ЛЕКЦІЯ

Організація лікувально-профілактичної допомоги дітям

Основи законодавства «Про охорону здоров’я громадян» визначають права
неповнолітніх в інтересах охорони їхнього здоров’я. У відповідність із
зазначеним документом неповнолітні мають право на:

—диспансерне спостереження і лікування в дитячої і підліткової службах;

— медико-соціальну допомогу і харчування на пільгових умовах за рахунок
засобів бюджетів усіх рівнів;

— санітарно-гігієнічне утворення, на навчання і працю в умовах, що
відповідають їхнім фізіологічним особливостям і стану здоров’я і
виключаючих вплив на них несприятливих факторів;

—безкоштовну медичну консультацію за рахунок засобів бюджетів усіх
рівнів при визначенні професійної придатності;

— одержання необхідної інформації про стан здоров’я в доступній для них
формі.

Ці права забезпечуються широкою мережею лікувально-профілактичних
установ для дітей, до яких відносяться: дитячі міські лікарні, дитячі
лікарні на залізничному транспорті, дитячі обласні (крайові), окружні
лікарні, спеціалізовані дитячі лікарні (інфекційні, психіатричні і
т.д.), денні стаціонари, дитячі консультативно-діагностичні центри,
центри перинатології, диспансери, дитячі міські поліклініки, дитячі
стоматологічні поліклініки, будинку дитини, родильні будинки, дитячі
бальнеологічні і грязелікарні, дитячі санаторій, спеціалізовані
санаторні табори річної дії, дитячі відділення стаціонарів і поліклінік
загального профілю, дитячі клініки НДІ, ВУЗів і ін.

Основний обсяг первинної лікувально-профілактичної допомоги дітей
виконують дитячі міські поліклініки.

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ДИТЯЧОЇ ПОЛІКЛІНІКИ

Дитяча поліклініка — лікувально-профілактична установа, що є структурним
підрозділом дитячої чи лікарні самостійною медичною установою, що
забезпечує в районі діяльності нелікарняну допомогу дітям від народження
до 14 років включно (14 років 11 мес. 29 днів), а учнем освітніх установ
незалежно від віку.

Принципи і порядок роботи дитячої поліклініки багато в чому схожі з
такими в поліклініці для дорослих, однак, маються і свої, характерні
тільки для даної установи особливості.

Основними принципами роботи дитячої поліклініки є:

1. Принцип дільничності (800 дітей на одній територіальній ділянці).

2. Наступність у роботі лікарів, що роблять лікувально-профілактичну
допомогу дітям.

3. Поверховість у лікуванні.

4. Безперервність активного динамічного спостереження за здоров’ям
дитини, починаючи з антенатального періоду.

Дитяча поліклініка може входити до складу ТМО, працюючи в контакті з
іншими лікувально-профілактичними установами міста, району, забезпечуючи
в районі діяльності:

а) організацію і проведення комплексу профілактичних заходів серед
дитячого населення шляхом:

— забезпечення динамічного медичного спостереження за здоровими дітьми;

— проведення профілактичних оглядів і диспансеризації дітей;

— проведення профілактичних щеплень;

— організації збору грудного молока і забезпечення безперебійної роботи
вхідних у її склад молочних кухонь і молочно-роздавальних пунктів;

— проведення лекцій, бесід; конференцій для батьків, занять у школі
матерів і т.п.

— б) лікувально-консультативну допомогу дітям вдома й у поліклініці, у
тому числі кваліфіковану спеціалізовану медичну допомогу, напрямок дітей
на лікування в стаціонари, лікарні на відбудовне лікування в санаторії,
добір їх у спеціалізовані дитячі ясла-сади, лісові школи, піонерські
табори й ін.

в) лікувально-профілактичну роботу в дитячих дошкільних установах і
школах.

г) протиепідеміологічні заходи (разом з центрами санепіднагляду).

д) правовий захист дітей.

Поліклініка забезпечує проведення заходів щодо підвищення кваліфікації
граків і середнього медичного персоналу шляхом напрямку фахівців на
курси підвищення кваліфікації у встановленому порядку, залучення їх до
роботи в стаціонарах, участь у роботі наукового суспільства Лікарів і
ін.

У дитячій міській поліклініці доцільно організувати методична рада по
вихованню здорової дитини, рада медичних сестер, що працюють відповідно
до діючого положеннями.

Структура дитячої поліклініки будується відповідно до поставленого перед
нею задачами і включає:

— фільтр з окремим входом і ізолятори з боксами;

—кабінети лікарів-педіатрів і лікарів вузьких спеціальностей;

— кабінет по профілактичній роботі з дітьми (кабінет здорової дитини);

— відділення відбудовного лікування;

— лікувально-діагностичні кабінети (рентгенівський, фізіотерапевтичний,
лікувальної фізкультури, прищеплювальний і ін.);

— реєстратура, гардероб і інші допоміжні приміщення, холи для чекання;

—адміністративно-господарська частина (у самостійних поліклініках).

У сучасних умовах у містах організуються і будуються переважно великі
дитячі поліклініки на 600—800 відвідувань у зміну, що мають всі умови
для правильної організації лікувально-профілактичної роботи; необхідний
набір приміщень для спеціалізованих кабінетів; зали лікувальної
фізкультури, басейни для плавання, водо- і грязелікарні, кабінети для
світло- і електролікування. Пересувні фізіотерапевтичні кабінети для
дошкільних і шкільних установ.

Відповідно до діючого нормативів у дитячій поліклініці працюють:

1. Лікарський персонал (на 10 тисяч дітей);

— лікар-педіатр (дільничний) — 12,5 посади.

—лікарі вузьких спеціальностей — 4.64 посади

II. Лікарі дитячих установ:

—дитячі ясла — лікар-педіатр на 180-200 дітей;

— дитячий сад — лікар-педіатр на 600 дітей;

школа — лікар-педіатр на 2000 учнів.

III. Зав. педіатричним відділенням:

—при наявності в штаті відділення 6,5 посади лікарів — усього 0,5 посади

— при наявності більш 9 зазначених посад — одна ставка.

IV. Середній медичний персонал:

—посади дільничних медсестер — 1,5 посади на кожну посаду
лікаря-педіатра;

—медсестри по профілактичній роботі зі здоровими дітьми;

—у поліклініці, що обслуговує до 10 тис. дітей, — 1 посада, понад 10
тис. дітей—2 посади.

На чолі самостійної дитячої поліклініки коштує головний лікар, на чолі
поліклінічного відділення об’єднаної лікарні — завідувач відділенням;

На посаду головного лікаря дитячої міської поліклініки призначають
лікаря, що має досвід лікувальної й організаційної роботи.

Головний лікар здійснює безпосереднє керівництво діяльністю поліклініки
і несе відповідальність за якість і культуру лікувально-профілактичної
допомоги дітям, а також адміністративно-господарська і фінансова
діяльність поліклініки. Він розробляє план роботи поліклініки по наданню
лікувально-профілактичної допомоги дітям у районі діяльності і
забезпечує його виконання.

Головний лікар проводить підбор і укомплектування поліклініки медичним
персоналом і адміністративно-господарськими кадрами і несе
відповідальність за їхню роботу, здійснює розміщення кадрів у
поліклініці, організує підвищення кваліфікації лікарів і іншого
персоналу поліклініки, здійснює заходу, спрямовані на поліпшення
матеріально-технічної бази поліклініки.

Права й обов’язки головного лікаря дитячої міської поліклініки
регламентовані положенням про головного лікаря дитячої міської
поліклініки.

Відповідальність за якість лікувально-профілактичної допомоги в дитячій
міській поліклініці, культуру роботи персоналу несе також завідувач
педіатричним відділенням.

На посаду завідувача педіатричним відділенням призначають
лікаря-педіатра, що має досвід лікувальної й організаційної роботи в
поліклініці. Він безпосередньо підкоряється головному лікарю установи.

Завідувач педіатричним відділенням здійснює безпосереднє керівництво і
контроль за лікувально-профілактичною роботою лікарів; консультує хворих
з важкими, складними для діагностики формами захворювань; контролює
обґрунтованість видачі лікарняних аркушів по відходу за хворими дітьми
вдома лікарями відділень; забезпечує своєчасну госпіталізацію хворих,
яким необхідно стаціонарне лікування. Лікування дітей, що бідують у
госпіталізації, але залишених за якимись причинами вдома, проводиться
під постійним контролем завідувача відділенням. Завідувач відділенням
забезпечує проведення заходів щодо підвищення кваліфікації
лікарів-педіатрів і середнього медичного персоналу.

Ведучою,; фігурою в організації позалікарської допомоги дітям є
дільничний лікар-педіатр дитячої міської поліклініки.

Головною задачею дільничного лікаря-педіатра є проведення профілактичних
заходів, спрямованих на забезпечення гармонічного фізичного і
нервово-психічного розвитку дітей, що проживають на території ділянки,
на зниження захворюваності і смертності шляхом надання своєчасної і
висококваліфікованої медичної допомоги.

Права й обов’язки дільничного педіатра регламентовані положенням про
дільничного лікаря-педіатра дитячої міської поліклініки.

Дільничний лікар-педіатр призначається і звільняється головним лікарем
установи і працює під керівництвом завідувача відділенням, працює за
планом, складеному на основі аналізу стану здоров’я дітей, їхньої
захворюваності.

Дільничний лікар-педіатр має права видавати листки непрацездатності
відповідно до діючого інструкціями, давати розпорядження підлеглим йому
середньому і молодшому медичному працівникам, вносити пропозиції про
заохочення цих чи працівників накладенні на них дисциплінарних стягнень
за окремі недогляди в чи роботі порушенні правил внутрішнього
розпорядку.

У роботі дільничного педіатра виділяють кілька основних розділів роботи:
профілактичного, протиепідемічного, лікувальна, робота з формування
здорового способу життя, робота з медичною документацією.

I. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ РОБОТИ

Головною метою профілактичної діяльності дільничного педіатра є
проведення заходів, що сприяють правильному фізичному і
нервово-психічному розвитку дітей, широкий упровадження гігієнічних
вимог у повсякденне життя родини.

Основним методом у профілактичній роботі є диспансерний метод —
активного динамічного спостереження не тільки за хворими, але і за
здоровими дітьми.

Організація профілактичних заходів, спрямованих на охорону здоров’я
дитини, фактично починається До його народження. Спостереження за
здоров’ям вагітної жінки здійснюється спільно жіночою Консультацією і
дитячою поліклінікою. З моменту узяття вагітної жінки на облік
поліклініка організує проведення патронажів з вагітної, разом з жіночою
консультацією проводить заняття школи молодих матерів.

За вказівкою і під керівництвом дільничного лікаря-педіатра дільнична
медсестра дитячої поліклініки повинна провести не менш двох дородових
патронажів. Проведення дородових патронажів мають на меті:

— з’ясувати стан здоров’я вагітної, соціальний стан і психологічний
клімат у родині, умови життя майбутньої дитини;

—дати необхідні рекомендації з режиму праці, відпочинку, харчування, по
підготовці куточка немовляти, навчити правилам відходу за дитиною і
вигодовування.

Перший дородовий патронаж проводиться після надходження зведень .про
вагітну з жіночої консультації, другий — звичайно на 31—32 тижнях
вагітності.

У випадку обтяженого акушерського анамнезу, неблагополучного протікання
вагітності, дільничний педіатр проводить третій дородовий патронаж,
безпосередньо перед родами.

Вагітна жінка повинна відвідати кабінет здорової дитини, де дільничний
педіатр і медична сестра проводять індивідуальні і групові бесіди,
знайомлять майбутню матір з наочними приладдя і предметами відходу за
немовлям.

p

U 3/4

//////////////oaOOOAEAE

,-v-?2 ocYIccccccAA±±Y±±

gdEiH

$ ¤?a$gdEiH

gdEiH

1z1O1?aaOaaaOaaOOOEEEEOOOOO

gdEiH

gdEiH

gdEiH

gdEiH

gdEiH

&

|^|°|u|,}?eYYYYYYYYYYYYYYYYYYYYYYY

лініки відвідують немовляти в перші 2 дні після виписки з родильного
будинку. Якщо в родині народилася перша дитина, чи двійня в матері немає
молока, патронажне відвідування рекомендується зробити в перший же день
після виписки. Надалі дільнична медсестра відвідує дитину вдома через
1—2 дні протягом першого тижня і щотижня — протягом першого місяця
життя.

Дільничний лікар повторно відвідує дитину вдома на 14-й день, потім на
21-й день життя.

Усі діти недоношені, народжені з великою масою тіла, що одержали родову
травму, що народилися в матерів з патологією вагітності чи пологів в
матерів що перенесли інфекційні захворювання під час вагітності, діти,
виписані з відділень патології немовлят, а також діти з несприятливих
соціально-побутових умов відносяться до груп ризику і знаходяться під
особливим спостереженням дільничного педіатра за індивідуальним планом.

При патронажному відвідуванні на 4-й тижню життя немовляти дільнична
медична сестра запрошує матір на перший прийом до поліклініку.

Дільничний педіатр спостерігає здорової дитини на першому році життя 1
раз на місяць, бажано в умовах поліклініки. Під час прийому лікар
здійснює контроль за правильним фізичним і нервово-психічним розвитком
дитини, дає необхідні рекомендації матері по вигодовуванню, організації
режиму дня, загартовуванню, фізичному вихованню, профілактиці рахіту і з
інших питань.

Дільнична медична сестра відвідує вдома здорової дитини першого року
життя не рідше одного разу на місяць* ,|

Медичне спостереження за розвитком дітей цієї вікової групи повинний
вестися з обліком як індивідуальних особливостей дитини, так і найбільш
відповідальних періодів у житті дітей першого року життя, а саме:

—виписка з родильного будинку;

— початок специфічної профілактики рахіту;

вступ—введення докорму (до 4,5 місяців);

—проведення профілактичних щеплень;

вступ—введення прикорму (у 4,5 місяці);

— припинення грудного вигодовування;

—вихід матері на роботу;

—оформлення дитини в дитячу установу.

У віці 3, 6, 9, 12 місяців (декретовані віку) дільничний лікар після
ретельного огляду дитини, проведення антропометричних вимірів, бесіди з
матір’ю, аналізу захворюваності складає докладний епікриз, у якому дає
оцінку стану здоров’я дитини, його фізичного і нервово-психічного
розвитку в динаміку, а також складає план спостереження й оздоровчих
заходів, якщо в цьому є необхідність на наступний період.

Дільничний лікар-педіатр спостерігає дитину 2-го року життя один раз у
квартал (із проведенням антропометричних вимірів), при цьому він дає
докладний висновок про стан його здоров’я, оцінює фізичний і
нервово-психічний розвиток. Це висновок необхідно довести до зведення
батьків, звертаючи увагу на недоліки у вихованні дитини, виконанні тих
чи інших призначень, рекомендацій з подальшого виховання й оздоровлення
дитини.

Медична сестра повинна відвідувати дитини 2-го року життя вдома не рідше
1 рази в квартал.

На 3-м року життя педіатр оглядає дитину з профілактичною метою 1 раз у
півроку, патронажна сестра також 1 раз у півроку. Основна увага при
проведенні оглядів дітей даної вікової групи приділяють організації
режиму, проведенню заходів, що гартують, фізичному вихованню,
раціональному харчуванню, розвитку рухів, нервово-психічному і фізичному
розвитку дитини. Два рази в рік дитині проводяться антропометричні
виміри. Наприкінці 3-го року життя, коли закінчується найбільш важливий
період розвитку дитини — період раннього віку, лікар підводить підсумки
трирічної профілактичної роботи з дитиною, оцінює стан здоров’я,
динаміку фізичного і нервово-психічного розвитку, складає план
оздоровчих заходів на наступний період, а при необхідності і план
лікування.

Дільничний лікар-педіатр забезпечує профілактичне спостереження за
неорганізованими дітьми у віці від 3 до 7 років. У цей період лікар
оглядає дітей не рідше 1 рази в рік із заключною диспансеризацією перед
надходженням у школу. Антропометрію проводять у дітей у віці 5 років і
6—7 років. Особлива увага в цей період звертають на організацію режиму,
нервово-психічний і фізичний розвиток дитини, готовність дітей до школи.

Для здійснення профілактичної роботи зі здоровими дітьми раннього віку в
складі дитячої поліклініки організується кабінет профілактичної роботи з
дітьми (кабінет здорової дитини).

У кабінеті здорової дитини працює чи фельдшер медична сестра, що пройшли
підготовку по профілактичній роботі з дітьми і санітарно-просвітньою
роботою з населенням.

Керівництво роботою кабінету здійснює завідувач одним з педіатричних
відділень.

Медичний персонал кабінету здорової дитини працює під контролем головної
(старшої) медичної сестри дитячої міської поліклініки.

Основними задачами кабінету здорової дитини є:

— пропаганда здорового способу життя в родині;

—навчання батьків основним правилам виховання здорової дитини (режим,
харчування, фізичне виховання, загартовування, відхід і ін.);

— санітарна освіта батьків з питань гігієнічного виховання дітей,
профілактики захворювань і відхилень у розвитку дитини.

У цих цілях медичний персонал кабінету здорової дитини:

— робить допомога дільничним лікарям-педіатрам у проведенні у кабінеті
занять шкіл молодих матерів, батьків;

— проводить індивідуальні і колективні бесіди з батьками дітей раннього
віку, видає їм пам’ятки і методичну літературу з питань охорони здоров’я
дитини;

— навчає батьків методиці відходу за дітьми, організації режиму дня,
віковим комплексам масажу, гімнастики, проведенню процедур, що гартують,
технології готування дитячого харчування, правилам уведення докорму і
прикорму;

Проводить роботу з профілактики рахіту в дітей, видає вітамін «Д» на
будинок чи видає його в кабінеті, ставить пробу Сулковича по призначенню
лікаря, організує кварцування дітей;

—-спільно з дільничним педіатром і дільничною медичною сестрою проводить
індивідуальну підготовку дітей до надходження в дитячу дошкільну
установу;

—навчає дільничних медичних сестер питанням профілактичної роботи з
дітьми, методиці масажу, гімнастики, що гартують процедур і ін.;

—повідомляє дільничним лікарям-педіатрам і медичним сестрам про виявлені
порушення в розвитку дитини і помилках, що допускаються батьками у
відході за дітьми;

— здійснює зв’язок з центром здоров’я для вивчення і поширення нових
матеріалів з питань розвитку и| вихованню здорової дитини;

—комплектує матеріали для оформлення кабінету, що відповідає
санітарно-просвітню літературу, таблиці, плакати, посібники, пам’ятки,
виставки по основних питаннях профілактичної роботи зі здоровими дітьми;

— веде необхідну робочу документацію й облік інструктивно-методичних
матеріалів по розвитку і вихованню дітей раннього віку.

Кабінет здорової дитини повинний бути забезпечений методичними
матеріалами і наочними приладдя по основних питаннях розвитку і
виховання здорової дитини, профілактиці захворювань.

В основі профілактичної роботи з дітьми лежить диспансерний метод.|

Диспансерний метод являє собою синтез лікувальної і профілактичної
діяльності в медичній практиці. Це вища організаційна форма медичного
забезпечення населення. Метою диспансерного методу є:

1. Попередження захворювання (первинна, чи соціально-гігієнічна
профілактика).

2. Попередження ускладнень, загострень захворювань (вторинна, чи медична
профілактика).

Диспансеризація є основною формою роботи дитячих поліклінік. Показання
до узяття дітей на диспансерне спостереження надзвичайно широкі. У нашій
країні диспансеризація дітей проводиться, по-перше, по віковій ознаці
поза залежністю від стану дитини, по-друге, у залежності від наявного
захворювання.

Найважливішою ланкою диспансеризації дитячого населення є організація
профілактичних оглядів. Виділяють наступні види профілактичних оглядів:
профілактичний огляд, що проводить лікар, що обслуговує дитину за місцем
проживання чи в дитячій установі; заглиблений профілактичний огляд, при
якому огляду передує проведення визначених функціонально-діагностичних
досліджень; комплексні профілактичні огляди, при яких здоров’я дитини
оцінюється бригадою лікарів-фахівців.

В даний час при проведенні оглядів широко впроваджуються в практику
автоматизовані системи профілактичних оглядів дитячого населення.

У поліклініках виділяють 3 групи дітей, що підлягають профілактичним
оглядам:

— діти до 7-літнього віку, що не відвідують дитячі дошкільні установи;

— діти, що відвідують дитячі дошкільні установи;

— школярі.

Для першої групи дітей найбільш доцільним є виділення в поліклініках
Профілактичних днів, коли усі фахівці в поліклініках приймають тільки
здорових дітей. Число таких днів роботи багато в чому залежить від
потужності поліклініки.

Так, у великих міських поліклініках виділяють 2 дні в тиждень, причому
поліклініка відкрита для здорових і для дітей усіх віків, що знаходяться
під, диспансерним спостереженням. Для упорядкування роботи матерям
вручають пам’ятку про те, якими фахівцями повинний бути оглянута дитина
в різні вікові періоди його життя. У вестибулі вивішується добре
оформлена довідка аналогічного змісту.

Частота профілактичних оглядів лікарями-фахівцями передбачена так, щоб
вчасно виявити відхилення в стані здоров’я дітей і організувати
необхідні лікувальні й оздоровчі заходи.

В даний час профілактичні огляди дітей, що відвідують освітні установи,
проводяться у виді обов’язкових заглиблених обстежень відповідно до
декретованих вікових груп».

Таких груп нараховується 7:

1. перед надходженням у дошкільну установу;

2. за рік до надходження в школу;

3. перед надходженням у школу;

4. кінець першого року навчання;

5. перехід до предметного навчання;

6. пубертатний період (14—15 років);

7. перед закінченням загальноосвітньої установи-10—11 клас (16—17
років).

У зазначених заглиблених оглядах обов’язково повинні бути передбачені 3
етапи: доврачлікарський, педіатричний, спеціалізований.

На долікарському етапі організується скринінг і лабораторне обстеження.
На педіатричному етапі педіатр проводить огляд з аналізом даних
скринінг-теста і лабораторного обстеження, розподіляє дітей по групах
здоров’я. На спеціалізованої етапі диспансеризація здійснюється бригадою
фахівців у складі: невропатолог, окуліст, отоларинголог, хірург-ортопед,
стоматолог, логопед у 3 роки (далі за показниками), а також за
показниками інші фахівці. При переході до предметного утворення в
пубертатний період і перед закінченням загальноосвітньої установи до
бригади фахівців приєднується гінеколог.

По завершенні профілактичних оглядів проводиться комплексна оцінка
здоров’я дітей. На кожну дитину з виявленими захворюваннями, що
підлягають диспансерному спостереженню, заводиться «Контрольна карта
диспансерного хворого» (форма 030/у). «Контрольна карта» поряд з
виконанням сигнальних функцій (контроль за диспансерними відвідуваннями)
відбиває такі дані про хворого, що допомагають лікарю в проведенні
диспансерного спостереження.

Диспансерний метод роботи дозволяє найбільше повно реалізувати одне з
найважливіших положень профілактичної роботи — не тільки зберігати, але
і поліпшувати здоров’я здорових. Практично в педіатричній практиці вже
реалізована система суцільної диспансеризації населення, що є
безсумнівною перевагою вітчизняної системи охорони здоров’я.

Похожие записи