Реферат на тему:

Родовик лікарський

Sanguisorba officinalis L.— родовик лікарський. Кровоголовка,
чорноголовник. Російські назви: кровохлебка аптечная, красноголовник;
польська — krwiscia.g lekarski.

Родина: Rosaceae — розоцвіті.

Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 0,2—1,5 м з горизонтальним
дерев’янистим кореневищем. Стебло пряме, найчастіше одиночне, вгорі
галузисте, всередині порожнисте. Прикореневі листки великі, черешкові,
непарно-пірчасті, верхні сидячі, менші за нижні. Листочки зісподу сизі,
довгасті, численні, зубчасті. Квітки двостатеві, маленькі,
темно-пурпурові, зібрані на кінці довгих квітконосів у довгасто-овальні
дуже густі головки. Чашечка трироздільна, пелюсток не має. Цвіте з
червня по серпень. Росте на вологих луках, у заплавах рік, у заростях
чагарників по краях боліт, на вогких полянах і узліссях. Поширена
повсюдно.

Збирають рано навесні або восени червоно-бурі на переломі, звичайно
жовті, а згодом (особливо при поганому зберіганні) чорніючі кореневища
разом з коренями. Сушать на горищах, що добре провіюються, або в печі;
на плиті не сильно гарячій. Дехто нанизує і підвішує над плитою.

Старий народний в’яжучий лікарський засіб, вживаний зовнішньо і
всередину, особливо як кровоспинний.

1 чайну ложку дрібно порізаного кореневища і коренів на 1 склянку води
заварюють і настоюють не менш як годину. Дехто тільки запарює і довший
час настоює (години 3). Таким відваром або настоєм промивають на селах
кровотечні, а також гнійні рани, виразки на ногах при сильному
розширенні вен, особливо у старих струджених жінок, пролежні, роблять
примочки, компреси, полощуть рот і горло при запальних процесах і
виразках. Для присипання ран вживають також порошок з кореневища.

gd– ‡

При ангінах успішно застосовують настій суміші потертих листків
бобівника і порізаного кореневища родовика в пропорції за об’ємом 1:1.
Беруть з розрахунку 2—3 чайні ложечки суміші на повну склянку киплячої
води, настоюють близько години і теплим роблять глибоке полоскання
горла.

Міцний водний настій або відвар кореневища, а часто і всієї рослини
використовують для теплих сидячих ванн при геморої, особливо з
випадінням слизової прямої після випорожнення. Для цієї ж мети
використовують суміш родовика і дубової кори.

При поносах, в тому числі кривавих і особливо дизентерійних, п’ють тричі
на день по півсклянки відва-ру-настою або напару-настою кореневищ
родовика (1 — 2 чайні ложечки порізаного кореневища на 1 склянку
кип’ятку). Те саме при катарах кишок, ентероколітах, які супроводяться
рідким калом з кров’ю. В тому ж випадку в такій же дозі користуються
сумішшю 1 : 1 подрібнених кореневищ родовика і квіток деревію .

Відваром родовика роблять іригацію при запальних процесах у матці, які
супроводяться кровотечами.

Для приймання всередину роблять також міцну настойку на горілці і
приймають по 1—2 чайні ложечки 2—3 рази на день при зазначених вище
захворюваннях кишечника, а також при сухому кашлі.

Кореневище з коренями родовика і траву парила звичайного додають до
сумішей, що приймаються у відварах і напарах при ниркових каменях, а
також при затримках сечовипускання.

Наші вчені довели значні бактерицидні властивості родовика, особливо
згубні для збудників дизентерії. Тепер з родовика виробляють різні
екстракти і препарати (санальбін).

В деяких місцевостях для лікарських цілей збирають всю рослину під час
цвітіння разом з кореневищем і коренями.

Є ще ряд випадків застосування родовика, але вони по суті щодо
доцільності дуже близькі до вищеописаних. Зберігають кореневища з
коренями в ящиках, викладених папером, або в мішечках.

Похожие записи