медицина

Реферат

на тему:

Профілактика професійних захворювань медичного персоналу.

П Л А Н

Актуальність теми.

Основні принципи профілактики.

Вакцинація проти гепатиту В.

Безпека робочого місця.

Правила виконання своїх професійних обов’язків.

Заходи при порушенні цілісності шкіри.

Страхування медичних працівників.

Виконуючи професійні обов’язки, медична сестра постійно спілкується з
хворими та контактує з різними медикаментами й дезінфекційними засобами.
Тому вона наражається на небезпеку захворіти.

Зараження може відбутись за допомогою різноманітних об’єктів –
біологічний матеріал від хворого, предмети побуту, природні фактори,
медичні засоби.

Проте вірогідність зараження можна налагодити – це ізоляція інфекційного
хворого, поточна та заключна дезінфекція, імунізація, носіння захисного
одягу.

Серед потенційних факторів перенесення збудників інфекційних хвороб
особливої уваги потребують руки медичного персоналу. У зв’язку з цим,
дуже важливо зрозуміти, що належний захист рук – необхідний захід
профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.

Розрізняють три рівні знезараження рук:

соціальний – миття водою з милом;

гігієнічний – застосування антисептика;

хірургічний – за спеціальною методикою.

Профілактичні заходи орієнтовані на зміцнення неспецифічної стійкості
людського організму, можна шляхом фізичного виховання і загартовування,
поліпшення побутових умов, організації правильного режиму праці та
відпочинку, раціонального харчування.

Основні принципи профілактики професійних захворювань медичного
персоналу:

Дотримання санітарно-гігієнічних та профілактичних правил і норм при
здійсненні будь-яких видів діяльності;

Проведення профілактичних, соціальних і освітніх заходів;

Безоплатність надання медичної допомоги;

Обов’язкове державне страхування на випадок захворювання на інфекційну
хворобу.

Крім того, вже відомо багато природних і синтетичних сполук, введення
яких в організм людини стимулює вироблення власних інтерферонів,
лізоциму, комплементу та ін.

Вакцинації проти гепатиту В підлягають медичні працівники, які
професійно мають контакт з кров’ю, її препаратами та здійснюють
парентеральні маніпуляції. Для запобігання парентерального зараження
необхідно користуватись лише шприцами та системами одноразового
використання, суворо стежити за достерилізаційною обробкою й
стерилізацією медичного колючого та ріжучого інструментарію.

Кожна людина, яка звертається за медичною допомогою, повинна
розглядатися як потенційний носій вірусу імунодефіциту людини.

Робочі місця забезпечуються інструктивно-методичними документами,
аптечками для проведення термінової профілактики при аварійних
ситуаціях, необхідним набором медичного інструментарію для одноразового
використання, дезінфекційними засобами для проведення знезараження.

Медичний персонал повинен працювати в халаті, масці і рукавицях. Ці
заходи дозволяють уникнути контакту шкіри та слизових оболонок
працівника з кров’ю, тканинами, біологічними рідинами пацієнтів. Медичні
працівники з травмами, ранами на руках, ексудативними ураженнями шкіри
рук, які неможливо закрити лейкопластиром або гумовими рукавичками,
звільняються на період захворювання від безпосереднього медичного
обслуговування хворих і контакту з предметами догляду за ними.

Якщо контакт з кров’ю, іншими біологічними рідинами чи матеріалами
супроводжувався порушенням цілісності шкіри (уколом, порізом),
потерпілий повинен:

зняти рукавички робочою поверхнею усередину;

видавити кров з рани;

ушкоджене місце обробити одним із дезінфектантів (70% розчином етилового
спирту, 5% настоянкою йоду при порізах, 3% перекисом водню);

ретельно вимити руки з милом під проточною водою, а потім протерти їх
70% розчином етилового спирту;

на рану накласти пластир, надіти напальчник;

при необхідності продовжувати роботу одягти нові гумові рукавички;

терміново повідомити керівництво лікувально-профілактичного закладу про
аварію для її реєстрації та проведення екстреної профілактики
ВІЛ-інфекції.

Після проведення аварії потерпілому пропонують (за його згодою) пройти
обстеження на наявність антитіл до ВІЛ. Якщо результат негативний,
наступне тестування має проводитися через 3. 6 місяців і далі – через
рік.

Згідно Закону України, зараження ВІЛом медичних працівників при
виконанні ними службових обов’язків належать до професійних захворювань.
Тому працівники, зайняті наданням медичної допомоги населенню,
проведенням лабораторних досліджень з проблем ВІЛ-інфекції підлягають
обов’язковому страхуванню на випадок зараження, настання у зв’язку з цим
інвалідності або смерті.

Т Е С Т И

У разі попадання біоматеріалу на халат:

а) викинути;

б) здати в стерилізаційну;

в) змочити в дезрозчині;

г) здати в пральню;

д) далі його носити.

У випадку забруднення кров’ю без ушкодження шкіри обробити:

а) спиртом;

б) розчином брильянтового зеленого;

в) розчином гідрокарбонату натрію;

г) фізрозчином;

д) не обробляти.

У разі потрапляння біоматеріалу на слизові оболонки ротової порожнини
прополоскати:

а) 40% розчином етилового спирту;

б) 3% розчином хлораміну;

в) 2% розчином гідрокарбонату натрію.

г) 70% розчином етилового спирту;

д) 0,9% ізотонічним розчином.

Для зниження вірогідності професійного зараження ВІЛ-інфекцією
необхідно:

а) бути ввічливим;

б) поміряти температуру;

в) визначити АТ;

г) написати направлення;

д) переконатися в цілісності складу аптечки.

У разі потрапляння біоматеріалу на слизові оболонки порожнини носа чи
очей обробити:

а) 0,5% розчином новокаїну;

б) 30% розчину альбуциду;

в) 1% розчином дибазолу;

г) 3% розчином натрію бромід;

д0 1% розчином мезатону.

При попаданні біоматеріалу на взуття необхідно:

а) відправити у стерилізаційну;

б) далі його носити;

в) дворазово протерти ганчіркою з дезрозчином;

г) викинути;

д) поміняти на інші.

Профілактичну дезинфекцію проводять:

а) після ізоляції хворого;

б) тільки в присутності хворого;

в) ввечері;

г) постійно;

д) при необхідності.

Генеральне прибирання операційного блоку проводять один раз на:

а) 4-7 днів;

б) 7-10 днів;

в) 10-12 днів;

г) 12-15 днів;

д) 15-20 днів.

У приміщенні передопераційної проводять:

а) обробку рук персоналу;

б) накривання стерильного стола;

в) стерилізацію інструментів;

г) зберігають бікси;

д) знезараження інструментів.

Білизну, забруднену кров’ю необхідно:

а) міняти раз на 7-10 днів;

б) міняти після гігієнічної ванни;

в) сортувати в палаті;

г) прати в відділі;

д) згорнути забрудненою поверхнею до середини.

Відповіді на тести:

в

а

г

д

б

в

г

б

а

д

Задача 1.

Акушерка К, пошкодивши цілісність шкіри уколом на пальці при ін’єкції,
здійснивши всі заходи безпеки зараження ВІЛ-інфекцією і надалі
виконувала свої професійні обов’язки на протязі місяця.

Яку помилку зробила акушерка і чому?

Задача 2.

Маніпуляційна медсестра, яка при виконанні своїх маніпуляцій працювала
без рукавичок, а через кілька тижнів у неї з’явилось – загальне
нездужання, швидка втома, біль голови, зниження апетиту, порушення сну,
сеча червоного кольору, кал – білого, печінка збільшена.

Яке захворювання виникло у медсестри і чому?

Відповіді на задачі.

Акушерка на протязі 5 днів повинна була здати кров на наявність антитіл
до ВІЛ. А якщо це відбулось пізніше, то позитивний результат свідчив би,
що дане зараження не є аварією на виробництві.

У медсестри виникло захворювання – вірусний гепатит. Причиною може бути
те, що медсестра не одягала рукавиць і можливо мала незначні ушкодження
на руках, за рахунок яких можливе зараження.

Література.

М.А. Андрейчин, О.Л. Івахів “Медсестринство при інфекційних хворобах”.

Витяг з Закону України від 06.04.2000 р.

Витяг з наказу МОЗ № 120 від 25.05.2000 р.

Похожие записи