Реферат на тему:
Паслін солодко-гіркий
Solanum dulcamare L.— паслін солодко-гіркий (рослина отруйна, особливо
її нестиглі ягоди), глисник, вовчі ягоди (ця назва в народі часто
присвоюється й іншим рослинам з отруйними ягодами). Російська назва —
паслен сладко-горький; .
Родина: Solanaceae — пасльонові.
Багаторічний півкущ заввишки 30—180 см, з дерев’янистим, голим,
зі-гнуто-лазячим, галузистим, вугластим головним стовбуром. Верхівки
стебел, бокові гілки, а в молодості і вся рослина,— трав’янисті. Листки
довгасто-яйцевидні, цілокраї, з рідкими волосками, верхні часто
трійчасті, іноді з малими листочками при основі. Квітки лілові, зібрані
у волотисті, поникаючі суцвіття на довгих квітконіжках. Ягоди яйцевидні,
яскраво-червоні; плодоніжки злегка поникаючі, з зчленуванням біля
основи, на верхівці стовщені. Цвіте в червні — вересні.
Росте по вогких чагарниках, у вільшняках, вербняках, на берегах рік і
ставків, на купинах заплавних торфовищ, серед очерету, у вогких ярах.
Поширення широке.
Збирають трав’янисті (одно-дворічні) верхівки стебел на початку або під
час цвітіння (без ягід). При цвітінні бувають уже на окремих гронах
нестиглі отруйні ягоди. Стиглі ягоди містять менш соланіну, тому менш
отруйні. Сушать гілочки пасльону в затінку, розкладаючи на папері
окремо, щоб не змішати з іншими травами.
B
\± астосовують напар 1 чайної ложечки порізаної трави на 1 склянку
кип’ятку по півсклянки 2—4 рази на день або ковтками не більш як 3
склянки за день як відхаркувальний засіб при простуді, бронхітах, сухому
кашлі, грипі. Траву пасльону додають також у суміші «відхаркувальних»
трав (див. нарис про звіробій, п. 4). Такий самий напар по 2—3 склянки
на день приймають як сечогінний при запаленнях сечового міхура і при
його спазмах.
В деяких місцевостях сильним напаром або відваром верхівок пагонів цього
пасльону змивають місця тіла, уражені лишаями, та при інших
захворюваннях шкіри або роблять примочки (в тому числі й на голові).
Зустрічаються також досить небезпечні дози прийому відварів пасльону
солодко-гіркого, а саме: беруть жменю порізаних верхівок гілок,
заливають 1,5 л води і варять близько півгодини, відставляють, знов
ставлять на вогонь, заварюють; роблять це тричі. Приймають такого
відвару раз завареного по півсклянки 3 рази на день; 2 рази завареного —
по 1/з і 3 рази завареного — по 1/4 склянки тричі на день. Такий відвар
п’ють як сильно сечогінний засіб, при ревматизмі, при захворюваннях
нирок, а також радять пити при шлункових захворюваннях. Твердять, що
після такого прийому на тілі можуть з’являтися чиряки, бо «це добре
очищає кров».
Відвар двох великих жмень цієї трави, взятих на 1 відро води, беруть для
готування пійла коровам при запаленні вим’я і поросятам після їх чистки
(видалення статевих залоз). ‘
Зберігають сухі верхівки гілок пасльону в ящиках, викладених папером,
окремо, як отруйну рослину. Небезпечно піддаватися думці, що відвар
пасльону не отруйний.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
