Реферат на тему:

Променева діагностика та променева терапія

Променева діагностика, променева терапія як клінічна дисципліна. Методи
та методики променевої діагностики (частина 1).

Цитата (БМЕ.- 1959.- т.9, С.163-164) проф. Василенко В.Х.:
“Дополнительные методы исследования не менее важны для диагностики, чем
основные, а иногда имеют решающее значение как для суждения о
локализации, так и для определения сущности патологического процесса».
Близько 45 років тому цілком справедлива думка.

Променева діагностика, променева терапія – клінічна дисципліна, поділ
медичних дисциплін на клінічні та “параклінічні” виглядає дивним на фоні
стрімкої технізації та інформатизації медицини.

Терміни: променева діагностика, променева терапія; в наш час – медична
радіологія (весь світ). Радіологія-діагностика; радіологія-терапія.
Передчасне вивчення радіології на 3 курсі.

До 70-х років – рентгенологія. Практично єдиний метод медичної
візуалізації; пізніше УЗД, МРТ, РКТ (як складова рентгенологічного
методу), термографія. Методи радіонуклідної візуалізації, методи
отримання зображень за допомогою теригенових хвиль (на межі оптичного та
інфрачервоного випромінювання), мамографія за допомогою лазера та ряд
перспективних методів (на останній лекції більш детально).

Резюме першої частини: Медична радіологія — наука, яку використовує
різноманітні фізичні випромінювання та поля з метою діагностики
(променева діагностика) та лікування (променева терапія). Іонізуючі та
неіонізуючі випромінювання. Лікар-радіолог – глибоко знає можливості
всіх методів радіологічного дослідження та володіє більшістю з них.
Спеціалізація лікаря в розвинених країнах по системах та органах:
радіологія голови та шиї, абдомінальна радіологія та інше. У нас, на
жаль, окремі методики відокремлені одна від одної.

Променева терапія (коротко) переважно онкологія. Основні проблеми
променевої терапії.

Вивчення медичної радіології у ВУЗі – це не навчання лікаря-радіолога,
це не можливо на 3-му курсі, а вивчення, перш за все, показань та
протипоказань до променевого дослідження, переваг та недоліків основних
методів, як правильно готувати пацієнтів до радіологічних досліджень та
фізичних засад основних методів та методик, також значення радіаційної
безпеки пацієнта та лікаря, методи захисту. По-друге, буде вивчатися
променева семіотика найбільш поширених захворювань, особливо те, що
потрібно сімейном лікарю.

Комп(ютеризація (КТ, МРТ); архівування інформації, дигітальні (цифрові
або безплівочні технології). Негадити – Дунайський госпіталь; інтернет,
телеконсультації; власні мережі медоків; обробка зображень, зони
інтересу, так звані реконструкції (СКТ, МРТ, УЗД).

Економічні проблеми: одна з найбілш капіталоємких галузей медицини.
Радіолог в цивілізованих країнах та СНД. Вартість сучасної техніки та
обстеження. 5 років – “старіння” техніки.

Сімейна та страхова медицина. Стандарти лікування та дослідження на
основі консенсу. Проблеми оплати досліджень. Вартість/ефективність –
завжди важливо. Лікарняня каса в Cумах. Проблеми використання дорогих
методів дослідження. Ще раз про необхідність виважених показань до
радіологічного дослідження та використання стандартів. Європейські
стандарти схвалені МОЗ (2003 р.).

Методи променевої діагностики:

Рентгенологічний метод (включаючи рентгенівську комп(ютерну томографію –
РКТ).

Ультразвуковий метод (УЗД).

Радіонуклідний метод.

Магнітно-резонансна томографія (МРТ).

Термографія.

Інтервенційна радіологія.

Такий поділ, можливо дещо умовний, є загальноприйнятим. Кожен метод
включає в себе кілька (інколи десятки) методик.

Приклади: рентгенографія, — скопія, лінійна томографія,
бронхографія і т.ін. – рентгенологічний метод; доплерографія, кольорове
картування – УЗД, ціла низка методик (спектроскопія та ін.) входять до
МРТ.

9.1. В прекрасному підручнику Л.Д.Лінденбратена рентгенологічний метод
названо “великим”. Це перший, як уже було сказано, за довгий час єдиний
метод медичної візуалізації. Термін “рентгенологія” широко вживається і
сьогодні.

Історія винаходу

Вільгельм Кондрад Рентген, професор прекрасно обладнаного, як на той
час, інституту фізики (приблизний аналог фізичного факультету),
провінційного Вюрцбургського університету, 8 листопада 1895 року.

Кадотні трубки; світіння кристалів платиносинєродистого барію.
Х-промені; Рентген завжди їх так називав. Англомовні країни – Х:
Германія, Росія, колишній СРСР – рентгенівські промені. Україна – як
Х-промені, так і рентгенівські. 10 днів не покидав лабораторії. Доповідь
“Про новий вид променів”. Після цього – велика кількість наукових
публікацій (за перші роки кілька тисяч). Всесвітня слава, 1901 р. – 1-а
Нобелівська премія з фізики. Відмовився взяти патент, скромність. Смерть
– рак кишківника, бідність після І Світової війни.

“Загадка Рентгена”: наказав знищити всі лабораторні журнали, не відомо
якими катодними трубками (Куліджа, Крукса, Хитрова чи ін.) користувався.
Згадуючи попередників, зокрема Ф.Ленарда, згодом теж лауреата
Нобелівської премії (за вивчення катозних променів), ніколи не згадував
робіт Івана Павловича Пулюя.

І.П.Пулюй (1845 р.) наш видатний земляк. Знаний фізик, професор вищої
технічної школи в Празі. Працював у Віденському університеті. Ряд
винаходів – трубка Пулюя. На англійській мові – робота, де описується
невидимі промені, що виходять з катодної трубки. На жаль, не мав змоги
ознайомитися з роботою (за 10 років до Рентгена). Вулиця Пулюя в Празі.

В Росії та США – не звернули уваги на “дивні” затемнення на
фотопластинах. Перша рентгенограма – університет Пенсільванії, 1890 рік
(монети). Заслуга Рентгена.

9.2. Фізико-технічні заслуги рентгенології.

Джерело Р.випромінювання – рентгенівська трубка. Скляний балон.
Вакуум, катод та анод. При високій напрузі до полюсів – потік електронів
від катоду до аноду. Взаємодія електронів з речовиною анону – утворення
рентгенівських променів. Гальмівне та характеристичне випромінювання.
Для діагностики – лише гальмівне. Характеристичне – починається склом
трубки. Гальмівне випромінювання – гальмування Е в електромагнітних
полях атомів, безперервний спектр. Характеристичне випромінювання –
перебудова під впливом Е внутрішніх оболонок атомів, дискрятний спектр.
Дуже коротко та схематично, але Ви вивчаєте фізику.

Коефіцієнт корисної дії (ККД) – Р.трубки дуже низький – близько 1,5%,
все інше – тепло. Технічні проблеми, анод, що обертається, охолодження,
кераміка.

Фізична природа рентгенівського випромінювання.

Р.промені: електромагнітне випромінювання, знаходиться в області спектру
між гама- та ультрафіолетовим випромінюванням, представляє собою потік
квантів (фотонів). За сучасними фізичними уявленнями фотони мають
властивості як хвиль, так і часточок.

Р.промені не мають електричного заряду. В медичній рентгенології
використовують Р.випромінювання енергією від 30 до 100 кілоелектровольт
(КеВ).

Довжина хвиль дуже мала – набагато більш коротка ніж видимий спектр
(20-0,03А).

Основні властивості рентген випромінювання (лише ті, що важливі для
лікаря-радіолога):

Розповсюджуються прямолінійно, радіально від аноду зі швидкістю світла.

Невидимі для ока.

Мають високу проникну здатність та високу енергію.

Можуть визвати світіння деяких речовин (люмінофорів).

Визивають розпад галоідних сполук срібла.

Здатність до іонізації середовища.

Біологічна дія.

Поглинання та розсіювання (різне поглинання тканинами).

n

?

i

? ?

n

NМенш важливі властивості для лікаря-практика: здатність до дифракції,
поляризація та ряд інших спільних для будь-якого виду випромінювання.

В медичній радіології (рентгенології) умовно поділяють Р.випромінювання
на “м(яке”, що виникає при напрузі на трубці менш ніж 90 кв. (має
“велику” довжину хвиль та меншу енергію), та “жорстке” — при напрузі
більш ніж 90 кв., має “коротку”, “малу” довжину хвилі та високу енергію,
а також проникаючу здатність.

9.3. Методи та методики рентгенологічного дослідження. Виділяють 2
основних метода у “великому” рентгенологічному методі (інколи кажуть дві
анових методики). Всі інші є похідними від них:

а) рентгенографія (наголос);

б) рентгеноскопія.

Рентгенографія – реєстрація рентгенівського зображення на твердому носії
(плівка). Безплівочні технології (на спеціальній запам(ятовуючій
матриці, для показу зображення цифрова матриця трансформується в матрицю
видимих елементів зображення – пікселів, де кожному пікселу надається
один з відтінків сірої тканини). Існують та активно удосконалюються в
останні роки “запам(ятовуючі” пластини на основі сполук аморфного
кремнію та фосфору. Є також технології переведення в цифрову форму
відеосигналів в системі “рентгенівське зображення – підсилювач –
телевізійна система”: так звана субтракція, віднімання – лишається
потрібне зображення (наприклад, судини), все інше за допомогою
комп(ютерної обробки “віднімається” (дигітальна ангіографія).
Безплівочні технології — синонім цифрові. Більш ніж 40% рентгенограм в
цивілізованих країнах – безплівочні, якщо треба тверду копію – лазерний
принтер на папері. Можливість їх обробки, архівування, пересилки через
інтернет, виділення зон інтересу. Дешевше за плівку (особливо при
великих обсягах роботи), моментальне отримування результатів. Дунайський
госпіталь (Австрія – 10 років цифрові технології). Але досі (ВООЗ)
основним методом є отримання зображення на плівці. Фотопроцес, автомати
для проявлення знімків, економічні аспекти.

Рентгенографія – основний метод рентгенології.

Переваги рентгенографії.

Висока роздільна здатність.

Наявність об(єктивного документа.

Можливість динамічного спостереження за перебігом захворювання.

Можливість створення архіву.

Можливість ретельного вивчення (будь-який час) рентгенограми кількома
спеціалістами.

Невелика, порівнюючи з рентгеноскопією, доза опромінення пацієнта.

Недоліки рентгенографії.

Неможливість вивчити функцію органа по одній рентгенограмі.

Зображення на одній площині.

Рентгенографія (у класичному вигляді, на плівці) досить дорогий метод
(срібло) для пересічного українця та лікувального закладу в нашій
країні.

Досить тривалий час до “сухої” рентгенограми – “суха” та “мокра”
рентгенограма; нагадати сучасні технології .

Рентгенограму задовільної якості важко отримати у тяжко хворого та ін.

Недоліки – незначні, порівнюючи з перевагами методу.

Коротка: а) пряма рентгенографія; б) система плівка – підсилюючі
екрани.

Електрорентгенографія (ксерографія) зараз майже не використовують.
Досить широко вживалась в 70-ті рр. Селенові пластини + графітовий
порошок. Вища доза, бруд – недоліки; історичний інтерес.

Проблеми збереження архіву рентгенограм. Вірогідність переходу в
найближчі 10-15 років практично повністю на цифрові (безплівочні)
технології.

Рентгеноскопія – отримання збереження на екрані (так звана “пряма”
рентгеноскопія). В наш час – в багатьох країнах заборонена, є допоміжним
методом у нас. Система: випромінювач — об(єкт – екран – підсилювач
рентгенівського зображення – телевізійний монітор і так зване
рентгенотелебачення. Відеомагнітний запис. Фотографування з підсилювача
рентгенівського зображення. З метою зменшення опромінення –
рентгентрубка, що виключається 6-8 разів на секунду, таким чином час
опромінення зменшується на 20-40%, останній кадр запам(ятовується;
нагадує – кінострічку — 24 кадри за секунду, або мультфільм. Стосовно
рентгеноскопії легень у дітей – заборонена.

Переваги рентгеноскопії

Бачимо функції органів.

Легко виконати багатоплощинне дослідження.

Результати бачимо зразу – дослідження у реальному часі.

Дозволяє обстежити важко хворих.

Відносно дешевий метод (мізерна платня).

Недоліки рентгеноскопії

Менша роздільна здатність ніж при рентгенографії (приклад, металеві
кільця в парафіновому фантомі).

Більше променеве навантаження на пацієнта; наявність опромінення лікаря
(телекеровані апарати).

При прямій рентгеноскопії дослідження в темряві (екран світиться слабо),
адаптація очей рентгенолога.

Відсутність об(єктивного документа.

Рентгенотелебачення: дослідження в комфортабельних умовах, при світлі,
непотрібність адаптації, більша роздільна здатність, менше опромінення
пацієнта, можливість відеозахисту, знімків на ФГ плівку з екрану
підсилювача зображення.

Коротко: сучасні рентгенодіагностичні апарати, ціна, моральний та
фізичний знос більшості апаратури. Дані по Україні та Сумській області.
Для лікаря лікарень першого рівня, сімейних лікарів – в основі близько
60% всіх діагнозів – звичайна рентгенограма (дані ВООЗ).

9.4. Властивості рентгенівського зображення:

1.Матричне.

2.Тіньове.

3.Площинне.

4.Сумаційне.

5.Збільшене.

6.Пряме.

Рентгенограма – негатив. “тінь” на скроні – темна; на рентгенограмі –
“біла”. Слід запам(ятати.

9.5. Перед тим, як розглянути інші методики, слід розібрати питання про
контрастні речовини. Зображення є сумаційним, тканини, близькі за
щільністю (наприклад, м(язи, селезінка, кишківник та ін., не дають
диференційного зображення). Рентгенівські контрастні речовини (РКВ) –
поглинають Р.промені або значно сильніше ніж тканини організму, або
значно слабкіше. Основні вимоги до РКВ: висока контрастність та
нешкідливість для організму. Відноситься до РКВ так само, як до
лікувальних засобів, що входять в організм (строк придатності та ін.).

Класифікація.

І. Рентгеноконтрасні речовини:

рентгенонегативні (гази О2, СО2) поглинають Р.промені менше, ніж тканини
організму;

рентгенопозитивні (поглинають рентгенівські промені значно сильніше, ніж
тканини):

а) ті, що містять атом йоду, одно-, двох, тільки трпатомні – сучасні;
для досліджень нирок, жовчних шляхів, судин (урографія, тразографія).
Найбільш сучасні — неонні – ультрафіолет, ____ніпак. Фільтр “Шерінг”,
“Нікомед”. Переваги неіонних: значно менша кількість ускладнень, більш
висока контрастність (нема спазму дрібних судин, не розпадаються на іони
та не змінюють осмотичний стан крові). Існує кілька груп неіонних РКВ.
Єдиний недолік – висока вартість.

б) ті, що не містять йоду. В основному – на основі барію. Ва SО4 – по
суті напівфабрикат. Міксер + цитрат натрію, сорбіт. Зараз пантовані,
готові до вживання – БАР-ВИПС, ряд зарубіжних. Висока контрастність та
адгезивність; але в 2-2,5 рази дорожчий.

Використана література

Олеарчик Андрій Всесвіт хірурга.- Львів: Медицина світу — МС, 2006.- 800
с.

Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна №494.-
Харків: Основа, 2000.- 93с.- (Медицина; Вип.1)

Сердюк Александр Андреевич Глубинная медицина.- Запорожье: Дикое Поле,
2003.- 216с.

PAGE 1

PAGE 8

Похожие записи