Реферат на тему:
Організація розвитку мислення та уяви дошкільників
Як вже зазначалось, рівень знань, мислення, уяви, пізнавальні
можливості дітей залежать від запасу сформованих уявлень (образів), їх
повноти, усвідомлення, динамічності. Образи (уявлення) є основою не лише
наочно-дійового, а й абстрактного мислення. З розширенням кругозору,
збагаченням уявлень удосконалюється мислення, уява дитини, які
розпочинаються з часу її народження, і цей процес триває протягом усього
життя: засвоєне раніше уточнюється, корегується, доповнюється.
Важливо, щоб вихователі і батьки розуміли необхідність цілеспрямованого
формування уявлень, усвідомлювали неприпустимість помилкових образів,
неточності, неоднозначності термінології. Адже закладені в дошкільному
віці помилкові поверхневі уявлення, невідповідність термінів є однією з
причин труднощів шкільного навчання, втрати інтересу до нього, появи
страху і зневіри в собі.
Прийнято вважати, що у пізнавальну діяльність дітей входять відчуття,
сприймання, уявлення, уява, мислення, мова. Хоч ми і розглядаємо їх
окремо, не слід забувати, що названі процеси як такі не існують
ізольовано у пізнанні, а здійснюються у тісному взаємозв’язку.
Відчуваючи і сприймаючи навколишнє, дитина аналізує, порівнює,
абстрагується від несуттєвого, тобто вона мислить, уявляє, збагачує свої
уявлення, знання, досвід, розширює кругозір.
Беручи до уваги вікові особливості й пізнавальні можливості дошкільника,
характер розумових процесів, доцільно спрямовувати його самостійну
діяльність на усвідомлення і засвоєння практичних дій, здорових,
слухових і тактильних образів. Важливо вчити поєднувати нові образи
предметів зі словом, з набутим досвідом – це закріплюватиме їх в уяві,
допомагатиме усвідомлювати ознаки та відношення, надавати чіткості й
динамічності сприйнятому.
Осмислене засвоєння слова – крок до уяви, мислення, адже слово – це вже
узагальнення, певне поняття.
Формування мовлення тісно пов’язане з психологічним розвитком дитини. Як
головний засіб спілкування, мова водночас виконує важливу пізнавальну
функцію: є постійним джерелом набуття нових знань, умінь і навичок,
свідомої регуляції дій, організації самостійної діяльності.
Завдання вихователя полягає в тому, щоб стежити, наскільки точно й чітко
уявляє дитина те, що позначає словом, як уміє диференціювати уявлення,
чи правильно співвідносить слово з предметом, дією і навпаки. Добір
спеціальних завдань сприяє уточненню та корекції уявлень і слів.
Сприймання добре розвивається в різноманітних іграх, де доводиться
рухати, переміщувати предмети, порівнювати їх накладанням, відбирати за
зразком, повторювати дії за дорослим і самостійно виконувати їх.
Керівництво діями дитини має бути непомітним для неї, а допомога,
підказка доцільні лише в скрутних ситуаціях, що сприятиме розвитку
індивідуальної активності й неповторності уяви в майбутньому і набування
умінь і навичок в теперішньому.
Оскільки все пізнається у порівнянні, слід звертати увагу дітей на
однакове і різне, подібне й відмінне у предметах, вчити виділяти їхні
характерні ознаки і властивості. Вміння порівнювати (зіставляти і
протиставляти) лягає в основу узагальнення й абстрагування.
Важливе завдання підготовки дитини до школи в дитячому садку і в сім’ї –
розвиток її розумових здатностей, формування чітких уявлень про
навколишнє. Осмислене сприймання предметів, явищ, закономірностей
навколишнього світу свідчить про готовність як до оволодіння певними
знаннями, так і до систематичного навчання у школі взагалі.
Підґрунтям пізнавальної діяльності дошкільника, його подальшого
розумового розвитку є чуттєве пізнання в процесі наочно-дійового
мислення. Постійно збагачуючи і розширюючи під керівництвом
дорослих свій чуттєвий досвід у процесі спостережень, практичних та
ігрових дій, дитина поступово відкриває для себе об’єкти і явища
навколишнього світу, усвідомлює взаємозв’язки і взаємодію їх, а також
вчиться планувати свої дії, порівнювати незнайоме зі знайомим,
узагальнювати, розмірковувати.
Діти дошкільного віку мають незначний життєвий досвід, недостатній запас
слів, еталонів для порівняння того, що бачать, чують, відчувають, а тому
для оволодіння ними потребують відповідної допомоги дорослого на
доступному їм рівні.
Невичерпним джерелом розумового розвитку дитини, її уяви, фантазії,
мислення є навколишнє середовище з його живою (тваринним і рослинним
світом) і неживою природою, архітектурою і речами, створеними людиною.
Неповторна краса садів, парків, річок, озер, лісів з їхніми мешканцями
дає багатий матеріал для дитячої уяви, викликає позитивні естетичні
переживання, вчить мислити, що неодноразово підкреслювалось в
психолого-педагогічній літературі і що обов’язково необхідно треба
використовувати в практиці виховання, навчання й розвитку дітей.
Важливо розвивати у малюків природний інтерес до всього, що нас оточує,
виховувати допитливість, уміння зосереджуватись, аналізувати, вчити
бачити, а не просто дивитись. Уміння придивлятися, помічати,
порівнювати, узагальнювати сприяє всебічному розумовому розвитку,
формуванню повноцінної психіки дитини.
Кожний предмет може мати багато ознак, а одна і та сама ознака може
належати різним предметам. Уміння виділяти, порівнювати й узагальнювати
ознаки є основою мислення, уяви. Класифікація як мисленнєвий процес
відбувається на основі аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення,
конкретизації, які збагачують і розвивають усі розумові дії і прийоми.
Завдяки їй ми об’єднуємо у групи предмети, яким властиві певні істотні
ознаки, узагальнюємо і систематизуємо знання і набутий досвід.
Класифікація є природною потребою відібрати, згрупувати схоже, подібне,
тощо.
Доцільно розглядати з дітьми картини, де зображена жива природа
(тваринний і рослинний світ). Прикладом може бути картина.
Розглянувши картину з дітьми, вихователь пропонує їм відповісти на такі
запитання:
– Які звірі, птахи зображені на малюнку?
– Скільки птахів? Звірів? Усіх тварин?
– Кого більше – звірів чи птахів?
– Скільки їжаків? Де великий? Малий?
– Кого більше – лисиць чи їжаків?
– Хто на дереві найвище? Нижче?
– Хто ліворуч від стовбура? Праворуч?
– Хто сидить? Хто летить?
– Що, хто під деревом?
– Хто на корчі? На пні? На гілці?
– Хто сидить? Іде? Летить?
– Покажіть і назвіть дерева, кущі, траву, квіти?
– Хто живе у водоймі? Які рослини там ростуть?
Такі запитання за малюнком (і подібні до нього) сприяють осмисленому
сприйманню дошкільниками зображеного, розумінню термінології, збагаченню
мовлення, формуванню просторових уявлень, розвитку мислення. Можна також
запропонувати дітям скласти розповідь про мешканців лісової галявини.
Така розповідь може показати наявні знання дитини згідно теми, рівень
розвитку мови і мислення, роботу уяви.
При формуванні будь-якого образу слід розкривати його привабливість,
виховувати потребу творити добре і красиве. Так, користуючись наборами,
за допомогою геометричних фігур (при цьому дитина має запам’ятати і
назву, і форму, осмислити їхні ознаки) можна скласти аплікації за
готовими зразками із уяви, як це показано на малюнках. З одних і тих
самих фігур виходять різноманітні композиції. Важливо, щоб вихователі
давали дитині змогу відбирати (осмислювати) потрібні елементи,
спрямовуючи її запитаннями і завданнями: Які геометричні фігури треба
взяти, щоб вийшов будиночок? Назви геометричні фігури, що знадобляться
для створення образів ведмедя, сови. Чи можна скласти с одного й того ж
набору елементів фігурки жирафи, людини? З яких наборів треба взяти
окремі деталі, щоб скласти песика і т. ін.
Залежно від пізнавальних можливостей дитини завдання ускладнюються або
спрощуються. Наприклад можна запропонувати:
– зафарбувати весь малюнок;
– зафарбувати всі трикутники (круги) однаковим кольором;
– однакові фігури обвести одним кольором (наприклад, трикутник
-синім, квадрат – зеленим, круг – жовтим);
– найменший трикутник обвести зеленим;
– зафарбувати синім кольором найменші круги;
– обвести чорним колеса велосипеда (це кола);
– обвести жовтим колом два однакові круги;
– зафарбувати круги зеленим кольором.
Таке завдання сприяє формуванню уявлень, що є основою розвитку уяви та
мислення.
Великого значення для розвитку логічного мислення та уяви мають
спеціальні розвиваючі завдання. їх можуть використовувати вихователі
підготовчих груп для перевірки готовності своїх підопічних до навчання у
школі. Пропонуємо десять таких завдань.
1. Вова прокинувся вранці і побачив у вікні голубе небо, яскраве
сонечко. Скочив з ліжка, підбіг до вікна і вигукнув здивовано: “Мамо, а
зовсім недавно був сильний дощ!” як Вова здогадався, що був дощ? Адже
він в цей час спав.
2. Уявіть, що ви в зимовому лісі. Кого побачили там із звірів? Яких
звірів побачимо сліди? Що розкажуть вам дерева?
3. Вихователь пропонує розглянути картинки з різними зимовими
пейзажами. Запитує, чому всі картинки мають одну назву “зима”, хоча
малюнки на цих картинках різні.
4. Вихователь показує три картинки. На першому зображена квітка; на
другому – яскраве сонце, а під ним зів’яла квітка; на третьому -хмара,
дощ. Якою буде квітка під цією картинкою? Чому квітка ожила?
5. На листку куща зустрілися два жуки – зелений і оранжевий.
Подивились один на одного здивовано. “Чому ти увесь зелений?” “Щоб птахи
не з’їли.” “Ну ти і дивак! Щоб не потрапити до пташиного дзьоба треба
бути таким як я!” – “Ні, ти помиляєшся!” І тут засперечалися жуки. Хто з
них правий? Доки жуки сварилися їх побачив птах і полетів до них. Жуки
помітили і … Що кожен з них зробив?
6. Іде Оленка по стежці до бабусиної хати і бачить: з-під огорожі
виглядають шість курячих лапок. Поміркуйте, скільки курей сховалося за
огорожею?
7. На аркуш паперу виклади чисту долоньку і акуратно обведи її простим
олівцем. Тепер кольоровими олівцями розфарбуй малюнок, щоб вийшов
півник.
8. Що тут намальовано неправильно? Чому?
9. По доріжці йдуть мама й донька. Хто зробить більше кроків? Хто
менше? Чому?
10. Скільки разів на добу стрілки годинника поділяють циферблат на дві
рівні частини?
Для діагностики уяви і мислення існують спеціальні методики, які можна
використовувати в роботі з дітьми. Працюючи вихователем в дитячому
садку, я і мої колеги нерідко використовуємо методики – ігри, які
допомагають нам продіагностувати дітей. Як правило, діти дуже охоче й
активно включаються в дослідження. Крім того, ігри мають ще одну
“чарівну” властивість – вони дозволяють по-новому будувати спілкування з
дитиною і таким чином не лише діагностують, але й розвивають її уяву,
мислення, виробляють навички спілкування, взаємодії з оточуючими,
дотримуватись вимог, що перед ними ставляться.
Використана література
1. Григоренко Галина Іванівна, Коваленко Юлія Олексіївна, Маковецька
Наталія Валеріївна Особливості розвитку дітей дошкільного віку.-
Запоріжжя: ЗНУ, 2006.-
2. Назаренко, Ганна Іванівна Організаційно-педагогічні умови
забезпечення наступності в навчанні дітей дошкільного та молодшого
шкільного віку: Спец.13.00.09:Автореф. дис.канд. пед. наук.- Кривий Ріг,
2002.- 18с.
3. Григоренко Галина Іванівна, Денисенко Неля Федорівна, Коваленко Юлія
Олексіївна, Маковецька Наталія Валеріївна Нетрадиційні методи
оздровлення дітей дошкільного віку.- Запоріжжя: ЗНУ, 2006.-
4. Молочко, Майя Василівна Формування соціально-психологічного клімату в
педагогічному колективі дошкільного закладу: Автореф. дис. на здоб.
наук. ступ. канд. педагог. наук: Спец.: 13.00.07.- Харків, 2004.- 20с.
5. Грама, Ніна Григорівна Теоретико-методичні засади фахової підготовки
педагога-вихователя дошкільного закладу до економічного виховання дітей:
Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. докт. педагог. наук: Спец.:
13.00.04.- Харків, 2004.- 45с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
