РЕФЕРАТ

на тему:

Санітарні вимоги щодо виготовлення ліків в аптечних умовах

Аптека є одною з установ системи охорони здоров’я, основною функцією
якої є своєчасне постачання населення і лікувально-профілактичних
установ лікарськими препаратами, предметами догляду за хворими,
предметами санітарії й інших медичних товарів. При виготовленні і
збереженні необхідно суворе дотримання гігієнічного режиму.

При порушенні санітарного режиму в аптеки можуть створюватися
несприятливі мікрокліматичні умови. Вплив цього шкідливого фактора
випробують насамперед працюючі в мийній, дистиляційно-стерилізаційній,
стерилізаційній і в торговому залі.

Так, у мийній у зв’язку з необхідністю постійно мати гарячу воду для
миття посуду й інших цілей тривалий час горить піч (у сільській
місцевості) чи газова плита, у результаті чого підвищується температура
повітря.

Поряд з цим відзначається висока вологість, тому що в процесі миття
посуду з мийних ванн і поверхні посуду при її повітряному сушінні в
повітря надходить велика кількість пари.

Відомо, що підвищена вологість у сполученні з високою температурою
повітря впливає на організм людини: відбувається порушення процесів
терморегуляції й утрудняється віддача тепла випаром, що приводить до
перегрівання.

У випадку якщо в мийній не досить ефективно працює вентиляційна система,
мийниці посуду, санітарки змушені часто відкривати кватирки, фрамуги,
вікна, улаштовувати наскрізне провітрювання, що сприяє виникненню
простудних захворювань, загостренню хронічних запальних процесів.

У стерилізаційно-дистиляційній і стерилізаційній кімнатах підвищення
температури повітря обумовлено нагріванням різних апаратів – сушильних
шаф, стерилізаторів, перегінних апаратів і ін. Для створення оптимальних
мікрокліматичних умов у цих приміщеннях необхідно встановити ефективно
працюючу загальнообмінну приточно-витяжну вентиляцію.

На відміну від зазначених вище приміщень з перевагою мікроклімату, що
нагріває, торговий зал і підвал відносяться до приміщень з холодним
мікрокліматом.

У торговому залі, особливо в холодний час року повітря може значно
охолоджуватися, що зв’язано з постійним рухом відвідувачів і
відкриванням зовнішніх дверей. У зв’язку з цим створюються несприятливі
умови для роботи провізорів-технологів, фармацевтів і касирів. Для
усунення цього фактора в аптеки необхідно мати утеплений тамбур з
повітряною тепловою завісою.

Низька температура і висока вологість повітря в підвалі пояснюється
безпосереднім зіткненням стін із ґрунтом. Тому при будівництві будинку
щоб уникнути вогкості і зволоження стін враховується рівень стояння
ґрунтових вод (не менше 1.5 м). Підвальні приміщення аптек повинні бути
обладнані приточно-витяжною загальнообмінною вентиляцією.

Робота провізорів і середнього фармацевтичного персоналу в аптеках
відноситься до числа дуже складних і напружених видів трудової
діяльності. Аптечні працівники піддаються впливу несприятливих
мікрокліматичних умов, факторів зовнішнього середовища, малої
інтенсивності праці при великій нервово-психічній активності. Фізичний
компонент трудової діяльності аптечних працівників не виходить за межі
середньої ваги, однак, зорова напруга, нервово-емоційні навантаження
внаслідок необхідності вирішувати нестереотипні задачі (готування лік по
індивідуальних, нестандартних прописах, велика моральна відповідальність
за якість виготовлених лік, контакт із хворими й ін.) вимагають великої
уваги до цієї професії.

При порушенні санітарно-гігієнічних умов у повітрі приміщень аптек
нерідко зумовлюють газоподібні домішки, зв’язані з розфасовкою розчину
аміаку, нашатирно-анісових крапель і ін. Зміст аміаку в повітрі робочої
зони значно перевищує ПДК, пари його поширюються в сусідні приміщення.
Лікарський пил може бути виявлений у повітрі асистентської, матеріальних
кімнатах (коморах), особливо при виготовленні складних порошкоподібних
сумішей.

Окрім порушення мікроклімату в ряді приміщень аптек працівники аптек
можуть піддаватися впливу шуму й інших факторів виробничого середовища.

Особливості метеорологічних умов приземного шару повітря невеликих
ділянок земної поверхні або виробничих і побутових приміщень називають
мікрокліматом.

Поняття «клімат» і «мікроклімат» не досить раціональні при вивченні умов
закритих приміщень, де з метою гігієнічної оцінки мікроклімату необхідно
дати фізіологічний, чітко визначений критерій. Ось чому під поняттям
<<мікроклімат» виробничих приміщень слід розуміти сукупність факторів, що впливають на певні фізіологічні функції: терморегуляцію організму і теплообмін із зовнішнім середовищем. Гігієністи вивчають самостійно цілий комплекс кліматичних факторів і не враховують спільну дію з іншими факторами (освітлення, барометричний тиск тощо). Деяких мікрокліматичних факторів взагалі немає в умовах закритих приміщень (атмосферні опади, географічний рельєф тощо). Отже, на терморегуляцію організму впливають такі фактори: температура повітря та оточуючих предметів, вологість, рух повітря. На мікроклімат виробничих приміщень впливає технологічний процес. Виробничі приміщення поділяються на холодні, з нормальною температурою, гарячі. При низькій температурі проводиться робота в холодильниках, складських приміщеннях, елеваторах, холодильних цехах тощо. До гарячих виробничих приміщень належать доменні, сталеплавильні, прокатні цехи металургійної промисловості, ливарні машинобудівної промисловості, фарбувальні й сушильні відділи текстильної промисловості, вугільні шахти тощо. Технологічний процес може впливати також і на вологість повітря виробничих приміщень. Джерелами підвищення вологості повітря можуть бути гальванічні ванни, фарбувальні апарати тощо. Відносна вологість повітря у таких цехах досягає 80-90 % і навіть 100 %. Рідше у виробничих цехах може бути знижена вологість повітря. Тоді вологість досягає 20-30 %. Повітря із зниженою вологістю викликає відчуття сухості слизових оболонок верхніх дихальних шляхів. В усуненні пірогенності велику роль грає дотримання чистоти і стерильності в асептичному блоці. В ін'єкційні розчини мікроорганізми попадають з аптечним посудом, предметами, зв'язаними безпосередньо з виготовленням розчинів, і особливо з дистильованою водою. Тому потрібно вживати заходів, що не допускають улучення мікроорганізмів у виготовлений розчин. Для одержання апірогенної дистильованої води в аптеках використовують спеціальні дистилятори, що мають пристрій для затримки крапель неперегнаної води і закриття водозбірника, у якому вода витримуються при температурі 80оС і вище, що перешкоджає розвитку мікрофлори. Фармацевти при виготовленні ін'єкційних розчинів повинні працювати в стерильних халатах і головних уборах, дотримуючи правила особистої гігієни й обробляючи перед роботою руки відповідно до інструкції. Вікна асептичної повинні бути щільно закриті, щілини наглухо забиті. Воздухообміни повинні бути з перевагою, припливу над витяжкою для того, щоб створити підпір зовнішньому повітрю. Подаване повітря повинне проходити через фільтри, що уловлюють пил і мікроорганізми. Останнім часом випускаються спеціальні столи, у яких умонтовані пристрої, що подають на робоче місце чисте повітря (стіл монтажний пилезахисний СМП-1). Дотримання санітарного режиму повинне сприяти змісту мікроорганізмів у лікарських формах у кількостях, що відповідають гігієнічним правилам. Несприятлива дія виробничого мікроклімату проявляється насамперед в порушенні процесів терморегуляції, функції різних органів та систем. Незважаючи на значні коливання температури, вологості та руху повітря у виробничих умовах, організм справляється з ними завдяки терморегуляційному апарату. Але при тривалій дії особливо несприятливого мікроклімату терморегуляційні властивості організму стають недостатніми, порушується тепловий баланс, виникають порушення в стані всього організму. Висока температура повітря в поєднанні з тепловим випромінюванням і фізичним навантаженням негативно впливає на серцево-судинну систему, водно-сольовий обмін, дихання. Спостерігаються зниження артеріального тиску, згущення крові. Механізація виробничих процесів, насамперед пов'язаних з ,важкою фізичною працею, є одним з радикальних засобів боротьби з перегріванням організму. Має значення також перехід на нові технологічні процеси, при яких не буде потреби працювати в умовах високої температури та інтенсивного теплового випромінювання. У виробничих приміщеннях слід забезпечити безперебійне видалення нагрітого повітря через отвори у верхній зоні приміщення. Аптеки варто розміщати відповідно до затверджених генеральних планів населених пунктів і проектами детального планування. Розміри земельних ділянок варто приймати відповідно до глави СНІП по плануванню і забудові міст, селищ і сільських населених пунктів. Структура і склад приміщень аптеки визначається завданням на проектування з урахуванням профілю. Використана література Загальна гігієна: Навчальний посібник. – К., 1999. Даценко І.І. та ін. Загальна гігієна з основами екології. – К., 1999. Проблеми гігієни аптек. – Львів, 199 PAGE PAGE 6

Похожие записи