Лекція

Організація стаціонарної акушерсько-гінекологічної допомоги

Перед мережею установ (табл. 9), що роблять лікарняну
акушерсько-гінекологічну допомогу, коштують наступні задачі: надання
стаціонарної кваліфікованої медичної допомоги жінкам у період
вагітності, у родах, у післяпологовому періоді, при гінекологічних
захворюваннях, а також надання кваліфікованої медичної допомоги і відхід
за немовлям під час перебування їхній в акушерському стаціонарі.

Основною установою, що робить стаціонарну акушерсько-гінекологічну
допомогу, є об’єднаний родильний будинок.

Сучасний родильний будинок крім власне акушерського стаціонару повинний
містити в собі могутню амбулаторно-поліклінічну базу багатопрофільного
характеру (жіноча консультація, центр планування родини,
медико-генетична консультація, підрозділи пренатальной комплексної
діагностики, територіальна консультативно-діагностична! служба), службу
реанімації й інтенсивної терапії, відділення; 1 етапу виходжування
новонароджене і недонесених, відділення патології вагітності (50% від
числа ліжок для вагітних і породілей), гінекологічне відділення, виїзні
бригади спеціалізованої допомоги.

Звичайно родильні будинки роблять допомога населенню по територіальній
ознаці. Однак перша і невідкладна допомога вагітним жінкам, що
звернулися в родильний будинок, виявляється поза залежністю від їхнього
місця проживання і відомчої підпорядкованості установи охорони здоров’я.

Напрямок у родильний будинок для надання невідкладної допомоги
здійснюється станцією (відділенням) швидкої і невідкладної допомоги, а
також лікарем акушером-гінекологом, лікарями інших спеціальностей і
середніх медичних працівників.

Крім того, жінка може самостійно звернутися в родильний будинок. Планова
госпіталізація вагітних у родильний будинок здійснюється лікарем
акушером-гінекологом, а при його відсутності — акушеркою.

Вагітні з екстрагенитальними захворюваннями, що бідують в обстеженні і
лікуванні, направляються в стаціонари по профілі патології.

У родильний будинок підлягають госпіталізації вагітні (при наявності
медичних показань) породіллі, породіллі в ранньому післяпологовому
періоді (протягом 24 годин після пологів) у випадку пологів поза
лікувальною установою.

Для госпіталізації у відділення патології вагітних жіночою консультацією
(чи іншою установою) видаються напрямок, виписка з «Індивідуальної карти
вагітної» (ф. 111/у) і «Обмінна карта» (ф.113/у) після 28 тижнів
вагітності.

При надходженні в родильний будинок направляються в приймально-оглядовий
блок, де пред’являють паспорт і «Обмінну карту» (ф. 113/у), якщо вона
уже видана.

На кожну жінку, що надійшла в родильний будинок, у приймально-оглядовому
блоці оформляють: «Історію пологів» (ф. 096/у), роблять запис у «Журналі
обліку прийому вагітних, породілей і породілей» (ф. 002/у) і в алфавітну
книгу.

Прийом жінок до приймально-оглядовому блоці веде лікар (у денні годинник
— лікарі відділень, потім — чергові лікарі) чи акушерка, що при
необхідності викликає лікаря.

У приймально-оглядовому блоці акушерських відділень у відповідності зі
штатними нормативами передбачено: у родильному будинку на 60—80 ліжок —
2 посади акушерок; на 85—95 ліжок — 3 посади акушерок; на 100 і більш
ліжок — 1 цілодобова посада акушерок; крім того, 1 цілодобова посада
санітарок.

У приймально-оглядовому блоці доцільно мати один кімната-фільтр і 2
оглядові кімнати.

Одна оглядова кімната передбачена для прийому жінок до фізіологічне
акушерське відділення, інша — обсерваційне.

Лікар (чи акушерка) оцінює загальний стан що надходить, знайомляться з
обмінною картою, з’ясовує, чи переносила жінка інфекційні, запальні
захворювання до і під час вагітності, звертаючи особливу увагу на
захворювання, перенесені безпосередньо перед надходженням у родильний
будинок. З’ясовують наявність хронічних запальних захворювань,
тривалість безводного проміжку.

У результаті збору анамнезу, огляду, знайомства з документами жінки в
кімнаті-фільтрі розділяються на два потоки: з абсолютно нормальним
плином вагітності, що направляються в перше акушерське відділення, і
представляючі «епідеміологічну небезпеку» для навколишніх, що
направляються в обсерваційне відділення.

Госпіталізації в обсерваційне відділення підлягають вагітні, що мають:

— гострі респіраторні захворювання, грип, ангіну;

— прояву екстрагенитальних запальних захворювань;

— пропасний стан;

—тривалий безводний період;

— відсутність «Обмінної карти родильного будинку» (ф.113/у);

— внутрішньоутробну загибель плоду;

—грибкові захворювання волосся і шкіри, шкірні захворювання;

—гострий і підгострий тромбофлебіт;

—пієлонефрит, підлив, цистит і інші інфекційні захворювання сечостатевої
системи,

— прояву інфекції родових шляхів;

— токсоплазмоз, лістеріоз;

венеричні захворювання;

діарею;

—породіллі в ранньому післяпологовому періоді у випадку пологів
поза лікувальним установ.

В оглядових фізіологічного й обсерваційного відділень проводять
об’єктивне обстеження жінки, її санітарну обробку, видають комплект
стерильної білизни, беруть на аналізи кров і мочу.

З оглядової в супроводі медичного персоналу жінка переходить у родовий
чи блок відділення патології вагітних, а при показаннях її транспортують
на каталці обов’язково в супроводі чи лікаря акушерки.

Родовий блок включає: передродові палати, родові палати, палату
інтенсивної терапії, дитячу кімнату, малу і велику операційні, санітарні
приміщення.

У родовому блоці передбачені посади акушерок з розрахунку 1 цілодобова
посада на 40 акушерських ліжок, але не менш 1 цілодобової посади. На
кожну посаду акушерок передбачена 1 цілодобова посада чи санітарок
молодших медичних сестер по, відходу. Крім того, у роботі родового блоку
беруть участь лікарі акушери-гінекологи післяпологового відділення,
лікарі-педіатри.

У передродових палатах число ліжок повинне складати приблизно 12%
розрахункового, числа післяпологового фізіологічного відділення, але не
менш 2.

У передродовій палаті жінка проводить весь перший період пологів.
Чергова чи акушерка лікар постійно спостерігають за станом породіллі.
Наприкінці першого періоду пологів жінка переводиться в родову палату
(родильний зал.

При наявності двох родильних залів прийом пологів у них здійснюється по
черзі. Кожен родильний зал працює протягом 1—2 доби, потім у ньому
проводять генеральне збирання. При наявності одного родильного залу
прийом пологів проводять по черзі на різних рахманівських ліжках. Два
рази в тиждень проводять генеральне збирання родильного залу. Нормально
протікають пологи приймає акушерка.

Після народження дитини акушерка показує дитину матері, звертаючи увагу
на його підлогу і наявність уроджених аномалій розвитку (якщо такі
маються). Далі дитини переносять у дитячу кімнату.

Породілля повинна знаходитися в родовому відділенні під спостереженням
не менш 2 годин.

Після виділення посліду акушерка проходить у дитячу кімнату. У дитячій
кімнаті акушерка після миття рук під проточною водою і їхньої обробки
проводить вторинну обробку пуповини, первинну обробку шкірних покривів,
зважування дитини, вимір довжини тіла, окружностей грудей і голови. До
рук дитини прив’язуються браслетки, а після сповивання поверх ковдри —
медальйон. На них указуються: прізвище, ім’я, по батькові, номер історії
пологів матері, підлога дитини, масу, ріст, годину і дату його
народження.

Після закінчення обробки немовляти акушерка (лікар) заповнює необхідні
графи в «Історії пологів» і «Історії розвитку немовляти».

«Історію розвитку немовляти» заповнює черговий педіатр, а при його
відсутності — черговий акушер-гінеколог. При оформленні «Історії
розвитку немовляти» її номер повинний відповідати «Історії родів»
матері.

При нормальному плині післяпологового періоду, через 2 години після
пологів жінка переводиться на каталці разом з дитиною в післяпологове
відділення.

У післяпологовому фізіологічному відділенні крім основних ліжок доцільно
мати резервні післяпологові палати.

При заповненні палат післяпологового відділення необхідно дотримувати
строгу циклічність, одну палату дозволяється заповнювати породіллями не
більш трьох доби.

Циклічності заповнення материнських палат повинна відповідати
циклічність заповнення палат немовляти, що дозволяє здорових дітей
виписувати з матерями в те саме час.

З появою в чи породілей немовлят перших ознак захворювань їх переводять
у друге акушерське (обсерваційне відділення) чи в іншу спеціалізовану
установу.

В обсерваційне відділення жінки надходять, як через приймально-оглядовий
блок акушерських відділень, так і з фізіологічного акушерського
відділення.

В обсерваційне відділення поміщають: хворих жінок, що мають здорової
дитини; здорових жінок, що мають хворої дитини; хворих жінок, що мають
хворої дитини.

Для вагітних і породілей в обсерваційному відділенні, по можливості
повинні бути профільовані. Неприпустиме розміщення вагітних і породілей
в одній палаті. Післяпологові палати повинні бути маломісними.

Палати для немовлят виділяються у фізіологічному й обсерваційному
відділеннях.

У відділеннях немовлят виділяються палати лікарів-педіатрів з розрахунку
1 посада на 35 ліжок для здорових немовлят, чи 25 ліжок для немовлят
обсерваційного відділення.

Посади медичних сестер установлюються:

-у палатах немовлят акушерського фізіологічного відділення — 1
цілодобова посада на 20 ліжок для дітей;

— у палатах немовлят обсерваційного відділення — 1 посада на 15 ліжок,
але не менш 1 посади;

— для збору грудного молока встановлюється посада медичної сестри при
наявності 80 післяпологових ліжок і додатково 0,5 посади на кожних
наступних 40 ліжок (понад 80).

У відділенні немовлят обсерваційного відділення знаходяться діти:
породжені в цьому чи відділенні поза родильним будинком, переведені з
фізіологічного відділення, що народилися з важкими уродженими
аномаліями, проявами внутрішньоутробної інфекції, з масою тіла менш 1000
р. Для хворих дітей в обсерваційному відділенні виділяється ізолятор на
1—3 ліжка, Діти, що підлягають усиновленню, можуть міститися в окремий
ізолятор.

Переклад дітей у відділення новонароджених дитячих лікарень
здійснюється: захворілих — наступна доба після уточнення діагнозу, дітей
із гнійно-запальними захворюваннями — у день постановки діагнозу,
немовлят із масою менш 1000 м — не раніше 168 годин після народжень.

Для дотримання циклічності дитячі палати, повинні відповідати
материнським. В одній палаті можуть розташовуватися діти з різницею в
терміну народження до 3 доби. Для кращої ізоляції великі палати до стелі
розділяються перегородками, середню частину якої роблять скляної, що дає
можливість контролю за дітьми. З загальним коридором дитячі палати
повідомляються через шлюз. Кожна медична посада має розвантажувальну
палату для дітей, матері яких затримуються на 1—2 дні після виписки
основної частини дітей і породілей. Температура в палатах повинна
підтримуватися в межах 22—24 ос, а вологість повітря 60 %.

За кожною посадою фізіологічного відділення закріплюють каталки з
перегородками-осередками на одну дитину.

Протягом першої доби після народження кожна дитина, що надійшла у
відділення немовлят знаходиться під інтенсивним спостереженням
медперсоналу.

Лікарі-педіатри відділення немовляти проводять щоденний огляд дітей. У
вихідні і святкові дні обхід забезпечується за рахунок ковзного графіка
роботи.

Якщо в родильному будинку працює один педіатр, під час його відсутності
огляд дітей здійснює черговий акушер-гінеколог. У необхідних випадках,
що вимагають екстреного втручання, акушер-гінеколог викликає педіатра.
По закінченні огляду немовлят педіатр (акушер-гінеколог) повідомляє
матерям про стан дітей і проводить з ними санітарно-просвітню роботу.
Щодня у визначений годинник педіатр дає зведення родичам про стан дітей.

У сучасному родильному будинку не менш 70 % ліжок фізіологічного
післяпологового відділення повинне бути виділене для спільного
перебування матері і дитини. Таке спільне перебування значне знижує
частоту захворювань породілей у післяпологовому періоді і частоту
захворювань новонароджених дітей. Основною особливістю таких родильних
чи будинків акушерських відділень є активна участь матері у відході за
новонародженою дитиною. Спільне перебування матері і дитини обмежує
контакт немовляти з медичним персоналом акушерського відділення, знижує
можливість інфікування дитини. При такому режимі забезпечується раннє
прикладання немовляти до грудей, відбувається активне навчання матері
навичкам практичного залицяння і відходу за немовлям.

При спільному перебуванні матері і немовляти вони розміщаються в чи
боксах напівбоксах (на двох ліжок). Можливе перепланування
післяпологових палат у раніше побудованих родильних будинках у палати
спільного перебування.

Z j ~ ? ? ¶ ? O Oe ae e o $

0

AE

O

U

a

a

i

?

?????????%? температури в родах, розрив чи розрізи промежини. З боку
немовляти: недоношеність, недозрілість, довгостроково перенесена
внутрішньоутробна гіпоксія плоду, внутрішньоутробна гіпотрофія 11—111
ступеня, родова травма, асфікція при народженні, аномалія розвитку,
гемолітична хвороба.

Упровадження методу спільного перебування матері і дитини в родильному
будинку вимагає найсуворішого дотримання протиепідемічного режиму і
чіткого дотримання діючих нормативних документів.

З метою зниження перинатальної смертності, організації постійного
спостереження за станом життєво важливих функцій немовляти і своєчасного
проведення що коригують і діагностичних заходів у родопомічних установах
створюються спеціальні палати реанімації й інтенсивної терапії немовлят.
Створення таких палат у родильних будинках потужністю 80 і більш ліжок
для немовлят, є обов’язковим. При меншій потужності пологового будинку
створюються посади інтенсивної терапії; У родопомічних установах, з
відділеннями немовлят потужністю 80—100 і більш ліжок, реанімаційні
палати містять у собі 3-4 ліжка, палати інтенсивного спостереження
(терапії) — 20—25 ліжок. У реанімаційну палату переводяться немовлята
різними поразками життєво важливих органів і систем, що бідують у
проведенні реанімаційних заходів. У палати інтенсивної терапії
переводяться немовлята з групи високого ризику розвитку порушень
адаптації в ранньому неонатальному періоді. Для роботи в палатах
реанімації й інтенсивної терапії виділяються кваліфіковані медичні
сестри, що пройшли спеціальну підготовку.

Огляд дітей, діагностичне спостереження і проведення діагностичні і
лікувальні маніпуляції здійснює кваліфікований лікар-неонатолог, з
обов’язковим регулярним консультативним оглядом завідуючого відділення
немовляти; в обласному і спеціалізованому родильному будинках потужністю
150 і більш ліжок, варто виділяти додаткового чергового
лікаря-неонатолога для реанімаційних палат і посад інтенсивного
спостереження.

Основними критеріями для виписки жінки з родильного будинку є:
задовільний загальний стан нормальні температура, частота пульсу,
артеріальний тиск, стан грудних залоз, інволюція матки, нормальні
результати лабораторних досліджень.

При загостренні екстрагенітальних захворювань породіллі можуть бути
переведені у відповідний стаціонар, а при виникненні ускладнень
післяпологового періоду — в обсерваційне відділення.

При неускладненому плині післяпологового періоду в породіллі і раннього
неонатального періоду в немовляти, при відпалій пуповині і гарному стані
пупкової ранки, позитивній динаміці маси тіла мати з дитиною можуть бути
виписані на 5—6 добу після пологів.

Виписка здійснюється через спеціальні виписні кімнати, роздільні для
породілей з фізіологічного й обсерваційного відділень. Ці кімнати варто
розміщати суміжно з приміщенням для відвідувачів.

Виписні кімнати повинні мати 2 двері: з післяпологового відділення і з
приміщення для відвідувачів. Не можна використовувати для виписки
породілей прийомні приміщення.

Перед випискою педіатр у кожній палаті проводить бесіду з породіллями
про відхід і вигодовування дитини в домашніх умовах. Медична сестра в
палаті повинна додатково обробити, і переповити дитини.

У виписній кімнаті медична сестра відділення немовляти сповиває дітей в
принесену домашню білизну, навчає матір сповиванню, звертає її увагу на
запис прізвища, імені, і по батькові на браслетках і медальйоні, стані;
шкірних покривів і слизуватих дитини, ще раз розповідає про особливості
відходу в домашніх умовах.

У «Історії розвитку немовляти» медична сестра відзначає час його виписки
з родильного будинку і стан шкірних покривів, слизуватих, знайомить мати
з записом. Запис засвідчується підписами медичної сестри і матері.
Медична сестра видає матері «Медичне свідоцтво про народження» ф. 10З/в
і «Обмінну карту родильного будинку, родильного відділення лікарні» ф.
113/у.

Лікар-педіатр, зобов’язаний відзначити в «Обмінній карті» основні
зведення про матір і немовля.

У день виписки дитини старша сестра відділення немовляти повідомляє по
телефоні, у дитячу поліклініку по місцеві проживання основні зведення
про виписану дитину. Це забезпечує більш швидке проведення першого
патронажу вдома. Старша сестра відзначає в журналі дату виписки і
прізвище співробітника поліклініки, що прийняли телефонограму.

Виписку бажано здійснювати в урочистій обстановці, доцільно забезпечити
молоду матір брошурами і рекомендаціями з відходу, вигодовуванню і
вихованню новонародженої дитини.

Відділення патології вагітних організуються у великих родильних будинках
з потужністю: 100 ліжок і більш.

У відділення патології вагітних госпіталізують: жінок з
екстрагенітальними захворюваннями, ускладненнями вагітності (важкі
токсикозу» погроза переривання і т.д.), з неправильним положенням плоду,
з обтяженим акушерським анамнезом.

У даному відділенні працюють: акушери-гінекологи (1 посада на 15 ліжок),
терапевт родильного будинку (1 посада в родильному будинку на 250 ліжок
і додатково 0,25—0,5 посади на родильний будинок, що має 40-и більш
ліжок для госпіталізації вагітних із серцево-судинними захворюваннями),
акушерки (1 цілодобова посада на 20 ліжок) і інший медичний персонал.

Планування відділення патології вагітних повинні передбачати повну
ізоляцію його від акушерських відділень, можливість транспортування
вагітних у родове фізіологічне й обсерваційне відділення (минаючи інші
відділення), а також вихід для вагітних з відділення на вулицю.

Палати бажано мати невеликі — на 1—2 жінки. У відділенні необхідно мати
кабінет функціональної діагностики із сучасним устаткуванням (в
основному кардіологічним), оглядову, малу операційну, кабінет
фізио-психопрофілактиної підготовки до родів, криті чи веранди зали для
прогулянок вагітних. Відділення повинне безвідмовно забезпечуватися
киснем.

В останні роки стали організовувати відділення патології вагітних з
підлоги санаторним режимом, що має тісний зв’язок із санаторіями для
вагітних, де закріплюють результати лікування, отримані в родильному
будинку.

З відділення патології вагітних жінок можуть перевести: у зв’язку з
поліпшенням стану під спостереження жіночої чи консультації в санаторій
для вагітних, для родів у фізіологічне чи акушерське відділення.
Переклад жінок у родильне відділення здійснюється обов’язково через
прийомне відділення, де їй проводять повну санітарну обробку. При
наявності умов для санітарної обробки у відділенні патології вагітних її
роблять безпосередньо у відділенні.

Гінекологічні відділення родильних будинків бувають трьох профілів:

1. Для госпіталізації хворих, що бідують в оперативному лікуванні.

2. Для хворих, що бідують у консервативному лікуванні.

3. Для переривання вагітності (абортне).

У структуру відділення повинне входити: своє прийомне відділення,
перев’язна, маніпуляційна, мала і велика операційні, фізіотерапевтичний
кабінет, кімната для виписки, палата інтенсивної терапії. Крім того, для
діагностики і лікування гінекологічних хворих використовують інші
підрозділи родильного будинку: клінічну лабораторію, рентгенівський
кабінет і т.д.

У гінекологічному відділенні працюють лікарі акушери-гінекологи (1
посада на 15 ліжок), лікар-терапевт родильного будинку, у роботі
відділення беруть участь анестезіолого-реанімаційна служба родильного
будинку (1 посада лікаря на 100 ліжок). Організуються посади медичних
сестер з розрахунку: 1 цілодобова посада на 30 ліжок, але не менш 1
посади при наявності в родильному будинку не менш 20 гінекологічних
ліжок. У родильних будинках, де мається не менш 20 ліжок для
гінекологічних хворих, що бідують у хірургічному втручанні, виділяються
посада медичної сестри для роботи в перев’язній і т.д.

В останні роки відділення для переривання вагітності намагаються
виводити з акушерських стаціонарів зі створенням самостійних відділень.
Організуються самостійні гінекологічні лікарні, денні стаціонари.
Відділення для онкологічних хворих, як правило, розміщаються у
відповідних стаціонарах.

Основною особливістю родопомічних установ є постійне перебування в них
високочутливих до інфекцій новонароджених дітей і жінок у
післяпологовому періоді. Тому в родопомічній установі повинний бути
організований і проводитися спеціальний комплекс санітарно-гігієнічних
заходів. Цей комплекс включає своєчасне виявлення й ізоляцію породілей,
породілей і немовлят із гнійно-септичними захворюваннями, своєчасне
виявлення носіїв інфекції і їхня санація, застосування високоефективних
методів знезаражування рук медичного персоналу і шкіри операційного
полючи, перев’язного матеріалу, інструментів, шприців, використання
методів і засобів дезінфекції для обробки різних об’єктів зовнішнього
середовища (постільні приналежності, одяг, взуття, посуд і т.д.), що
мають потенційне епідеміологічне значення в механізмі передачі
внутрішньолікарняних інфекцій.

Відповідальність за проведення комплексу санітарно-гігієнічних заходів
щодо боротьби з внутрішньоутробними інфекціями в родильному будинку
покладається на головного лікаря.

Завідувачі відділеннями разом зі старшими акушерками (сестрами)
відділень організують і контролюють цю роботу.

Старша акушерка (сестра) відділення проводить інструктаж середнього і
молодшого персоналу по виконанню санітарно-гігієнічних заходів не рідше
1 рази на місяць. Персонал, що надходить на роботу в родильний будинок,
проходить повний медичний огляд і інструктаж із проведення
санітарно-гігієнічних заходів на дорученій ділянці роботи. Весь персонал
родильного будинку повинний знаходитися під диспансерним спостереженням
для своєчасного виявлення вогнищ інфекції.

Зав. відділенням один раз у квартал організує огляд і обстеження
персоналу на носійство золотавого стафілокока. Персонал щодня перед
виходом на зміну приймає гігієнічний душ і проходить лікарський
огляд.Працівники родильного будинку забезпечуються індивідуальними
шафками для одягу, індивідуальними рушниками. Санодяг змінюють щодня;
при виникненні внутрішньолікарняних інфекцій і в обсерваційному
відділенні 4-слойные маркіровані маски змінюють кожні 4 години.
Акушерські стаціонари закривають для повної дезінфекції не рідше 1 рази
в рік.

При виникненні в родильному будинку внутрішньолікарняних інфекцій прийом
породілей у родильний будинок припиняється, епідеміолог ТЦ СЭН проводить
детальне епідеміологічне обстеження і комплекс протиепідемічних заходів.

Близько 5% ліжок родильного будинку виділяють під ізолятори. У великих
родильних будинках організують спеціальні септичні відділення.

Контроль за дотриманням протиепідемічного режиму в родильному будинку
здійснює територіальний центр санепіднагляду (ТЦ СЭН).

Для аналізу діяльності стаціонару родильного будинку, крім
загальноприйнятих для будь-якого стаціонару показників доцільно
розраховувати:

1. Показання медичної допомоги в родах:

Частота застосування медикаментозного знеболювання при пологах:

число пологів, проведених з медикаментозним знеболюванням

————————————————————————
———— х 100 %

прийнято пологів усього

Аналогічно визначається частота застосування психопрофілактичної
підготовки до родів, Частота пологів з медикаментозним знеболюванням і
психопрофілактичною підготовкою, частота оперативних посібників при
пологах (по усіх видах посібників — акушерські щипці, вакуум-екстрактор,
ручне відділення посліду, ручне й інструментальне обстеження матки після
пологів).

2. Показники стану здоров’я матерів

2.1. Частота ускладнень у родах (визначаються по кожнім виді
ускладнення): наприклад, частота розривів промежини:

число породілей, що мають розрив промежини

———————————————————————

число прийнятих пологів + число жінок, що надійшли,

народивших поза родильним будинком

2.2.. Частота ускладнень у післяпологовому періоді (по видах ускладнень
на 1000 що родили).

2.3. Окремому розгляду підлягає кожен випадок материнської, смертності.

3. Показники лікувально-профілактичної допомоги немовлям:

3.1. Частота мертвонародження (мертвонароджуваність):

народилося мертвими немовляти

———————————————————————х10
0

народилося усього (живі + мертві)

3.2. Частота недоношеності:

народилося недонесеними (живими і мертвими)

————————————————————————х
100

народилося усього (живими і мертвими)

3.3. Захворюваність немовлят (доношеною, недонесеною, доношеною даною
хворобою, недонесених даною хворобою).

Наприклад: захворюваність недонесених:

народилося хворими і занедужало недонесених

——————————————————————х100

народилося живими недонесених

3.4. Показники летальності немовлят (загальна, доношених, недонесених,
від різних захворювань).

Наприклад: летальність доношених:

вмерло доношених

————————————————————————
—х100

народилося живими доношеними (народилося живими

усього — народилося живими недонесеними)

Похожие записи