0%B8%D1%8F» \o «Популяция» популяции ( HYPERLINK
«http://www.merck.com/mrkshared/mmanual/section15/chapter193/193b.jsp»
\o
«http://www.merck.com/mrkshared/mmanual/section15/chapter193/193b.jsp»
[5] ) чи 0.55 % ( HYPERLINK
«http://www.ncbi.nlm.nih.gov/entrez/query.fcgi?cmd=Retrieve&db=PubMed&li
st_uids=12500753&dopt=Abstract» \o
«http://www.ncbi.nlm.nih.gov/entrez/query.fcgi?cmd=Retrieve&db=PubMed&li
st_uids=12500753&dopt=Abstract» [6] ).Зустрічаються дані про більш
часту захворюваність серед міського населення ( HYPERLINK
«http://www.ncbi.nlm.nih.gov/entrez/query.fcgi?cmd=Retrieve&db=pubmed&do
pt=Abstract&list_uids=15056572» \o
«http://www.ncbi.nlm.nih.gov/entrez/query.fcgi?cmd=Retrieve&db=pubmed&do
pt=Abstract&list_uids=15056572» [7] ).

Етіологія і патогенез

Етіологія захворювання неясна. Однак відомо, що важливу роль грає
спадкоємна схильність. Якщо один з монозиготних близнюків хворий
шизофренією, то в іншого шанси занедужати набагато вище, ніж у випадку
дизиготних близнюків і тим більше, ніж серед населення в цілому, але
набагато нижче 100 %. Зараз виявлене велике число генів, що приблизно
впливають на виникнення і розвиток шизофренії, серед них гени рецепторів
дофамина і серотонина, катехол-прометилтрансферази,
метилендигидрофолатредуктази, транскрипційних факторів центральної
нервової системи й інші.

Важливу роль грає і середовище, особливо внутрішньоутробний розвиток.
Так, у матерів, що зачали дітей під час HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B
4_1944_%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0_%D0%B2_%D0%9D%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0
%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%85&action=edit» \o «Голод 1944 года в
Нидерландах» голода 1944 года в Нидерландах , народилося багато
дитят-шизофреніків HYPERLINK
«http://www.ncbi.nlm.nih.gov/entrez/query.fcgi?cmd=Retrieve&db=PubMed&li
st_uids=8540774&dopt=Abstract» \o
«http://www.ncbi.nlm.nih.gov/entrez/query.fcgi?cmd=Retrieve&db=PubMed&li
st_uids=8540774&dopt=Abstract» [8] . У HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B8%D0%BD%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B4
%D0%B8%D1%8F» \o «Финляндия» финских матерів, що втратили своїх
чоловіків на другій світовій війні, дитяти-шизофреніків було більше, ніж
у тих, хто довідався про втрату чоловіка після кінця вагітності. Стреси
теж можуть провокувати шизофренію, причому шизофренія починається через
2-3 тижні після перенесеного стресу.

У минулому була популярна екзистенціальна теорія Р. HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%B
3&action=edit» \o «Лейнг» Лейнга . Причиною розвитку захворювання автор
вважає сформовану в деяких індивідуумів на перших роках життя шизоїдну
акцентуацію особистості, яка характеризується розщепленням внутрішнього
Я. У випадку прогресування протягом життя процесу розщеплення
збільшується імовірність переходу шизоїдної особистості в шизофренічну,
тобто розвиток шизофренії. В даний час теорія вважається антинауковою.

У патогенезі захворювання важливу роль грає порушення дофамінового і
серотонінового механізму зв’язку між нейронами. Крім того, при
шизофренії порушується зв’язок як між півкулями, так і між різними
частинами півкулі. Принаймні в дитят-шизофреніків гине велика кількість
нейронів у різних відділах мозку.

8. Лікування шизофренії

Методи лікування шизофренії зазнали великої трансформації. До появи
ліків-нейролептиків використовували метод інсулінової терапії. Перші
ліки усували такі неприємні явища, як марення, галюцинації, відчуття
стороннього впливу на хворого тощо. Протягом останніх 30 років ці
препарати змінилися і якість їх значно поліпшилася. Це заслуга західних
фармацевтичних компаній, які невтомно проводили дослідження. Українські
та російські компанії не розробили жодного препарату для лікування
хворих із психозами.

У 90-ті роки минулого століття з’явилася нова група антипсихотичних
засобів — атипові нейролептики, які не лише активніше усувають основні
симптоми шизофренії (марення, галюцинації), а й впливають на
емоційно-вольові якості (мотивація до соціальної активності, спілкування
тощо). Також ці ліки мають значно менше побічних ефектів. Тому,
звичайно, вони стали найбільш бажаними під час вибору препаратів.

Однак сам факт існування атипових нейролептиків ще не гарантує успіх
лікування конкретного хворого. Немає методики, яку можна тиражувати на
сотні й тисячі пацієнтів. Є певний фармакологічний ресурс, який можна
використати більш ефективно. Інша справа, що вибирати ліки, їх
поєднувати і дозувати має лікар для кожного конкретного пацієнта. Про
існування атипових нейролептиків знають усі лікарі в Україні, які хоча б
час від часу зазирають у нові публікації. Інформація про них не є
засекреченою.

Однак ці препарати коштують дорого, а іноді — дуже дорого, бо розробки
їх коштували виробникам також дуже дорого. Найефективнішими та
безпечними є саме так звані брендові препарати, тобто ті, які випускає
фірма-розробник. Також є група лікарських препаратів, які доповнюють
вплив нейролептиків. Наприклад, якщо у хворого на шизофренію наявні
розлади настрою, доцільно паралельно приймати антидепресанти. Ці
препарати нині також стали значно ефективнішими.

Усі ці препарати є на українському ринку. Немає нічого такого, що було б
у Росії, а не було в Україні. Чи ці ліки такі чудодійні? Вони дуже
ефективні для свого часу. Варто сказати, що, коли з’явилися перші
нейролептики, фахівці дивувалися їх ефективності. Однак і шизофренія
нині не та, що була у 20-і роки. Хвороба змінилася разом із соціумом.
Тому багато старих препаратів пішли в небуття, вони просто стали
неефективними.

Однак є такі нейролептики, які давно віджили свій вік, а їх продовжують
випускати через економічні причини, бо всіх хворих забезпечити новими
високовартісними ліками у держави бракує коштів, навіть якщо вони значно
ефективніші.

А результати лікування можуть справді бути дуже хорошими. Повна ремісія
буває не так рідко, як часто думають. Усі психічні хвороби можна і
бажано лікувати амбулаторно. Але для цього необхідний повний комплекс
лікування, який включає послуги психіатра, психотерапевта, медичної
сестри, психолога, соціального працівника. Це сучасний стандарт, яким
послуговуються в усьому світі.

В даний час немає ефективних способів лікування шизофренії. З
медикаментозних методів завжди використовуються препарати різних груп
HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%B9%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B5
%D0%BF%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8» \o «Нейролептики» нейролептиков (
HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80
%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%BB» \o «Галоперидол» галоперидол , HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%BF%D1%80%D0%BE
%D0%BC%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BD» \o «Хлорпромазин» хлорпромазин і т.д.)
чи HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%90%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B
8%D1%87%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%
85%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8&action=edit» \o «Атипичные
антипсихотики» атипичних антипсихотиков ( HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B7%D0%B0%D0%BF
%D0%B8%D0%BD» \o «Оланзапин» оланзапин , клозапин, HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8
%D0%B4%D0%BE%D0%BD» \o «Рисперидон» рисперидон , HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%B0%D0%BF
%D0%B8%D0%BD» \o «Кветиапин» кветиапин , HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B8%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B8
%D0%B4%D0%BE%D0%BD» \o «Зипрасидон» зипрасидон , HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BF%D1%80
%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BB» \o «Арипипразол» арипипразол ). До побічних
ефектів нейролептиків відноситься HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%81
%D0%B8%D1%8F» \o «Депрессия» депрессия (у випадку галоперидола),
HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%B
D%D1%8F%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D1%
8F&action=edit» \o «Поздняя дискинезия» поздняя дискинезия (
HYPERLINK «http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B8%D0%BA» \o «Тик»
тики , наприклад причмокивания; цей побічний ефект не лікується і не
проходить навіть при скасуванні нейролептику), HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%90%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B
8%D0%B7%D0%B8%D1%8F&action=edit» \o «Акатизия» акатизия
(непосидючість, часто з відтінком тривоги: хворий, приміром, не може
нормально їсти — замість цього він проковтує шматок, бігає по кімнаті,
їсть ще небагато і т.д.) і інші. Атипичние антипсихотики по своїй
лікувальній дії не слабкіше (а по деяким даним — сильніше) нейролептиків
і, на відміну від нейролептиків, не приводять до важких побічних дій,
але коштують дорого, тому що вони відкриті недавно і термін дії патенту
ще не закінчився. Тому багато шизофреніків у Росії не в змозі купити ці
ліки.

Часто разом з нейролептиками призначають коректори (наприклад,
HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BE
%D0%BB» \o «Циклодол» циклодол ), побічні дії, що зменшують. Іноді для
боротьби з HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%81
%D0%B8%D1%8F» \o «Депрессия» депрессией призначають HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BF
%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%8B» \o «Антидепрессанты»
антидепрессанти .

Зрідка (через їхню небезпеку для життя) застосовуються HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BD
» \o «Инсулин» инсулиновие HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%B0» \o «Кома» коми
. Деякими дослідниками робляться спроби використання HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D1%82%D0%B5
%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%8F» \o «Психотерапия» психотерапевтических
методик. Застосовується HYPERLINK
«http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B
E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%8F&action=edit» \o
«Трудотерапия» трудотерапия .

Використана література:

Медична енциклопедія. В 4-х томах. – М., 2000.

Яременко В.І. Нервові захворювання. – Харків, 1999.

PAGE

PAGE 5

Похожие записи