Л Е К Ц І Я

Основні принципи побудови і функціонування АСУ в охороні здоров?я

План

1. Поняття «модель» і система управління охороною здоров’я.

2. Основні принципи побудови і функціонування АСУ охорони здоров’я.

3. Інформаційне забезпечення АСУ «охорони здоров’я»

4. АСУ «Міськохорони здоров’я» як одна із форм територіальних АСУ
охорони здоров’я.

5. Функціональні підсистеми АСУ «охорони здоров’я».

5.1. Підсистема «Єанепід».

5.2. АСУ «Швидка медична допомога»

5.3. АСУ «кадри».

Охорона здоров’я з позиції управління є вкрай складною системою з
різнопрофільними, багатомірними ієрархічними структурами.

Галузева система захоплює всі існуючі ланки управління охороною
здоров’я від окремих установ до Міністерства охорони здоров’я.

Для побудови автоматизованої системи управління охороною здоров’я (АСУ
охороною здоров’я) виходять із організованої структури управління.

Для цього в першу чергу необхідно представити об’єкти управління в
вигляді окремої моделі, яка дозволила б описати всі процеси, що
протікають на мові зрозумілій для ЕВМ.

На основі системного аналізу і системного підходу з використанням ряду
математичних дисциплін, методології управління будуються моделі
оптимального функціонування галузевої системи і їх управління.

Модель управління здоров?я є не тільки інструментом для одержання
додаткової інформації, але і поглиблює знання про структуру і
властивості досліджуваного явища, дозволяє підійти до вирішення питання
оптимального розподілу кадрів і ресурсів, оптимізації процесів масових
медичних оглядів і диспансеризації населення, пошуку оптимального
співвідношення між затратами і ефективністю. Рішення самих задач
здійснюється шляхом примінення електронно-обчислювальної техніки і
системи АСУ.

Вирішення задач управління самої системи з використанням методів
економо-математичного моделювання здійснюється поетапно:

На першому етапі — створюється робоча описова модель, в якій
відображаються основні риси вивчаємих об?єктів, процесів, явищ, маючих
найбільш важливе значення для вирішення постановленої задачі.

На другому етапі — здійснюється формалізація постановленої задачі і
розробляється математична модель на основі описаної моделі першого
етапу.

На третьому етапі — перехід математичних моделей ( аналітичних чи
заснованих на методі статистичних досліджень) на «машину» мову для
дослідження моделі на ЕОМ (програми на алгоритмичних мовах).

Четвертий етап — рішення конкретних задач на основі створених
економіко-математичних моделей.

Ряд потрібних для управління показників діяльності системи охорони
здоров?я вимірюються косвенно, шляхом математичного моделювання
механізму досліджуваного об?єкту (явища). При побудові математичних
моделей складних систем з використанням ЕОМ приймаються до уваги тільки
основні фактори, характиризуючі закономірності описуваних об’єктів
(явищ) і відкидаються другорядні, малоістотні фактори.

Отже, система — чисельність елементів, що знаходяться в відношені і
зв’язаніодин з одним, створюючих визначину підлісність, єдинство.

Модель — відтворення системи в вигляді визначеної схеми зв’язку блоків.

Шляхом формалізації ітипізації структури охорони здоров’я виділяють
функціональні блоки моделі охорони здоров’я («Профілактика»,»Лікування»,
«Медична наука», «Планування»), забезпечуючі блоки («Кадри», «Ресурси»,
«Матеріально — технічне постачання) і блоки управління охороною здоров’я
(«Мінохорона здоров’я», «Облохорона здоров’я», «Міськохорона здоров’я» і
ін.).

Система прийняття рішень по управлінню об’єктом заснована на приміненні
математичних методів і технічних засобів автоматичної обробки інформації
управління, являє собою автоматизовану систему управління (АСУ).

Принципіально відміною АСУ від системи автоматичного управління (САУ)
заключається в тому,що в останньому управління об’єктом здійснюється без
прямої участілюдини (вона виконує функцію лише контрольну).

2. Основні принципи побудови іфункціонування АСУ охороною здоров’я

Автоматизована система управління охороною здоров’я, створена на
основімедико-математичної моделі, являє людино-машину систему,
забезпечуючу автоматизований збір і обробку інформації, необхідної для
управління.

Людино-машинна система — це система, в якій людина приймає безпосередню
участь в процесівирішення задач по управлінню.

В результаті реалізації медико-математичної моделі АСУ пропонує
оптимальні управлінські рішення для керівника.

Створення моделя і АСУ не мисляться без удосконалення структури
організаційних систем управління по слідуючих етапах:

1. Аналіз існуючої структури управління і поточного стану процесів
управління.

2. Визначення ієрархії мети досліджувальної системи.

3. Аналізцільових програм і організаційних заходів складаючих основні
елементи діяльності системи.

4. Аналіз інформаційних схем діяльності і формування опису елементів
діяльності.

5. Визначення кретеріїв ефективностіфункціонування організаційної
структури.

6. Формування варіантів складу автоматизованих фунцій.

7. Формування варіантів локальних структур системи управління.

Безперечно,що процес реалізації етапів удосконалення управління може
мати більш складний взаємозв’язок, ніж ніж приведений нами.

В структурі АСУ «Охорони здоров’я» обов’язково присутні особи приймаючі
рішення (ОПР). Це необхідно в силу того, що кінцевийвибір і прийняття
рішення здійснюється не ЕОМ, а особою відповідальною за систему охорони
здоров’я в цілому, чи її відповідні ділянки.

Таким чином, стає зрозумілим концепцуальний (від лат. представлення)
підхід до створення автоматизованих систем управління охороною здоров’я,
який можна виразити формулою:

АСУ = Модель + МІС + ОПР, де

МІС — медичні інформаційні системи

ОПР — особа приймаюча рішення

Система «Охорони здоров’я» складається із двух складових частин
(підсистем) керівної і керуючої.

Керівна система — це всі об’єкти управління з їх структурними
підсистемами.

Керуюча система — включає органи управління, технічні сасоби
управління,методи управління, системи інформації.

Сусупність керівної і керуючої систем заснованих на приміненні сучасних
методів і технічних засобів автоматичної обробки інформації зв задачах
обліку, аналізу, планування, організації і т.ін. являється
автоматизованою системою управління, (галуззю, її системою, установами).

В АСУ «Охорона здоров’я», як і в любій АСУ виробництвом, виділяють
функціональну і забезпечуючу частину.

Функціональна частина АСУ — складається із комплексу адміністративних,
організаційних, економіко-математичних методів забезпечуючих вирішення
задач планування, обліку і аналізу показників для прийняття
управлінських рішень в підсистемах АСУ «Охорони здоров’я».

Забезпечуюча частина АСУ «Охорони здоров’я» — це та частина АСУ, яка
складається із інформаційного, технічного, програмного, математичного і
лінгвістичного забезпечення.

АСУ — охороною здоров’я рівня (як підсистеми галузевої автоматизованої
системи охорони здоров’я) повинні включати в себе логічні і інформаційно
взаємопов’язані комплекси фукціональних задач: обліку ікотролю,
аналізу,планування, організації і керівництва. Комплекси фукціональних
задач і формують фукціональну систему АСУ.

Відповідно блокам моделі охорони здоров’я виділяютьсярізні підсистеми
АСУ охорони здоров’я з комплексом задач:

1. Медстат — передбачена для обробки і аналізу медико-статичтичної
інформації.

2. Планфін — здійснює планування і фінансування установ охорони
здоров’я.

3. Бухоблік — для бухгалтерського обліку.

4. Кадри для вирішення питань оптимального розподілу кадрів.

5. ГАПУ — головне аптечне управління для планування медикаментозного
забезпечення і управління аптечним господарством.

6. Медтехніка — з метою обліку і контролю за розподілом і втіленням
медичної техніки.

7. Лікпроф — з метою аналізу і планування лікувально-профілактичної
допомоги населенню.

8. Профілактика ідиспаннсеризація — для вирішення задач імунізації
населення, організації масових медичних оглядів,санітарно-гігієнічних
відділів.

9. КІДД — контролю і аналізу виконання документів, приказів.

10.Наука — для планування і котролю наукових досліджень за втіленням
результатів в практику охорони здоров’я.

11.Нормативи — для розрахунку нормативів і планових показників.

12.Капітальне будівництво — з метою планування і котролю за будівництвом
об’єктів охорони здоров’я.

Цим не обмежується число можливих підсистем (блоків) в ОАЗУ «Охороною
здоров’я, так як процес АСУ являється динамічним, вимагаючим постівної
інформації.

На основі ЕОМ створені автоматизовані технічні системи типу:
Автоматизована система профілактичних оглядів населення (АСПОН), чи
«Комплексна автоматизована система медичних оглядів населення (КАСМОН)»
і їм аналогічні.

На базі ЕОМ (третього, четвертого покоління створені
інформаційно-бочислювальні центри на які покладено ряд задач:

1. накопичення систематичних даних про захворюваність по регіонам і
районам.

2. Надходження і коректировка моделі захворюваності (в тому числі з
тимчасової втратою працездатності).

3. Накопичення даних по обслуговуванню населення з наступною побудовую і
корекцією моделі.

4. Оптимізаціярозподілу медичних кадрів, ресурсів, коштів.

5. Довготермінове прогнозування.

З допомогою ЕОМ на любому рівні АЗУ охороною здоров’я вирішуються ці
задачі: дозволяючі, в тому числі провести.

1. Економічний аналіз досягнутого рівня розвитку охорони здоров’я в
відповідності з нормативними і заданними показниками.

2. Розвитку до проекту плану по праці.

3. Розрахунки до плану предельних асистувань на утримання апарату
управління.

4. Контроль за ходом виконання плану розвитку охорони здоров’я.

5. Виконання схеми витрат установ охорони здоров’я відповідно бюджетної
класифікації по статтях витрат.

3. Інформаційне забезпечення АСУ «Охорона здоров’я

Створення банку даних про стан здоров’я і різних вихідних даних для
оцінки якісних показників роботи медичних установ, медичного
обслуговування в цілому не уявляється в даний час без примінення
електронно-обчислювальної техніки.

Інформаційні медичні системи діляться на 4 класи:

1 — Технологічні інформаційні медичні системи (ТІМС). В даному
класіпередбачається автоматизація клініко-лабораторних досліджень,
консультативної діагностики, профілактичних оглядів населення,
постійного спостереження за здоров’ям населення.

2. — Банки інформації медичних служб (БІМО). Інформація поступає від
окремих клінічних установ, медичних амбулаторних служб, створюються
банки інформації на все населення.

3. — Статистичні інформаційні медичні системи (СІМС) в яких
накопичується інформація про населення, його рух, середовище, установах
охорони здоров’я їх діяльності, кадрах охорони здоров’я, медичної
промисловостіЮ лікарських і технічних ресурсах.

4. — Науково-дослідні медичні системи інформації (НІМС) в яких
накопичується науково-медична інформація.

В цей клас входять також організаційні науково-дослідні системи, системи
автоматизації медико-біологічних досліджень.

На основі медичних інформаційних систем формуєтьсяавтоматизована система
інформації керівника (АСІР). Дана системапризначена дляінформаційного
обслуговування керівників органів охорони здоров’я на рівні Мінздраву,
обласних, крайових і міських віддділів.

АСІР дозволяє:

1. Формувати інформаційні бази основних показників,характеризуючих
охорони здоров’я окремих регіонів.

2. Одержати любу інформацію в діалоговому режимі при використанні
дисплеїв.

3. Проводити ретроспективний аналіз показників за ряд років для
прийняття управлінських рішень, використовуючи зберігаючі в зовнішній
запам’ятовуючій установці (ЕЗУ) ЕОМ інформацію.

4. Давати оцінку і аналіз діяльності окремих установ, підрозділів і
служб в цілому по показниках розрахованих з допомогою ЕОМ (показати
кореляції, регресії, достовірності).

В різних підсистемах визначеними класами задач функціонують різноманітні
автоматизовані програми інформації. Наприклад, в АСУ «Педіатрія»
вирішуються задачіна основі інформаційних даних про захворюваність,
дитячої смертності і інш. Це дозволяє підвищити оперативність передачі
відомостей головним спеціалістам обласного, міського відділів охорони
здоров’я і добитися своєчасного прийняття рішень до покращення медичного
обслуговування дитячого населення. При аналізі дитячої смертності значну
роль відіграє дослідження факторів критичного ризику,оказуючих вплив на
літальнийісход.

Для такого проведення аналізу необхіднодостатнє повне і достовірне
інформаційне забезпечення.

Це досягається шляхом внесення формальної інформації в спеціально
розроблену карту померлої дитини.

Карта містить інформацію і систематизовані дані про вагітність і роди,
біологічні і соціальні фактори, про стан здоров’я дитини до хвороби, про
його розвиток, про наявність супутніх захворювань і характер медичної
допомоги і дані експортної оцінки якості діагностики, лікування,
патологічного дослідження.

< >

F

H

J

$

t

ue

th

F

Oe

uuuuuuuuuuuuuuunannnnnnnnn

При оцінці характеру дії ознак на ісход захворюваності встановлюються
міри взаємовз’язку (в модифікації Пірсона, крамера), коефіцієнт Юла і
різниця потенціалів. Для встановлення зв’язку між окремимим ознаками
іпричиною смерті в порівнянні з іншими захворюваннями використовуються
таблиці співпряженості.

Різниця програм дослідження здійснюється з допомогою ЕОМ, яка дозволяє
втрішити ряд задач і зокрема:

— аналіз факторів, способствуючих смертному ісходу при певній патології,

— оцінка впливу окремих ознак по виражностіїх зв’язку з ісходом
захворювання,

— визначення спіпадаючих значень ознак

— побудова представляючого (ведучого, основного) фактору.

Створення АЕД — являєтьсяреалізацією висунотого в процесі проектування
великих АСУ і інформаційних систем в нашій країні і за рубежом одного із
основних принципів системного підходу — принципу єдності інформаційної
бази для всіх задач,вирішуючих в системі.

— Банк даних представляє собою функціонально-організаційний компонент в
автоматизованих системах управління і інформаційно-обчислювальних
системах, здійснюючи централізоване інформаційне забезпечення колективу
використовувачів чи сукупністьвирішувальних в системі задач. Банк даних
розглядають як інформаціно-довідкову систему, основне призначення якої
полягає в накопиченні і підтримці в робочому стані сукупності відомостей
складаючих інформаційної системи або деякого набору рішень в ній задач,
в видачівимагаючих задачею чи користувачем даних,в забезпечені
колективного доступу до збігаючої інформації, а тако в забезпечені
необхідного управління використаням відомостец, що містяться в
інфориаційній базі.

Прикладом банку інформаційних даних може служити автоматизаваний регістр
населення.

Автоматизований регістр населення забезпечує:

— створення в територіальних поліклініках персон6альної бази на все
населення території обслуговування,

— автоматизоване визначення програми обстеження, набору необхідних
оглядів ідосліджень,

— формування плану диспансеризації,

— котроль виконання назначенних досліджень і лікувально-профілактичних
закладів,

— обмін з іншими ЛПУ інформацією про стан хворого, його обстеження і
лікування,

— виключення дублювання в проведенні заходів по диспансеризації,

— формування звітності.

Побудова банку даних в значніймірі стало можливимв зв’язку з появою ЕОМ
— третього покоління, що мають запам’ятовуючий пристрій прямого доступу
— магнітні диски.

Банк даних разом з комплексом програм забезпечуючих його функціонування
і експлуатацію,являє собою автоматизаваний банк даних (АБД),

4. АСУ «Міськохорони здоров’я» як одна із форм територіальних

АСУ охороною здоров’я

АСУ «Міськохорони здоров’я»представляє перш за все упорядковану схему
інформаційних потоків про функціонування керуючої керівної підсистем
(об’єктів управління) при наявностізворотного зв’язку між ними. Крім
того в неї включаються етапи управлінського процесу: вплив відхилень
(роузгоджень) від заданих базових (нормативних) даних і фактичні вихідні
параметри по завершенню обробки і аналізу інформативного матеріалу і
очікуваними параметрами.

Адміністративний апарат міськохорони здоров’я потребує оперативної і
дуже стислої інформації про розузгоджені підсистеми, впливаючих на
кінцеві результати функціонування системи «Міськохорони здоров’я».

В розробленій моделі іде групіровка основних видів показників:
забезпеченість ресурсами і їх використання, стан здоров’я населення,
організація його медичного обслуговування, ефективність
лікувально-профілактичного обслуговування управлінською діяльністю.

В основу розробки АСУ «Міськздрав» покладена система методологія
іцільовий метод управління. АСУ «Міськохорони здоров’я»призначена
добитисямети вищого рівня — збереження і укріплення здоров’я населення
великого міста з підцілями: покращення якості медичної допомоги,
підвищення рівня і ефективності профілактичних заходів шляхом виявлення
причинно-н6аслідкових зв’язків, покращення використання ресурсів охорони
здоров’я. В результаті подальшої декомпозиції мети виникає реальна
можливість виділення в АСУ підсистем і комплексів задач:І підсистема —
«Служби охорони здоров’я» з комплексом задач:

1. По виявленню проблем по охороні здоров’я населення, напрацьовані
оптимальних рішень по підбору і розтановці кадрів.

2. По координації процесів госпіталізації.

3. Аналізу захворюваності по звертанню з подальшим її прогнозуванням.

4. Формування медико-статистичних даних і інформаційного забезпечення
органів управління.

5. Інтегральна оцінка профілактичної діяльності, планування
профілактичних заходів.

6. По охороніоточуючого середовища.

7. Управліню епідеміологічною ситуацією.

8. Управлінню медичною профілактикою.

ІІІ підсистема — Лікпрофдопомога» з комплексом задач:

9. По інтергуванню управління лікувально-профілактичною діяльністю на
індивідуальному рівні.

10. По управлінню швидкою і невідкладною допомогою.

IV підсистема — «Використання ресурсів» з комплексом задач:

12. По інтегральнійоцінцівикористання ресурсів.

13. По використанню робочого часу лікарів.

14. По використанню ліжкового фонду.

15. По використанню медичного обладнання в оптимізації розподілу
медичних коштів.

Таким чином, в кожній підсистемі АСУ передбачена інтеграція знизу вверх
з координацією і котролем на кожному рівні. Підсистеми АСУ «Міськохорони
здоров’я» вимагають вибору визначеннялокальних і загальних інформаційних
баз з відповідною вхідною документацією (формалізованої для обробки на
ЕОМ). В АСУ «Міськохорони здоров’я» передбачено формуваннятрьох
інформаційних баз даних (БД): БД «Людина», БД «Середовище», БД
«Ресурси». Такий підхід дозволяє вирішувати питання управління на
цільовій основі і проводити виявлення і вивчення суттєвих
причинно-наслідкових зв’язків в системі. АСУ «Міськохорони здоров’я»
торкає ряд аспектів: економічний.

АСУ любого рівнямає ряд загальних фукціональних підсистем до розгляду
яких ми і переходимо.

5. Функціональніпідсистеми АСУ «Охорони здоров’я».

5.1 Підсистема «Санепід».

Підсистема «Санепід»створюється з метою підвищення ефективності
управлінняшляхом проведення профілактичних і протиепідемічних заходів
для подальшого зниження ефективності захворюваності, підвищення
економічної ефективнисті діяльностіСЕС, оптимального використання
матеріально-технічних ресурсів. Вирішення цієї задачіобумовлює
покращення епідеміологічного обслуговування населення.

АСУ «Санепід» включає слідуючікомплекси задач:

— оперативене спостереження за інфекційною захворюваністю з метою оцінки
інтексивностіпротікання епідеміологічного процесу, виділення спалахів,
розлідування причин їх винекнення і їх ліквідації.

— аналіз інфекційної захворюваності з метою визначення особливостей
протікання епідемічного процесу, раціонального планування, забезпечення
профілактичними і епідеміологічними заходами.

— контроль невідкладних протиепідемічних заходів при епідеміологічному
неблагоприємстві на котролюючій території з метою аналізу ефективності
прийнятих заходів і їх забезпеченості.

— в процесі вирішеннявидвинутих задачздійснюється наблюданняза рівнем
контролюючих параметрів, комплексна оцінка санітарно-епідемічного стану,
розпізнанняхарактеру епідемічного процесу, прогнозування розвитку
процесу.

АС любого рівня підсистема АСУ «Санепід» включає фукціональні розділи:

— управлінняресурсами СЕС,

— управліннясанітарно-гігіенічним забезпеченням населення по територіях.

По відношеню до АСУ «Санепід» прийнята слідуюча абревіатура по коплексах
задач:

УПРАЗА — уніфікована програма автоматизованого розрахунку забруднення
атмосфери.

ОАПВ — облік, аналіз, проф. заражень

ВОИЗ — спостереження, облік інфекційних захворювань

ОПАЗ — оперативно-поточнийаналіз інфекційної захворюваності.

Контроль за станом атмосферного повітря в АСУ «Санепід» реалізується в
комплексі задач по оперативному нагляду за станом повітряного басейну
шляхом накопичення пам’яті ЕВМ результатів забораторних замірів по 16
інгридієнтам і їх спвставленням з нормами ПДК з урахуванням кліматичних
і метеологічних умов. Формуванням сигнальної інформаціїПДК, критичних
ситуацій на виробництвах.

5.2. АСУ «Швидка медична допомога»

В умовах великого міста назріла необхідність створення окремо типової
автоматизованої системи управління госпіталізацією хворих.

Ця система повинна в цілому забезпечувати зібрання, збереження,передачу
і обробку достовірної і оперативної медико статистичної інформації, що
поступає від станції швидкої медичної допомоги (ШМД) з метою прийняття
рішень про необхідність іекстреність в госпіталізації хворих.

АСУ — ШМД — створюється в даний час на базі міських лікарень швидкої
медичної допомоги, міських клінічних лікарень, пологових домів.

Виділення АСУ ШМД сприяє поліпшення всієї роботи служби швидкої
допомоги.

Задане алгоритмом направлення питань допомогає диспетчеру ШМД скоріше
визначити характер захворювання чи травми, ступінь його тяжкості і
прийняти вірне рішення, яку бригаду направити на визов. Система фіксує
не тільки час виїзду машини швидкої допомоги після прийняттявизову, але
і коли вона прибула до хворого.Це дозволяє детально продумати найбільш
швидкі маршрути в різнікінці міста. В підсумку — виграш в часі,
щомісячне збереження життяхворого.

Завдяки диспетчеру бригада швидкої допомоги отримує чітку попередню
інформацію про стан хворого. Постановка діагнозу на місці допомогає
підсистемі «Лікар швидкої допомоги», яка приймає дані по рації і видає
рекомендації в складних екстрених випадках.

Однією із основних функцій ШМД є вибір підстанції обслуговування і
вільної бригади. Він здійснюється з допомогою ЕОМ по визначиному
алгоритму:

Система працює в двох режимах:

Режим І — пошук потрібного стаціонару здійснюється по мінімальній
відстані від місця визову до стаціонару, куди можливо госпіталізувати
хворого.

Режим ІІ — дозволяє здійснювати пошук стаціонарів із багатьох допустимих
— по мінімальному (середньому) часі обслуговування в яке включається
наприклад,час чекання черги поступання в операційну і т.д.

Круглосуточно всі виїзди вводяться в ЕОМ де створюється масив
інформації, дозволяючийпроводити аналіз по статі, віку, дням тижня,
району проживання, соціальним групам з урахуванням причин (причин) до
визову.

В оперативному режимі за кожну добу видаються дані про захворюваність
серцево-судинної системи, органів дихання для послідуючої кореляції про
стан повітряного басейну. Враховуються і аналізуються всі випадки
гострих захворювань, з-агострень хронічних захворювань, травм, нещасних
випадків. На основі інформаційної бази розраховуютьсяпрогностичні
показники звертання за швидкою і невідкладною медичною допомогою.

На основі інформаційних потоків і результатів їх аналізу в фукціональних
підсистемах АСУ будуються медико-математичні моделі, описуючі деякий
реальний зв’язок залежних переміннихівизнаючих факторів. В якості
медико-математичних моделей можуть бути використані рівняння
множественної регресії з відповідними статистичними оцінками параметрів
і дисперсії.

Ми не проводимо методики побудови медико-математичних і
економіко-математичних моделей, так як це являється предметом вивчення
медичної кібернетики і не входить в програму по соціальній гігієні і
організації охорони здоров’я.

5.3 АСУ «Кадри»

В підсистемі «Кадри» здійснюється:

— аналіз функцій управління лікарськими кадрами,

— визначення параметрів поступаючої інформації, її періодичності і
характеру,

— технічна обробка відповідної інформації про керівні і лікарські кадри
міських і вищестоячих відділів охорони здоров’я,

— визначення перспективних тенденцій і прогнозів розвитку кадрової
системі на основі використання математичних прогностичних моделей.

АСУ «Кадри» дозволяє отримати відомості дляаналізу лікарських кадрів по
соціально-демографічних, спеціальних і кваліфікованих показниках і
виявити число спеціалістів, що потребують підвищення кваліфікації.
Примінення ЕОМ дозволяє провести розрахунок підготовки спеціалістів
через ординатуру, розрахонок плану перепідготовки і удосконалення
лікарів, здійснити оцінку плинності в установах і виробити вихідні
данідляформування плану прийому молодих спеціалістів.

Література

1. Брона И.И., Густидин А.С. и др.: Актуальные проблемы разработки
автоматизированных систем управления амбулаторно-поликлинической помощью
(обзор литературы) — Здравохранение. Росс. Федерации. — 1993. — № 4. —
с.10-15.

2. Воробьев Е.И., Китов В.И. Введение в медицинскою кибернетику. — М.
Медицина. 1977.

3. Клементьев А.А. Разработка количественных моделий для решения задач
управления в здравохранении. — М. :Наука, 1985.

4. Эдлинський Н.Б., Нагорный В.К. и др. — применение системного подхода
при разработке а внедрения АСУ «Гозздрав» — Здрав. Росс. Федерации. —
1984. — № 3. — С.13-16.

Похожие записи