РЕФЕРАТ

На тему:

Основні види апаратної косметології. Електроміостимуляція.

Електроліполіз. Електроепіляція.

Ультразвук.

Електроміостимуляція

Електроміостимуляція, яку ще називають гімнастикою для ледарів, більше
діє на м’язові тканини. Але, викликаючи активне скорочення м’язів, вона
позитивно впливає і на стан підшкірної жирової клітковини.
Електроміостимуляція розбиває целюлітні горбки, поліпшує м’язовий тонус,
стимулює ліполіз, виводить токсини, підвищує тургор шкіри, поліпшує
кровопостачання. Як правило, курс міостимуляції складається з 10
сеансів. Але часто проводити курси не варто, оскільки висока
інтенсивність впливу може призвести до обвисання шкіри.

Електроліполіз

Електроліполіз — це процедура з використанням голчастих електродів, які
вводяться під шкіру клієнта і по яких пропускається електричний струм.
Під впливом електричного струму відбувається «спустошення» жирових
клітин, тобто зменшується їхній обсяг і маса. Електроліполіз призводить
до інтенсивного розщеплення ліпідів і виведення з клітин продуктів
розщеплення. Крім того, посилюються обмінні процеси, відбувається
активна детоксикація клітин.

У ході процедури необхідне дотримання правил асептики й антисептики.
Фахівець має працювати у стерильних рукавичках.

Недолік цієї процедури — її тривалість (триває близько години, а курс
складається з 12-15 процедур з частотою 1 раз на тиждень).

Електроепіляція

Це метод видалення волосся за допомогою електричного струму і тонкої
голки, яка, потрапляючи у волосяний фолікул, досягає паросткової зони
волоса; там, у результаті хімічних і фізичних реакцій, відбувається
руйнування волосяного сосочка.

Голки для епіляції можуть бути з нержавіючої сталі, платини, срібла з
золотим покриттям. Зараз популярні голки з тефлоновим покриттям по всій
довжині голки за винятком кінчика. Завдяки цьому можна уникнути
утворення рубчиків через опіки устя волосяних фолікулів.

Розрізняють такі методи електроепіляції:

— термолїз — високочастотна електроепіляція; голка під дією струму
нагрівається, що призводить до коагуляції волосяного сосочка і
навколишніх тканин;

— електроліз — на кінчику голки (негативний електрод) у результаті
хімічної реакції відбувається виділення іонів гідроксилу, що руйнують
волосяний .фолікул;

— бленд — сполучення термолізу й електролізу в одному апараті:
волосяний фолікул руйнується шляхом коагуляції й хімічного впливу;

— флеш — використовується змінний струм з імпульсами різної тривалості
й амплітуди. Короткі імпульси дають змогу зменшити болісні відчуття,
незважаючи на велику силу струму;

— секвешел — одна з найсучасніших технік епіляції. Вона нагадує метод
бленд, але тут амплітуда постійного струму знижується, коли проходять
високочастотні імпульси; це забезпечує високу ефективність і незначну
болісність.

Ускладнення кожного з наведених методів однакові: рубці, пігментація,
болісність.

Зазначимо, що для того, щоб цілком видалити небажане волосся, необхідно
обробити відповідну ділянку не менше 3 разів.

Ультразвук

Ультразвук — метод, який базується на пружних коливаннях і хвилях з
частотою, що перевищує верхню межу діапазону звукових частот, які може
почути людина. У косметології недавно почали використовувати високу
проникаючу здатність УЗ-хвиль і створювану ними мікровібрацію у
клітинних тканинах. Раніше ультразвукові коливання вище 20 кГц
застосовували у фізіотерапії.

Під дією ультразвуку температура у тканинах підвищується, а отже,
збільшується і швидкість хімічних реакцій, що відбуваються в організмі.
Наприклад, нормалізується вироблення колагену й еластину, поліпшується
лімфообіг. Активізуються і захисні функції клітин. Ультразвук має також
виражену протизапальну дію. Під його дією розбиваються жирові капсули і
з клітин вивільнюються жири. Під впливом ультразвуку активізується також
ферментативна діяльність, посилюється ліполіз і обмін речовин.

Косметологія використовує ультразвукову терапію і для «транспортування»
лікарських і косметичних препаратів (фонофорез) у тканини, зменшення
жирових відкладень (антицелюлітні програми), усунення фіброзу (обробка
післяопераційних швів), зняття вугрової висипки, грубих рубців та ін.

Властивості УЗ-хвиль використовують у програмах з профілактики старіння
шкіри, а також при проведенні оздоровчих заходів. Але не треба при цьому
забувати, що спеціальні косметичні засоби помітно посилюють
ультразвуковий вплив.

Сила і глибина впливу УЗ-хвиль можуть бути різними і залежать від
частоти та інтенсивності коливань: чим нижча частота, тим більша глибина
їхнього проникнення. Викликана УЗ-хвиля-ми мікровібрація сприяє
прискоренню метаболізму, підвищується активність ферментів, змінюється
структура гіалуронової кислоти. УЗ-хвилі зменшують в’язкість внутрішньо-
і міжклітинної речовин, що призводить до розсмоктування набряків, зняття
болючих відчуттів і ліквідації запалень. При ультразвуковій терапії
температура у тканинах може підвищуватися (приблизно на один градус).
Цей тепловий ефект сприяє підвищенню еластичності і зміцнює
сполучнотканинні структури.

Ультразвук застосовується і як поверхневий пілінг.

Перевага УЗ-методик у тому, що ліфтинговий ефект виявляється швидко і
зберігається надовго. Але жодною мірою не можна забувати, що «краще
менше, та краще». Наприклад, обличчя не повинне піддаватися впливу
ультразвуку більше 10 хв, а сеанс для тіла — перевищувати 15 хв. Слід
ураховувати і комплекцію клієнта: час та інтенсивність впливу для худих
і повних людей мають бути різними.

Протипоказання: індивідуальна непереносимість, запалення шкіри,
гноячкові висипи. Не можна застосовувати ультразвук великої
інтенсивності в ділянках, де жировий прошарок тонкий і кістки
розташовані близько до поверхні: на кісткових виступах таза і колін, у
ділянці перенісся і чола. Не рекомендується проводити УЗ-процедури за
наявності кардіостимулятора, при інфекційних захворюваннях, епілепсії,
флебіті, туберкульозі, вираженій гіпотонії, на ранніх термінах
вагітності.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Владимиров В., Зудин Б. Кожньїе й венерические болезни: Атлас. —
М.: Медицина, 1980. — 288 с.

2. Дугін О. М., Слєпцов В. Б., Галайчук А. А. Збірник законодавчих та
нормативних документів, що регламентують діяльність підприємств
внутрішньої торгівлі. — К., 2004. — 304 с.

3. Калантаєвська К. А. Морфологія та фізіологія шкіри людини. — К.:
Здоров’я, 1965. — 304 с.

4. Кольгуненко Й. Й. ОсновьІ геронтокосметологии. — М.: Медицина,
1974. — 224 с.

5. Косметический пилинг: теоретические й практические ас-пектьі. — М.:
Косметика й медицина, 2003. — 224 с.

6. Новикова Л. В. МетодьІ физиотерапии в косметологии. — М., 2001. —
176 с.

7. Новая косметология. — М.: Косметика й медицина, 2002.

8. Озерская О. С. Косметология. — СПб.: Искусство России, 2002. — 416
с.

9. Практическое пособие для косметолога-зстетиста. Ч. 1,2/ Под
редакцией Л. В. Новиковой. — М., 1999-2000.

10. Справочник по косметике / Под общей редакцией проф. М. А.
Розентула: — М.: Медицина, 1964. — 336 с.

11. Фицпатрик Т., Джонсон P., Вулар К. й dp. Дерматология:
Атлас-справочник. 3-є издание. — М.: Практика, 1999. — 1088 с.

12. Фержтпек О., Фержтекова В., Шрамек Д. й dp. Косметология: Теория
й практика. — Прага: MAKSDORF, 2002.

13. «Les Nouvelles Esthetiques». — М.: Космопресс, 2000-2004.

14. Rassner G. und Steinert U. Dermatologie. Lehrbuch imd Atlas. —
Urban&Shwarzenberg, 1992. — 384 s.

Похожие записи