РЕФЕРАТ

на тему:

“Основи раціонального харчування

при різноманітних видах і умовах праці

та особливості життєдіяльності”

ХХІ століття внесло корінні зміни, як в спосіб життя, так і в структуру
харчування людей. В цілому різко знизились енерговитрати і в більшості
економічно-розвинутих країн в теперішній час вони досягли критичного
рівня. Людині немає потреби в повсякденних умовах займатися тяжкою
фізичною працею і втрачати багато енергії. Харчові продукти, в першу
чергу м’ясо і тваринні жири, при правильному харчуванні повинні відійти
на другий план, тому що в подібному випадку починає бути дефіцит в
других крайньою необхідних для організму біологічно-активних речовин,
які знаходяться в більшій мірі в продуктах рослинного походження.

Як показують статистичні і клінічні дослідження, якщо по білках,
вуглеводах і жирах раціон людини вкладається в норму то по кількості
життєво важливих елементів (макро і мікроелементів), вітамінів і других
фізіологічно-активних речовин, які знаходяться в рослинах. Ось чому
мікроелементи і гіповітаміни сьогодні стали супутниками багатьох людей.

Крім того, солодке, яким торгували в давнину на базарах Азії — Індії,
Персії. Єгипті, а також в Арсенії, Грузії – представляли собою не що
інше, як цукрову тростину, різноманітні пальми.

Більше того в Індії і в теперішній час виробляється пар – тростяний сік
без очищення.

Тут релігія забороняє використання очищеного, рафінованого цукру.

Рафіновані рослинні харчові масла приводять до того, що знецінюються
продукти з точки зору складання біологічно – активних речовин.

Цінність харчових продуктів втрачається при неправильній переробці і
консервуванні.

В процесі кулінарної обробки втрачається в середньому 10% енергетичної
цінності продуктів, до 60% вітаміну С, 20-30% вітамінів групи В, до 49%
вітаміну А, втрата кальцію досягає 15%, заліза 20%.

Величина використаної енергії для більшості людей становить 2400 ккал в
добу, потреба в вітаміні А становить 66%, вітаміні В2 – 75%,
аскорбінової кислоти 50%, кальцію 60-70%.

Існує ще одне важливе джерело “забруднення” харчових продуктів – добавка
до них багатьох синтетичних хімічних сполук, позитивна дія котрих до
кінця не вивчена добре.

Професор Б.Рубенчик в книзі “харчування, канцерогени і рак” пише: “серед
добавок, які покращують якість і зберігання продуктів, які покращують
якість і зберігання продуктів, канцерогенна активність виявлена у деяких
барвників, ароматичних і смакових речовинах і антибіотиках.

Канцерогени можуть знаходитися в продуктах харчування при різних
способах технологічної обробки – копчення, висушування.

Розвиток сільського господарства і обробка земель привела до тог, що
число мінералів повністю зникли з землі.

Концентрація мінеральних елементів, особливо заліза в фруктах знизилась
на 57%, магнія – на 35%, кальцію в зелених рослинах на 46,4%, капуста
втратила 85% кальцію, пшениця 46%.

Дефіцит наприклад кальцію в добовому раціоні населення Європейських
країн становить 10-30% від рекомендованої норми.

В цілому для структури харчування економічно розвинутих держав
характерні не тільки потреби енергії, але і потреби тваринних жирів і
дефіцит полі ненасичених жирних кислот, повноцінних речовин (Са,
заліза), мікроелементів (йоду, фтору, цинка, харчових волокон).

Серед найбільш частих причин виникнення мікроелементозів виділяють
наступні:

Вроджені мікроелементози зв’язні з мікроелементозом матері під час
вагітності.

Епідеміологічні дослідження останніх трьох десятиліть свідчать про різке
зниження прогресу в збільшенні довго тривалості життя населення
індустріально-розвинутих країн Європи і значне збільшення випадків таких
захворювань, які 30-40 років зустрічалися рідше, ніж в даний час.

Сьогодні знову постала проблема крайньо-низької забезпеченості населення
вітамінами, мікроелементами, дефіцит йоду, заліза, кальцію.

Масові дослідження населення свідчать про широке розповсюдження
гіповітамінозів – скритої форми вітамінної недостатності, особливо зимою
і весною. Найбільш часто зустрічається дефіцит аскорбінової кислоти і
вітамінів групи В.

Гіповітаміноз знижує розумову і фізичну працездатність, посилює
негативну дію на організм шкідливих умов праці і оточуючого середовища.

Особливо неблагосприємний недостаток в дитячому і юнацькому віці, коли
знижуються показники фізичного розвитку: ріст, фізична сила, появляється
порушення обміну речовин і хронічні захворювання.

Дефіцит вітамінів приносить серйозні наслідки щодо формування молодого
жіночого організму.

Велика потреба в цих речовинах в жінок, які готуються до материнства і
годуванню дитини.

Часто причиною захворюваності дитини являться недостаток вітамінів в їжі
матері. Причини недостатності вітамінів приводять до вроджених вад,
фізичного і розумового відставання в розвитку, інші вади.

Важливу роль відіграють мікро і макроелементи. Мінерали виконують в
організмі три основні функції: забезпечують пластичним матеріалом
кісткові і зв’язуючи тканини, участь беруть в регенерації і проведенні
нервових імпульсів, регулюють активність ферментів. багато із цих
процесів без мінералів неможливі. По підрахунках Всесвітнього Банку
економічні втрати зв’язані з недостатністю харчування, становлять до 9%
валового національного продукту.

Це в першу чергу зв’язано з зниженням працездатності, особливо серед
молодих людей.

Дослідження, проведені в Осло показали, що 60% зниження ССЗ можна
віднести за рахунок зниження холестерину в крові і 25% — за рахунок
зменшення потреби тютюну.

Відомо, що для нормальної життєдіяльності організму в харчовім раціоні
необхідно коло 600 всмоктуючих компонентів, що відповідають застосуванню
32 харчових продуктів.

Являється єдиним постачальником речовин із котрих будуються клітини
організму, їжа в основному є потребою для продовження життя.

Відомий дослідник в області дієтології Покровський А.А.Справедливо
вказав, зо вплив харчування являється основним в забезпеченні рості і
розвитку людського організму, його працездатність.

Можна рахувати, що фактор харчування вказує вплив на довго тривалість
життя і активну діяльність людини.

Кожні 10-11 років кількість населення світу збільшується в середньому на
100 млн., в теперішній час перевищила 6 млрд. Щороку вмирає приблизно 13
млн. дітей в віці до 5 років із котрих 8 млн. в результаті сукупної дії
недостатнього харчування і інфекційних захворювань. Такий високий рівень
смертності дітей обумовлений недостатністю харчування в 75% випадків не
від компонентів харчування, а від аліментарного дефіциту компонентів
харчування.

Параметри декотрих форм порушення харчування і аліментарно-залежних
захворювань в цілому на нашій планеті.

Порушення внутрішнього розвитку плода 30 млн. випадків в рік

Білково-енергетична недостатність 150 млн. випадків в основному у дітей
до 5 років

Йододефіцитні порушення 740 випадків захворювання

Недостатність вітаміну А 2,8 млн. випадків у дітей до 5 років

Залізодефіцитна анемія 1 млрд.- в основному жінки і діти

Ожиріння 300 млн. дорослого населення – прогресивний ріс 17,6 млн. дітей

Рак 10,3 млн. випадків в рік

3-4 млн. (30-40%) можна попередити дієтою

Порушення харчування серед похилих людей 540 млн. випадків. Більше
половини із них мають серцево-судинні, цереброваскулярні хвороби,
діабет, остеолороз, рак.

Остеопороз 2 млн. переломів стегна і позвоночника в рік (80% жінок)

Природні мікроелементи, характерні людям, які живуть в певній
місцевості, хімічний склад їжі в певній степені виражає оточуюче
середовище – воду, повітря (наприклад, в Україні біля 27% населення
проживає в районах з ендемічною йодовою недостатністю).

Технологічні мікроелементози викликані тяжким металом в оточуючому
середовищі, які поступають із відходів промисловості (свинець, ртуть,
мідь, кобальт) – по даних дослідження являються однією із причин
захворюваності дітей.

Аліментарні мікроелементози, викликані неповноцінним харчуванням,
холодом, дієтами, прийманням ліків і різними хронічними захворюваннями
(діабетдифіцит хромах, вагітність, інтенсивне заняття спортом, старший
вік).

Чоловік теперішнього середовища при традиційному харчуванні страдає на
ті чи інші види харчової недостатності.

Порушення в структурі харчування проходять на фоні змін стану оточуючого
середовища.

Людський організм постійно під впливом тих чи інших шкідливих факторів,
приводить д виникнення нової ситуації: змінюється внутрішній стан
організму, в ньому порушується нормальний обмін, біохімічні процеси.

Все це приводить до порушення захисної функції органів – бар’єрів, вихід
токсичних речовин з організму. До таких органів відноситься печінка,
легені, нирки, шкіра, імунна система.

Внаслідок цього в організмі накопичуються шкідливі речовини (токсини,
шлаки), які поступають із зовнішнього середовища і залишаються в
середині організму в результаті порушення нормального обміну біохімічних
процесів.

Наслідком цього являється зниження адаптованих можливостей організму,
порушення окисно-відновного процес, що збільшує потребу організму в
біологічно активних речовинах, які знаходяться в їжі.

Вони підкреслюють ті обставини, що охорона чистоти внутрішнього стану
людини повинна бути признана одним із основних принципів гігієни
харчування і гігієнічного нормування. Надають велике значення науковим
дослідженням пов’язаних із вивченням метаболічних процесів, направлених
на детоксикацію продуктів харчування і на активацію процесів
самоочищення організму.

На сьогоднішній час переїдання широко розповсюджене і перетворилось в
медичну проблему. По деяких даних надмірною масою страждають 50% жінок,
30% чоловіків, 12% дітей.

Переїдання веде до ожиріння. В теперішній час встановлена достовірна і
пряма залежність між ожирінням і серйозними захворюваннями такими, як:
цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, інфаркт міокарда і рак.

Ожиріння відноситься до числа хронічних захворювань з глибоким
порушенням обміну речовин, порушення принципу збалансованого харчування.

В другій половині ХХ ст. в країнах з високо розвинутою економікою
змінилась структура захворюваності населення.

Велику роль в ній стали займати захворювання порушеного метаболізму, в
число котрих входять: атеросклероз, цукровий діабет, жовчокамяна
хвороба, подагра, включається і ожиріння.

Широкі епідеміологічні дослідження свідчать про розповсюдження надмірної
маси тіла серед населення за останні 3-4 десятиліття.

Важливе значення в розвитку ожиріння має спадковість. Вживання великого
об’єму їжі, багатої жирами і вуглеводами, особливо легкозасвоюваної,
приводить до функціональних і компенсаторних можливостей органів і
систем і органічним порушенням в організмі.

Таблиця 1. Добові потреби дорослої працездатності людини в білках, жирах
і вуглеводах залежно від професійної діяльності та енерговитрат

Використана література:

Вітаміни / Під ред. Смирнова М.І. – М., 1994.

Коваленко С.І. Основи здоров’я. – К., 1999.

Машин І.Р. Раціональне харчування і здоров’я. – К., 2000.

PAGE

PAGE 8

Похожие записи