РЕФЕРАТ

на тему:

Рентгенотерапія

П л а н :

Рентгенотерапія.

Значення в онкології.

Короткодистанційній рентгенотерапія.

Рентгенотерапія непухлинних захворювань.

РЕНТГЕНОТЕРАПІЯ [рентгено — (по імені В. Рентгена) + грец. therapeіa —
лікування] — метод променевої терапії, здійснюваної за допомогою
рентгенівського випромінювання, генерованого спеціальними медичними
рентгенотерапевтичними апаратами.

Розробка і впровадження цього методу зв’язані з відкриттям В. Рентгеном
у 1895 р. рентгенівського випромінювання. У розвиток рентгенотерапії в
нашій країні великий вклад внесли Д. Ф. Решетилло, А. А. Цейтлин,
Н. В. Лазарєв, А. И. Домбровскпй і ін.

Рентгенотерапія в онкології в даний час трохи утратила своє значення. Це
зв’язано з впровадженням у клінічну практику гамма-апаратів, бетатронів,
циклотронів і лінійних прискорювачів, що генерують випромінювання високі
енергії — гамма-випромінювання, гальмове випромінювання, електронне
випромінювання, нейтронне випромінювання, протонне випромінювання й
інші, що дало можливість створити краще дозовий розподіл у пухлині і
навколишніх здорових тканинах. Однак короткодистанційна (близькофокусна)
рентгенотерапія зберігає значення при лікуванні різних, глибоких обробок
поверхово розташованих, пухлин шкіри (рак шкіри, базалцома, хвороба
Боузна, метастази раку в шкіру) і прикордонних слизуватих оболонок
(верхня і нижня губа, порожнина рота, зовнішній жіночі полові органи,
пряма кишка); при передпухлинних захворюваннях (лейкоплакія,
гіперкератози), злоякісних (ангіосаркома, саркома Капоши) і доброякісних
пухлинах судинного походження (гемангіома і лімфангіома).

Рентгенотерапія проводять у радіологічних відділеннях. Рентгенівське
випромінювання, застосовуване при короткодистанційній рентгенотерапія,
характеризується максимальною енергією фотонів до 40-45 кэв.
Опромінення проводять при невеликій відстані джерело — поверхня, що
складає від 15 до 300 мм і в залежності від характеру захворювання і
локалізації патологічного процесу. Різновидом короткодистанційній
рентгенотерапія є рентгенотерапія, проведена ультра м’яким не
фільтрованим рентгенівським випромінюванням генероване при напрузі 6-12
кв. Обмежена проникаюча здатність (1-2 мм) дозволяє застосовувати її
тільки при самих поверхневих поразках шкіри.

Короткодистанційнійна рентгенотерапія може застосовуватися в сполученні
з одним з дистанційних методів променевої чи терапії входити і
комбіноване лікування.

Опромінення проводиться з одного чи декількох нулів. При злоякісних
пухлинах разові дози складають 200-250 рад на кожне поле (2.0-2.5 Гр),
сумарних 5000-6500 рад (50-65 Гр) при ритмі 5 фракцій у тиждень. При
деяких формах злоякісних пухлин сумарна доза може бути збільшена.

n L

J

??????????

???????????ідерміту чи радіоепітеліїту і закінчується через 4-6 тиж. У
наступному можливі локальна атрофія шкіри, телеангіектазія. Індурація
шкіри і променеві виразки можуть виникати після рентгенотерапія в
сумарній дозі перевищуючої 7000 рад (70 Гр).

Рентгенотерапія непухлинних захворювань спрямована на придушення
запальному реакції, гноблення проліферативних процесів, болючої
чутливості, зниження секреторної активності залоз і ін. Зниження болючої
чутливості при рентгенотерапія зв’язана з прямим впливом іонізуючого
випромінювання на нервові закінчення, сенсибілізовані серотоніном і
продуктами білкового розпаду у вогнищі запалення, а також з ослабленням
запальних зміні (ацидозу, підвищеної концентрації іонів калію)
викликаних опроміненням.

Рентгенотерапія непухлинних захворюванні повинна проводитися по строгих
індивідуальних показаннях, при точно встановленому діагнозі і тільки при
неефективності інших, непроменевих методів лікування.

Рентгенотерапія проводять при гострих і хронічних запальних і гнійних
процесах чи самостійно в сполученні з оперативним лікуванням і
антибактеріальною терапією. Вона може бути використана при деяких
післяопераційних ускладненнях (анастомозах, стійкі запальні інфільтрати
в області рани).

Рентгенотерапія може застосовуватися також при деяких непухлинних
поразках ендокринної системи (діенцефальний синдром), деяких
неспецифічних дегенеративно-дистрофічних і запальних процесах
кістково-суглобного апарата, що супроводжуються реактивним запаленням
м’яких тканин і вираженим болючим синдромом.

Іноді рентгенотерапія застосовується при лікуванні келоїдних фляків,
екземи, нейродермітів.

Протипоказана рентгенотерапія непухлинних захворювань у дітей і під час
вагітності.

Одним з основних принципів рентгенотерапії непухлинних занедужуй є
прагнення одержати ефект при опроміненні мінімальними дозами. При
гострих запальних процесах разова доза складає 15-25 рад (0,15-0,25 Гр),
при хронічних — 30-60 рад (0,3-0,6 Гр), при гіперпластичних 100 рад (1
Гр). Сумарні дози знаходяться в діапазоні від 50-100 рад (0,5- 1 Гр) при
гострих, 150-300 рад (1,5-3 Гр) при хронічних і до 1000 рад (10 Гр) при
гіперпластичних процесах.

У залежності від форми захворювання опромінення проводиться з
інтервалами 3-5 днів при гострих, 1-2 дня — при хронічних і щодня при
гіперпластичних процесах (5 фракцій у тиждень). Терапевтична
ефективність рентгенотерапія при непухлинних захворюваннях складає
85-98%. Повторний курс при загостренні хронічних захворюванні
проводиться не раніш чим через 6 мес.

Л і т е р а т у р а :

Ремизов А. Н. Медицинская и биологическая физика. – М.: Высш. школа,
1987.

Ливенцев Н. М. Курс физики, Т.2. – М.: Высш. школа, 1978.

Большая медицинская энциклопедия, — т. 11.

PAGE

PAGE 7

Похожие записи