.

Псоріаз. Себорея. Вугрева хвороба (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
262 2650
Скачать документ

РЕФЕРАТ

На тему:

ПСОРІАЗ. СЕБОРЕЯ. ВУГРЕВА ХВОРОБА.ПСОРІАЗ.

Псоріаз, або лускатий лишай — хронічне рецидивуюче захворювання людини,
що характеризується ураженням шкіри; відоме з давніх часів, у медичній
літературі описане у 1801 році R. Willan.

Існує декілька теорій виникнення хвороби: спадковий фактор, інфекційний
збудник (насамперед віруси), гострий стрес.

При псоріазі первинним елементом є плоский вузлик, вкритий легкими
сріблястими лусочками та різко відмежований від навколишньої шкіри. При
зішкрябуванні поверхня вузлика (папули) набуває вигляду застиглої
стеаринової плями. При подальшому зішкрябуванні можна бачити тонку
напівпрозору плівку (термінальна плівка), на поверхні якої виступають
крапельки крапчастої кровотечі (кров’яна роса). При наявності цих трьох
симптомів — «стеаринова» пляма, термінальна плівка і кров’яна роса —
діагностують «псоріаз».

Перші висипання часто з’являються у вигляді корони на межі росту волосся
на чолі. У цьому разі важливо виключити себорею. Клієнта уважно
опитують, оглядають інші ділянки шкіри, нігтьові пластинки. Для псоріазу
характерні висипи папул на ліктях і колінах, нігтьова пластинка вкрита
крапковими вдавленнями і нагадує наперсток.

Хворі на псоріаз не становлять небезпеки для оточуючих, але активні
косметичні процедури можуть спровокувати загострення захворювання. Тому
косметичний догляд шкіри можна проводити тільки після консультації
лікаря-дерматолога.

СЕБОРЕЯ

Себорея (від лат. слова sebum — жир, сало і грецьк. rhoea — витікання) —
патологічний стан шкіри, за якого сальні залози виділяють значну
кількість шкірного сала зі зміненим хімічним складом. Патологічні зміни
шкіри переважно локалізуються на волосистій частині голови, шкірі
обличчя і верхній частині тулуба.

Фактори, що впливають на розвиток хвороби:

— порушення функцій центральної і вегетативної нервової системи;

— захворювання шлунково-кишкового тракту;

— порушення функцій залоз внутрішньої секреції (особливо статевих);

— гінекологічні захворювання;

— гормональні;

— наявність вогнищ хронічної інфекції.

За механізмом секреції сальні залози є голокриновими, тобто в процесі
секреції відбувається повне руйнування секреторних клітин.

Щодо наявності волосся сальні залози можна розділити на вільні від
волосся і пов’язані з волосяними фолікулами. Тіло сальної залози має
форму мішечка, на периферії якого розташовуються зародки секреторних
клітин. Під час поділу зародкові клітини просувають секреторні у бік
вивідної протоки сальної залози. Секреторні клітини стають
безструктурними і перетворюються на секрет залози. Секрет виділяється
при знежиренні шкіри. Цей процес йде швидкими темпами доти, доки не
настане насичення поверхні шкіри і волосся жиром. У процесі
нагромадження сального секрету і рогових мас усередині фолікула може
розширюватися устя волосяного фолікула.

Розрізняють суху і жирну себорею. При сухій себореї шкірне сало
виробляється в підвищеній кількості, але його висока в’язкість
перешкоджає виділенню із сальних залоз. Тому поверхневі шари епідермісу
не змазані ліпідами і виглядають пересушеними. Шкіра відрізняється
підвищеною чутливістю і схильністю до подразнень.

При цьому уражуються ті ділянки шкірного покриву, що характеризуються
значним розвитком сальних залоз та їх підвищеною активністю. На чолі, в
ділянці Т-зони можуть з’являтися вогнища блідо-рожевого кольору з
дрібним пластинчастим лущенням. Після умивання їх яскравість
збільшується.

Однією з характерних ознак себореї на шкірі волосистої частини голови є
наявність дрібних борошнистих білих лусочок, хоча в ряді випадків
лусочки можуть бути й великими. Патологічні зміни спостерігаються і на
шкірі на межі росту волосся, брів, вій, ділянки вусів і бороди,
носогубних складках, шкірі зовнішніх слухових проходів і ділянки за
вухами. Себорейний дерматит тулуба, як правило, локалізується в ділянці
грудей, у складках тіла, включаючи пахви, пах, ділянки пупка, шкіри під
молочними залозами. Експериментальне доведено, що себорейний дерматит
викликається грибком Pityrosporum ovale. Це представник пити-роспорових
грибків, які є постійним компонентом нормальної мікрофлори шкіри людини.
Грибки концентруються навколо сальних залоз і використовують їхній
секрет як джерело жирних кислот, необхідних грибкам для росту і
розвитку.

За певних умов організм людини втрачає здатність утримувати такі грибки
в сапрофітному стані.

Прояви себореї на обличчі, завушних ділянках і шкірі слухових проходів
переважно мають вигляд вогнищ, які еритематозно злущуються та
супроводжуються сверблячкою. При локалізації на обличчі пацієнти можуть
скаржитися на відчуття печіння в ділянках шкіри, уражених себореєю. У
деяких випадках на шкірі щік, чола, Т-зони можуть з’являтися папули
внаслідок інфільтрації запальних плям. Себорея часто стає клінічне
вираженою, коли чоловіки, що страждають на це захворювання, відрощують
вуса і бороду, і регресує, коли видаляється волосся на обличчі. Якщо ж
лікування не проводиться, злущування може стати значним, при цьому
лусочки стають товстими, жовтими й сальними і в окремих випадках
захворювання ускладнюється вторинною бактеріальною інфекцією.

При жирній себореї значно збільшується виділення секрету сальних залоз;
він має низьку в’язкість. При цьому пори розширені, і секрет вільно
виливається через вивідну протоку сальної залози. Волосся стає липким,
сальним, а шкіра виглядає блискучою. Жирні, жовтуватого кольору рогові
лусочки (лупа) нагадують пергамент, щільно прилягають до шкіри і
волосся, що надає останнім неохайного вигляду. Це так звана рідка жирна
себорея. При густій себореї виділення секрету сальних залоз утруднено.
При цьому в усті вивідної протоки утворюються комедони — сальні пробки,
що складаються з рогових лусочок, часточок пилу і меланіну (рис. 2.6).

Лікування себореї. Хвору на себорею людину має лікувати
лі-кар-дерматолог. Можливо для встановлення причин захворювання будуть
необхідні консультації лікарів суміжних галузей.

Для лікування себореї застосовуються сульфід селену, цинку, метіонін, що
нормалізують дію сальних залоз.

При легких формах себореї з локалізацією висипів на гладенькій шкірі
застосовують мазь, крем чи розчин протигрибкового препарату 1-2 рази на
день протягом 2-4 тижнів. При ураженні волосистої частини голови
призначають спеціальні шампуні, до складу яких входять кетоконазол, цинк
і дьоготь; їх застосовують 2 рази на тиждень.

Рис. 2.6.

Схема будови комедонів:

а — закритий; б — відкритий

В умовах косметичного салону хворим клієнтам варто проводити гігієнічну
чистку обличчя раз на тиждень, процедури поверхневого пілінгу ферментами
чи фруктовими кислотами. Обов’язковим елементом косметичного догляду є
масаж за Жаке. Це спеціальна техніка, що дає змогу евакуювати вміст
сальних залоз, а також нормалізувати їхній тонус. Дуже корисні маски
різних видів з домішкою глини.

ВУГРОВА ХВОРОБА

Вугрова хвороба, чи акне — хронічне запалення сальних залоз, що виникає
в результаті їхньої закупорки підвищеним виділенням секрету .

Раніше ця хвороба вважалася винятково захворюванням підлітків. Проте
протягом останніх років встановлено, що вугрова хвороба виникає і в
дорослих людей. Зараз від неї страждають люди різного віку. І з кожним
роком таких клієнтів стає дедалі більше, що пов’язано, насамперед, із
забрудненням довкілля і психоемоційними перевантаженнями. В одних вугри
з’являються тільки на чолі, в інших — на підборідді, спині. Річ у тім,
що в розвитку запального процесу беруть участь різні органи, «збій»
одного з яких і призводить до вугрової висипки. Наприклад, вугри навколо
рота і на підборідді в жінок нерідко вказують на полікістоз яєчників.
Якщо в жінок вугрова хвороба не піддається лікуванню, то, очевидно, є
пухлини надниркової залози чи яєчників. Основна причина появи вугрів у
чоловіків — зміна співвідношення різних андрогенів. Вугри бувають і в
спортсменів, які приймають анаболіки. Ось чому при лікуванні пацієнтів з
вугровою хворобою дерматологи нерідко підключають лікарів інших
спеціальностей — гінекологів, ендокринологів, урологів, терапевтів.

Що ж відбувається в шкірі під дією андрогенів? Крім підвищення виділення
секрету сальних залоз, виникають й інші зміни. Сальна залоза
збільшується в розмірах, що призводить до появи неестетичних розширених
пор на обличчі, а в усті її протоки товщає шар рогових лусочок, які
злущуються швидше, ніж звичайно. Невдовзі лусочки забивають протоку,
«засмічують» її. Не знаходячи виходу, секрет розтягує сальну залозу,
накопичуючись усе більше й більше. У закупорених сальних залозах починає
розмножуватися Propionobacterium acne. Ця бактерія — нормальний
представник мікрофлори сальних залоз, але коли вона розмножується
занадто інтенсивно, імунна система шкіри починає з нею боротьбу, що
проявляється запаленням. Бактерія Propionobacterium acne живиться
гліцерином секрету сальних залоз і залишає після своєї «трапези»
неабияку кількість вільних жирних кислот. Ці жирні кислоти у свою чергу
порушують процес утворення рогових лусочок в усті сальної залози, і акне
проявляється ще в більшій мірі.

Сальна залоза, закупорена і наповнена шкірним салом, називається
комедоном. Якщо комедон не має виходу на поверхню шкіри, то шкірне сало
залишається білим. Такий комедон називається закритим. Якщо комедон
виходить на поверхню, то шкірне сало частково окислюється, до нього
домішуються меланін та інші пігменти. При цьому головка комедона набуває
чорного забарвлення (рис. 2.8 а). Отже, боротьба з вуграми має включати
регуляцію секреції шкірного сала, нормалізацію процесів кератинізації в
сальній залозі, створення умов для вільного відтоку секрету сальної
залози з проток, боротьбу з Propionobacterium acne. Відновлення
бар’єрної функції шкіри дає змогу запобігти розмноженню бактерій в
сальній залозі.

Зустрічаються також екзогенні вугри. Вони розвиваються, як правило, в
уражених себореєю осіб при потраплянні на шкіру речовин, що викликають
закупорку сальних залоз: різні олії і мастила, препарати, що містять
дьоготь, з якими людина може контактувати на виробництві. Нерідко
вугрова висипка виникає за надмірного використання косметики, що містить
жири (жирні креми, пудри, рум’яна, тіні та ін.). Деякі дослідники
виділяють особливу форму вугрової висипки — acne mallorca. Цей різновид
був виявлений у молодих людей, що відпочивали на Мальорці і
застосовували для засмаги олію з комедогенною дією. Клієнтам із себореєю
не рекомендується застосовувати жирні креми чи мазі, які містять жири
(ланолін, вазелін) та олії, а з косметичних засобів варто вибирати ті,
котрі мають маркування «поп comedogenic». Різновидом екзогенних вугрів
можна вважати і механічне акне, що розвивається внаслідок тиску і тертя
(звичайний дерматит).

Вугрова хвороба може мати різний перебіг. Виділяють такі різновиди
вугрів: звичайні чи юнацькі, пустульозні, конглобатні.

Звичайні вугри є найбільш поширеною формою вугрової хвороби. Вони
являють собою висипання напівкулястих вузликів рожевого кольору
величиною від шпилькової головки до горошини. Вузлики виникають на шкірі
обличчя, грудей, спини. У центрі вузлика може бути гноячок. Після
розсмоктування і загоєння звичайних вугрів зазвичай залишається
пігментація чи поверхневий рубчик. Такі вугри частіше зустрічаються при
рідкій жирній себореї.

Пустульозні вугри розвиваються на фоні густої жирної себореї. Коли
процес евакуації жиру із сальних залоз утруднений, виникає велика
кількість комедонів, устя волосяних фолікулів розширюються і зяють
(шкіра нагадує шкірку апельсина). Комедони утворюються не тільки на
обличчі, а й на спині, у завушних складках, на грудях. Навколо комедонів
наростає запальна реакція: напівкулясті вузлики більших розмірів,
яскраво-червоного кольору, болісні, щільні. Через кілька тижнів
ущільнення розм’якшуються, прориваються з утворенням порожнин, з яких
виділяється тягуча гнійна рідина. Після загоєння залишаються глибокі
рубці.

Конглобатні вугри — найтяжча форма вугрової висипки. Крім комедонів і
кіст сальних залоз виникають великі запальні вузли розміром від горошини
до вишні, що розміщуються глибоко в дермі і досягають верхньої частини
підшкірно-жирової клітковини. Спочатку вузли щільні, застійно-червоного
кольору, болісні, можуть зливатися в конгломерати, що, прориваючись,
утворюють виразки, фістули (свищі), які довго не загоюються. Після
загоєння на цьому місці залишаються нерівні рубці з перемичками. Такі
вугри частіше локалізуються на шкірі спини, рідше — на грудях і
обличчі.

Існує багато способів профілактики вугрової хвороби і реабілітації
хворих клієнтів. Фахівці салонів краси знають, що ця проблема має певні
особливості. Прерогатива зовнішнього лікування, звичайно ж, залишається
за косметологами. Це профілактичні очищення шкіри, масажі, маски, які
розсмоктують вогнища запалень, і зовнішні засоби, що заспокоюють чутливу
шкіру та мають протизапальну, антибактеріальну дію. Останнім часом
з’явилося багато цікавих професійних ліній, за допомогою яких можна
швидко вирішити проблему. Дуже важливо комбінувати процедури в салоні з
правильно підібраним домашнім доглядом. Якщо для пацієнтів з легкою
формою захворювання досить місцевого лікування вугрів, то при задавнених
формах лікарі призначають гормональні препарати та антибіотики. У
Західній Європі переважно використовують програми лікування вугрової
хвороби саме антибіотиками (в основному це малі дози тетрацикліну
протягом тривалого часу). Вітчизняні лікарі не поділяють цих поглядів.

Варто враховувати, що при лікуванні кератолітиками (бензоїл-пероксид та
ін.) протягом перших двох тижнів лікування настає період уявного
погіршення, про який слід попередити пацієнта. У цей час важливо не
подразнювати шкіру. Необхідно також уникати впливу сонячного світла
після нанесення препаратів, використання гарячої води безпосередньо
перед їхнім застосуванням, надлишкового нанесення препарату. Не
рекомендується застосовувати й штучне ультрафіолетове опромінення, яке
раніше призначалося для лікування вугрів. Тепер вважається, що з цим
пов’язаний ризик стимуляції процесу старіння шкіри, виникнення
новоутворень і вугрової висипки. Протипоказаний також широкий
хірургічний розтин кістозних порожнин, оскільки він призводить до
утворення стійких рубців.

Вугрова хвороба може спричинювати розвиток нервових розладів (наприклад,
дисморфофобії). Це порушення дуже характерне для підлітків. У таких
випадках юнакам можуть допомогти психоневрологи. При вдалому лікуванні
дерматозу поведінка пацієнта швидко приходить у норму. Словом,
діагностуючи вугрову хворобу, варто враховувати, що перебіг цього
захворювання залежить від визначеного фонового стану макроорганізму.

Лікування вугрової хвороби повинне проводитися з урахуванням причин її
розвитку і ступеня тяжкості перебігу. Пацієнту слід пояснити, що вугрову
хворобу не завжди вдається повністю вилікувати. У 40% жінок спалахи акне
трапляються час від часу протягом усього життя. Однак існує визначена
схема лікування вугрової хвороби, яка ґрунтується на розумінні
механізмів її розвитку.

Спеціаліст-косметик може допомогти клієнту, який має схильність до
розвитку вугрової хвороби у вигляді надмірного саловиділення, клієнту з
початковими проявами вугрової хвороби у вигляді комедонів, а також
клієнтам, які пройшли курс лікування вугрової хвороби в лікаря
дерматолога, але мають потребу в підтриманні нормального стану шкіри.

Типовий протокол процедури:

1. Очищення із застосуванням рН-нейтральних гелів чи м’яких скрабів;

2. Тонізація;

3. Вапоризація або — у випадку явищ куперозу — нанесення засобів, які
розм’якшують роговий шар шкіри без розпарювання;

4. Гігієнічне очищення;

5. Обробка шкіри обличчя розчином мірамістину для профілактики
вторинної інфекції;

6. Масаж за Жаке. Можливе введення елементів пластичного масажу;

7. Накладення масок, що звужують пори, а також адсорбуючих і
тонізуючих;

8. Накладення захисного крему, що містить SPF не нижче 15. Кількість і
частота подібних процедур визначаються косметиком індивідуально, але не
рідше 2 разів на місяць. У ході подібних процедур косметик визначає
індивідуальні особливості шкіри в кожного конкретного клієнта і може
рекомендувати засоби для домашнього догляду.

Пояснення правил домашнього догляду за шкірою обличчя з аргументацією
кожного етапу є обов’язковою частиною роботи косметика.

У сучасній косметології сформувалася стандартна схема домашнього догляду
за шкірою обличчя.

1. Вранці:

— очищення;

— тонізація;

— нанесення захисного крему, що містить SPF;

— нанесення декоративної косметики (за бажанням).

2. Ввечері:

— очищення;

— тонізація;

— нанесення спеціальних масок (1-2 рази на тиждень);

— нанесення нічного крему.

Цю схему можна доповнювати тими чи іншими засобами, залежно від віку
клієнта, конкретних патологічних змін шкіри, а можливо, й матеріальних
умов. Наприклад, під захисний крем можна наносити активні концентрати,
використовувати спеціальні засоби для нанесення на шкіру навколо очей,
на зону шиї і декольте.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Владимиров В., Зудин Б. Кожньїе й венерические болезни: Атлас. –
М.: Медицина, 1980. – 288 с.

2. Дугін О. М., Слєпцов В. Б., Галайчук А. А. Збірник законодавчих та
нормативних документів, що регламентують діяльність підприємств
внутрішньої торгівлі. — К., 2004. — 304 с.

3. Калантаєвська К. А. Морфологія та фізіологія шкіри людини. — К.:
Здоров’я, 1965. — 304 с.

4. Кольгуненко Й. Й. ОсновьІ геронтокосметологии. — М.: Медицина,
1974. — 224 с.

5. Косметический пилинг: теоретические й практические ас-пектьі. — М.:
Косметика й медицина, 2003. — 224 с.

6. Новикова Л. В. МетодьІ физиотерапии в косметологии. — М., 2001. –
176 с.

7. Новая косметология. — М.: Косметика й медицина, 2002.

8. Озерская О. С. Косметология. — СПб.: Искусство России, 2002. – 416
с.

9. Практическое пособие для косметолога-зстетиста. Ч. 1,2/ Под
редакцией Л. В. Новиковой. — М., 1999-2000.

10. Справочник по косметике / Под общей редакцией проф. М. А.
Розентула: — М.: Медицина, 1964. — 336 с.

11. Фицпатрик Т., Джонсон P., Вулар К. й dp. Дерматология:
Атлас-справочник. 3-є издание. — М.: Практика, 1999. — 1088 с.

12. Фержтпек О., Фержтекова В., Шрамек Д. й dp. Косметология: Теория
й практика. — Прага: MAKSDORF, 2002.

13. «Les Nouvelles Esthetiques». — М.: Космопресс, 2000-2004.

14. Rassner G. und Steinert U. Dermatologie. Lehrbuch imd Atlas. –
Urban&Shwarzenberg, 1992. – 384 s.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020