Реферат на тему:

Пижмо звичайне

Tanacetum vulgare L. (Chrysanthemum tanace-tum Karsch) — пижмо
звичайне. Пижмо, дика горобинка. Російські назви: пижма обыкновенная,
дикая рябинка; польські: pizmo, wrotycz.

Родина: Compositae — складноцвіті.

Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 60—150 см з сильним (камфорним)
запахом. Листки чергові, пірчасто-розсічені з довгасто-ланцетними
пірчасто-надрізаними пилчастими ділянками. Нижні листки черешкові,
верхні сидячі. Кошики квіток зібрані в щитковидне суцвіття. Квітки
жовті, зібрані у щільні невеликі кошики (як ґудзики від сорочки).
Кореневище коротке, галузисте. Цвіте пижмо з червня майже до кінця
вересня.

Росте при сільських хатах, на кладовищах, на межах, біля доріг, канав,
на сухих луках, рідше по чагарниках і лісах, іноді на місцях давно
висохлих канав і ставів. Деякі селяни розводять у своїх палісадниках.
Поширене повсюдно, але не в дуже великих кількостях. На сході України, в
Донбасі у великих кількостях зустрічається вздовж захисних смуг і укосів
залізничного полотна, по межах.

Збирають молоді квітки з кошиками або виривають їх з кошиків у
червні—липні, а стигле насіння (темні зернятка)—восени. Сушити квітки
треба швидко.

Напар з квіток пижма (20,0 г на 1 л води) приймають у народі при
нетравленні і при болях у шлунку, при поносах як жарознижуючий,
потогінний і благотворно впливаючий на кишечник засіб; можливо, що пижмо
в ряді випадків діє завдяки вмісту в ньому гірких речовин.

Однак вживають пижмо переважно як глистогінний засіб проти аскарид і
гостриків, а також як інсектицидний засіб (блохи, мухи тощо). Для
виганяння глистів користуються і квітками, і насінням (частіше). Доза: 1
чайна ложка розтертих плодів пижма на прийом, а напар квіток, як
зазначено вище.

¬ o 0

z

„`„a$gd3/o есь цей відвар проціджують, віджимають і теплим вводять у
вигляді клізми, затримуючи його якомога довше. Звичайно разом з калом
виходять паралізовані гострики. Клізми такі повторюють до повного
видалення гостриків, що визначають на підставі припинення свербіння в
задньому проході.

Для виведення аскарид і волосоголовців користуються такою сумішшю: по 2
столові ложки порізаної трави золототисячника , квіток (кошиків) цмину
піскового , по 1 столовій ложці подрібнених листків бобівника і, якщо є,
кореневища тирличу хрещатого, або жовтого . Все це заливають 3 склянками
води і кип’ятять З—5 хвилин. Знімають з вогню і в гарячий відвар
всипають 2 столові ложки розім’ятих кошиків пижма. Добре накритим парять
через ніч. За три години до вставання дитину будять і дають випити першу
дозу відвару. Дитина знову засинає, і через годину її знов будять, щоб
прийняти ліки. Так роблять тричі і після третього прийому ліків через
годину дають сильну дозу проносного (гіркої солі). їжу дають через
годину після проносного і більш об’ємну, нежирну (каші, хліб з невеликою
кількістю масла, чай). Жири протягом дня обмежують до мінімуму.
Закушують (ліки дуже гіркі) цукром або медом і запивають кількома
ковтками води. Дозировку встановлюють залежно від віку: від чверті до
цілої склянки (для юнаків) відвару— тричі. Головне після цього добитися
хорошого випорожнення, щоб швидше вигнати паралізованих паразитів і не
дати змертвілим паразитам розкладатися в кишечнику (токсини). Малі
аскариди часто виходять грудками. Волосоголовці при хорошому зорі (краще
у збільшенні) можна помітити, розбовтуючи калову масу водою; деяка
кількість їх спливає.

Користуватися цим засобом можна тільки під керівництвом лікаря. Діти,
хворі на глисти, особливо волосоголовці, часто бувають дуже кволі,
недокрівні; можуть виникнути непередбачені побічні явища, болі в шлунку,
кишечнику. При цих процедурах потрібне керівництво лікаря. Повторюють
процедуру звичайно не раніше як через 2 тижні.

Зберігання. Всі зібрані частини пижма зберігаються окремо в добре
закупорених коробках.

Похожие записи