Реферат

на тему:

Санітарно-гігієнічні вимоги щодо дитячих дошкільних закладів. Гігієнічні
вимоги щодо упорядкування та обладнання літніх оздоровчих таборів,
утримання дітей у них

Відповідно до санітарних норм і правил, на 1000 мешканців населеного
пункту, з метою забезпечення дітей віком від 2 місяців до 7 років,
планується 70-90 місць у дитячих дошкільних закладах.

Дитячі ясла-садки в містах планують на 150-300 місць для обслуговування
дітей віком від 1,5 до 7 років. Як правило, утворюють три ясельні групи:
молодшу (від 2 місяців до 1 року), середню (від 1 до 2 років) і старшу
(2-3 роки), а також 3 дошкільні: молодшу (3-4 роки), середню (4-5
років), старшу (5-6 років).

У кожному сільському населеному пункті, де мешкає понад 12 дітей
дошкільного віку, теж організовують дошкільні заклади. Місткість
ясел-садків установлюють на основі розрахунку: 65 місць на 100 дітей
дошкільного віку, включаючи сезонні місця. Потужність закладів на літній
період збільшують за рахунок організації дитячих павільйонів на 1-2
групи.

Кількість дітей в молодших ясельних групах не повинна перевищувати 15, у
решті ясельних — 20, в дошкільних — 25 дітей. Ясла-садки на 1-2 групи І
рекомендується кооперувати з початковими школами. Ясла-садки на 2-4
групи в основному комплектують з неповними середніми школами, в яких
зменшено наповненість початкових класів.

Розташовують ясла-садки в житловій зоні на відокремлених ділянках в
зручному для населення місці. Допускається розміщення їх і в
громадському центрі. Земельну ділянку для дитячих закладів вибирають
суху, чисту, без різких перепадів рельєфу.

Площа земельних ділянок в яслах-садках на 1 і 2 групи повинна становити
45 м2, в яслах-садках на 4 групи — 40 м2, а в яслах-садках на 6 і більше
груп -35 м2на 1 групу, але не менше 0,2 га. В умовах реконструкції
допускається зменшувати площу земельної ділянки, але не більше ніж на 25
%. При об’єднанні ясєл-садків на 15 місць і початкової школи на 20 учнів
площа ділянки повинна складати 0,3 га.

На ділянці виділяють зони для дітей дошкільного віку, школярів, а також
зони загального користування і господарського подвір’я. Відстань від
приміщень дошкільних закладів до червоної лінії повинна бути не меншою
25 м, від ділянки до житлових будинків з вікнами — не меншою 10 м, до
глухої стіни — не меншою 5 м. Залежно від місцевих умов допускається
зменшення віддалі від приміщення ясел-садків до червоної лінії,
залишаючи зелену захисну смугу шириною не менше ніж 5 м.

З метою попередження поширення інфекційних захворювань в дошкільних
закладах необхідно дотримуватись принципу групової ізоляції. Основним
приміщенням у дошкільному закладі є гральня-їдальня (ясла) або групова
(садок) кімната площею 2,5 м2 на дитину.

Кожна група повинна мати самостійний вхід, а також приймальню, спальню
та туалет.

Передбачається зал для музичних та гімнастичних занять площею 75-100 м2.

Для дітей ясельного віку необхідно передбачити місце для зберігання
візків і санчат.

Крім перелічених приміщень, в яслах-садках передбачаються кухня, пральня
та приміщення для зберігання продуктів,

Для кожної групи на ділянці обладнують ізольовані один від одного й
обгороджені кущами ігрові майданчики розміром 130 м2, на яких
розташувують навіси площею 30-50 м2, пісочницю, гімнастичне знаряддя
тощо.

Важливо, щоб усі основні приміщення мали природне освітлення. Глибина їх
не повинна перевищувати 6 м. Незалежно від виду опалення, температура
повітря в основних приміщеннях протягом року повинна дорівнювати 20 °С,
а в горшковій та кабінеті медичного персоналу — 22 °С (з перепадами не
більше ніж 2-2,5 °С), відносна вологість повітря — у межах 40-50 %,
швидкість руху повітря — у межах 0,2-0,3 м/с.

Ігровндальні й групові приміщення обладнують столами і стільцями
відповідно до кількості дітей в групі. Приміщення групових кімнат після
занять, обіду, до і після сну необхідно провітрювати.

Найкращим є наскрізне провітрювання і водночас вологе прибирання
приміщень, яке потрібно проводити при відсутності дітей і закінчувати за
30 хвилин до їх приходу.

В перехідні сезони року час провітрювання не повинен перевищувати 15
хвилин, а при температурі зовнішнього повітря нижче 0°С — 3 хвилини.
Крім умивальника, там повинна бути полиця для білизни, скриня для
предметів догляду за дітьми та бак для брудної білизни. Прибирають
приміщення й обладнання за допомогою окремого маркованого інвентарю. Усі
предмети (ганчірки, щітки тощо) після використання полощуть у воді і 0,2
% розчині хлорного вапна, після чого висушують.

Велике значення надається проведенню оздоровчих заходів. З метою
загартування діти повинні займатися фізкультурою в спортивному одязі
(труси, майка, тапочки). У теплу пору року заняття проводять на вулиці.
Це рекомендується робити і взимку, але тільки за умови високого ступеня
загартування дітей, наявності відповідного одягу й оптимального
чергування швидких І повільних рухів. Обов’язково двічі на день, в
першій і другій його половині, організовують прогулянки й ігри для дітей
на вулиці загальною тривалістю не менше ніж 3-4 години за будь-якої
погоди. Оздоровчі заходи необхідно проводити під постійним контролем
медичного персоналу та включати у їх структуру повітряні й сонячні
ванни, водні процедури, сон на відкритому повітрі тощо.

Розглядаючи особливості канікулярного відпочинку дітей та підлітків,
зокрема гігієнічні аспекти забезпечення ефективної діяльності літніх
оздоровчих таборів, слід відзначити, найбільш раціональною є павільйонна
система їх забудови з розміщенням в окремих будинках-павільйонах таких
приміщень, як спальні павільйони (кожна спальна кімната повинна бути
розрахована не більше ніж на 10 чоловік), блок харчування, клубні та
адміністративно-господарські приміщення, медичний пункт з аптекою,
процедурною та ізолятором. У павільйонах для сну на відкритому повітрі
бажано мати веранди або криті тераси, надвірні умивальні з устаткуванням
для миття ніг тощо. Для школярів старшого віку допустимим є розміщення
спалень оздоровчих таборів у наметах табірного типу, місткість яких не
перевищує 10 чоловіку»

Похожие записи