.

Особливості перебігу та інтенсивної терапії травматичної хвороби (реферат)

Язык: русский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
178 1236
Скачать документ

Реферат на тему:

Особливості перебігу та інтенсивної терапії травматичної хвороби

Результативність ІТ політравми залежить, в першу чергу, від тяжкості
ураження, тобто характеру деформації гомеостатичних систем, органів та
біологічної цілісності організму в цілому. У другу – від можливостей
термінової об’єктивізації стану хворого та всебічного моніторингу,
поєднаних із застосуванням відповідних сучасних алгоритмів та стандартів
ІТ травматичного шоку.

Сучасні класифікації та методи оцінки крововтрати у травмованих
передбачають екстрену оцінку стану ЦНС, реєстрацію фізичних
характеристик шкірної покрови, вазоконстрикції, частоти пульсу та
дихання, величину АТ які у поєднанні із застосуванням шкали травми TS, а
згодом систем SAPS, LOG, APACHE-II дають можливість оцінити величину
втрати об’єму із системи кровообігу та загальний стан в цілому. Проте,
своєчасне і адекватне застосування стандарту дії в умовах ураження, яке
принципово сумісне з життям, не гарантує такої перспективи. Одне із
пояснень цьому знаходиться в площині різних “стартових” резервних
можливостей енергетичного, пластичного, обмінного та регуляторного
потенціалів суб’єктів травми.

Наявність супутніх захворювань (цукровий діабет, метаболічний синдром,
ІХС, всі види гіпоксій та анемій, хронічні захворювання нирок та ін.),
що поєднуються з факторами травми (біль, гіповолемія, ендотоксикоз,
переохолодження, перегрівання та ін.) обмежують можливості стандартів в
ІТ. У таких умовах навіть адекватно пролікований шок трансформується в
поліорганну патологію – травматичну хворобу.

Мета роботи – дослідити закономірності перебігу та результативність
методів корекції шокового кишечника в комплексі інтенсивної терапії
травматичної хвороби.

Подана робота є фрагментом комплексного дослідження поліорганної
патології, що виникає після шоку. Поліорганне ушкодження (ПУ) розглядали
в наступній інтерпретації. Поліорганна дисфункція (ПД) – стан, при якому
реєструються помірні множинні відхилення від загальноприйнятої норми,
інколи на субклінічному або лабораторно біохімічному рівні, котрі не
несуть безпосередньої загрози життю хворих. Компенсована поліорганна
недостатність (ПН) – стан, при якому реєструються множинні порушення
функції органів і систем, а біологічна цілісність організму
підтримується за рахунок високої напруги компенсаторно-пристосувальних
механізмів та ІТ. Декомпенсована ПН – стан, при якому адаптаційні
механізми організму хворого неспроможні забезпечити компенсацію
ушкоджених функцій; активні елементи програми ІТ, що спрямовані на
заміщення відповідних функцій, часто досягають тільки тимчасового
ефекту, Поліорганна неспроможність (ПНесп.) – стан, при якому
спостерігається стійка рефрактерність до засобів ІТ. Дослідженню
підлягали 19 хворих на травматичну хворобу з явищами ПД або ПН. На 27
випадках проведений ретроспективний аналіз (контрольні дослідження).

?

?

gd3/4cW

ований спазм у системі мікроциркуляції ШКТ. Надалі виникає паралітичне
розширення капілярного русла, стаз крові, екстравазація плазми,
утворення агрегатів. Виникає ішемія слизової оболонки, знижуються
регенераторні можливості епітелію. Розвивається парез. Збільшується
кількість мікрофлори, активуються гнилісні та бродильні процеси, виникає
аутоліз ентероцитів, порушується бар’єрна функція, що призводить до
паралітичної кишкової непрохідності, ентеропатії, мальдігестії,
мальабсорбції, гострих ерозій та виразок, кровотечі, бактеріальної
транслокації, ендотоксикозу, активації медіаторів агресії, сепсису,
синдрому ДВЗ. Тобто, ШКТ стає джерелом поліорганної патології. У
відповідності до системної оцінки поліорганної патології ураження ШКТ
розглядається наступним чином. Норма – функція ШКТ задовільна.
Дисфункція – гази відходять, випорожнення відсутні, вислуховуються
окремі перистальтичні шуми. Недостатність – випорожнення відсутні; гази
не відходять, клінічні ознаки паралітичної кишкової непрохідності,
мальабсорбції; рентгенологічно – пневматоз кишечнику, значно розширені
петлі тонкої і товстої кишок. Неспроможність – клінічні ознаки
паралітичної кишкової непрохідності, рентгенологічно – поодинокі чаші
Клойбера, виявляються гострі ерозії та виразки шлунку та дванадцятипалої
кишки, симптоми гастроінтестинального геморагічного синдрому.

Базисна ІТ травматичної хвороби велася згідно до загальноприйнятих
рекомендацій. Спеціальну терапію – декомпресія шлунка, раннє ентеральне
харчування, клізми, інфузії амінокислотних сумішей, реосорбілакт,
лінекс, лактулоза, прозерін, церукал, аміназин, латрен доповнювали за
схемою сеансами плазмаферезу (ПФ проводили у режимі середньооб’ємних
ексфузій із заміщенням втрати об’єму кристалоїдами та свіжозамороженою
плазмою), епідуральною анестезією (ЕА, дозоване введення 0,5% – 5 мл
маркаїну) та гіпербаричною оксигенацією (ГБО).

Ефективність проведеної терапії оцінювалася за шкалою LOG, критеріями
трансформації ПН в ПД або до рівня задовільних функціональних
показників; перебігом травматичної хвороби (станом 8-и органів або
систем з урахуванням ступеню ушкодження кожної за основними показниками
функції на рівні ПНесп., ПН, ПД та норми котрі оцінювалися за бальною
системою: 32-8 б.) І ст. ПУ – 29-21 б. (результати лікування та прогноз
сприятливі для одужання). II ст. ПУ – 20-17 б. (результати лікування та
прогноз сприятливі для одужання на 40-60%). III ст. ПУ – 16-13 б.
(результати лікування та прогноз сприятливі для одужання на 20-40%); IV
ст. ЇЇУ – 12-8 б. (результати лікування та прогноз для життя сумнівні).

Хворі розподілялися наступним чином: 3 хворих – І ст. ПУ, 11 хворих – II
ст. ПУ, 5 хворих – III ст. ПУ. Після першого сеансу в 2 хворих І ст., 6
хворих II ст. та в 1 хворого III ст. реєструється значне покращання
функцій ШКТ (на рівні зміни ступеня ушкодження). Після другого сеансу
(через день) приблизно такі ж якісні зміни відмічалися в 4 хворих І ст.,
2 хворих II ст., 1 хворого III ст. Після третього сеансу (через день)
покращання наступало в 3 хворих І ст. та 1 хворого II ст. Надалі сеанси
поєднаної дії ГБО, ЕА та ПФ, або окремо ГБО + ПФ, ЕА + ПФ або тільки ГБО
проводили за показами. Крім позитивної дії на ШКТ додаткове застосування
вказаних методів суттєво покращувало показники центральної та
периферичної гемодинаміки, респіраторної підтримки та функції нирок.

Таким чином, поєднане застосування ЕА, ПФ та ГБО покращує результати
комплексного лікування шокового кишечника при травматичній хворобі.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020