РЕФЕРАТ

на тему:

Органи чуттів. Органи зору.

Для того щоб уявити собі, яку функцію виконують органи чуття, напевно,
найбільш простим буде поставити такі питання: «Що ти бачиш? Що ти чуєш?
Що ти відчуваєш?»

Органи чуття бувають як зовнішні, так і внутрішні. До зовнішніх належать
зорові, слухові, дотикові, нюхові й смакові, до внутрішніх — рецептори
опорно-рухового апарату й ті, котрі сигналізують про стан внутрішніх
органів.

Органи зору

Очі — такі органи зору, через які людина сприймає навколишній світ. Око
забезпечує одержання уявлення про освітленість предмета, його колір,
форму, величину і відстань, на якій t він знаходиться від нас, а також
про рух предмета. Око має складну будову і складається з декількох
частин.

Кожне око знаходиться в очниці черепа, що вберігає його від випадкового
ушкодження. Діаметр кожного ока становить близько 2,5 сантиметрів. У
передній частині ока наявний прозорий і еластичний кришталик, завдяки
якому об’єкт чи предмет, на який дивиться людина, набуває різких
обрисів. Кришталик при «наведенні» різкості змінює свою кривизну і
фокусує зображення предметів на сітківку. Райдужна оболонка регулює
кількість світла, що потрапляє на кришталик. Сітківка, розташована на
задньому боці ока, складається зі світлочутливих нервів. Повіки і вії
захищають око від ушкоджень.

Але для того, щоб виникла єдина картина навколишнього світу, головний
мозок повинен звести воєдино і відтворити сотні окремих деталей, які
щомиті запам’ятовуються оком.

Якщо уважно розглядати око, то в центрі можна побачити пігментовану
райдужну оболонку, чи, як її просто називають, райдужка. Вона
складається з м’язів, що скорочуються при яскравому освітленні та
зменшують отвір зіниці. У тіні м’язи розслабляються й отвір зіниці
збільшується, пропускаючи більше світла.

Якщо кришталик погано фокусує зображення предметів, розташованих на
певній відстані, то людина страждає або короткозорістю, або
далекозорістю. У короткозорих людей, наприклад, сітківка не фокусує
зображення побачених предметів. Для кoрекції такого зору використовують
окуляри з увігнутими лінзами. Далекозорі нечітко бачать близько
розташовані предмети, тому їм допомагають окуляри з опуклими лінзами.

Око може обертатися вгору, вниз і в боки завдяки шістьом сильним м’язам,
що з’єднують його з кістками черепа. Будь-який м’яз може функціонувати
самостійно, але найчастіше око рухається завдяки зусиллям декількох
м’язів. Групи із шести м’язів обох очей скорочуються одночасно, тому очі
працюють разом.

Сльози утворюються в слізних залозах. Сльози захищають поверхню ока і
підтримують його вологість. Збирають і видаляють сльози дві невеликих
слізних протоки, що розташовані у внутрішніх кутах очей.

Сітківка буквально нашпигована світлочутливими клітинами, що називаються
паличками і колбочками. У клітковині нараховується близько 7 мільйонів
колбочок і 130 мільйонів паличок, їхні функції різні. Завдяки паличкам,
набагато більш чутливим, ніж колбочки, ми можемо бачити в сутінках. За
допомогою колбочок ми бачимо при денному світлі й сприймаємо колір.
Тобто, палички забезпечують нам сутінковий зір, а колбочки—денний. Слід
зазначити, що собаки і копитні тварини не сприймають кольори. Існують
три види колбочок, чутливих до трьох основних кольорів спектра:
червоного, зеленого і блакитного. Залежно від ступеня порушення колбочок
і поєднання подразнень ми сприймаємо не тільки кольори, а й їхні
відтінки.

Здатність ока розглядати предмети при різній яскравості освітлення
називається адаптацією. Вона порушується при нестачі вітаміну А та
кисню, а також при стомленні.

Око має допоміжний апарат, що складається із захисних
пристосувань—повік, вій і брів. Повіки з внутрішнього боку покриті
слизовою оболонкою, що переходить на очне яблуко.

Для попередження розвитку порушень зору і перенапруги слід дотримуватися
простих правил гігієни зору:

* добре освітлене робоче місце, але не занадто яскравим світлом, що
повинно падати ліворуч;

* джерело штучного світла повинно бути прикрите абажуром;

* при роботі з дрібними предметами, а також читанні, письмі, відстань
від об’єктів до очей повинна складати від 30 до 35 см;

* не читати лежачи;

* не читати в транспорті, що рухається;

* щоб уникнути інфекцій не терти очі брудними руками.

Порушення зору

і причини, що викликали ці порушення

Вище вже було сказано про короткозорість і далекозорість, але існує ще
ряд хвороб очей, що найчастіше виникають в результаті травм чи ж у
процесі тривалого навантаження на очі, у результаті недотримання правил
гігієни.

Косоокість — порушення взаємодії м’язів обох очей. Людина бачить
предмети об’ємне (бінокулярне), але якщо вона закриє одне око, то
навколишні предмети втратять об’ємність, стануть плоскими
(монокулярними). Людина, що не має ніяких дефектів зору, під час такого
експерименту навіть не помітить, що картинка проектується в одній
площині, тому що в неї зберігаються враження просторового зору.
Зображення, фіксоване кожним оком окремо, у головному мозку зливається в
єдине ціле.

При порушенні взаємодії м’язів очей утворюється косоокість. Одне з очей
(чи обидва) залишається світлочутливим, але сприйняття предметів
змінюється, вони втрачають об’ємність, крім того, зображення того самого
предмета не збігаються. Косоокість, особливо багаторічна, важко
лікується, тому боротися з цією хворобою потрібно як тільки вона
проявилася.

Глаукома — є результатом частого підвищення внутріочного тиску. Якщо її
не лікувати, може призвести до сліпоти. У здорових людей тіло вій
виділяє оптимальну кількість рідини (камерної вологи), у хворих її
виділяється занадто багато, якщо її відтік ускладнений, то надлишок
вологи заповнює простір у склоподібному тілі, роговій і райдужній
оболонках. Надлишок вологи підвищує внутріочний тиск, із усіма
наслідками, що звідси випливають: порушується кровопостачання ока, на
очний нерв діє сильне навантаження, починаються головні болі, блювання,
спотворюється кольорове сприйняття світу тощо. Є припущення про
спадкоємну схильність, але це не обов’язково, що дитина буде хворіти на
глаукому.

Катаракта — помутніння кришталика, існує як вікова, так І вроджена форма
хвороби очей. Помутніння кришталика можуть викликати травми ока або ж
діабет. Кришталик видаляється операційним шляхом з обов’язковим
уставленням замість нього штучного кришталика або ж виписуються
спеціальні окуляри.

Сліпота — буває як уродженою, так і набутою. Втрата зору може відбутися
як в одному, так і в обох очах, і у певній частині сітківки. Сліпота
може наступити в результаті помутніння кришталика чи склоподібного тіла,
ушкодження зорового нерва або відшарування сітківки. Іноді око може бути
неушкодженим, а навколишню картину воно не відтворює. Тут причина
криється в зоровій області кори головного мозку, куди надходять світлові
імпульси, які нею «не розпізнаються». Зіниця такого ока реагує на
світло, очне яблуко залишається рухомим, але ним людина нічого не
бачить. Залежно від причин, які призвели до сліпоти, підбирають і метод
лікування.

Кон’юнктивіт—захворювання очей, яке найчастіше зустрічається у вигляді
запалення сполучної оболонки ока. Хвороба Зникає в результаті
потрапляння на слизову очей вірусів, бакзій, подразнюючих речовин (пилу,
пилка та ін.), у результаті іншого подразнення, виявляється як побічне
явище при ІД та ін. На початковій стадії хвороби спостерігається сильне
почервоніння, а потім біль в сполучній оболонці зір і очного яблука.
Захворювання лікують спеціальними крапами для очей, запропонованими
лікарем. На час хвороби очам забезпечують режим, який щадить: уникають
яскравого світла, затемнюють приміщення або надягають сонцезахисні
окуляри, латаються менше читати, дивитися телевізор і т. ін., ні в якому
разі не труть очі.

Ячмінь—виникає на краю повік в результаті гострого чи хронічного
запалення його залоз. Хвороба виявляється у вигляді болісних гнійників,
що після зникнення не залишають рубців, в якому разі не можна рятуватися
від гнійників народними способами — проколювати або видавлювати. Повіки
лікують очними мазями або прогрівають.

Травми ока — зустрічаються часто в результаті опіків, поршня сторонніх
предметів. У результаті травми може відбувся пошкодження рогової
оболонки, її запалення й утворення знака з наступним рубцеподібним
скривленням роговиці або помутнінням. Опік очей можуть викликати вапно і
луг, або кислота. При потраплянні на слизову очей якого-небудь з
розтинів необхідно відразу ретельно промити очі проточною водою потім
звернутися до лікаря.

Дрібні сторонні тіла, що потрапили в око, (вія, пил, мошка та інші)
часто вимиваються з кон’юнктивального мішка сльозою. І ж стороннє тіло
не «вимивається», не треба в спробах дістати його терти очі, тому що
можна занести інфекцію. Необхідно утягнути повіки (нижню чи верхню) і
краєм носової хустки (ні в якому разі не ватою або гострим предметом)
дістати стороннє з ока. Можна також застосувати легкий «масаж» —
обережно розвести повіки у внутрішній, не в зовнішній, бік кута ока,
поки стороннє тіло не вимиється сльозою або не переміститься в кучок, де
його легко можна дістати.

Профілактика захворювань органів зору

Око людини—дивний дарунок природи. Воно здатне розрізняти найтонші
відтінки й дрібні розміри, добре бачити вдень і непогано в сутінках. І
це не випадково. Ще первісним людям треба було бути кмітливими на
полюванні, а в сутінках у печері при світлі багаття готувати їжу,
виготовляти одяг і зброю. Пройшли тисячоліття. Змінювалася людина.
Змінювалися і її очі. Вони пристосовувалися до розглядання далеких і
близьких предметів, вдень і вночі.

Слід тільки заплющити очі, як ти опинишся в темряві. Будеш чути звуки,
відчувати запах, сприймати на дотик предмети. Але ти не будеш бачити.

Деякі вчені кажуть, що 70 % всієї інформації про оточуючий нас світ ми
одержуємо за допомогою органа зору, інші вчені називають навіть більшу
цифру — 90 %.

О. М. Горькому під час хвороби довелося кілька днів пробути з пов’язкою
на очах. Свій стан він описав так: «Не може бути нічого гіршого, ніж
втратити зір, — це невимовна образа, вона забирає у людини дев’ять
десятих світу».

В освоєнні космосу органу зору належить особлива роль. Космонавт О.
Леонов зазначав, що в умовах невагомості жоден орган чуттів, крім зору,
не дає правильної інформації для сприйняття людиною просторових відносин
за межами Землі.

Очам потрібен відпочинок, інакше…

Спробуйте дві години підряд без відпочинку пиляти дрова. Це навіть і
тренованій людині важко. Кожний знає: щоб добре працювати, слід час від
часу відпочивати.

Чому виникає короткозорість? Давно звернули увагу на те, що
короткозорість особливо поширена серед людей, яким доводиться за родом
своєї роботи тривалий час напружувати зір, розглядати дрібні предмети,
низько схилятись над столом (укладачі в друкарні, коректори, креслярі й
ін.).

І справа не тільки в перенапрузі очних м’язів. Деякі дослідники
вважають, якщо низько схиляєш голову, то підсилюється приплив крові до
очного яблука. Переповнене кров’ю, воно збільшується в розмірах, і тоді
зображення стає нечітким. Було також помічено, що нерідко в деяких
родинах і дідусі, і бабусі, і діти й онуки страждають короткозорістю.

Здавалося б, якщо короткозорість спадкова хвороба, то всі засоби
боротьби з нею марні. Але чи це так ?

Дослідження генетиків показали, що у спадок хвороба передається
найчастіше за принципом так званої нормореакції. Що означає? Якщо
дитина, яка має схильність до короткозорості, потрапляє в несприятливі
умови, то у неї короткозорість розвинеться швидше, ніж у тієї, у якої
такої схильності немає.

Тепер уточнимо, що ж це за несприятливі умови.

По-перше, обстановка, у якій відбувається зорова робота: не достатнє
освітлення, згорблена робоча поза, часта зміна відстані від очей до
робочої поверхні книги та інше.

По-друге, неповноцінне харчування і негативний вплив географічного
середовища, а вони часто взаємозалежні. Встановлено, що на Півночі, де
організм менше одержує ультрафіолетових променів, а їжа бідніша на
вітаміни, короткозорість більш поширена, ніж у південних районах.

По-третє, тривалі хвороби, особливо інфекційні, викликала послаблення
всього організму і, зокрема, розлади зору. Ми назвали досить багато
причин, але навіть і цей перелік далеко не повний.

У наші дні короткозорість дуже поширена в усьому світі. За даними
вчених-гігієністів, у деяких десятих класах кожен п’ятий, то й четвертий
учень страждає на короткозорість. Через це багато молодих людей
стикаються з проблемою обмеження у виборі професії. От чому варто
задуматися над тим, як попередити короткозорість, зберегти зір. Очам, як
і іншим органам, потрібен відпочинок, потрібна гімнастика. Попрацювали
очі напружено хвилин 20—25 — подивися у вікно, вгору, на небо напротязі
декількох секунд. Після 45 хвилин роботи над уроками влаштуй собі, як у
школі, перерву хвилин на 5—10.

Фахівець з охорони зору дітей професор Е. С. Аветісов зі своїми
співробітниками запропонував спеціальну гімнастику для очей. Ці вправи
радимо робити всім молодим людям, але особливо вона корисна тим, у кого
короткозорість.

1. Для зміцнення м’язів повік, поліпшення кровообігу і розслаблення
м’язів самого ока. Виконується сидячи. Міцно заплющити очі на 3—5 секунд
(повільно порахувати до 5—7), потім відкрити очі на такий же час.
Повторити 6—8 разів. Поліпшити кровообіг можна, якщо швидко моргати
протягом 1—2 хвилин.

2. Для зниження стомлення і полегшення роботи на близькій відстані
(читання, письмо). Особливо корисно при тривалій зоровій роботі.
Виконується стоячи. Дивитися перед собою 2-3 секунди, потім, тримаючи
вказівний палець правої руки (на рівні середньої лінії обличчя) на
відстані 25—30 сантиметрів від очей, перевести погляд на кінець пальця і
дивитися на нього протягом 3—5 секунд. Опустити руку. Повторити 10-12
разів.

Для цієї ж мети служить така вправа. Витягнути руку вперед, дивитися на
кінець пальця витягнутої руки, яка знаходиться на середній лінії
обличчя, повільно наблизити палець, не зводячи з нього очей доти, поки
зображення не почне двоїтися. Повторити 6-8 разів.

3. Для зміцнення м’язів очей. Виконується стоячи:

а) помістити вказівний палець правої руки на середній лінії обличчя на
відстані 25—30 сантиметрів від очей;

б) дивитися двома очима на кінець пальця 3—5 секунд;

в) прикрити лівою долонею ліве око на 3—5 секунд;

г) забрати долоню, дивитися двома очима на кінець пальця 3—5 секунд;

ґ) тримати палець лівої руки на середній лінії обличчя на відстані 25—30
сантиметрів від ока;

д) дивитися обома очима на кінець пальця 3—5 секунд;

е) прикрити правою долонею праве око на 3—5 секунд;

є) прибрати долоню і дивитися двома очима на кінець пальця 3—5 секунд.

Повторювати 5—6 разів.

4. Ще одна вправа, що виконується стоячи. Відвести руку в правий бік,
повільно переміщати палець напівзігнутої руки вліво і, не рухаючи
головою, стежити очима за пальцем, потім повільно пересувати палець
напівзігнутої руки вправо, стежачи за ним очима. Повторити 10—12 разів.

Звичайно, на уроках усі ці вправи виконувати неможливо. Але Є і більш
прості.

1. Після 25—30 хвилин від початку уроку школярам рекомендується швидко
поморгати очима протягом 20—30 секунд, потім закрити очі й посидіти
спокійно хвилинку, відкинувшись, на спинку парти.

2. Корисно подивитися вдалину, на небо. Недовго, протягом t80-30 секунд.

3. Подивитися прямо вперед. Не повертаючи голови, перевести погляд
праворуч і зберегти таке положення, рахуючи про себе до 3. Повторити,
переводячи очі вниз, ліворуч і вгору. Не рабувати, що голову повертати
не можна. Відпочивши недовго, Повторити той же рух у зворотному напрямку
ліворуч, униз, вгору. Вправу слід проробляти хоча б раз на день.

4. Встати на відстані 2 метрів від якого-небудь обраного в кімнаті
предмета. Подивитися прямо на нього, порахувати до 5, iioti’m закрити
очі й спробувати подумки уявити собі цей предмет, рахуючи знову до 5.
Відкрити очі. Вправу слід повторити як мінімум 3 рази.

5. Відкрити очі й закрити їх долонями так, щоб не потрапляло світло.
Дихати повільно і спокійно. Зберігаючи таке положення (широко відкривши
очі, але в той же час у повній темряві), думати про кращий момент у
своєму житті. Через 2— 3 хвилини забрати руки і відкрити очі. Треба
проробити цю вправу хоча б раз на день.

Чи шкідливе змішане світло? Не шкідливе. Навпаки, для очей шкідлива
робота в сутінках, при недостатньому природному освітленні. Тому сміливо
вмикайте настільну лампу і верхнє Загальне освітлення. Це потрібно для
того, щоб не було різкого контрасту між яскраво освітленою поверхнею
столу і всією кімнатою, коли очам постійно доводиться пристосовуватися
до різного ступеня освітленості.

Квітів у кімнаті може бути багато, але вони не повинні заважати
природному освітленню. То ж саме варто сказати і про фіранки — вони
потрібні тільки для того, щоб загородитися від сильних сонячних
променів.

«Хто читає на ходу, потрапить завжди в біду». Кожен, напевно, пам’ятає
цей дитячий віршик. Справа не тільки в тому, що можна спіткнутися і
розбити ніс. При читанні на ходу відстань від очей до книги весь час
змінюється, і очам кожного разу доводиться пристосовуватися до нової
відстані, а це їх дуже стомлює. От чому не рекомендується читати і в
автобусі, який їде по труській дорозі. Відстань від очей до книги
повинна бути постійною—25—40 сантиметрів. Як перевірити, чи правильна
вона? Не носити ж із собою постійно лінійку? У цьому немає потреби.
Нагадаємо: досить поставити руку ліктем на стіл, а кінчиками пальців
торкнутися скроні. Такою і повинна бути відстань від очей до робочої
поверхні. Для першокласника вона—25 сантиметрів, а для старших школярів
— до 40 і більше. Необхідну відстань важко утримувати при читанні
лежачи. От чому (та й з інших причин) не рекомендується читати лежачи.

Щоб перегляд телепередач не завдав шкоди, треба дотримуватися таких
правил: відстань до екрана телевізора повинна бути не менше 2 — 2,5, але
не більше 5 метрів. Стеж за тим, щоб зображення було чітким і ясним.
Треба дотримуватися гігієни перегляду телевізійних передач. А тепер
кілька загальних правил збереження зору.

Здорова, загартована людина рідше хворіє, у неї і м’язи міцніші, і зір
кращий. Отже, правильний режим дня, прогулянки на свіжому повітрі,
раціональне харчування, вживання їжі, багатої на вітаміни, заняття
фізкультурою, загартовування організму зміцнюють і наші органи зору.

Ну, а якщо окуляри призначені? Іноді до них буває важко звикнути — варто
почекати кілька днів, і всі неприємні відчуття пройдуть. У міру звикання
до окулярів оцінюється і їхня велика користь. Якщо ж неприємні відчуття
не зникають, прийдеться знову звернутися до лікаря.

Деякі підлітки, боячись глузувань, соромляться носити окуляри. На це не
варто звертати уваги. Пам’ятайте, як писав С. Я. Маршак: «Над тими, хто
надяг окуляри, сміються тільки дурні». До того ж, якщо оправа підібрана
вміло, зі смаком, то Окуляри нерідко навіть прикрашають обличчя.
Звичайно, якщо маля чи дівчина з вузьким обличчям надягнуть окуляри в
широкій чорній оправі, це буде виглядати комічно.

Окуляри в легкій світлій оправі (золотавій, яскраво-сірій,
ясно-коричневій) трохи витягнутої форми нададуть обличчю особливої
привабливості.

У наш час наявний досить великий асортимент оправ. Увібрати такі
окуляри, щоб вони були не тільки лікувальним засобом, а й прикрасою,
можна. Сьогодні на зміну окулярам прийшли контактні лінзи і стала
можливою операція хірургами-офтальмологами. Але такі операції
здійснюються ще в обмежених масштабах, а контактні лінзи не всім
підходять, вони можуть викликати сильне подразнення слизової оболонки
ока. Крім того, потрібне ретельне обстеження, для того щоб точно
визначити показания до операції чи носіння контактних лінз, які
надягаються прямо на склеру.

Іноді доводиться чути від школярів і таке твердження: «Для чого мені
носити окуляри, все одно я вже короткозорий. Тепер неважливо—трохи
більша короткозорість чи трохи менша».

Це в корені неправильне судження. По-перше, якщо не носити окулярів і не
вживати інших заходів, то короткозорість може .збільшитися до такого
рівня, що виникне велика загроза для зору. Крім того, самопочуття
людини, її працездатність і можливість вибору професії більш обмежені
при сильній короткозорості, ніж при слабкій чи помірній. Але носити
окуляри потрібно, крім того дотримуючись порад лікаря. Сказав лікар:
читати без окулярів, використовувати їх тільки для розглядання
віддалених Предметів, так і робіть!

Кожен школяр мріє бути гарним фахівцем, обов’язково гарним. Для багатьох
професій зір має першорядне значення. Наприклад, для токаря чи кресляра,
шофера чи інженера, моряка, льотчика і людей багатьох інших
спеціальностей порушення зору неприпустиме. Тому короткозорому школяреві
доводиться заздалегідь враховувати цю обставину і подумати, яка професія
йому підійде за станом його зору.

Маленьке зауваження: окуляри потрібно зберігати акуратно, скло охороняти
від подряпин, протирати фланеллю.

Якщо ж зір у нормі, але очі постійно запалюються чи болять, все одно
рекомендуємо звернутися до лікаря. Однак, приймають в потрібних
кількостях чи ще краще в їжі вітамін А, виняткова необхідність якого для
очей широко відома, можна також поліпшити зір. Більше всього вітаміну А
міститься в печінці, але щоб вона була дійсно корисною, її варто
присмажити (не до готовності) на решітці. Вважається, що дефіцит
вітамінів В, С і D е причиною деяких захворювань очей. Досліди
підтвердили, що за допомогою вітаміну D у маленьких дітей виліковується
короткозорість чи принаймні припиняється її подальший розвиток.

Якщо очі стомлені, накладіть на них компрес, змочивши шматок марлі, вати
чи тканини звичайною холодною водою або відваром ромашки.

Щоб уникнути набряків і темних кіл під очима необхідний повноцінний
8-годинний сон на спині чи боці (але не обличчям у подушку) на пласкій
подушці чи з валиком під шиєю.

Дуже важливо пити не менше півтора-двох літрів води на добу — як це не
парадоксально, вона виводить з організму шлаки і «зайву» воду, які
викликають утворення «мішків» під очима.

Похожие записи