Реферат на тему:

Парило звичайне

Agrimonia eupatoria L.— парило звичайне. Ре-п’яшник. Російські назви:
репешок обыкновенный, репей, репейник; польська — rzepik pospolity.

Родина: Rosaceae — розоцвіті.

Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 0,3 до 1,3 м з прямим стеблом,
вкритим, як і листки, волосками, від яких вся рослина здається
сіро-пухнастою, шорсткою. Листки переривчасто-пірчасті, листочки
еліптичні, зубчасті. У малих форм листки більш зібрані в розетку біля
основи стебла. Квітки жовті, розміще¬ні вздовж верхньої частини стебла.
Цвіте в червні—липні. Росте по чагарниках, заростях, при дорогах, на
суходільних луках, узліссях, по горбах, межах, на сільських кладовищах,
під тинами садиб.

З лікарською метою використовують і другий вид — парило волосисте (A.
pilosa Ledb.) з зеленими зісподу листками, волосистими тільки вздовж
жилок.

Збирають траву парила під час цвітіння, вириваючи з землі і відкидаючи
засохлі нижні листки розетки. Сушать у затінку. Дехто збирає восени
насіння парила.

b ? ?

(I

й засіб. Дехто (околиці м. Дубно) підкреслює його хороше діяння при
недостатності шлункового соку. П’ють тричі на день по 1 склянці настою —
напару: 1 столова ложка з верхом порізаної трави на 1 склянку кип’ятку.
Такий самий водяний настій використовують для полоскання горла і хворих
ясен, для промивання ран ї примочок, а також п’ють як відхаркувальний
засіб при сухому кашлі — бронхіті. В останньому випадку п’ють також
відвар з су¬міші парила, будри (№22) і копитняка (№ 10), не більш як 2
чашки на день (див. нариси про ці рослини).

Настояним близько 1 години відваром (варять близько 10 хвилин) суміші в
пропорції за об’ємом 1 : 1 трави парила і листків бобівника полощуть
горло при ангіні, після чого пару ковтків приймають і всередину.

Менш міцний відвар парила (варять близько 2—З хвилин) по півсклянки
тричі на день п’ють при поганому травленні, в тому числі й ослабленому
діянні кишечника, при застійних явищах в печінці і жовчному міхурі,
особ¬ливо при «твердій» печінці і при жовчних каменях, в тому числі в
суміші з іншими жовчогінними рослинами, а також при малому виділенні
сечі.

Насіння парила настоюють на червоному вині (кагор), насипаючи його
близько чверті пляшки. Таке вино дають пити по чарці (близько 40 г)
тричі на день людям з мимовільним сечовипусканням, особливо нічним, у
ліжку.

Зберігають траву парила у зв’язках (пучках), загор¬нутих від пилу
папером, або в коробках, викладених папером; насіння — в мішечках,
кульках і т. д.

Похожие записи