Реферат на тему:
Плоскостопість. Народні методи лікування
Плоскостопість — сплощення поперечного, рідше поздовжнього, склепіння
стопи.
Паралітична плоскостопість спостерігається при поліомієліті та паралічі
іншого походження, травматична — після переломів кісточок або кісток
стопи. Найчастіше буває статична плоскостопість, яка розвивається
внаслідок перевантаження стоп у поєднанні з конституціональною
недостатністю сполучної тканини.
Плоскостопість може бути природженою і набутою (у разі слабкості
зв’язкового апарату). З часом, особливо у юнацькому віці, під впливом
надмірних навантажень, тривалого перебування у положенні стоячи при
слабкості м’язів, що підтримують склепіння стопи, розтягуються зв’язки
та поступово зміщуються кістки склепіння стопи.
На початку захворювання інколи з’являється біль у стопах, з часом він
стає постійним. Проте може й не бути болю. У деяких випадках виникають
судоми (зведення) литкових м’язів. У хворого розвивається швидка втома,
порушується постава.
Щоб запобігти плоскостопості, треба правильно підбирати для дитини
взуття. Воно має щільно облягати ногу (але не бути тісним), задник
повинен бути твердим, підошва еластичною, каблучок заввишки 1 — 2 см. Не
слід перебувати в приміщенні у теплому взутті (перегріваються ноги,
ослаблюються зв’язки стопи).
Для профілактики деформації стопи рекомендують ходити босоніж по м’якому
фунту, гальці, покосу, по нерівній поверхні. При цьому дитина переносить
масу тіла на зовнішній край стопи і піднімає пальці, що сприяє зміцненню
склепіння стопи.
Окрім того, корисні регулярні вправи для м’язів ніг, зокрема стоп.
Тривалість вправ — 10 — 20 хв (залежно від віку дитини).
Якщо вже діагностовано плоскостопість, двічі на день треба виконувати
лікувальні вправи.
Рекомендують ходити на носках, згинаючи і не згинаючи в колінах ноги, а
також з опорою на внутрішні й зовнішні (як ведмедик) краї стопи, по
похилій площині, гімнастичній палиці, мотузці, обручу (з круглим
обідком), по верхній рейці гімнастичної лави, по ребристій дошці тощо.
Корисні стрибки на носках, перекочування з п’ятки на носок і навпаки
(стоячи на підлозі, на палиці), присідання, стоячи на палиці.
& „
Треба навчити дитину качати гімнастичну палицю по підлозі (у положенні
сидячи), захоплювати дрібні предмети (стоячи на підлозі) і перехоплювати
їх (сидячи на підлозі) пальцями ніг.
Призначають масаж стоп, лікувальну гімнастику, плавання, ванни. Це
зміцнює зв’язково-м’язовий апарат стоп.
Дуже важливо своєчасно застосувати спеціальні супінатори для підтримки
склепіння стопи, а у разі прогресування захворювання — носити
ортопедичне взуття.
Треба з дитинства навчити правильно ходити — носками не в боки, а
вперед.
ЛІТЕРАТУРА
Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент:
«Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис,
1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.:
Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные
растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. – 245 с.
Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. —
126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.:
Наук, думка, 1988.
Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.
Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров’я, 1975. — 446 с.
Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.
Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.
Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп.
изд-во, 1971. – 103 с.
Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М.
Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. —
543 с.
Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та
ін. — К.:
Здоров’я, 1986. — 274 с.
Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. — Новосибирск:
Наука, 1991. – 432 с.
Младенов С. Мед и медолечение. — М.:Медицина, 1969. — 180 с.
Носаль І.М. Від рослини до людини. — К.: Веселка, 1992. — 606 с.
Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. — К.: 1993. — 170 с.
Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова:
В 3 т. — С.ГІб: Просвещение, 1904.
Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. — К.: Здоров’я, 1965.
— 345 с.
Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. — Пермь, 1993.— 420 с.
Смик Г.К. Зелена аптека. — К.: Урожай, 1970. — 237 с.
Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. — М.:
Металлургия, 1989. – 425 с.
Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. — К.: Здоров’я,
Медекол, 1992. – 180 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
