Реферат на тему:

Ожина сиза

Ожина сиза. Російська назва — ежевика сизая; польські: огупа. іегупа
роріеііса. Родина: Роэасеае — розоцвіті.

Систематики розрізняють багато видів і різновидностей ожин (особливо
польські).

У нашому описі маємо на увазі наипопулярнішу ! найпоширенішу РиЬиэ
саевшэ Ь., хоч у різних місцевостях застосовують ту ожину, яка у них
росте.

Ожина сиза — це багаторічна напівкущова рослина, з річними гілками
дугоподібно вигнутими, вкритими дрібними колючками. Листки зелені,
злегка опушені. Пагони з білим нальотом. Пелюстки квіток білі, досить
широкі. Плід чорний. Цвіте з кінця травня до осені. Росте в лісах, на
лісових галявинах, у заростях, на берегах річок, порослих чагарниками,
біля дорожних канав, на межах, над ярами, а іноді можна зустріти ожину і
в полях, засіяних хлібними злаками; місця, де вона росте, зв’язані також
з видом і різновидністю ожин. Поширена повсюдно.

Збирають стиглі плоди для харчових цілей і як потогінний засіб,
листя—все літо, а корені—тільки восени.

Народ визнає за ожиною велике лікувальне значення і лікує нею катари
кишок та інші кишкові захворювання, в тому числі й поноси з кров’ю. Крім
того, ожина вважається протигнильним засобом, кровоочисним і поліпшуючим
перистальтику кишок. Доводилось спостерігати, після безуспішного
лікування катару кишок різними засобами, добре діяння прийомів по 3
чашки (2/з склянки) на день напару листків ожини (2 частини) разом з
квітками нагідок (1 частина). Дуже часто цей простий народний засіб
допомагав краще за всякі інші.

При недокрів’ї п’ють чай по 3 склянки на день з такої суміші трав:
звіробою — 3 ложки >, квіток глухої білої кропиви —2 ложки і стільки ж
листків ожини. Все змішується. Заливши кип’ятком, па—рять близько 3
годин. П’ють гарячим.

gd‰1o

® дратівливим, особливо при істеричних припадках, готують чай з такої
суміші трав: маренки запашної — 20,0 г, листків ожини —

25,0 г, чебрецю — 10,0 г, трави собачої кропиви — 20,0 г, трави
сухоцвіту болотяного — 15,0 г.

Ця сама суміш, тільки з виключенням чебрецю і заміною його глодом
(квітки) —10,0 застосовується при «жіночому в’яненні» (припинення
місячного). Після десятиденного вживання чаю з цієї суміші значно
зменшується «прилив крові до голови», припиняється звичайне свербіння
тіла, особливо шиї, припиняються головні болі, повертається апетит,
з’являється міцний, здоровий сон, і жінка, до того, здавалось би,
безнадійно хвора, немовби «наново народжується». Так принаймні жінки
визначають і характеризують поліпшення свого стану після приймання чаю з
зазначеної вище суміші.

Якщо до вищезазначеної суміші (без чебрецю) додати ще 15,0 г листків
омели , то буде суміш, яку застосовують у вигляді чаю, по 3—4 склянки
щодня, протягом досить тривалого часу при артеріосклерозі і при
підвищенні кров’яного тиску. При цьому лікуванні треба припинити
вживання всякого алкоголю, куріння тютюну, вживання всяких гострих
страв, уникати тяжкої фізичної праці, сильних емоцій і душевних
переживань, виключити з харчування яйця, м’ясо, рибу.

Напар з листків ожини 50,0 г на 1 л кип’ятку застосовують зовнішньо у
вигляді примочок при запаленні шкіри, при екземі, а також для полоскання
рота і горла.

Особливо я з успіхом застосовував листя ожини теж для зовнішнього
лікування при запаленні шкіри при екземі, а також при лишаях, грибках і
т. д., але не саму ожину, а в суміші з квітками нагідок , травою хвоща ,
пелюстками садової троянди (які звичайно беруть на варення), травою
вербени і дубовою корою . Всі інгредієнти беруть в рівних частинах і,
заливши холодною водою, варять протягом 15 хвилин.

Похожие записи