РЕФЕРАТ

на тему:

Периферична та автономна нервова система Периферична нервова система

До периферичної нервової системи (systema nervosum periphe-ricum)
відносять нерви, які походять від стовбурової частини головного мозку
(черепні нерви) та спинного мозку (спинномозкові нерви) описані в
розділі «Автономна нервова система». Симпатичний стовбур, автономні
вузли та автономні сплетення, розміщені біля судин та внутрішніх
органів.

Черепних нервів (nervi craniales) дванадцять (Рис. 1). Фізіологічне їх
поділяють на три групи: І, II, VIII — нерви органів чуттів (нюху, зору,
слуху та рівноваги); III, IV, VI, XI і XII — рухові нерви та V, VII, IX,
X — змішані нерви.

Нюхові нерви (nervi olfactorii) починаються тонкими стовбурцями (до 20),
які йдуть від рецепторів, розміщених на слизовій оболонці верхньої та
середньої раковин носа та відповідної їм ділянки перегородки носа.
Згадані стовбурці проходять у порожнину черепа через решітчасту
пластинку решітчастої кістки і закінчуються в нюховій цибулині.

Зоровий нерв (nervus opticus) починається від специфічних клітин
сітківки ока (Рис. 2). З товщі очного яблука він виходить біля заднього
полюса його і через зоровий канал переходить у порожнину черепа. У
борозні перехрестя клиноподібної кістки перехрещу ються присередні
частини волокон правого та лівого зорового нервів. Після перехресту
утворюється зоровий шлях.

Окоруховий нерв (nervus oculomotor і us) за функцією — руховий, лежить
разом з блоковим та очним нервами в товщі зовнішньої стінки печеристої
пазухи. Проходить у порожнину орбіти через верхню очноямкову щілину і
розгалужується на гілки, які іннервують прямі м’язи (верхній,
присередній та нижній), нижній косий м’яз та м’яз — піднімач верхньої
повіки. У складі цього нерва йдуть також і парасимпатичні волокна до
м’яза — звужувача зіниці.

Блоковий нерв (nervus trochlearis) за функцією — руховий. У порожнину
орбіти проходить крізь верхню очноямкову щілину. Ін-нервує верхній косий
м’яз очного яблука.

Трійчастий нерв (nervus trigeminus) за функцією — мішаний, найтовщий з
усіх черепних нервів (Рис. 3). Виходить з речовини мозку двома
корінцями: руховим (меншим) та чутливим (більшим). У порожнині черепа
чутливий корінець утворює трійчастий вузол, від якого відходять три
нерви: очний, верхньощелепний та нижньощелепний.

Рис. 1. Головний мозок (нижня поверхня):

а — загальний вигляд: 1 — щілина поздовжня великого мозку; 2 — частка
лобова; 3 — перехрестя зорове; 4 — речовина передня пронизана; б —
частка вискова; 6 — півкуля мозочка; 7 — щілина серединна передня; 8 —
мозок довгастий; 9 — міст; 10 — тіло сосочкове; 11 —шлях зоровий; 12 —
гіпофіз (мозковий придаток); 13 — цибулина нюхова; 6 — вихід нервів
черепних: І — цибулина нюхова; ІІ — нерв зоровий; ІІІ — нерв окоруховий;
IV — нерв блоковий; V — нерв трійчастий; VI — нерв відвідний; VII — нерв
лицевий; VIII — переддверно-завитковий; IX — нерв язикоглотковий; X —
нерв блукаючий; XI — нерв додатковий; X11 — нерв під’язиковий.

Рис. 2. Зоровий нерв та м’язи очного яблука:

а — вигляд зверху; б — вигляд збоку: 1 — сухожилок верхнього косого
м’яза; 2 — хрящовий блок; 3 — лобова пазуха; 4 — спинка сідла; 5 —
внутрішня сонна артерія; 6 — окоруховий нерв; 7 — зорове перехрестя; 8 —
зоровий нерв; 9 — спільне сухожилко-ве кільце; 10, 15, 16 — м’яз —
підіймач верхньої повіки; 11 — бічний прямий м’яз; 12 •— верхній прямий
м’яз; 13 — присередній прямий м’яз; 14 — верхній косий м’яз; 17 — нижній
прямий м’яз; IS — нижній косий м’яз; 19, 20 — повіки; 21 —
верхньощелепна пазуха; 22 — крилоподібний відросток.

Очний нерв (nervus ophthalmicus) за функцією — чутливий, іде в товщі
зовнішньої стінки печеристої пазухи, проходить крізь верхню очноямкову
щілину і в орбіті розгалужується на гілки, які іннервують шкіру ділянки
лоба, очноямкової ділянки та частково слизову оболонку порожнини носа.

Верхньощелепний нерв (nervus maxillaris) за функцією — чутливий. З
порожнини черепа виходить крізь круглий отвір і йде в крило піднебінну
ямку. Іннервує шкіру носа, верхньої губи, щоки, ясна та зуби верхньої
щелепи, а також слизову оболонку піднебіння, верхньої губи, щоки та
порожнини носа.

Нижньощелепний нерв (nervus mandibularis) за функцією — мішаний. З
порожнини черепа виходить крізь овальний отвір і розгалужується на
гілки, які іннервують шкіру нижньої губи, щоки, підборіддя, виска,
частково вушної раковини, слизову оболонку нижньої губи, щоки, дна
порожнини рота, а також язик, висково-нижньощелепний суглоб, ясна та
зуби нижньої щелепи.

Основними чутливими гілками нерва є язиковий нерв, нижній комірковий
нерв (проходить у каналі нижньої щелепи і виходить крізь підборідний
отвір) та вушно-висковий нерв.

Рухові гілки нижньощелепного нерва іннервують жувальні м’язи (висковий,
жувальний та крилоподібні — бічний і присередній), а також
щелепно-під’язиковий м’яз та переднє черевце двоче-ревцевого м’яза.

Відвідний нерв (nervus abducens) за функцією — руховий. З порожнини
черепа виходить крізь верхню очноямкову щілину, йде в орбіту й Іннервує
бічний прямий м’яз очного яблука.

Лицевий нерв (nervus facialis) за функцією — мішаний (Рис. 4). У своєму
складі має рухові, парасимпатичні (секреторні) та чуттєві (смакові)
волокна.

З речовини мозку лицевий нерв виходить у куті між довгастим мозком,
мозочком та мостом. Далі нерв входить крізь внутрішній слуховий хід у
канал лицевого нерва, виходить з нього крізь шило-сосковий отвір і
потрапляє в товщу привушної залози. Тут нерв утворює привушне сплетення,
після виходу з товщі залози розпадається на ряд гілок, які іннервують
усі мімічні м’язи, підшкірний м’яз шиї, а також вушні м’язи, потиличне
черевце потилично-лобового м’яза, шилопід’язиковий м’яз та заднє черевце
двочеревцевого м’яза.

Парасимпатичні та чуттєві волокна лицевого нерва виділяють в особливий
нерв — проміжний (nervus intermedius). Цей нерв виходить з мозку між
лицевим та переддверно-завитковим (восьмим) нервами і у внутрішньому
слуховому ході входить до складу лицевого нерва. Найбільшою і кінцевою
гілкою проміжного нерва є барабанна струна. Вона містить у собі смакові
волокна — до язика та парасимпатичні волокна — до слинних залоз
(піднижньощелепної і під’язикової). Барабанна струна приєднується до
язикового нерва і йде в його складі.

Рис. 3. Гілки трійчастого нерва:

1 — очний нерв; 2 — верхньощелепний нерв; 3 — підочноямковий нерв; 4 —
сполучна гілка до барабанної струни; 5 — привушна протока; 6 — нижній
комірковий нерв; 7 — язиковий нерв; 8 — під’язикова залоза; 9 — нижня
щелепа; 1(Ц— піднижньощелепна залоза; 11 — грудинно-ключично-сосковий
м’яз; 12 — зовнішня сонна артерія; 13 — при-середній крилоподібний м’яз;
14 — лицевий нерв; 15 — зовнішній слуховий отвір; 16 — бічний
крилоподібний м’яз; 17 — щелепна артерія; 18 — нижньощелепний нерв; 19 —
трійчастий вузол; 20 — корінці трійчастого нерва. Рис. 4. Гілки лицевого
нерва:

1 — надочноямковий нерв; 2 — коловий м’яз ока; 3 — підочноямковий нерв;
4 — піднижньощелепна залоза; 5 — підшкірний м’яз шиї; 6 —
грудинно-ключично-сосковий м’яз; 7 — гілки шийного сплетення; 8 —
привушна залоза; 9 — лицевий нерв; 10 — привушне сплетення та рухові
гілки лицевого нерва до мімічних м’язів.

Переддверно-завитковий нерв (nervus vestibulocochlearis) за функцією —
чутливий, це нерв слуху та рівноваги. Розрізняють дві частини нерва:
переддверну та завиткову.

Пепеддвеона частина, (nars vestibularis) утворена відростками що
розміщується у внутрішньому слуховому» ході. Периферичні волокна
біполярних клітин підходять до рецепторних клітин мішечка та маточки.

Завиткова частина (pars cochlearis) починається волокнами від
рецепторного апарату слуху — спірального вузла.

З’єднавшись, переддверна та завиткова гілки утворюють
перед-дверно-завитковий нерв, який входить у порожнину черепа крізь
внутрішній слуховий отвір і проникає в речовину мозку між мостом та
довгастим мозком.

Язикоглотковий нерв (nervus glossopharyngeus) за функцією — мішаний. З
порожнини черепа виходить крізь яремний отвір. Чутливі гілки нерва
іннервують слизову оболонку задньої третини язика, глотки, середнього
вуха та клітин соскоподібного відростка. Рухові волокна нерва іннервують
м’язи глотки, а парасимпатичні волокна нерва — привушну слинну залозу.

Блукаючий нерв (nervus vagus) за функцією — мішаний. У своєму складі має
рухові, чутливі та парасимпатичні волокна. Найдовший з черепних нервів.
Виходить 10—15 корінцями з товщі довгастого мозку позаду оливи. З
порожнини черепа нерв виходить крізь яремний отвір разом з
язикоглотковим та додатковим нервами. На шиї блукаючий нерв входить до
складу судинно-нервового пучка, а далі йде в грудну порожнину,
розміщуючись на стравоході, і разом з ним переходить через стравохідний
розтвір діафрагми в черевну порожнину.

Рухові волокна блукаючого нерва іннервують м’язи м’якого піднебіння (за
винятком м’яза — натягача піднебінної завіски), глотки, стравоходу,
серця, гортані, трахеї, бронхів, легень, шлунка, тонкої кишки та
селезінки.

Чутливі волокна блукаючого нерва йдуть до глотки, стравоходу, гортані,
трахеї, легень та серця, а парасимпатичні волокна — до залоз
бронхіального дерева та травного апарату (від глотки до товстої кишки),
а також до печінки та підшлункової залози.

Додатковий нерв (nervus accessorius) за функцією — руховий. Утворений
двома корінцями: черепним та спинномозковим. Черепні корінці виходять з
речовини довгастого мозку позаду оливи. Спинномозкові корінці виходять з
речовини спинного мозку на рівні V—VI верхніх шийних сегментів, між
черевними та спинними корінцями спинного мозку. Об’єднавшись в один
стовбур, вони проходять у порожнину черепа крізь великий отвір
потиличної кістки і приєднуються до черепних корінців, утворюючи стовбур
додаткового нерва.

Порожнину черепа додатковий нерв покидає крізь яремний отвір, далі
переходить на шию, де й іннервує грудинно-ключично-сосковий та
трапецієподібний м’язи.

Під’язиковий нерв (nervus hypoglossus) за функцією — руховий. Виходить
кількома корінцями з речовини довгастого мозку, між оливою та пірамідою.
Порожнину черепа залишає крізь яремний отвір. Іннервує всі м’язи язика
та м’язи, які з’єднують язик із скелетом.

Спинномозкові нерви (nervi spinales) утворюються за рахунок
посегментного злиття рухового черевного корінця та чутливого спинного
корінця спинного мозку. Таким чином утворюється мішаний короткий
спинномозковий нерв.

Спинномозкових нервів є 31 пара: 8 шийних (nervi cervicales), 12 грудних
(nervi thoracici), 5 поперекових (nervi lumbales), 5 крижових (nervi
sacrales) та 1 куприковий (nervus coccygeus). Кожен із спинномозкових
нервів, вийшовши з міжхребцевого отвору, розгалужується на дві мішані
гілки: спинну, більш тонку, та черевну значно товстішу. Спинні гілки
іннервують шкіру потилиці, спини та частково сідничної ділянки, а також
власні м’язи потилиці та спини. Черевні гілки, об’єднуючись, утворюють
сплетення. Розрізняють такі сплетення: шийне, плечове, поперекове та
крижове. Черевні гілки II—XI грудних нервів сплетень не утворюють, а
йдуть симетрично в міжреберних проміжках.

Шийне сплетення (plexus cervicalis) утворене черевними гілками чотирьох
верхніх шийних нервів (Рис. 5). Утворившись, лежить на глибоких м’язах
шиї, іннервує їх, а також віддає шкірні нерви та мішаний діафрагмаль-ний
нерв.

Шкірні нерви шийного сплетення виходять з-під заднього краю
грудинно-ключично-соско вого м’яза, приблизно посередині його, і
розходяться у різні боки.

Малий потиличний нерв (nervus occipitalis minor) іннервуе шкіру
задньобічної поверхні шиї та голови.

Рис. 5. Шийне та плечове сплетення:

1 — довгий м’яз шиї; 2 — внутрішня яремна вена; 3 — під’язиковий нерв; 4
— привушна залоза; 5 — жувальний м’яз; 6 — лицева артерія; 7 —
піднижньощелепна залоза; 8 — м’язова гілка (непостійна) під’язикового
нерва; 9 — язикова артерія; 10 — зовнішня сонна артерія; 11 — верхня
щитоподібна артерія; 12 — щитоподібна залоза; 13 — загальна сонна
артерія; 14 .— пахвова артерія; 15 — плечове сплетення; 16 — підключична
артерія; 17 — підключична вена; 18 — діафрагмальний нерв; 19 — передній
драбинчастий м’яз; 20 — середній драбинчастий м’яз; 21 — блукаючий нерв;
22 — шийне сплетення; 23 -шийна петля.

Великий вушний нерв (nervus auricularis magnus) розгалужується у шкірі
ділянки привушної залози, вушної раковини та найближчих до неї ділянок
лиця і вискової ділянки.

Поперечний нерв шиї (nervus transversus colli) іннервує шкіру передньої
поверхні шиї.

Надключичні нерви (nervi supraclaviculares) представлені трьома гілками,
які йдуть донизу та іннервують шкіру в ділянці надключичної та
підключичної ямок, дельтоподібної ділянки та верхньо-зовнішньої частини
лопаткової ділянки.

Діафрагмальний нерв (nervus phrenicus) за функцією— мішаний, це
найважливіший нерв шийного сплетення. Утворившись, іде донизу на
передній поверхні переднього драбинчастого м’яза. Проходить крізь
верхній отвір грудної клітки, розміщуючись між підключичною веною та
підключичною артерією. У грудній порожнині діафрагмальний нерв лежить
між середостінною плеврою та середостінням, спереду кореня легень.
Досягнувши діафрагми, нерв розгалужується в ній. Чутливі гілки
діафрагмального нерва проводять імпульси від діафрагми, середостінної
плеври та осердя, а рухові волокна іннервують м’язові частини діафрагми.

Плечове сплетення (plexus brachialis) утворене черевними гілками
чотирьох нижніх шийних нервів та більшою частиною черевної гілки І
грудного нерва (Рис. 6). Топографічне розрізняють дві частини сплетення:
надключичну та підключичну.

Надключична частина (pars supraclavicularis) розміщується в надключичній
ямці у вигляді трьох стовбурів (верхнього, середнього та нижнього). Від
цієї частини сплетення відходять відносно короткі нерви до ділянки
грудей та плечового пояса.

Спинний нерв лопатки (nervus dorsalis scapulae) іннервує ромбоподібний
м’яз та м’яз — підіймач лопатки.

Довгий грудний нерв (nervus thoracicus longus) іннервує передній
зубчастий м’яз.

Підключичний нерв (nervus subclavius) йде до однойменного м’яза.

Надлопатковий нерв (nervus suprascapularis) іннервує надоєний та
підосний м’язи.

Крім того, від надключичної частини плечового сплетення відходять гілки
до підлопаткового м’яза та найширшого м’яза спини.

Підключична частина (pars infraclavicularis) розміщена у пахвовій ямці.
У цій частині розрізняють три пучки: бічний, присеред-ній та задній, які
оточують пахвову артерію з трьох боків. Від кожного з цих пучків
відходять довгі нерви верхньої кінцівки. Так, від присереднього пучка
відходять присередній шкірний нерв передпліччя, ліктьовий нерв та
присередній корінець серединного нерва; від бічного — м’язово-шкірний
нерв та бічний корінець серединного нерва, від заднього пучка — пахвовий
та променевий нерви.

Присередній та бічний грудні нерви (nervi pectorales medialis et
lateralis) іннервують великий та малий грудні м’язи.

Присередній шкірний нерв плеча (nervus cutaneus brachii medialis)
найтонший з нервів цієї групи. Іннервує шкіру присередньої поверхні
плеча.

Присередній шкірний нерв передпліччя (nervus cutaneus antebra-chii
medialis) супроводить плечову артерію у верхній третині плеча. На
середині плеча проходить (разом з головною веною) крізь отвір фасції
плеча і, розміщуючись у підшкірній жировій тканині йде донизу. Іннервує
шкіру передньої та присередньої поверхонь передпліччя.

Серединний нерв (nervus medianus) за функцією—мішаний. Утворюється двома
корінцями: присереднімта бічним. Обидва корінці, з’єднуючись, охоплюють
пахвову артерію. На плечі нерв гілок не дає і йде у складі
судинно-нервового пучка, розміщуючись у при-середній борозні двоголового
м’яза. Пройшовши крізь товщу круглого м’яза-привертача, нерв лягає
посередині передпліччя, під поверхневим м’язом — згиначем пальців. У
нижній третині передньої поверхні передпліччя нерв лягає в середину
борозну. На передпліччі від нерва відходить багато гілок до м’язів
передньої групи передпліччя, за винятком ліктьового м’яза — згинача
зап’ястка та частини глибокого м’яза — згинача пальців.

На долоню кисті серединний нерв проходить разом із сухожилками м’язів,
під удержувачем згиначів, і тут розгалужується на три гілки, які
іннервують шкіру І, II, III та бічну поверхню IV пальця і відповідну їм
ділянку шкіри долоні кисті, а також м’язи підвищення великого пальця та
два бічні червоподібні м’язи.

Променевий нерв (nervus radialis), за функцією — мішаний (Рис. 7).
Лежить позаду судинно-нервового пучка плеча, біля при-середньої поверхні
плечової кістки, далі спіральне огинає цю кістку і розміщується у
супроводі глибокої артерії плеча в каналі, утвореному плечовою кісткою
та триголовим м’язом плеча. По всій довжині від нерва відходять гілки до
шкіри плеча та передпліччя, а також до плечового суглоба та триголового
м’яза плеча. Далі нерв переходить у бічну передню ліктьову борозну,
віддає гілки до пле-чопроменевого м’яза та до капсули ліктьового суглоба
і тут поділяється на дві гілки: поверхневу та глибоку. Поверхнева гілка
вступає у променеву борозну передпліччя і, супроводячи променеву
артерію, йде майже вздовж усієї борозни. У нижній частині передпліччя
поверхнева гілка проходить під сухожилком плечопроменевого м’яза на тил
кисті, де й іннервує шкіру бічної поверхні кисті та шкіру І, II і бічної
поверхні III пальців, за винятком кінців пальців, де шкіру іннервують
гілки серединного нерва. Глибока гілка променевого нерва проходить товщу
м’яза-відвертача, іннервує його і, розміщуючись між поверхневим та
глибоким шарами м’язів задньої ділянки передпліччя, іннервує всю задню
групу м’язів передпліччя, а також віддає гілки до суглобів
(променево-зап’ясткового, міжзап’ястково-п’ясткових).

Пахвовий нерв (nervus axillaris) за функцією — мішаний, короткий,
товстий. Утворившись, проходить крізь чотирикутний отвір, огинає
хірургічну шийку плечової кістки і входить у внутрішню поверхню
дельтоподібного м’яза. Іннервує цей м’яз, а також плечовий суглоб та
шкіру передньобічної ділянки плеча.

Грудні нерви (nervi thoracici). Черевні гілки II—XI грудних нервів не
утворюють сплетень, а кожна з них, ідучи латеральне та наперед, має
назву міжреберного нерва (nervus intercostalis; Рис. 8). Кожен з
міжреберних нервів лежить разом з однойменними судинами у відповідному
міжреберному проміжку, між зовнішнім та внутрішнім міжреберними м’язами.
Сім пар верхніх міжреберних нервів своїми кінцями досягають грудини, а
нижні проходять у товщі шарів передньобічної стінки живота.

Міжреберні нерви іннервують шкіру грудей та живота, міжреберні м’язи та
м’язи передньобічної стінки живота, а також пристінкову плевру та
пристінкову очеревину.

Попереково-крижове сплетення (plexus lumbosacralis; Рис. 9). Черевні
гілки поперекових, крижових та куприкових нервів тісно зв’язані між
собою і, з’єднуючись, утворюють попереково-крижове сплетення. У свою
чергу, це сплетення поділяється на поперекове та крижове сплетення.

Міжреберні нерви іннервують шкіру грудей та живота, міжреберні м’язи та
м’язи передньобічної стінки живота, а також пристінкову плевру та
пристінкову очеревину.

Попереково-крижове сплетення (plexus lumbosacralis; Рис. 9). Черевні
гілки поперекових, крижових та куприкових нервів тісно зв’язані між
собою і, з’єднуючись, утворюють попереково-крижове сплетення. У свою
чергу, це сплетення поділяється на поперекове та крижове сплетення.

Рис. 6. Нерви та артерії плечового пояса та плеча:

1 — стовбури плечового сплетення; 2 — пахвова артерія; 3 — підлопатковий
м’яз; 4 — найширший м’яз спини; 5 — триголовий м’яз плеча; 6 — глибока
артерія плеча; 7 — променевий нерв; 5 — плечова артерія; 9 —двоголовий
м’яз плеча; 10 — м’язово-шкірний нерв; 11 — серединний нерв; 12 —
пахвовий нерв; ІЗ — великий грудний м’яз; 14 — дельтоподібний м’яз, 15 —
малий грудний м’яз; 16 — ключиця.

Рис. 7. Нерви та артерії передпліччя та кисті:

1 — двоголовий м’яз плеча; 2 — ліктьовий нерв; 3 — плечова артерія; 4 —
серединний нерв; 5, 8 — ліктьова артерія; б — круглий м’яз-привертач; 7
— загальна міжкісткова артерія; 9 — глибокий м’яз — згинач пальців; 10 —
ліктьовий м’яз — згинач зап’ястка: 11 — сухожилок поверхневого м’яза —
згинача пальців; 12 — поверхнева долонна дуга; 13 — спільні долонні
пальцеві артерії; 14 — власні долонні пальцеві артерії; 15 — поверхнева
долонна гілка променевої артерії; 16 — сухожилок променевого м’яза —
згинача зап’ястка; 17 — довгий м’яз — розгинач великого пальця; Ія —
променева артерія; 19 — поверхнева гілка променевого нерва; 20 — довгий
променевий м’яз — розгинач зап’ястка; 21 — плечопроменевий м’яз; 22 —
плечова артерія; 23 — глибока гілка променевого нерва; 24 — сухожилок
двоголового м’яза плеча

Поперекове сплетення (plexus lumbalis) утворене черевними гілками XII
грудного, І, II, III та IV поперекових нервів. Нерви, утворені цим
сплетенням, іннервують шкіру нижніх ділянок живота, стегна, гомілки та
стопи, а також м’язи бічної та задньої стінок живота, передньої ділянки
стегна та деякі привідні м’язи.

Клубово-підчеревний нерв (nervus iliohypogastricus) йде донизу та
латеральне, проходить через пахвинний канал і, вийшовши через його
поверхневе кільце, розгалужується на ряд гілок, які іннервують шкіру
лобкової ділянки, широкі м’язи живота та прямий м’яз живота.

Рис. 8. Міжреберні нерви та судини:

1 — спинний мозок; 2 — міжреберні нерви; 3,4 — шкірні гілки міжреберних
нервів; 5 — внутрішні міжреберні м’язи; 5 — грудина; 7 — зовнішні
міжреберні м’язи; 8 — 9 — задні міжреберні судини; 10 — непарна вена; 11
— грудна частина аорти; 12 — симпатичний стовбур.

Рис. 9. Попереково-крижове сплетення:

1 — діафрагма; 2 — великий поперековий м’яз; 3 — клубовий м’яз; 4 —
затульний нерв; 5 — пахвинна зв’язка; Є — стегновий нерв; 7 — глибока
артерія стегна; 8 — стегнова артерія; 9 — стегнова вена; 10 — крижове
сплетення; 11 — передня верхня клубова ость; 12 — попереково-крижовий
стовбур; 13 — мис; 14 — поперекове сплетення; 15 — квадратний м’яз
попереку; 16 — симпатичний стовбур.

Клубова-пахвинний нерв (nervus ilioinguinalis). Хід нерва подібний до
ходу попереднього. Іннервує нижні ділянки м’язів живота та шкіру мошонки
(у чоловіків) або великих соромітних губ (у жінок).

Статево-стегновий нерв (nervus genito femoral is), вийшовши з товщі
великого поперекового м’яза, спускається по його передній поверхні і
поділяється на дві гілки. Стегнова гілка, пройшовши за пахвинною
зв’язкою, розгалужується й Іннервує шкіру стегна під згаданою зв’язкою.
Статева гілка проходить через пахвинний канал і, досягнувши мошонки
(соромітних губ), Іннервує шкіру їх, а також шкіру верхньої ділянки
присередньої поверхні стегна та підвішуючий м’яз (яєчка).

Бічний шкірний нерв стегна (nervus cutaneus femoris lateralis) йде
донизу, по передній поверхні клубового м’яза, проходить за пахвинною
зв’язкою і, розгалужуючись, Іннервує шкіру зовнішньої поверхні стегна.

Стегновий нерв (nervus femoralis) — мішаний і найбільший нерв сплетення
(Рис. 10). Вийшовши з товщі великого поперекового

м’яза, нерв лежить між ним та клубовим м’язом. Далі переходить на стегно
і зразу ж під пахвинною зв’язкою розпадається на шкірні та м’язові
гілки. Шкірні гілки іннервують шкіру передньої поверхні стегна,
присередньої поверхні гомілки та стопи, а м’язові гілки йдуть до м’язів
передньої ділянки стегна.

Затульний нерв (nervus obturatorius) за функцією — мішаний. Виходить
з-під присереднього краю великого поперекового м’яза і по бічній стінці
малого таза йде донизу. Переходить на стегно через затульний канал і
поділяється на гілки, які іннервують шкіру присередньої поверхні стегна,
м’язи присередньої групи стегна та кульшовий суглоб.

Крижове сплетення (plexus sacral is) утворене черевними гілками V
поперекового, всіх крижових та куприкового нервів. Нерви цього сплетення
іннервують шкіру сідничної ділянки, задньої групи стегна, гомілки і
стопи, а також м’язи сідничної ділянки, задньої групи стегна та всі
м’язи гомілки і стопи.

Верхній сідничний нерв (nervus gluteus superior) за функцією — руховий
(Рис. 11). Виходить з порожнини таза через надгрушопо-дібний проміжок
великого сідничного отвору і, розгалужуючись, іннервує середній і малий
сідничні м’язи та м’яз — натягач широкої фасції.

Нижній сідничний нерв (nervus gluteus inferior) за функцією — руховий.
Виходить з порожнини таза через підгрушоподібний проміжок великого
сідничного отвору і, розгалужуючись, іннервує великий сідничний м’яз та
капсулу кульшового суглоба.

Соромітний нерв (nervus pudendus) за функцією — мішаний. Виходить з
порожнини таза разом з нижнім сідничним нервом, огинає сідничну ость і
через малий сідничний отвір переходить у сідничнопрямокишкову ямку. У
цьому місці нерв поділяється на гілки до шкіри промежинної ділянки та до
м’язів цієї ж ділянки.

Сідничний нерв (nervus ischiadicus) за функцією — мішаний, найтовщий з
нервів тіла людини. Покидає таз через підгрушоподібний проміжок великого
сідничного отвору і переходить у сідничну ділянку, де й віддає гілки до
м’язів: внутрішнього затульного, близнюкових та квадратного м’яза
стегна. Нерв проходить між м’язами задньої групи стегна та іннервує їх.
Не доходячи до підколінної ямки, сідничний нерв поділяється на дві
кінцеві гілки: загальний малогомілковий нерв (більш тонкий) та
великогомілковий нерв ( більш товстий).

Загальний малогомілковий нерв (nervus peroneus commtmis) за функцією —
мішаний (Рис. 12). Утворившись, іде донизу, дещо відхиляючись убік.
Обійшовши головку малогомілкової кістки, нерв поділяється на поверхневий
малогомілковий та глибокий малогомілковий нерви.

Поверхневий малогомілковий нерв (nervus peroneus superficial is) за
функцією — переважно чутливий. Іннервує шкіру тилу пальців та стопи (за
винятком шкіри І міжпальцевого проміжку), а м’язові гілки йдуть до
довгого та короткого малогомілкових м’язів.

Глибокий малогомілковий нерв (nervus peroneus profundus) за функцією —
переважно руховий. Супроводячи передні великогомілкові судини, віддає
гілки до м’язів передньої групи гомілки і тилу стопи, а також іннервує
шкіру тилу пальців у ділянці І між-пальцевого проміжку.

Великогомілковий нерв (nervus tibialis) за функцією — мішаний.
Утворившись, іде донизу в складі підколінного судинно-нервового пучка і
входить у гомілково-підколінний канал. Вийшовши з каналу, нерв огинає
присередню кісточку і на підошві стопи поділяється на бічний та
присередній підошовні нерви. Великогомілковий нерв іннервує м’язи
задньої групи гомілки, капсулу колінного суглоба та шкіру задньої
ділянки гомілки.

Бічний підошовний нерв (nervus plantaris lateralis) йде по бічній
борозні підошви та іннервує навколишні анатомічні утвори.

Присередній підошовний нерв (nervus plantaris medialis) розміщений на
підошві стопи, близько до її присереднього краю. Іннервує навколишні
анатомічні утвори.

Рис. 10 Рис. 11 рис.165

Рис. 10. Нерви стегна (вигляд спереду):

1 — поперекове сплетення; 2 — крижове сплетення; 3 — затульний нерв; 4
—прикований нерв; 5 — м’язові гілки; 6 — стегновий нерв

Рис. 11. Нерви та судини стегна (вигляд ззаду):

1 — середній сідничний м’яз; 2 — верхні сідничні артерія та вени; 3 —
верхній сідничний нерв; 4 — малий сідничний нерв; 5 — грушоподібний
м’яз; 6 — квадратний м’яз стегна; 7 — сідничний нерв; 8 — двоголовий
м’яз стегна; 9 — підколінна вена; 10 — загальний малогомілковий нерв; 11
— мала захована вена; 12 -— литковий м’яз; 13 — великогомілковий нерв;
14 — підколінна артерія; IS — півперетинчастий м’яз; 16 —
пів-сухожилковий м’яз; 17 — нижні сідничні артерія та вени; 18 — нижній
сідничний нерв; 19 — великий сідничний м’яз.

Рис. 12. Нерви та судини задньої ділянки гомілки:

1 — загальний малогомілковий нерв; 2 — задня великогомілкова вена; 3 —
мала захована вена (відрізана); 4 — передня великогомілкова вена; 5
—передня великогомілкова артерія; 6 — камбалоподібний м’яз; 7 —
малогомілкові артерія та вени; 8 -— великогомілковий нерв; 9 — довгий
м’яз — згинач великого пальця; 10 — триголовий м’яз литки; 11 — задні
великогомілкові вени (відрізані); 12 — задня великогомілкова артерія; 13
— довгий м’яз — згинач пальців; 14 — підколінна артерія; IS — підколінна
вена; 16 — сідничний нерв.

Куприкове сплетення (plexus coccygeus) розміщене на тазовій поверхні
куприкового м’яза. Утворене черевними гілками V крижового та куприкового
сегментів. Гілки сплетення іннервують шкіру в ділянці відхідника.

Автономна нервова система

Автономна нервова система (systema nervosum autonomicum) це частина
нервової системи, що іннервує внутрішні органи, а саме: органи
серцево-судинної системи, травного, дихального та сечостатевого
апаратів, залози внутрішньої секреції, а також усі непо-смуговані м’язи
та всі залози організму, де б вони не знаходились. Таким чином,
автономна нервова система іннервує ті органи т а тканини, функції яких
майже не залежать від нашої свідомості.

В ембріогенезі автономна нервова система, як і інші відділи нервової
системи вищих тварин та людини, розвивається з ектодерми (цей факт
доводить єдність усієї нервової системи організму). Із загального
зачатка нервової системи виникають симпатобласти, з яких утворюються
вузли та сплетення автономної нервової системи.

Автономна нервова система має центральні та периферичні відділи.
Центральні відділи локалізуються в середньому та довгастому мозку, в
бічних рогах шийного, грудного, поперекового та крижового відділів
спинного мозку (Рис. 13).

За будовою та функцією автономну нервову систему поділяють на симпатичну
та парасимпатичну частини.

Центри симпатичної частини розміщуються в грудному та поперековому
відділах спинного мозку (Рис. 14). її периферичний відділ складається з
двох симетричних симпатичних стовбурів (truncus sympathicus), що лежать
поряд з хребтовим стовпом на всьому його протязі. Кожен із стовбурів
складається з вузлів (ganglia trunсі sympathici), які, залежно від
відношення їх до відділів хребтового стовпа, поділяють на шийні, грудні,
поперекові та крижові. Шийний відділ має 3 вузли; грудний — 10—12;
поперековий та крижовий — по 3—4 вузли. Від симпатичних вузлів відходять
нерви, що утворюють різні нервові сплетення (Рис. 15).

Центри парасимпатичної частини лежать у середньому і довгастому мозку, а
також у крижовій частині спинного мозку, її периферична частина
складається з волокон, що йдуть у складі різних нервів до органів та
сплетень (Рис. 16).

Слід зазначити, що функція автономної нервової системи полягає в тому,
щоб діяльність внутрішніх органів завжди відповідала потребам організму.
Необхідно також пам’ятати, що автономна нервова система е невіддільною
частиною єдиної нервової системи організму і функціонує, як і всі її
відділи, під впливом кори великого та війкового м’яза.

Рис. 13. Центральні відділи автономної нервової системи та їхні зв’язки
(схема).

Вищі центри автономної нервової системи: 1 — смугасте тіло; 2 — ядра
підзоровогорбо-вої ділянки; 3 — ядра мозочка; 4 — зв’язки вищих центрів
автономної нервової системи з корою великого мозку. Центри
парасимпатичної частини автономної нервової системи: 5 — додаткове ядро
окорухового нерва; 6 — верхнє слиновидільне ядро; 7 — спинне ядро
язикоглоткового та блукаючого нервів та нижнє слиновидільне ядро; 8 —
проміжно-бічні ядра 11—IV крижових сегментів сірої речовини спинного
мозку. Центри симпатичної частини автономної нервової системи: 9 —
проміжно-бічні ядра від VIII шийних до 11 — 111 поперекових сегментів
сірої речовини спинного мозку.

Рис. 14. Симпатична частина автономної нервової системи.
Прегангліонарні волокна показані одиночними лініями, постгангліонарні —
подвійними

(схема): CVI1, ThI — ThXIl, LI LII — Lin — сегменти спинного мозку; 7 —
верхній шийний ву-зол; 2 — середній шийний вузол; 3,4 — шийно-грудний
вузол; S — постгангліонарні волокна до серця та легень; 6 — черевне
аортальне сплетення та верхнє брижове сплетення; 7 — постгангліонарні
волокна до органів черевної порожнини; 8 — тазове сплетення; 9 —•
постгангліонарні волокна до органів малого таза; 10 — постгангліонарні
волокна до неспосмугованих м’язів та залоз голови; 11 — непарний вузол.

Рис. 15. Нерви та сплетення грудної частини автономної нервової системи:
1 — зовнішня сонна артерія; 2 — під’язиковий нерв; 3 — загальна сонна
артерія; 4 — плечоголовний стовбур; 5 — верхня порожниста вена; Є —
легеневе сплетення; 7 — стравохід; 8 — стравохідне сплетення; 9 — грудна
частина аорти; 10 — діафрагма; 11 — шлунок; 12 — передні шлункові гілки;
13 — черевні гілки; 14 — підшлункова залоза; 15 — черевне сплетення; 16,
20, 24 — симпатичний стовбур; 17 — міжреберні нерви; 18 — сполучні
гілки; 19 — непарна вена; 21 — підключична артерія; 22 — шийно-грудний
вузол; 23 — плечове сплетення; 25 — верхній шийний вузол.

Рис. 16. Парасимпатична частина автономної нервової системи
(прегангліо-нарнї волокна зображені одиночними лініями, а
постгангліонарнї — подвійними):

1 — середньомозксвий відділ; 2 — бульбарний відділ; 3 — крижовий відділ;
4 — тазові нутряні нерви; 5 — тазові вузли та постгангліонарні волокна
до органів малого таза; 6 — прегангліонарні волокна, які проходять у
складі блукаючого нерва; 7 — вузли черевного аортального та брижового
сплетень (змішані) І постгангліонарнІ волокна до шлунка, печінки, нирок,
підшлункової залози та кишок; 8 — вузли грудного аортального сплетення
(змішані) і постгангліонарнІ гілки до легень; 9 — вузли серцевого
сплетення (змішані) І постгангліонарнІ волокна до серця; 10 — проміжний
нерв; 11 — передвузло-ві парасимпатичні волокна проміжного нерва, які
проходять у складі барабанної струни; 12 — піднижньощелепний вузол та
постгангліонарнІ волокна до під’язикової і піднижньо-щелепної слинних
залоз; 13 — язикоглотковий нерв; 14 — вушний вузол і постгангліонарнІ
волокна до привушної слинної залози; 15 — крилопіднебінний вузол і
постгангліонарнІ волокна до слізної залози і залоз ротової та носової
порожнин; 16 — окоруховий нерв; 17 — війковий вузол та постгангліонарнІ
волокна до м’яза — звужувача зіниці

Список використаної літератури

Очкуренко О.М., Федотов О.В. Анатомія людини: Навч. посібник. – 2-ге
вид., – К.: Вища шк., 1992.

Свиридов О.І. «Анатомія людини» – Київ, Вища школа, 2001.

Гаврилов Л.Ф., Татаринов В.Г. Анатомия: Учебник. – К., 1985.

М.Р.Сапин, Г.Л.Билич «Анатомия человека» книга 2 «Внутренние органы.
Системы обеспечения (эндокринная, сосудистая, иммунная, нервная
системы)». – Москва, Оникс-Альянс-В, 1999 г.

Р.Д.Синельников «Атлас анатомии человека» том III «Учение о нервной
системе, органах чувств и органах внутренней секреции» издательство
«Медицина». – М., 1968 год.

Паталогическая анатомия. Струков А.И., Серов В.В., Москва, «Медицина»,
1995 г.

Похожие записи