.

Органи чуттів. Слухова сенсорна система (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
603 5700
Скачать документ

РЕФЕРАТ

На тему:

ОРГАНИ ЧУТТІВ.

Слухова сенсорна система.

Для того щоб уявити собі, яку функцію виконують органи чуття, напевно,
найбільш простим буде поставити такі питання: «Що ти бачиш? Що ти чуєш?
Що ти відчуваєш?»

Органи чуття бувають як зовнішні, так і внутрішні. До зовнішніх належать
зорові, слухові, дотикові, нюхові й смакові, до внутрішніх — рецептори
опорно-рухового апарату й ті, котрі сигналізують про стан внутрішніх
органів.

Слухова сенсорна система

За допомогою звуку людина усвідомлює, що відбувається довкола неї. Ми
спілкуємося з людьми, відчуваємо небезпеку, оцінюємо відстань,
розрізняємо різні звуки — від ледь чутного шепоту до ревіння
мотора—завдяки здатності чути. Незважаючи нате, що ми чуємо безліч
звуків, уловлюємо ми лише деякі з них. Наш мозок сприймає і розрізняє
певні звуки, тому ми звертаємо увагу тільки на частину з них, наприклад
на голоси, а багато інших просто не чуємо.

Звуки, що ми чуємо, виникають через вібрацію предметів. Вібрація
передається повітрям у вигляді звукових хвиль. Із зовнішнього вуха, що
вловлює звуки, вони направляються всередину органа слуху. Відтіля
інформація про звуки потрапляє в мозок.

Сприймаючою частиною слухового аналізатора є саме вухо, провідною —
слуховий нерв, центральною — слухова зона кори головного мозку.

Орган слуху складається з трьох відділів: зовнішнього, середнього і
внутрішнього. Для людини слух має особливе значення, тому що при втраті
слуху в ранньому віці дитина втрачає здатність відтворювати слова,
розмовляти. За допомогою слуху відтворюється усне мовлення, що
забезпечує спілкування між людьми в їх трудовій і суспільній діяльності.

Зовнішнє вухо складається із вушної раковини і зовнішнього слухового
проходу. Раковина утворена хрящем, покритим з обох боків шкірою. За
допомогою раковини людина вловлює напрямок звуку. М’язи, що приводять у
рух вушну раковину, у людини рудиментарні. Зовнішній слуховий прохід має
вигляд трубки завдовжки 30 мм, вистелено? шкірою, у якій наявні особливі
залози, що виділяють вушну сірку. У глибині слуховий прохід затягнутий
тонкою барабанною перетинкою овальної форми. З боку середнього вуха,
всередині барабанної перетинки, закріплена рукоятка молоточка. Перетинка
пружна, при ударі звукових хвиль вона без перекручування повторює ці
коливання. Середнє вухо представлене барабанною порожниною, що за
допомогою слухової (євстахієвої) трубки з’єднується з носоглоткою; від
зовнішнього вуха воно відмежовано барабанною перетинкою. Складові
частини цього відділу: молоточок, коваделко і стремінце. Своєю рукояткою
молоточок зростається з барабанною перетинкою, коваделко ж зчленоване і
з молоточком, і зі стремінцем, що прикриває овальний отвір, який веде у
внутрішнє вухо. У стінці, що відокремлює середнє вухо від внутрішнього,
крім овального вікна, знаходиться ще кругле вікно, затягнуте перетинкою.

Внутрішнє вухо, або лабіринт, розташоване в товщині скроневої кістки і
має подвійні стінки: лабіринт перетинчастий ніби вставлений у кістковий,
повторює його форму. Щілиноподібний простір між ними заповнений прозорою
рідиною — перилімфою, порожнина перетинчастого лабіринту—ендолімфою.
Лабіринт представлений входом, спереду від нього знаходиться завитка,
ззаду — напівкругові канали. Завитка з’єднується з порожниною середнього
вуха через кругле вікно, затягнуте перегородкою, а вхід — через овальне
вікно. У спірально закрученому равлику містяться слухові рецептори —
волоскові клітини. Це периферичний кінець слухового аналізатора, або
кортіїв орган. Звукові, хвилі проходять через зовнішній слуховий прохід,
викликаючи коливання барабанної перетинки, що передаються через слухові
кісточки в овальне вікно внутрішнього вуха і викликають коливання
рідини, що його заповнює. Ці коливання перетворюються слуховими
рецепторами в нервові імпульси, що передаються по слуховому нерву в
слухову зону кори великих півкуль, розташовану в скроневій частині, де
відбувається сприйняття звуку й аналіз його сили, характеру, висоти.

Гігієна слуху

У зовнішньому слуховому проході накопичується вушна сірка, на ній
затримуються пил і мікроорганізми, тому необхідно регулярно мити вуха
теплою мильною водою; ні в якому разі не можна видаляти сірку твердими
предметами.

Велику шкоду приносять слуху надмірно сильні звуки і тривалий шум,
особливо шкідливо діє останній, що призводить до глухуватості та навіть
до глухоти. Максимальний рівень гучності звуку, що вже викликає болючі
відчуття, складає в середньому 135 дб (децибел). Сильний шум знижує
продуктивність праці до 40—60 %. Деякі інфекційні захворювання (ангіна,
грип) викликають запалення середнього вуха. Симптоми захворювання
виявляються по-різному, може з’явитися біль у вухах, збільшиться
виділення сірки, тобто з’являється «теча», знижується рівень чутності й
т. д. У такому випадку необхідно звернутися до лікаря. Хронічне
запалення середнього вуха може тривати місяцями, але самолікування
ніколи не відбудеться, тому без допомоги фахівця тут ніяк не обійтися.

Тривале прослуховування голосної музики також призводить до погіршення
слуху і перевтоми нервової системи.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020