РЕФЕРАТ

на тему:

Рахіт та його профілактика

НЕСПЕЦИФІЧНА

ТА СПЕЦИФІЧНА ПРОФІЛАКТИКА РАХІТУ

Профілактика рахіту має починатися ще до народження дитини. Головним
чином це заходи, які забезпечують нормальний перебіг вагітності,
проведення профілактики Д – гіповітамінозу у вагітних обґрунтовується
тим, що формування плоду та обмін речовин у ньому залежить від
достатньої забезпеченості вагітної вітаміном Д-З, додаткове введення
вагітним вітаміну Д-З знижує у дітей ступінь гіпокальцієміт,
гіпофосфатемії, а також можливості виникнення дефектів емалії зубів у
подальшому житті дитини.

Питання про специфічну дорогову профілактику має вирішуватися залежно
від стану здоров’я жінки, її професії, побуту, умов життя і харчування.
Незалежно від пори року жінкам із токсикозом вагітних (гестозом).
Хронічною екстрагенітальною патологією (цукровий діабет, гіпертонічна
хвороба, ревматизм).

Клінічними проявами недостатньо кальцію (судомні посіпування і зведення
мазів. Парестезії. Біль у кістках, множинний карієс зубів) обов’язково
треба вживати вітамін Д-З.

Профілактику проводять протягом 6-ти тижнів починаючи з 28-32 тижня
вагітності. Призначаючи щодня вітаміну Д-З у дозі 1000-2000 МО. Крім
цього вагітна жінка повинна багато часу перебувати на свіжому повітрі.
Раціонально харчуватися з споживанням великої кількості білка (по 2 г на
1 кг маси тіла) із включенням у раціон вітаміні, овочів, фруктів, до
настання вагітності жінці необхідно санувати всі вогнища інфекції.

Антенатальна профілактика рахіту не включає необхідності проведення
певних заходів у постнатальному періоді розвитку дитини.

Специфічна профілактика

Організація правильного харчування з перших днів життя дитини є одним з
найважливіших профілактичних заходів. Оптимальним для дитини грудного
віку є природне вигодовування, жінкам, що годують груддю для
забезпечення дитини вітамінами необхідно з перших днів після пологів
регулярно призначати полівітамінні препарати по 1000 МО вітаміну Д-З на
добу.

Дітям, які перебувають на грудному вигодовуванні, рекомендується
призначення з 1,5 –2 міс. Тертих яблук або яблучного пюре. В цьому ж
віці призначають фруктовий сік. З 3 міс. – чверть курячого яйця – з 4,5
міс. Овочеві пюре, сир, вівсяну або гречану кашу, з 5 міс. – відварену
протерту телячу, кролячу або курячу печінку (по 1/2 чайної ложки 2 рази
на день), з 6-7 міс. – м’ясне пюре з телятини, кролятини, курячого
м’яса, з 7-8 міс. Рибу, кефір, або молоко.

Якщо виникає необхідність перевести дитину на раннє змішане або штучне
вигодовування, слід використовувати адаптовані, наближені до складу
жіночого молока молочні суміші. З метою контролю за годуванням хворої
дитини необхідно підрахувати інгредієнтів їжі та її енергетичної
цінності.

Для профілактики рахіту у дітей раннього віку згідно з рекомендаціями
експертів ВООЗ та провідних вітамінологів вітамін Д-З призначається у
дозі 400-500 МО на добу з урахуванням перебігу вагітності та стану
здоров’я дитини (додаток 1,2) Щодобове призначення вітаміну Д-З у такі
дозі забезпечує фізіологічний рівень його активних метаболітів у крові
дітей.

При вигодовуванні адаптованими сумішами, які містять вітамін Д — з
щоденна профілактична доза призначається з урахуванням вітаміну, щo
міститься в суміш до сумарної дози б 400 ….. 500 мо. При труднощах
урахування профілактичної дози, яку отримують із сумішей. Доза
препарату вітаміну Д — з повинна бути знижена 1 складати 200-250 мо.

Особлива чіткість у контролі за профілактичними дозами та їx
обов’язковими застосуваннями повинна бути по відношенню до дітей із
групи ризику. До групи ризику по розвитку рахіту відносяться діти,
народженні від жінок з відхиленням у стані здоров’я. Ускладненнями під
час вагітності, пологів, діти які перехворіли б ранній неонатальний
період респіраторними та іншими захворюваннями. Недоношені, незрілі та з
малою вагою діти. Діти що страждають алергічним діатезом, особливо
ексудативною ентеропатією, діти що одержують протисудомну терапію, діти
з первинним або вторинним синдромом порушеного всмоктування в кишечнику,
захворюваннями печінки, із зниженою активністю.

Особливу групу ризику становлять діти з родинними обстеженнями по рахіту
з огляду на можливість спадково детермінованих дефектів метаболізму
фосфору і кальцію.

Для профілактики рахіту, у дітей з групи ризику призначають вітамін д —
3. З 2-х тижня життя по 500 мо на добу протягом 2-х років з можливими
перервами влітку /травень — серпень/. Доза вітаміну д-3 для недоношених
дітей з групи ризику може бути підвищена з 500 мо до 1000-2000 мо на
добу. Дітям також показані курси полівітамінних препаратів, що містять
аскорбінову кислоту. Вітаміни групи В.

Цe сприяє поліпшенню обмінних процесів в організмі і підвищення
ефективності вітаміну д-3. Позитивно зарекомендувала себе специфічна
постнатальна профілактика рахіту у вигляді курсового призначення
холекальціферолу з інтервалами між курсами 3 місяці. Курсовий метод було
розроблено на основі вивчення обміну вітаміну д-3 в організмі та вмісту
його активних метоболітів у сироватці крові. Встановлено, що при
призначенні віденіну з у дозі 2000 мо вітаміну д-3 на добу протягом зо
діб. Фізіологічний рівень його активних форм підтримується організмі
протягом 2-х місяців після закінчення його прийому. Тому повторні курси
необхідно проводити через з міс. від закінчення прийому препарату.

Доношеним дітям вітамін д-3 призначають по 2000 мо на добу протягом зо
днів. На другому. Шостому місяцях року життя. У. Подальшому дітям на 2-х
роках життя. А при показаннях і старшим дітям до 6-7 років проводять є
профілактичні курси вітаміну д-3 на рік /насамперед взимку та восени/.

Протипокази для призначення профілактичної дози холекальціферолу можуть
бути тільки винятковий випадок ідіопатичної кальціурії /хвороба
Вільямса-Бурне/ гіпофосфатазія, а також органічні перинатальні
ушкодження цнс з симптомами мікроцефалії, краніостенозу.

Діти з малим розміром великого тімячка чи його раннім закриттям мають
лише відносні протипаказання щодо призначення вітаміну д-3. Їм можна
проводити специфічну профілактику рахіту, починаючи з 3-4 місяців життя.

Додаток 1.

ПРОФІЛАКТИЧНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ ВІТАМІН Д-3

/віденін 3/ дітям раннього віку та вагітним жінкам

Групи жінок та дітей

Термін початку специфічно профілактики Добова доза

вітаміну Д-3 Тривалість

Прийому вітаміну

Д-3

1. Антенатальна профілактика рахіту

Здорові вагітні З 28-32 тижня вагітності 500 МО Щоденно
протягом 6-8 тижнів

Вагітні з груп ризику

/гестози, цукровий діабет, ревматизм, гіпертонічна хвороба, хронічні
хвороби печінки , нирок, клінічні ознаки гіпокаціємії порушень
мінералізації кісткової тканини/ ,3.28-32 тижня вагітності.

1000-2000 МО. Щоденно протягом 8 тижнів

ІІ. Постнатальна профілактика рахіту

Доношені здорові діти На 2-му місяці життя 500 МО

або Щоденно протягом 3-х років /курсова доза на рік 180 000 МО /або

на 2-му, 6-му 10-му місяці життя 2000 МО Щоденно протягом 30

днів

/курсова доза на рік

180 000 МО/ у подальшому до 3-х річного віку по 2 -3 курси на рік з
інтервалами між ними у 3 місяці/.

Доношені діти з груп ризику по paxіту: діти які народились у жінок
акушерською та хронічною екстрагенітальною патологією, діти що
страждають синдромом мальабсорбції, при вродженою патологією
гепатобіліарної системи з двійні та від по вторинних пологів з малими
проміжками часу між ними, а також діти на ранньому штучному
вигодовуванні. на 2-3 тижнях життя

або

на 2-3 тижнях життя

і на 6-му І0-му місяцях життя 500- 1000

МО.

або

2000 МО

2000 МО

Щоденно до досягнення

3-х річного віку

Щоденно протягом 30 днів

Щоденно протягом 30 днів У. подальшому до 3-х річного віку по 2-3 курс
на рік з Інтервалами між ними не менш ніж 3 місяці

Діти раннього віку, що часто хворіють

2000-4000МО Щоденно протягом 30 днів У подальшому 2-3 курси на рік по
2000 МО протягом 30 днів.

Діти, які тривалий час отримують протисудомну терапію/фенобарбітал,
седуксен, дифенін/або кортикостероїди, гепарин

2000 –4000 МО Щоденно протягом 30-4-5 , днів. У подальшому по 2-3 курси
на рік з інтервалами між ними не менше ніж 3 місяці

Доношені діти з груп ризику по paxіту, які народились з клінічні ми
симптомами природженого рахіту та недостатньою мінералізацією кісткової
тканини. з 10-го дня життя 200-4000 МО Щоденно протягом 30-45 днів. У
подальшому по 3 курси на рік/ 30 днів кожний/ з Інтервалом між ними не
менше ніж 3 місяці

Недоношені діти

І ступеня 3 10-14-го дня життя 7 500-1000 МО Щоденно протягом першого
/півріччя життя. У подальшому: по -2000МО на добу протягом місяця 2-3
рази на рік з інтервалами між ними 3-4 місяці

Недоношені діти П-Ш ступеня

З 10-20-го дня життя/після установлення ентераль-ного харчування
1000-2000 з МО Див. попередній пункт.

Похожие записи