Реферат на тему:

Первинний огляд новонародженого. Оцінка стану адаптації дитини при
народженні. Догляд за пуповинним залишком, клемування пуповини. Догляд
за новонародженим у пологовому залі

Відразу після народження дитини припиняється функція плаценти. Здорова
новонароджена дитина адаптується до умов позаутробного життя.
Фізіологічна постнатальна адаптація складається із становлення дихання,
кровообігу, терморегуляції, бактеріальної колонізації новонародженої
дитини. Ризик порушення постнатальної адаптації: гіпотермія, гіпоксія,
гіперкапнія, гипоглікемія, перинатальна інфекція.

Після народження дитини лікар-неонатолог разом з акушер-гінекологом
повинні оцінити критерії живонародження згідно Наказу №194

Відразу після народження акушерка викладає дитину на живіт матері,
здійснює обсушування голови і тіла дитини попередньо підігрітою
стерильною пелюшкою, вдягає шапочку і шкарпетки, накриває сухою чистою
пелюшкою та спільною з матір’ю ковдрою. Одночасно
лікар-педіатр-неонатолог, а за його відсутності лікар-акушер-гінеколог,
здійснює первинну оцінку стану новонародженого, основними завданнями
якої є:

визначити наявність або відсутність вроджених вад розвитку або інших
патологічних станів, які б вимагали невідкладного обстеження та
втручання,

визначити чи відбулася рання фізіологічна адаптація новонародженого.

Таблиця 1

Алгоритм оцінки стану новонародженого

та медичного догляду за ним у пологовій залі:

Оцінка стану новонародженого

дихання нормальне нерегулярне або відсутнє нормальне нормальне

маса тіла/термін вагітності >2500;

>37 тижнів ><2500; >< 37 тижнів ><2500; >< 37 тижнів ><2500; >< 37 тижнів серцебиття якщо дитина дихає або кричить, має задовільний м’язовий тонус ЧСС не вимірюється <100 ударів за хв. >100 ударів за хв. >100 ударів за
хв.

вроджена вада розвитку, пологова травма відсутня вісутня відсутня наявна

Діагноз

Здоровий новона-роджений Асфіксія Мала маса при народженні Вроджена вада
розвитку/

пологова травма

Медичний догляд

Медичний догляд за здоровою новонародженою дитиною Медичний догляд за
новонародженою дитиною з асфіксією Медичний догляд за новонародженою
дитиною з малою масою при народженні Медичний догляд за новонародженою
дитиною з вродженою вадою розвитку/пологовою травмою

При виявленні порушень ранньої фізіологічної адаптації та патологічних
станів медичний догляд здійснюється за відповідними протоколами.
Зазначені у таблиці 1 стани можуть бути у різних сполученнях, що
потребує поєднання процедур щодо медичного догляду за новонародженою
дитиною.

Медичний догляд за здоровою новонародженою дитиною у пологовій залі
здійснюється згідно положенням Наказу МОЗ України №152 від 04.04.2005
”Про затвердження Протоколу медичного догляду за здоровою новонародженою
дитиною”.

Згідно даного наказу після закінчення пульсації, але не пізніше 1
хвилини після народження дитини акушерка, замінивши стерильні рукавички,
перетискає та перетинає пуповину стерильними ножицями.

На кінці 1 та 5 хвилини життя лікар педіатр-неонатолог здійснює оцінку
стану дитини за шкалою Апгар (під час контакту “шкіра-до-шкіри”).

За умови задовільного стану дитини акушерка перекладає дитину на груди
матері. За появи пошукового і смоктального рефлексу (дитина піднімає
голову, відкриває широко рот, шукає груди матері) акушерка допомагає
здійснити перше прикладання дитини до грудей матері.

Через 30 хвилин після народження дитини акушерка електронним термометром
вимірює температуру тіла новонародженого в аксилярній ділянці та записує
результати термометрії у карті розвитку новонародженого.

Після проведення контакту матері та дитини ”очі в очі” (не пізніше
першої години життя) акушерка після обробки рук проводить
новонародженому профілактику офтальмії із застосуванням 0,5%
еритроміцинової або 1% тетрациклінової мазі відповідно до інструкції
застосування одноразово.

Контакт “шкіра-до-шкіри” триває не менше 2 годин в разі стабільного
клінічного стану матері та дитини.

Через 2 години після народження (після завершення контакту
“шкіра-до-шкіри”) акушерка перекладає дитину на зігрітий сповивальний
столик та здійснює обробку й клемування пуповини на 0,3-0,5 см від
пупкового кільця, не використовуючи антисептики та антибіотики. Під час
перетинання та клемування пуповини необхідно чітко дотримуватися
основних принципів:

1) ретельне миття рук;

2) використання тільки стерильних інструментів та рукавичок;

3) викристання чистого одягу дитини;

4) не накривати пуповинний залишок, пупкову ранку підгузниками;

5) ретельно стежити за ознаками інфекції: гіперемія, набряк, гнійне або
сукровичне виділення, поганий запах.

Лікар-педіатр-неонатолог, а за його відсутності лікар-акушер-гінеколог,
перед переведенням дитини і матері в палату спільного перебування
здійснює первинний лікарський огляд новонародженого і записує дані
огляду в карту розвитку новонародженого.

Після цього акушерка (медична сестра) проводить вимірювання зросту,
обводу голови грудної клітини, зважування, одягає дитині чисті повзуни,
сорочечку, шапочку, шкарпетки, рукавички. Дитина разом з матір’ю
накривається ковдрою і переводиться в палату спільного перебування з
дотриманням умов теплового ланцюжка.

При здійсненні медичного догляду за дитиною, яка народилась шляхом
операції кесаревого розтину, дитина після вилучення передається
лікарем-акушер-гінекологом акушерці (медичній сестрі) у стерильну
попередньо підігріту суху пелюшку. Лікар-педіатр-неонатолог здійснює
первинну оцінку стану новонародженого. Акушерка кладе дитину на
сповивальний столик з підігрівом під лампу променевого тепла. Проводить
обсушування новонародженого сухою стерильною попередньо підігрітою
пелюшкою, після чого пелюшка викидається, одягає дитині чисті шапочку і
шкарпетки, здійснює клемування пуповини, вільно пеленає і вкриває
ковдрою. Дитина переводиться у палату спільного перебування, де
знаходиться під спостереженням медичної сестри.

У разі проведення операції кесарів розтин із застосуванням
епідуральної анестезії контакт ”шкіра-до-шкіри” здійснюється у палаті
спільного перебування за умови задовільного стану матері за висновком
лікаря-акушер-гінеколога.

При наявності умов здійснюється контакт ”шкіра-до-шкіри” дитини з
батьком. Перше прикладання до грудей, наступні годування за вимогою
дитини, догляд за новонародженим у перші дві доби здійснюється за
допомогою медичної сестри, родичів.

Медичний догляд за новонародженою дитиною з малою масою тіла при
народженні здійснюється згідно Наказу МОЗ України №584 від 29.08.2006р.
„Про затвердження Протоколу медичного догляду за новонародженою дитиною
з малою масою тіла при народженні”.

Відповідно положенням даного Наказу за умови терміну гестації 34-36
тижнів і задовільного стану дитини при народженні акушерка викладає
дитину на груди або живіт матері, обсушує сухою і теплою пелюшкою голову
та тулуб дитини, потім вкриває іншою сухою теплою пелюшкою, вдягає
шапочку і шкарпетки, накриває спільною з матір’ю ковдрою. У недоношених
новонароджених з гестаційним віком 32-33 тижні питання про викладання на
груди або живіт матері вирішується індивідуально у кожному випадку.

Після закінчення пульсації або через 1 хвилину (не раніше) акушерка
перетинає пуповину. На кінці 1 та 5 хвилини лікар-педіатр-неонатолог
здійснює оцінку стану дитини за шкалою Апгар (під час контакту
“шкіра-до-шкіри”).

Спостереження за дитиною триває протягом перебування дитини у контакті
”шкіра-до-шкіри” у пологовій кімнаті. Спостереження за дитиною здійснює
лікар-педіатр-неонатолог, а за його відсутності лікар-акушер-гінеколог,
акушерка або медсестра. Спостерігають за кольором шкіри і слизових
оболонок, характером і частотою дихання, частотою серцевих скорочень,
руховою активністю кожні 15 хвилин протягом першої години, потім
щонайменше кожні 30 хвилин протягом другої години.

Контакт “шкіра-до-шкіри” триває не менше 2 годин у разі стабільного
клінічного стану дитини. При виявленні пошукового і смоктального
рефлексів акушерка допомагає здійснити перше прикладання дитини до
грудей матері. Якщо дитина не виявляє ознак пошукового і смоктального
рефлексів, необхідно здійснити прикладання дитини до грудей матері з
метою колонізації материнською флорою і стимуляції лактації.

Лікар-педіатр-неонатолог, а за його відсутності іншій медичний
працівник, надає матері інформацію про особливості спостереження за
дитиною.

? c ¤ ¦ ? 3/4 1/4

¤ ¦ 3/4 1/4

$Ifa$gd‰ J

„h`„ha$gd‰ J

&

F

gd‰ J

yyyyyyyyyyyy

gd‰ J

(. Температуру тіла дитини слід контролювати щонайменше кожні 30 хвилин
під час перебування у пологовій кімнаті, потім у динаміці кожні 4-6
годин на першій добі.

Під час проведення контакту “шкіра-до-шкіри” і після першого прикладання
до грудей (але не пізніше першої години життя дитини) після відповідної
обробки рук акушерка проводить новонародженому однократну профілактику
офтальмії з застосуванням 0,5% еритроміцинової або 1% тетрациклінової
мазі відповідно до інструкції застосування.

У разі виявлення будь-яких патологічних ознак огляд дитини проводиться
лікарем-педіатром-неонатологом негайно. Якщо адаптація дитини в умовах
контакту “шкіра-до-шкіри” перебігає без ускладнень, повний лікарський
огляд проводиться на теплому пеленальному столі під лампою променевого
тепла через дві години після народження дитини.

Акушерка після відповідної обробки рук здійснює клемування пуповини;
вимірює та зважує дитину; одягає повзуни, розпашонку, шапочку,
шкарпетки, рукавички (можна використовувати чистий домашній одяг).
Дитина передається матері і переводиться у післяпологове відділення у
контакті ”шкіра-до-шкіри” або у кувезі.

Медична допомога недоношеним новонародженим з гестаційним віком менше 32
тижнів у пологовій кімнаті і операційній надається згідно протоколу
первинної реанімації новонароджених.

Первинний лікарський огляд новонародженої дитини

Мета первинного лікарського огляду:

Визначитися щодо наявності чи відсутності у дитини вроджених аномалій,
ознак інфекції, інших патологічних станів, які потребують медичного
втручання.

Здійснити оцінку адаптації новонародженого.

Здійснити комплексну оцінку стану новонародженого за результатами
первинного лікарського огляду та з урахуванням даних анамнезу і зробити
відповідні призначення щодо подальшого медичного догляду.

Організаційні умови здійснення первинного лікарського огляду
новонародженого:

якщо адаптація новонародженого в умовах контакту “шкіра-до-шкіри”
перебігає без ускладнень, повний лікарський огляд
лікарем-педіатром-неонатологом проводиться на теплому пеленальному столі
під променевим теплом через дві години після народження дитини перед
переведенням дитини в палату спільного перебування матері та дитини;

у разі виявлення будь-яких патологічних ознак первинний лікарський огляд
дитини проводиться лікарем педіатром-неонатологом негайно;

перед оглядом дитини лікар здійснює миття рук та знезараження
фонендоскопа. Фонендоскоп перед використанням треба зігріти;

лікар, який здійснив первинний лікарський огляд, записує результати
огляду в медичній документації, інформує батьків про стан здоров’я
дитини на момент огляду.

Схема первинного лікарського огляду новонародженого:

Лікарський огляд новонародженого здійснюється по системно (табл.2).

Таблиця 2

Показники адаптації, які необхідно визначити під час

первинного лікарського огляду

Ознака Фізіологічні показники

Частота серцевих скорочень 100-160 за хвилину

Частота дихання 30-60 за хвилину

Характер дихання Відсутній експіраторний стогін і втяжіння податливих
ділянок грудної клітки

Колір шкіри і слизових оболонок Відсутній центральний ціаноз

Положення Флексорне або полуфлексорне

(помірна гіпотонія)

Рухи Активні або помірно знижені

(помірна гіпотонія)

Колір шкіри. Відображає успішність кардіореспіраторної адаптації. У
здорових новонароджених дітей шкіра рожева (еритема новонароджених), під
час крику може бути легкого ціанотичного забарвлення; еластична, вкрита
родовою змазкою. Задовільний тургор м’яких тканин.

Голова та череп. Може бути брахіоцефалічна або доліхоцефалічна (залежить
від положення плода у пологах). Обвід голови від 32 см до 38 см.
Сагітальний шов може бути відкритим, ширина його не більше 3 мм.

Обличчя. Вигляд визначається відповідно до положення очей, носа, рота.
Визначаються ознаки дизморфії.

Ротова порожнина. Оцінюють колір слизової (рожева), симетричність кутів
рота, цілісність піднебіння та верхньої губи.

Очі. Звертають увагу на наявність чи відсутність аномалій розвитку та
крововиливів у склери, колір склер, симетричність і розміри зіниць,
можливі прояви кон’юнктивіту.

Зовнішні органи слуху. Оглядають зовнішній слуховий прохід, Фому і
положення вушних раковин.

Ніс. Звертають увагу на форму носа.

Шия. Звертають увагу на наявність або відсутність кривошиї.

Грудна клітка. Симетрична, нижня апертура розвернута, хід ребер
наближається до горизонтального.

Легені. Звертається увага на стан яремної ямки, міжреберних проміжків,
мечеподібного відростка при диханні. при аускультації потрібно оцінити
дихання за ступенем інтенсивності, висоті тону та рівномірності. Дихання
симетричне перильне.

Серце. Проводиться аускультація, визначається характер тонів, наявність
додаткових шумів. Частота серцевих скорочень в нормі становить 100-160
за хвилину.

Живіт. Округлої форми, приймає участь в акті дихання, м‘який при
пальпації. Печінка виступає на 1-2 см з під краю реберної дуги; край
селезінки може пальпуватися під реберною дугою.

Статеві органи. Статеві органи мають бути чітко сформованими за жіночим
або чоловічим типом. У доношених хлопчиків яєчка повинні пальпуватися у
калитці. У доношених дівчаток великі статеві губи прикривають малі.

Пахова ділянка. Пульс на стегновій артерії пальпується та перевіряється
на симетричність.

Анальний отвір. Візуально визначають наявність анусу.

Кісткова система. Звертають увагу на форму кінцівок, можливу
клишоногість, кількість пальців з обох сторін на руках та ногах.
Розведення в кульшових суглобах повинно бути повним. Визначають
наявність спино-мозкової грижі, термальних синусів.

Неврологічний статус. Поза дитини флексорна, при вертикальному
підвішуванні голова по одній лінії з тулубом. Перевіряють фізіологічні
рефлекси (пошуковий, смоктальний, долонно-ротовий, хапальний, Моро.

Новонародженим з малою масою тіла при народженні або при невідповідності
фізичного розвитку дитини до гестаційного віку, встановленого
акушер-гінекологом, необхідно визначати гестаційний вік за шкалою Балард
з 12 до 36 години життя.

У разі фізіологічної адаптації новонародженого (табл.2), яка перебігає
в умовах раннього необмеженого контакту матері та дитини, можливості
раннього початку грудного вигодовування, відсутності вроджених вад
розвитку або інших порушень в стані дитини, з врахуванням результатів
лікарського огляду, дитину можна вважати здоровою на час огляду.

Література:

Наказ МОЗ України №620 від 29.12.2003р. „Про організацію надання
стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в
Україні”.

Наказ МОЗ України №152 від 04.04.2005р. „Про затвердження Протоколу
медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною”.

Наказ МОЗ України №340 від 07.10.2006р. „Підтримка грудного
вигодовування дітей в Україні на 2006-2010 роки”.

Наказ МОЗ України №179 від 29.03.2006р. „Про затвердження Інструкції з
визначення критеріів перинатального періоду, живонародженості та
мертвонароджуваності, порядку реєстрації живонароджених і
мертвонароджених”.

Наказ МОЗ України №48 від 03.02.2006р. „Про порядок проведення
профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних
імунобіологічних препаратів”.

Наказ МОЗ України №255 від 27.04.2006р. „Про затвердження клінічного
протоколу надання неонатологічної допомоги дітям „Жовтяниця
новонароджених”.

Наказ МОЗ України №584 від 29.08.2006р. „Про затвердження Протоколу
медичного догляду за новонародженою дитиною з малою масою тіла при
народженні”.

Наказ МОЗ України №312 від 08.06.2007р. „Про затвердження клінічного
Протоколу з первинної реанімації та післяреанімаційної допомоги
новонародженим”.

Наказ МОЗ України №234 від 10.05.2007р. „Про організацію профілактики
внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах”.

Аряєв М.Л. Неонатологія.-АДЕФ-Україна.-2003.-756с.

Неонатологія: Навч.посіб./ за ред. П.С.Мощича, О.Г.Суліми.-К.: Вища
школа, 2004.-807с.:іл.

Ю.И.Барашнев Перинатальная неврология.-М.: Триада-Х, 2001.- 640с.

Основы перинатологии: Учебник / под ред. Н.П.Шабалова и
Ю.В.Цвелева.-М.:МЕДпресс-информ, 2002.-2-е изд., перераб. и доп.-576с.

Гипоксически-ишемическая энцефалопатия новорожденных / А.Б.Пальчик,
Н.П.Шабалов.- М.:МЕДпресс-информ, 2006.-2-е изд., перераб. и
доп.-256с.:ил.

Лабораторные и инструментальные исследования в диагностике: Справочник /
пер. с англ. В.Ю.Халатова; под ред. В.Н.Титова.-М.: ГЭОТАР-МЕД,
2004.-960с.

В помощь неонатологу / Знаменская Т.К., Сулима Е.Г., Ципку А.Г.,
Жданович А.И.-К.: Изд-во „Агентство „Стандарт”, 2006.-130с.

Современная терапия в неонатологии / под ред. Н.П.Шабалова.-М.:МЕДпресс,
2000.- 258с.

Клиническая патофизиология детского возраста / Климанов В.В., Садыков
Ф.Г.-СПб. Сотис-лань, 1997.-155с.

Анестезия и интенсивная терапия в акушерстве и неонатологии/ Куликов
А.В., Казаков Д.П., Егоров В.М., Кузнецов Н.Н.- М.: Медицинская книга,
Н.Новгород: Изд-во НГМА, 2001.-264с.

Похожие записи