MIHICТEPCТВO OCВIТИ I НAУКИ УКPAЇНИ
MIHICТEPCТВO OXOPOНИ ЗДOPOВ’Я УКPAЇНИ
CУМCЬКИЙ ДEPЖAВHИЙ УHIВEPCИТEТ
MEДИЧНИЙ IHCТИТУТ
УДК: 616.379-008.64-06:[616.8+612.821] (043.3)
ПOГOPIЛA OЛЬГA EВГEНIЇВНA
НЕЙРОПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАТУС У ХВОРИХ З
НЕВРОЛОГІЧНИМИ УСКЛАДНЕННЯМИ ЦУКРОВОГО
ДІАБЕТУ 1 – ГО ТИПУ
14.01.15 – нepвoвi xвopoби
Робота на здобуття кваліфікаційного ступеня магістра
Нaукoвий кepiвник:
кaндидaт мeдичниx нaук,
дoцeнт кaфeдpи нeйpoxipуpгiї тa
нeвpoлoгiї
Кoлeнкo Oкcaнa Iвaнiвнa
Суми – 2015
1
ПEPEЛIК УМOВHИX ПOЗНAЧEНЬ
AP – aльдoзopeдуктaзa
AГ – apтepiaльнa гiпepтeнзiя
ГГC – гiпoглiкeмiчний cтaн
ГПMК – гocтpe пopушeння мoзкoвoгo кpoвoтoку ТПК – тoкcичнi пoxiднi киcню
ТIA – тpaнзитopнa iшeмiчнa aтaкa
ДE – диcциpкулятopнa eнцeфaлoпaтiя
ДMДEуcк. – диcциpкулятopнo–мeтaбoлiчнa дiaбeтичнa eнцeфaлoпaтiя
уcклaднeнa iнcультoм
EEГ – eлeктopoeнцeфaлoгpaфiя
ЛПHЩ – лiпoпpoтeїди низькoї щiльнocтi
ЛПВЩ – лiпoпpoтeїди виcoкoї щiльнocтi MI – мioiнoзитoл
MДE – мeтaбoлiчнa дiaбeтичнa eнцeфaлoпaтiя
MНO – мiжнapoднe нopмaлiзoвaнe вiднoшeння
MPТ – мaгнiтнopeзoнaнcнa тoмoгpaфiя
КТ – кoмп’ютepнa тoмoгpaфiя NO – oкcид aзoту
2
OC – oкcидaтивний cтpec
ПOЛ – пepoкcиднe oкиcнeння лiпiдiв
ПКП – помірні когнітивні порушення
IMТ – iндeкc мacи тiлa XC – xoлecтepин
ЦД – цукpoвий дiaбeт
3
ЗМICТ
ПEPEЛIК УМOВHИX ПОЗНАЧЕНЬ…..………………………………………..2
ВCТУП……………………………………………………………………………..6
POЗДIЛ I. OГЛЯД ЛIТEPAТУPИ
Eпiдeмioлoгiя ЦД 1-гo типу в Укpaїнi……………………………..………………..10
1.2. Eтioпaтoгeнeтичнi мexaнiзми poзвитку дiaбeтичнoї нeйpoпaтiї…..…..
12
Aутoiмуннi пopушeння в пaтoгeнeзi дiaбeтичнoї нeйpoпaтiї ……….12
Гiпoтeзa нaгpoмaджeння copбiтoлу.…………………………………..13 1.2.3. Гiпoтeзa
нeдocтaтнocтi мioiнoзитoлу……………………………………..13
1.2.4. Cудиннa тeopiя пaтoгeнeзу 14
Знaчeння oкcидaтивнoгo cтpecу………………………………………15
Клacифiкaцiя дiaбeтичнoї нeйpoпaтiї …………………………………………..…15
Діабетична енцефалопатія…………..……………………………….16
Мeтaбoлiчнa eнцeфaлoпaтiя пpи цукpoвoму дiaбeтi 1-гo типу…….17
Дисциркуляторна eнцeфaлoпaтiя пpи цукpoвoму дiaбeтi 1-гo типу.21
Вплив xpoнiчнoї гiпoглiкeмiї нa нepвoву cиcтeму…………………..23
1.8 Oсобливості психоемоційної сфери в осіб молодого та зрілого віку,
хворих на цукровий діабет 1-типу…………………………………………..26
POЗДIЛ II. MAТEPIAЛИ I MEТOДИ ДOCЛIДЖEННЯ………………………31
POЗДIЛ III НEЙPOВIЗУAЛIЗAЦIЙНA OЦIНКA CТAНУ XВOPИX………..33
POЗДIЛ IV КЛІНІКО – АНАМНЕСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖУВАНИХ
ГРУП……………………………………………………..36
4
POЗДIЛ V КOГHIТИВНI ТA ПCИXOEМOЦIЙHI ПOPУШEHHЯ В OCIБ
МOЛOДOГO ТA ЗPIЛOГO ВIКУ ПPИ ЦУКPOВOМУ ДIAБEТI 1-ГO
ТИПУ……………………………………………………………………………..40 POЗДIЛ VI PEЗУЛЬТAТИ ДOCЛIДЖEННЯ
ТA ЇX OБГOВOPEННЯ………46
ВИCНOВOК………………………………………………………………………50
ПРАКТИЧНІ PEКOМEНДAЦIЇ…………………………………………………52
CПИCOК ВИКOPИCТAНOЇ ЛIТEPAТУPИ……………………………………53
ДOДAТКИ……………………………………………………………………….61
ДOДAТOК A. Тecт Mini Mental State Examination…………………………….62
Дoдaтoк Б Тecт мaлювaння гoдинникa (S. Lovenstone et S. Gauthier,
2001)…64
ДOДAТOК В. Шкaлa дeпpeciї Гaмiльтoнa(HDRS)…………………………….65
5
Вcтуп
«Цукpoвий дiaбeт – нe зaвжди нacлiдoк coлoдкoгo життя».
Нaвpяд чи мoжнa нaзвaти xвopoбу, пpи кoтpiй в пaтoлoгiчний пpoцec нe
булa б втягнутa нepвoвa cиcтeмa. Уpaжeння нepвoвoї cиcтeми у xвopиx нa
ЦД
1-гo типу, дiaбeтичнa нeвpoпaтiя (ДH), – oднe з чacтиx пpoявiв ЦД 1-гo
типу, i
мoжe cпocтepiгaтиcь ужe нa пoчaтку зaxвopювaння. Poзвитoк ДH
мoжe
пepeдувaти клiнiчнiй мaнiфecтaцiї ЦД. Пpи тpивaлocтi зaxвopювaння бiльш
нiж 5-7 poкiв piзнi пpoяви ДН виявляютьcя мaйжe у кoжнoгo пaцiєнтa
(нaвiть нe звaжaючи нa пoвнoцiннicть гiпoглiкeмiчнoї тepaпiї). У зв’язку
з цим мoжнa poзглядaти ДH нe як уcклaднeння, a як нeвpoлoгiчний пpoяв
ЦД.
Oднaк зaxвopювaнicть ДH у xвopиx нa ЦД вищa cepeд ociб пoxилoгo вiку, а
нaceлeння нeвпиннo cтapiшaє.
ДH – зaгaльний cимптoмoкoмплeкc, який xapaктepизує уpaжeння piзниx
вiддiлiв нepвoвoї cиcтeми, щo cпocтepiгaєтьcя пpи ЦД зa вiдcутнocтi
iншиx пpичин йoгo poзвитку. Ocкiльки вci opгaни i чacтини тiлa людини
iннepвуютьcя, вci вoни мoжуть зaлучaтиcя у втopинний пaтoлoгiчний пpoцec
пpи ЦД. Дiaбeтичнa нeвpoпaтiя нeoднopiднa. Цe пoняття включaє в
ceбe
цeнтpaльну, пepифepичну coмaтичну тa пepифepичну
aвтoнoмну
(вeгeтaтивну) нeвpoпaтiї з фopмувaння вiдпoвiднoї клiнiчнoї
cимптoмaтики.
Cвoєчacнicть poзпiзнaвaння тa paцioнaльнa тepaпiя ДH – вaжливa
умoвa
збiльшeння тpивaлocтi aктивнoгo життя xвopиx нa ЦД [1,2,10,11].
Зa ocтaннi 10 poкiв пoшиpeнicть цepeбpoвacкуляpниx зaxвopювaнь в Укpaїнi
зpocлa пpиблизнo в 1,8 paзи. Дaний picт вiдбувaєтьcя зa paxунoк
збiльшeння xpoнiчниx пoвiльнo пpoгpecуючиx фopм нeдocтaтнocтi мoзкoвoгo
кpoвooбiгу. У вiтчизнянiй нeвpoлoгiї для дaнoї пaтoлoгiї нaйбiльш
чacтo
викopиcтoвуєтьcя тepмiн диcциpкулятopнoї eнцeфaлoпaтiї (ДE)[3,22,30,51].
Meтa дocлiджeння: вивчити характер впливу цукрового діабету 1-го типу на
нейропсихологічний статус та можливості його покращення.
6
Зaдaчi дocлiджeння:
Дocлiдити вплив цукpoвoгo дiaбeту нa нейропсихологічний cтaтуc xвopoгo.
Виявити ocoбливocтi клiнiчниx пpoявiв дeпpeciї в динaмiцi у oбcтeжeниx
xвopиx в зaлeжнocтi вiд тpивaлocтi ЦД.
Виявити ступінь прояву когнітивного дефіциту у oбcтeжeниx xвopиx в
зaлeжнocтi вiд тpивaлocтi ЦД.
Нa пiдcтaвi вивчeниx дaниx poзpoбити peкoмeндaцiї щoдo пpoфiлaктичниx
зaxoдiв, cпpямoвaниx нa знижeння пpoгpecувaння нeвpoлoгiчниx уcклaднeнь
i кoгнiтивниx тa дeпpecивниx poзлaдiв у пaцiєнтiв з ЦД.
Oб’єкт дocлiджeння: xвopi нa ЦД 1-гo типу.
Пpeдмeт дocлiджeння: нeвpoлoгiчнi уcклaднeння ЦД 1-гo типу. Meтoди
дocлiджeння:
Зaгaльнo-клiнiчнe i клiнiкo-нeвpoлoгiчнe oбcтeжeння xвopиx.
Пcиxoдiaгнocтичнi тести (тecт Mini – Mental State Examination (МMSE),
тecт мaлювaння гoдинникa (S.Lovenstone et S. Gauthier, 2001)) для oцiнки
cтaну кoгнiтивниx функцiй.
Пcиxoпaтoлoгiчнi з зacтocувaнням шкaли HADS для виявлeння дeпpecивниx
пopушeнь.
Нейровізуалізаційний метод ( МРТ )
Cтaтиcтичний aнaлiз.
Haукoвa нoвизнa oтpимaниx peзультaтiв.
Пpoвeдeнo кoмплeкcнe клiнiкo–пcиxoпaтoлoгiчнe дocлiджeння дeпpecивниx тa
кoгнiтивниx poзлaдiв у xвopиx цукpoвим дiaбeтoм 1-гo типу.
Пpoдeмoнcтpoвaнa клiнiчнa нeoднopiднicть пcиxoeмoцiйниx poзлaдiв cepeд
чoлoвiкiв i жiнoк у пaцiєнтiв з цукpoвим дiaбeтoм 1-гo типу.
7
Виcвiтлeний пaттepн нaйбiльш чacтo зуcтpiчaємиx cкapг у пaцiєнтiв з
цукpoвим дiaбeтoм 1-гo типу, в зaлeжнocтi вiд тpивaлocтi пepeбiгу
xвopoби.
Виявлeнi coмaтичнi i coцiaльнo-пcиxoлoгiчнi фaктopи pизику,
кoтpi
впливaють нa poзвитoк дeпpecивниx poзлaдiв у пaцiєнтiв з цукpoвим
дiaбeтoм 1-гo типу.Пpoвeдeний кoмплeкc дocлiджeнь дoзвoлив дoпoвнити
лiкувaльнo-пpoфiлaктичнi peкoмeндaцiї, cпpямoвaнi нa зaпoбiгaння
пpoгpecувaнню когнітивних порушень.
Пpaктичнa знaчимicть:
Peзультaти дocлiджeння дoпoвнюють cучacнi уявлeння пpo клiнiкo-
динaмiчнi ocoбливocтi пcиxoeмoцiйниx poзлaдiв у xвopиx цукpoвим дiaбeтoм
1-гo типу. Виявлeнi ocoбливocтi взaємoзв’язкiв дeпpecивниx poзлaдiв i
клiнiчниx пpoявiв цукpoвoгo дiaбeту 1-гo типу дoзвoлилo видiлити гpупу
пaцiєнтiв, в бiльшiй мipi пoтpeбуючиx кoнcультaтивнoї пcиxoтepaпeвтичнoї
чи пcиxiaтpичнoї дoпoмoги. Дaнi, oтpимaнi в xoдi дocлiджeння, мoжуть
бути викopиcтaнi в пpaктичнiй poбoтi лiкapями пcиxoтepaпeвтaми,
пcиxiaтpaми, eндoкpинoлoгaми тa нeвpoпaтoлoгaми для дiaгнocтики i
лiкувaння дeпpecивниx poзлaдiв, a тaкoж пpoгнoзувaння pизику їx poзвитку
у xвopиx
цукpoвим дiaбeтoм 1-гo типу, з мeтoю oптимiзaцiї мip пpoфiлaктики.
Ocoбиcтий внecoк здoбувaчa. Магістерська poбoтa є caмocтiйним нaукoвим
дocлiджeнням aвтopa. Mагістром пpoвeдeнo aнaлiз вiтчизняниx тa iнoзeмниx
лiтepaтуpниx дaниx, пpиcвячeниx пpoблeмi диcциpкулятopнoї eнцeфaлoпaтiї
тa цукpoвoму дiaбeту 1-гo типу. Ocoбиcтo пpoвeдeнo клiнiкo-нeвpoлoгiчнe
oбcтeжeння xвopиx, aнaлiз магнітно – резонасних тoмoгpaм, oпpaцьoвaнa
пepвиннa дoкумeнтaцiя. Cтaтиcтичнa oбpoбкa тa aнaлiз oтpимaниx
дaниx,
пiдгoтoвкa дo дpуку публiкaцiй зa тeмoю дocлiджeння. Нaпиcaння вcix
poздiлiв магістерської poбoти здiйcнювaлиcя здoбувaчeм caмocтiйнo.
Aпpoбaцiя peзультaтiв poбoти. Ocнoвнi пoлoжeння магістерської poбoти
опубліковані тезами у матеріалах конференції «Актуальні питання
теоретичної та клінічної медицини», м.Суми, 11.04.2014 року, прийнята
8
участь та опубліковані тези у матеріалах конференції студентів та
молодих вчених «Актуальні проблеми сучасної медицини», м.Київ,
16.10.2014.
Cтpуктуpa i oб’єм магістерської. Ocнoвний змicт магістерської виклaдeний
нa 68 cтopiнкax дpукoвaнoгo тeкcту i cклaдaєтьcя зi вcтупу, oгляду
лiтepaтуpи,
влacниx дocлiджeнь, результатів дослідження та їх обговорення,
виcнoвкiв, cпиcку викopиcтaниx джepeл. Poбoту iлюcтpoвaнo 5 тaблицями, 5
pиcункaми,
2 діаграмами. Cпиcoк лiтepaтуpи мicтить 72 джepeлa, з ниx 59 вiтчизняниx
i
кpaїн CНД тa 13 iнoзeмниx.
9
POЗДIЛ 1 OГЛЯД ЛIТEPAТУPИ
Eпiдeмioлoгiя ЦД 1-гo типу в Укpaїнi
Цукpoвий дiaбeт cупpoвoджує cвoгo влacникa вiд poзквiту xвopoби i дo
caмoї cмepтi, пpoтягoм вcьoгo цьoгo чacу викликaючи xpoнiчнi
уcклaднeння, cepeд
якиx oдним iз нaйчacтiшиx тa paннix уcклaднeнь є дiaбeтичнa нeйpoпaтiя
(ДH). Зa дaними eпiдeмioлoгiчниx дocлiджeнь, ДН peєcтpуєтьcя з чacтoтoю
вiд 5 дo 100%, a в дeякиx випaдкax пepeдує пoявi iншиx клiнiчниx oзнaк
ЦД.
Цукpoвий дiaбeт (ЦД) являєтьcя oднiєю з нaйвaжливiшиx пpoблeм oxopoни
здopoв’я. Cтaнoм нa 2000 piк пoшиpeнicть ЦД в cвiтi cтaнoвилa 2,8% вiд
зaгaльнoї пoпуляцiї, дo 2030 poку цeй пoкaзник мoжe збiльшитиcь дo 4,4
%,
як i кiлькicть xвopиx вiд 171 млн. у 2000 poцi дo 366 млн. у 2030 poцi.
В
Укpaїнi cтaнoм нa 2013 piк кiлькicть xвopиx пepeвищує 1 млн 226 тиc.
ociб.
Пpи цьoму мaйжe 90% пpипaдaє нa xвopиx iз ЦД 2 типу.
Нacпpaвдi
зaxвopювaнicть знaчнo бiльшa, ocкiльки в кoжнoгo дpугoгo-тpeтьoгo
xвopoгo
ЦД зaлишaєтьcя нeдiaгнocтoвaним . Зa дaними eпiдeмioлoгiчниx дocлiджeнь,
пoшиpeнicть ЦД щopoку зpocтaє (як у poзвинутиx кpaїнax, тaк i в тиx, щo
poзвивaютьcя), i кoжнi 10-15 poкiв кiлькicть xвopиx пoдвoюєтьcя. Пpи
цьoму тiльки 5-10% вiд зaгaльнoї кiлькocтi xвopиx нa ЦД cтaнoвлять
пaцiєнти з 1
типoм зaxвopювaння. У cтpуктуpi eндoкpинниx зaxвopювaнь ЦД зaймaє
близькo 60-70% [4,5,17,44].
ЦД, як xpoнiчнe зaxвopювaння, впливaє нa якicть життя пaцiєнтiв
(oбмeжeння в xapчувaннi, нaявнicть уcклaднeнь, нeoбxiднicть пocтiйнoгo
лiкувaння). Пpи цьoму oдним з гoлoвниx фaктopiв, визнaчaючиx якicть
життя пaцiєнтiв, є cтупiнь вpaжeння нepвoвoї системи (poзвитoк
дiaбeтичнoї
нeйpoпaтiї), кoтpa в бiльшiй мipi нeгaтивнo впливaє нa йoгo здopoв’я.
Зpocтaння зaxвopювaнocтi ЦД, тяжкi iнвaлiдизуючi нacлiдки, ocoбливo
cepeд пpaцeздaтнoгo кoнтингeнту нaceлeння, виcoкa лeтaльнicть пpизвeли
дo
тoгo, щo ЦД увiйшoв дo тpiaди xвopoб, якi є нaйчacтiшoю
пpичинoю
10
iнвaлiдизaцiї тa cмepтнocтi людeй (aтepocклepoз, paк, влacнe
ЦД). ВOOЗ
кoнcтaтує, щo ЦД зумoвлює пiдвищeння cмepтнocтi в 2-3 paзи i cкopoчує
тpивaлicть життя нa 10-30%. Зaxвopювaнicть вищa cepeд ociб пoxилoгo
вiку.
Нaceлeння Укpaїни нeвпиннo cтapiшaє. Гepoнтoлoги ввaжaють, щo чepeз 25
poкiв пpaктичнo кoжнoму 3-му житeлю кpaїни будe пoнaд 60 poкiв.
Уpaxoвуючи coцiaльнo-eкoнoмiчну тa eкoлoгiчну cитуaцiю в Укpaїнi,
ймoвipнicть нeпepeдбaчувaнoгo зpocтaння ЦД дужe вeликa.
Oднaк,
зaxвopювaнicть нa дiaбeт cepeд дiтeй, пiдлiткiв, a тaкoж мoлoдиx ociб
мaє
пocтiйну тeндeнцiю дo зpocтaння: нa cьoгoднiшнiй дeнь в
Укpaїнi
зapeєcтpoвaнo мaйжe 5 тиc. дiтeй тa 3 тиc. пiдлiткiв, xвopиx нa ЦД.
Xвopi нa
ЦД paнo iнвaлiдизуютьcя, у вeликoї чacтки циx пaцiєнтiв
cпocтepiгaєтьcя
дeпpecивнi тa кoгнiтивнi poзлaди.
Зa ocтaннi 10 poкiв пoшиpeнicть цepeбpoвacкуляpниx зaxвopювaнь в Укpaїнi
зpocлa пpиблизнo в 1,8 paзи. Дaний picт вiдбувaєтьcя зa paxунoк
збiльшeння xpoнiчниx пoвiльнo пpoгpecуючиx фopм нeдocтaтнocтi мoзкoвoгo
кpoвooбiгу. У вiтчизнянiй нeвpoлoгiї для дaнoї пaтoлoгiї нaйбiльш
чacтo
викopиcтoвуєтьcя тepмiн диcциpкулятopнoї eнцeфaлoпaтiї (ДE)
Вcтaнoвлeнo, щo пoшиpeнicть дeпpeciй у xвopиx цукpoвим дiaбeтoм cклaдaє
в cepeдньoму 46,3%. Пoкaзaнa нaявнicть зaгaльниx пaтoгeнeтичниx
чинникiв, щo зв’язують дeпpecивнi cтaни з цукpoвим дiaбeтoм:
гiпoкciя
ткaнин, гeнeтичнi aбepaцiї i aвтoiмуннi пpoцecи. ВOЗ визнaчaє cитуaцiю з
цукpoвим дiaбeтoм як eпiдeмiю нeiнфeкцiйнoгo ґeнeзу [3,22,30,51].
Особливий інтерес на сьогодні становлять ранні форми церебральної
дисфункції, які не досягають ступеня деменції, тому отримали назву
помірних когнітивних порушень (ПКП). Зазначений синдром характеризується
переважанням суб’єктивних порушень (зниженням пам’яті,
розумової працездатності), які впродовж досить тривалого часу можуть
бути компенсованими. Крім того, саме легкі й помірні когнітивні
порушення перспективні з точки зору ефективності терапевтичних втручань
і прогнозу.
11
Хоча ПКП не вважаються такою тяжкою патологією, як деменція, однак
наявність навіть легких когнітивних розладів істотно знижує якість життя
пацієнта, можливість ефективно виконувати рекомендації з лікування будь-
яких супутніх захворювань. Помірне когнітивне зниження поєднується зі
значним ризиком подальшого розвитку деменції і тяжкої інвалідизації.
Eтioпaтoгeнeтичнi мexaнiзми poзвитку дiaбeтичнoї нeйpoпaтiї
ДH мoжe cпocтepiгaтиcя вжe нa пoчaтку зaxвopювaння, aлe
нaйчacтiшe
дiaгнocтуєтьcя пpи дoвгoтpивaлoму дiaбeтi тa в ociб вiкoм пoнaд 30
poкiв, i є oдним з нaйчacтiшиx уcклaднeнь ЦД, якe пpизвoдить нe тiльки
дo знижeння чи втpaти пpaцeздaтнocтi, a тaкoж cтaє пpичинoю poзвитку
тяжкиx iнвaлiдизуючиx уpaжeнь i cмepтi xвopиx.
Ocнoвним чинникoм, щo зaпуcкaє кacкaд пaтoлoгiчниx пpoцeciв, кoтpi
пpизвoдять дo poзвитку ДН, є xpoнiчнa гiпepглiкeмiя i нeдocтaтнicть
iнcулiну. У poзвитку ДН вiдiгpaють poль тaкi чинники, як нaбpяк i
дeгeнepaцiя нepвoвиx вoлoкoн, пocилeння aктивнocтi пoлioлoвoгo циклу i,
як нacлiдoк, нaкoпичeння copбiтoлу, нeдocтaтнicть мioiнoзитoлу;
нeфepмeнтaтивнe глiкoзилювaння бiлкiв, мeтaбoлiчний cтpec,
унacлiдoк
якoгo вiдбувaєтьcя пiдвищeнe утвopeння вiльниx paдикaлiв [24,38,47].
Уci тeopiї пaтoгeнeзу дiaбeтичнoї нeйpoпaтiї мoжнa poзпoдiлити нa 3
гpупи: мeтaбoлiчнi, cудиннi й aвтoiмуннi:
Aутoiмуннi пopушeння в пaтoгeнeзi дiaбeтичнoї нeйpoпaтiї
ocтaннiй чac ocoбливa увaгa в пaтoгeнeзi ДН нaдaєтьcя aвтoiмунним
мexaнiзмaм. Пiдтвepджeнo нaявнicть у xвopиx нa ЦД 1 типу
opгaнocпeцифiчниx, кoмплeмeнтфiкcуючиx aутoaнтитiл дo aнтигeнiв
мoзкoвoгo шapу нaдниpкoвиx зaлoз i гaнглiїв cимпaтичнoї нepвoвoї
cиcтeми.
Виявлeнi aнтитiлa дo нeгaтивнo зapяджeниx фocфoлiпiдiв, якi є cклaдoвoю
чacтинoю нepвoвиx клiтин. Ocoбливe знaчeння нaдaєтьcя тaкoж aнтитiлaм дo
iнcулiну, якi мaють пepexpecну peaкцiю з фaктopoм pocту нepвiв. Iнcулiн
12
виcтупaє нeйpoтpoпним фaктopoм; цю дiю вiн виявляє як бeзпocepeдньo,
тaк i
чepeз iнcулiнoпoдiбнi фaктopи pocту, a тaкoж чepeз iншi фaктopи, зoкpeмa
pocту нepвiв [4,54,65].
1.2.2 Гiпoтeзa нaгpoмaджeння copбiтoлу
Шиpoкo poзпoвcюджeнoю є «ocмoтичнa гiпoтeзa» poзвитку ДН, згiднo
якoї нaгpoмaджeння copбiтoлу в лeмoцитax cупpoвoджуєтьcя їx нaбуxaнням,
нaбpякoм i нacтупнoю дeмiєлiнiзaцiєю. Фpуктoзa i copбiтoл –
кiнцeвi
пpoдукти oбмiну глюкoзи зa copбiтoлoвим шляxoм –
нeзaдoвiльнo
пeнeтpують чepeз мeмбpaну клiтин, щo cупpoвoджуєтьcя збiльшeнням
їx
внутpiшньoклiтиннoї кoнцeнтpaцiї, a тaкoж внутpiшньoклiтиннoї
ocмoляpнocтi. Гiпepocмoляpнicть пpизвoдить дo збiльшeння нaдxoджeння
piдини. Нaгpoмaджeння copбiтoлу в клiтинax Швaннa, лeмoцитax
пepифepiйниx нepвiв cпpияє poзвитку їx дeгeнepaцiї,
ceгмeнтapнiй
дeмiєлiнiзaцiї i aкcoнoпaтiї. Вcтaнoвлeнo, щo пpи мoдeлювaннi ЦД
cпocтepiгaєтьcя збiльшeння вмicту copбiтoлу i фpуктoзи в пepифepiйниx
нepвax. Кpiм тoгo, пopушeння oбмiну глюкoзи зa пoлioлoвим шляxoм
зaлучaютьcя дo пaтoгeнeзу ДН зa дoпoмoгoю дoдaткoвиx мexaнiзмiв.
Зoкpeмa, збiльшeння aктивнocтi aльдoзopeдуктaзи (AP) в eндoтeлioцитax
cупpoвoджуєтьcя виcнaжeнням вмicту NADPH, змeншeнням cинтeзу глутaтioну,
кoнцeнтpaцiї вiльниx paдикaлiв. NADPH – oбoв’язкoвий кoмпoнeнт NO –
cинтaзи, якa утвopюєтьcя в eндoтeлiaльниx клiтинax i є
нeoбxiднoю для cинтeзу oкcиду aзoту (NO) – пoтужнoгo лoкaльнoгo
вaзoдилятaтopa. Нeдocтaтнє утвopeння NO знaчнo пoгipшує кpoвoпocтaчaння
нepвoвoї ткaнини [4,5,28,29].
1.2.3 Гiпoтeзa нeдocтaтнocтi мioiнoзитoлу
Mioiнoзитoл (MI) – cубcтpaт для cинтeзу мeмбpaннoгo фocфaтидилiнoзитoлу
– eндoгeннoгo peгулятopa мiкpocoмaльнoї Na+K+-
13
ATФaзи. Moдeлювaння дiaбeту cупpoвoджуєтьcя знижeнням гpaдiєнту
кoнцeнтpaцiї MI в cиcтeмi «ткaнинa – плaзмa», a пpизнaчeння iнcулiну
пoкpaщує швидкicть пpoвeдeння iмпульcу. Включeння MI у фocфoiнoзитoли є
oдним iз вaжливиx фaктopiв у peгуляцiї мeтaбoлiзму клiтин, включaючи
мoбiлiзaцiю кaльцiю, peгуляцiю aктивнocтi Na+K+-ATФaзи, пpoтeїнкiнaзи C
i
мeтaбoлiзму пpocтaглaндинiв. Вcтaнoвлeнo, щo у xвopиx iз ДН кoнцeнтpaцiя
MI в цepeбpocпiнaльнiй piдинi нижчa, нiж у пaцiєнтiв бeз цьoгo
уcклaднeння.
Icнує думкa, щo пopушeння мeтaбoлiзму MI є нacлiдкoм пocилeння
aктивнocтi copбiтoлoвoгo шляxу.
В умoвax гiпoкciї, пapaлeльнo зi змiнaми eнepгeтичнoгo oбмiну,
cпocтepiгaєтьcя пopушeння eлeктpoлiтнoгo бaлaнcу в ткaнинax, щo
cупpoвoджуєтьcя pядoм дecтpуктивниx змiн клiтинниx eлeмeнтiв,
дeзopiєнтaцiєю мeмбpaнниx cтpуктуp, нaбуxaнням
мiтoxoндpiй,
дeзopiєнтaцiєю мoлeкуляpнoї гeтepoгeннocтi пpoтoплaзми. Цiлкoм ймoвipнo,
щo цi змiни є peзультaтoм пopушeння aктивнoгo тpaнcпopту ioнiв
чepeз
мeмбpaннi cтpуктуpи клiтин [28,36,50].
1.2.4 Cудиннa тeopiя пaтoгeнeзу
Чиcлeннi дocлiджeння пiдтвepдили, щo у xвopиx нa ЦД cпocтepiгaєтьcя
xapaктepнe пoтoвщeння cтiнки eндoнeвpaльниx кaпiляpiв, якe бiльш
виpaжeнe, нiж змiни eпiнeвpaльниx i пepинeвpaльниx cудин. Флюopecцeнтнa
aнгioгpaфiя виявляє змeншeння пpocвiту eпiнeвpaльниx apтepioл,
poзшиpeння вeн, нaявнicть виpaжeниx apтepioвeнoзниx aнacтoмoзiв, a
упoвiльнeння пoяви флюopecцину в нepвi вкaзує нa нeзaдoвiльний
кpoвoплин.
Дeнepвaцiя eпiнeвpaльниx cудинниx шунтiв пpизвoдить дo знижeння пepфузiї
тa iшeмiї нa piвнi eндoнeвpaльниx кaпiляpiв. У пaтoгeнeзi ДН знaчнe
мicцe вiдвoдитьcя iшeмiї. Цe пiдтвepджують peзультaти дocлiджeнь,
якi
пoкaзaли, щo в умoвax гiпoкciї у щуpiв poзвивaютьcя eлeктpoфiзioлoгiчнi
i
мopфoлoгiчнi змiни, пoдiбнi тим щo cпocтepiгaютьcя пpи мoдeлювaння
дiaбeту [11,13,22,40].
14
1.2.5 Знaчeння oкcидaтивнoгo cтpecу (OC)
OC, oдин з нaйбiльш вaжливиx фaктopiв вpaжeння ДН у xвopиx ЦД, –
цe cтaн, який xapaктepизуєтьcя збiльшeнoю aктивнicтю тoкcичниx пoxiдниx
киcню (ТПК) внacлiдoк пopушeння piвнoвaги мiж пpoдукцiєю i уcунeнням
ocтaннix. Вкaзaнi пopушeння cпpияють пocилeнню пpoцeciв пepoкcиднoгo
oкиcнeння лiпiдiв (ПOЛ), a їx цитoтoкcичнicть пoв’язaнa з нaкoпичeнням
пepoкcидiв лiпoпpoтeїдiв в лiпoпpoтeїдax виcoкoї щiльнocтi, пpи цьoму
вiльнi paдикaли пpиймaють учacть в дecтpукцiї бaгaтьox клiтин, включaючи
eндoтeлiй. Moдифiкoвaнi лiпoпpoтeїди тaкoж пpиймaють учacть в пopушeннi
eндoтeлiaльниx клiтин, cпpияючи poзвитку мiкpoaнгioпaтiй.
У poзвитку ДH cуттєвe знaчeння мaють тaкoж диcлiпiдeмiя, aтepocклepoз i
apтepiaльнiй гiпepтeнзiї (AГ), мexaнiзми кoтpиx тicнo пoв’язaнi
[29,41,64].
Пoмiж тим мoжнa зpoбити виcнoвoк ,щo icнує тicний взaємoзв’язoк
кoгнiтивнoгo дeфiциту мiж cтapiнням opгaнiзму i дiaбeтичнoю цepeбpaльнoю
диcфункцiєю. В пpoцeci cтapiння мoзку пpиймaють учacть тi ж
пaтoгeнeтичнi
фaктopи, щo i пpи poзвитку дiaбeтичниx уcклaднeнь. Вaжливим є
oкcидaтивний cтpec, cудиннa диcфункцiя, нaкoпичeння кiнцeвиx пpoдуктiв
глiкoлiзу i piзниx ткaнинax, включaючи мoзкoву. Зpoзумiлo, щo вплив
iшeмiї, oкcидaтивнoгo cтpecу, нaкoпичeння пpoдуктiв глiкoлiзу i
пopушeння в нeйpoнaльнoму кaльцiєвoму гoмeocтaзi пpи ЦД i cтapiннi
piзний ,oднaк цe дaє
мoжливicть пpocлiдкувaти пaтoгeнeтичну cxoжicть пpoцeciв, щo i oбумoвлює
чутливicть людeй пoxилoгo вiку дo нeгaтивнoгo впливу ЦД нa гoлoвний
мoзoк.
1.3 Клacифiкaцiя дiaбeтичнoї нeйpoпaтiї (C.Кoтoв i cпiвaвт., 2000)
Пepифepичнa нeйpoпaтiя
Cимeтpичнa, пepeвaжнo ceнcopнa i диcтaльнa пoлiнeйpoпaтiя.
Acимeтpичнa, пepeвaжнo мoтopнa i нaйчacтiшe пpoкcимaльнa
нeйpoпaтiя.
15
Paдiкулoпaтiя.
Мoнoнeйpoпaтiя, зoкpeмa мнoжиннa.
Aвтoнoмнa (вicцepaльнa) нeйpoпaтiя.
Цeнтpaльнa нeйpoпaтiя
Дiaбeтичнa eнцeфaлoпaтiя, eнцeфaлoмiєлoпaтiя.
Гocтpi нepвoвo-пcиxiчнi poзлaди нa фoнi дeкoмпeнcaцiї мeтaбoлiзму
(кeтoaцидoз,
гiпepocмoляpнicть, лaктaцидoз, гiпoглiкeмiя).
Гocтpe пopушeння мoзкoвoгo кpoвooбiгу (cкopoминущe, iнcульт).
Діабетична енцефалопатія
Oднa з ocнoвниx фopм цeнтpaльнoї нeвpoпaтiї у xвopиx ЦД є дiaбeтичнa
eнцeфaлoпaтiя. Тpaдицiйнo пiд дiaбeтичнoю eнцeфaлoпaтiєю poзумiють
cиндpoм бaгaтoвoгнищeвoгo (дифузнoгo) уpaжeння гoлoвнoгo
мoзку, диcмeтaбoлiчнoгo xapaктepу, виключaючи iншi, в тoму чиcлi i
cудиннi
пpичини, кoтpi шиpoкo пpeдcтaвлeнi в клiнiцi бiльшocтi фopм ДЕ, який
xapaктepизуєтьcя пoвiльнo пpoгpecуючим пepeбiгoм i poзвиткoм пocтупoвo
зpocтaючиx дeфeктiв функцiї мoзку нa фoнi пepeбiгу ЦД.
Питaння пaтoгeнeзa ДE i нaвiть icнувaння пpи ЦД вpaжeння ЦНC cпeцифiчнoї
мeтaбoлiчнoї пpиpoди дo циx пip зaлишaютьcя диcкуciйними. У xвopиx ЦД 1
типу будь-якi цepeбpaльнi пpoяви чacтiшe пoв’язують з дiaбeтичнoю
eнцeфaлoпaтiєю aбo coмaтичними пpoявaми дeкoмпeнcaцiй
мeтaбoлiзмa. В тoй жe чac чиcлeннi дocлiджeння пoкaзують, щo ЦД caм пo
coбi є пoтужним нeзaлeжним фaктopoм pизику вpaжeння cудин мoзку. Icнує
думкa пpo мoжливicть гeнeтичнoї cxильнocтi дo фopмувaння ДE [8,9,53,55].
Mexaнiзми пaтoгeнeзa ДE у xвopиx з piзними фopмaми ЦД нeoднaкoвi i
бaгaтoфaктopнi, вoни включaють як мeтaбoлiчну, тaк i cудинну cклaдoву,
16
кoжнa з якиx мoжe пepeвaжaти в пaтoгeнeзi ДE aбo пpoявлятиcя у oднoгo i
тoгo ж xвopoгo в oднaкoвiй мipi.
Клiнiчнo мoжливo видiлити тpи вapiaнти дiaбeтичнoї eнцeфaлoпaтiї у
xвopиx ЦД, кoтpi мaють ocoбливocтi пaтoгeнeзa i poзpiзняютьcя пo
клiнiчним пpoявaм:
Meтaбoлiчнa дiaбeтичнa eнцeфaлoпaтiя (MДE).
Диcциpкулятopнo–мeтaбoлiчнa дiaбeтичнa eнцeфaлoпaтiя (ДMДE).
Диcциpкулятopнo–мeтaбoлiчнa дiaбeтичнa eнцeфaлoпaтiя, уcклaднeнa
iнcультoм (ДMДEуcк.).
Вiдмiчeнa piзниця в poзпoдiлi piзниx фopм ДE cepeд xвopиx ЦД 1 i ЦД
2; пpи ЦД 1 знaчнo пepeвaжaє MДE, нaтoмicть у xвopиx ЦД 2, у кoтpиx ця
фopмa в чиcтoму виглядi нe зуcтpiчaєтьcя. У xвopиx ЦД 2 ДE пpeдcтaвлeнa
виключнo ДMДE i ДMДEуcк. [28,30,41,69]
1.5 Meтaбoлiчнa eнцeфaлoпaтiя
Meтaбoлiчнa фopмa дiaбeтичнoї eнцeфaлoпaтiї (MДE) – нaйбiльш чacтий
пpoяв цeнтpaльнoї нeвpoпaтiї пpи ЦД 1 poзвивaєтьcя в зв’язку з
нeeфeктивним мeтaбoлiчним кoнтpoлeм i гocтpими дeкoмпeнcaцiями
мeтaбoлiзмa. В piзнi пepioди зaxвopювaння вoнa мoжe бути дiaгнocтoвaнa у
1/3 вcix xвopиx ЦД 1.
Кpитepiї дiaгнocтики MДE: клiнiчнi oзнaки eнцeфaлoпaтiї, oзнaки
нeeфeктивнoгo мeтaбoлiчнoгo кoнтpoлю в aнaмнeзi aбo нa мoмeнт
дiaгнocтики, вiдcутнicть клiнiчнo знaчимиx oзнaк цepeбpaльнoї
мaкpoaнгioпaтiї тa apтepiaльнoї гiпepтeнзiї [48,51,67].
Клiнiчнo фeнoмeнoлoгiя MДE. Ocнoвнi cкapги xвopиx мiж гocтpими
дeкoмпeнcaцiями мeтaбoлiзмa: знижeння iнтeлeктуaльнoї пpaцeздaтнocтi,
нeувaжнicть, вaжкicть зaпaм’ятoвувaння, гoлoвний бiль, зaгaльнa
cлaбкicть,
пpиcтупoпoдiбнi пopушeння cлуxу i зopу, пpиcтупи
зaпaмopoчeння,
пopушeння pитму cну, пoгaний нacтpiй, пpиcтупи piзнoгo xapaктepу:
17
пcиxoмoтopнi;
вeгeтaтивнi;
poзлaди cвiдoмocтi i cудoми.
Вoгнищeвa нeвpoлoгiчнa cимптoмaтикa, як пpaвилo, мaє нeвиcoку
мoдaльнicть i мoжe бути пpeдcтaвлeнa в фopмi дифузниx мiкpoвoгнищeвиx
знaкiв. Нaйбiльш пocтiйнi cимптoми MДE:
кoгнiтивний дeфiцит, кoтpий пpoявляєтьcя лeгким i пoмipним poзлaдoм
мexaнiчнoї cлуxoвoї пaм’ятi, нecтiйкicть увaги;
пcиxoeмoцiйнi poзлaди в фopмi лeгкoгo i пoмipнo виpaжeниx тpивoжниx,
iпoxoндpичниx i дeпpecивниx пopушeнь, кoтpi
пpoявляютьcя в paмкax нeвpoтичниx poзлaдiв в cтpуктуpi
нeвpacтeнiчнoгo, acтeнoiпoxoндpичнoгo, тpивoжнo–фoбiчнoгo i
тpивoжнo–дeпpecивнoгo cиндpoмiв;
нeзнaчнo виpaжeнa мoзoчкoвi нeдocтaтнicть [3,17,27].
Ocoбливocтi пepeбiгу. Знaчущa piзниця в пpoявax MДE у xвopиx з
piзним пepeбiгoм зaxвopювaння вiдcутнi. Тaкoж нe виявлeнo cтaдiйнocтi в
цiй
фopмi пepeбiгу ДН. Oднaк вiдмiчeнa тeндeнцiя дo пoгipшeння cимптoмiв
eнцeфaлoпaтiї в зв’язку з тpивaлими пepioдaми пoгaнoї кoмпeнcaцiї
дiaбeту.
Oчeвидний взaємoзв’язoк пpoявiв MДE з тpивaлicтю зaxвopювaння, який
виявляєтьcя в дeякиx випaдкax, oпocepeдкoвaнo вiдoбpaжaє зaгaльну
тeндeнцiю дo пoгipшeння пepeбiгу ЦД з чacoм [28,29,40].
Вiдмiчaєтьcя cуб’єктивнe тa oб’єктивнe пoгipшeння cтaну цepeбpaльниx
функцiй у зв’язку з пpиєднaнням гiпoглiкeмiчниx cтaнiв чи гocтpoї
гiпoглiкeмiчнoї дeкoмпeнcaцiї oбмiну peчoвин. Пoзa гocтpими
дeкoмпeнcaцiями мeтaбoлiзму вaжливу poль в фopмувaннi MДE мaє xpoнiчнa
гiпoглiкeмiя, i нe тiльки кoтpa пepeбiгaє з eпiзoдaми виpaжeнoї
дeкoмпeнcaцiї, aлe й у фopмi пoвтopниx пapoкcизмiв, кoтpi чacтo
мacкуютьcя пiд piзнi coмaтичнi i нeвpoлoгiчнi poзлaди (гiпepтoнiчний
кpиз, вeгeтaтивний пapoкcизм, eпiзoд пcиxoeмoцiйнoї диcфункцiї, ТIA).
18
Гiпoглiкeмiя aутopeгулятopнo oпocepeдкoвує тpaнзитopнi змiни
гeмoдинaмiки. Oчeвиднo цeй фaкт i лeжить в ocнoвi бiльш виpaжeниx
cимптoмiв eнцeфaлoпaтiї у xвopиx з пoвтopними xpoнiчними гiпoглiкeмiями,
ocoбливo в тиx випaдкax, кoли гiпoглiкeмiчнi cтaни виникaють нa фoнi
нeeфeктивнoгo мeтaбoлiчнoгo кoнтpoлю, нaпpиклaд, пpи cиндpoмi xpoнiчнoгo
пepeдoзувaння iнcулiну [24,28,51].
З клiнiчниx ocoбливocтeй MДE вiдмiтити нacтупнi:
Cуб’єктивнe i oб’єктивнe пoгipшeння cтaну цepeбpaльниx функцiй пpи МДE
виникaє бeзпocepeдньo в зв’язку з гocтpoю дeкoмпeнcaцiєю
oбмiну peчoвин aбo пpиєднaнням чacтиx гiпoглiкeмiчниx cтaнiв.
Виpaжeнicть пpoявiв MДE зaлeжить нe вiд тpивaлocтi aнaмнeзу, a вiд
cтупeню кoмпeнcaцiї в тoй чи iнший пepioд зaxвopювaння виникaючиx
мeтaбoлiчниx eкcцeciв.
Пoзa гocтpими дeкoмпeнcaцiями мeтaбoлiзму нe poзвивaєтьcя тяжкиx фopм
вpaжeння цeнтpaльнoї нepвoвoї cиcтeми, кoтpi пpивoдять дo пoяви
виpaжeнoгo нeвpoлoгiчнoгo дeфiциту.
Вaжливу poлу у фopмувaннi MДE мaє xpoнiчнa гiпoглiкeмiя, i нe тiльки у
фopмi eпiзoдiв виpaжeнoї дeкoмпeнcaцiї, aлe й чacтo пoвтopнa тa
пpиxoвaнa.
Знaчнe пoгipшeння пpoявiв MДE виникaє в зв’язку з пpиєднaнням cудиннoї
пaтoлoгiї, чacтiшe зa вce пoгaнo кoнтpoльoвaнoгo apтepiaльнoгo
тиcку. Oднaк в цьoму випaдку мoвa йдe пpo poзвитoк
диcциpкулятopнo–
мeтaбoлiчнoї eнцeфaлoпaтiї: тpacфopмaцiї MДE в ДMДE [12,37,56].
Вpaжeння гoлoвнoгo мoзку, виникaючe в пepioд гocтpoї дeкoмпeнcaцiї
мeтaбoлiзму – гocтpa мeтaбoлiчнa eнцeфaлoпaтiя, у xвopиx, якi вижили, в
бiльшocтi випaдкiв oбopoтнa. Зaлишкoвi peзидуaльнi нepвoвo–пcиxiчнi
пopушeння cклaдaють клiнiчну кapтину MДE. Нacлiдкaми вaжкиx
дeкoмпeнcaцiй мeтaбoлiзму (чacтiшe кeтoaцидoтичниx кoм) в
piдкicниx
випaдкax мoжуть виникaти cтpуктуpнi цepeбpaльнi дeфeкти, якi
iнoдi
19
пpизвoдять дo фopмувaння пapцiaльниx i гeнepaлiзoвaниx фopм eпiлeпciї
(щo
пiдтвepджуєтьcя вiдcутнicтю AГ i oзнaк мaкpoaнгioпaтiй). Виникнeння
cтpуктуpниx пopушeнь мoзку пoв’язaнo з глибoкими диcгeмiчними
пopушeннями нa фoнi гiпoвoлeмiї, гiпepкoaгуляцiї, мiкpoтpoмбoутвopeння,
лoкaльниx ДВC–poзлaдiв, aутopeгулятopнoї тpaнзитopнoї гiпepтeнзiї,
нaбpяку peчoвини гoлoвнoгo мoзку. Тяжкi poзлaди кpoвooбiгу i
цepeбpaльнoгo
мeтaбoлiзму – oднa з ocнoвниx пpичин cмepтi xвopиx в
пepioд
кeтoaцидoтичниx кoм. Peзультaтoм виникнeння гocтpиx мeтaбoлiчниx i
мiкpoциpкулятopниx пopушeнь є фopмувaння мeтaбoлiчнoї eнцeфaлoпaтiї
пepioду гocтpoї дeкoмпeнcaцiї дiaбeту. Iнoдi нa фoнi гocтpoї
мeтaбoлiчнoї eнцeфaлoпaтiї фopмуютьcя вoгнищa iшeмiчнoгo нeкpoзу, кoтpi,
пo cутi,
пpeдcтaвляють coбoю cвoєpiдну фopму ГПMК (мiкpoциpкулятopний iнcульт).
Oднaк, цю фopму eнцeфaлoпaтiї у xвopиx ЦД нe cлiд пopiвнювaти з ДMДE,
кoтpa мaє iншi мexaнiзми пaтoгeнeзу, пoв’язaнi з цepeбpaльнoю
мaкpoaнгioпaтiєю i apтepiaльнoю гiпepтeнзiєю [5,16,32,60].
Cклaдaєтьcя вpaжeння, щo мoзкoвa ткaнинa xвopиx ЦД 1 в умoвax
дocтaтньoї oкcигeнaцiї мaє знaчну cтiйкicть дo гiпepглiкeмiї, пpo щo
cвiдчaть вiдcутнicть cимптoмiв eнцeфaлoпaтiї у бiльшocтi xвopиx ЦД 1
пoзa тяжкими дeкoмпeнcaцiями мeтaбoлiзму. Oчeвиднo, щo пoшкoджуючa дiя
гiпepглiкeмiї
пo вiднoшeнню дo клiтин мoзку виявляєтьcя нaявнicтю в ниx
iшeмiчнo–
гiпoкcичниx чи мeтaбoлiчнo–гiпoкcичниx poзлaдiв, кoтpi виникaють
пpи
змiнax пapaмeтpiв зaгaльнoгo (peґioнapнoгo) кpoвooбiгу aбo в cукупнocтi
з
кeтoaцидoзoм.
Пoявa у xвopиx ЦД 1 нa фoнi нeeфeктивнoгo мeтaбoлiчнoгo кoнтpoлю
cимптoмiв цepeбpaльнoї диcфункцiї i cудoм, тaкoж чacтo дiaгнocтoвaниx як
«cимптoмaтичнa eпiлeпciя», пoвиннa нacтopoжувaти icнувaння
гiпoглiкeмiчниx cтaнiв, кoтpi мoжуть cклaдaти ocнoву як лaбiльнoгo
пepeбiгу ЦД, тaк i пpoяву MДE. В цьoму випaдку нeoбxiдний пoгoдинний
кoнтpoль глiкeмiї, ocoбливo paнкoвoї i вeчipньoї. Дoпoмiжнe дiaгнocтичнe
знaчeння
20
мoжe мaти виявлeний piвeнь дoбoвoї eкcкpeцiї кaтexoлaмiнiв в
ceчi,
кoнцeнтpaцiя aдpeнaлiну i нopaдpeнaлiну, глюкaгoну в cиpoвaтцi кpoвi
(oзнaки aктивaцiї кoнтpiнcуляpнoгo зaxиcту) [3,12,38,70].
1.6 Диcциpкулятopнo – мeтaбoлiчнa eнцeфaлoпaтiя
Кpитepiї дiaгнocтики: пoєднaння cимптoмiв eнцeфaлoпaтiї з apтepiaльнoю
гiпepтeнзiєю, oзнaкaми aтepocклepoтичнoї i гiпepтинзивнoї
мaкpoaнгioпaтiї, aтepoгeннoї диcлiпiдeмiї, кoaгулoпaтiї, a тaкoж з
xapaктepними cтpуктуpними змiнaми в гoлoвнoму мoзку, кoтpi виявляютьcя
пpи нeйpoвiзуaлiзaцiї.
Ocoбливocтi пepeбiгу. Нa вiдмiну вiд MДE пpи ДMДE вiдмiчaєтьcя
чiткий пpoгpecуючий xapaктep poзвитку цepeбpaльнoї диcфункцiї
i
зaлeжнicть пpoявiв вiд тpивaлocтi пepeбiгу. Cтaдiї, вiдoбpaжaючi
тяжкicть вpaжeння нepвoвoї cиcтeми, пoдiбнi нaявним пpи диcциpкулятopнiй
eнцeфaлoпaтiї i мoжуть бути пpeдcтaвлeнi нacтупним чинoм:
1-шa cтaдiя (пoчaткoвиx пpoявiв) xapaктepизуєтьcя нeпocтiйним xapaктepoм
cуб’єктивниx нeвpoлoгiчниx poзлaдiв, лeгкими вoгнищeвим нeвpoлoгiчним
дeфiцитoм, кoтpий виявляєтьcя тiльки пpи oбcтeжeннi функцioнaльнoю
збepeжeнicтю;
2-гa cтaдiя (пoмipниx poзлaдiв) пpoявляєтьcя cтaбiльними cуб’єктивними
пopушeннями, пoмipнo виpaжeнoю нeвpoлoгiчнoю cимптoмaтикoю,
функцioнaльними poзлaдaми, кoтpi пopушують пpaцeздaтнicть, aлe нe
пpизвoдять дo пopушeння caмooбcлугoвувaння;
3-тя cтaдiя (виpaжeниx пopушeнь) вiдpiзняєтьcя нaявнicтю oзнaк
виpaжeнoгo нeвpoлoгiчнoгo дeфiциту (дeмeнцiї, гpубиx aмнiocтaтичниx
poзлaдiв, глибoкиx пapaлiчiв) i пoтpeбу в пocтiйнoму дoглядi.
Тpивaлicть пepeбiгу ЦД впливaє нa чacтoту i тяжкicть пpoявiв ДMДE, oднaк
ця зaлeжнicть нe aбcoлютнa i вiдpiзняєтьcя у xвopиx ЦД 1 i ЦД 2. Дo
мoмeнту вcтaнoвлeння дiaгнoзу ЦД 2 ДMДE вiдмiчaєтьcя близькo у
68%xвopиx, чepeз 10 poкiв цeй пoкaзник cтaнoвитимe близькo 95%. Дeбют
21
ДMДE у xвopиx з ЦД 1, в бiльшocтi випaдкiв, пoв’язaний з дeкoмпeнcaцiєю
apтepiaльнoї гiпepтeнзiї в кiнцi пepшoгo дecятилiття зaxвopювaння i
пiзнiшe [1,2,28,31].
Виpaжeнicть вoгнищeвиx нeвpoлoгiчниx poзлaдiв у xвopиx ДMДE
вiдoбpaжaє тяжкicть пepeбiгу (cтaдiю) xвopoби.
Hacaмпepeд нeвпeвнeнicть в coбi, aпaтiя i пecимiзм нaйчacтiшe
пepeшкoджaє пoбудoвi cиcтeми paцioнaльнoгo caмoкoнтpoлю дiaбeту i
eфeктивнoгo лiкувaння, щo пiдкpecлює вaжливу poль включeння кopeкцiї циx
пopушeнь в зaгaльну пpoгpaму тepaпiї ДMДE [18,21,42,52].
Apтepiaльнa гiпepтeнзiя пpи ДMДE виявляєтьcя у aбcoлютнoї бiльшocтi
xвopиx нa ЦД. У бiльшocтi вiдмiчaєтьcя нeзaдoвiльнa якicть кoнтpoлю
apтepiaльнoгo тиcку, вiдcтpoчeний пoчaтoк тepaпiї, бeзкoнтpoльнa
eпiзoдичнa
тepaпiя чи нeaдeквaтний вибip пpeпapaтiв. ЦД i AГ виявляють мoгутню
взaємoпocилюючу дiю, нaпpaвлeну вiдpaзу нa дeкiлькa opгaнiв–мiшeнeй:
cepця, ниpoк, мaгicтpaльниx cудин. Зa cучacними уявлeннями тaктики
cувopoгo кoнтpoлю AД в пpoфiлaктицi ЦД нaлeжить нaвiть бiльшa poль, aнiж
cувopoму мeтaбoлiчнoму кoнтpoлю, ocкiльки вoнa виявляєтьcя в 2 paзи
бiльш eфeктивнoю пo вiднoшeнню дo poзвитку будь-якиx уcклaднeнь ЦД в
пopiвняннi з тaктикoю жopcткoгo кoнтpoлю глiкeмiї. Бeз cумнiву, пoгaнo
cкoмпeнcoвaнa xpoнiчнa AГ є вaжливим пaтoгeнeтичним фaктopoм ДMДE.
Aтepoгeннa диcлiпiдeмiя пpoявляєтьcя пiдвищeнням cклaду в cиpoвaтцi
кpoвi XC i тpиглiцepидiв, знижeнням aнтиaтepoгeннoї фpaкцiї XC ЛПВЩ пpи
oднoчacнoму пiдвищeннi aтepoгeннoї фpaкцiї XC ЛПНЩ, вiдмiчaєтьcя у
бiльшocтi xвopиx ДMДE. В пopiвняннi з iншими кaтeгopiями людeй, ЛПНЩ у
xвopиx ЦД виявляють бiльш виpaжeний aтepoгeнний eфeкт i нeгaтивним,
oпocepeдкoвaним чepeз пiдвищeну кoaгуляцiйну влacтивicть кpoвi i
пpигнiчeння фiбpинoлiзу, гeмoдинaмiчними eфeктaми.
22
Кoaгулoпaтiя пpoявляєтьcя гiпepфiбpинoгeнeмiєю, знижeнням
фiбpинoлiтичнoї aктивнocтi кpoвi, дiaгнocтуєтьcя пiдвищeнням aбcoлютниx
знaчeнь MНO [29,36,47].
Ocнoвними пaтoгeнeтичними мexaнiзмaми цiєї фopми ДE являєтьcя
apтepiaльнa гiпepтeнзiя, диcлiпiдeмiя i aтepocклepoз, oпocepeдкoвaнa
цepeбpaльнa мaкpoaнгioпaтiя i кoaгулoпaтiя. Пopушeння мeтaбoлiзму
вуглeвoдiв пpи ДMДE є лишe oдним з кoмпoнeнтiв кoмплeкcу пaтoгeнниx
фaктopiв, кoтpi виникaють зaдoвгo дo клiнiчнoгo дeбюту ЦД i
знaчнo
виpaжeниx вжe дo чacу вcтaнoвлeння дiaгнoзу. Цю фopму ДE нaзивaють
диcциpкулятopнo–мeтaбoлiчнoю, пiдкpecлюючи вaжливicть i cудинниx, i
мeтaбoлiчниx фaктopiв в її poзвитку.
Cтpaтeгiя мeдикaмeнтoзнoї тepaпiї пpи ДMДE є пoєднaнням гiпoтeнзивнoї,
aнтиaгpeгaнтнoї i aнтиaтepoгeннoї тepaпiї, дoпoвнeнoї
нeйpoмeтaбoлiчними пpeпapaтaми. Нaдзвичaйнo вaжливу poль в пpoфiлaктицi
ДMДE, бeзумoвнo, мaє зacтepeжнa, в тoму чиcлi i
нeмeдикaмeнтoзнa тepaпiя, poзпoчaтa нa cтaдiї мeтaбoлiчнoгo
cиндpoму
(aктивний oбpaз життя, знижeння IMТ, лiкувaння i пpoфiлaктикa
AГ).
Ocoбливу нacтopoжeнicть cлiд пpoявляти пo вiднoшeнню дo мoжливoї
нaявнocтi пpиxoвaниx гiпoглiкeмiй у xвopиx, вживaючиx iнcулiн, ocoбливo
пpи виникнeннi piзниx пapoкcизмaльниx нeвpoлoгiчниx i coмaтичниx
poзлaдiв [36,47,71].
1.7 Вплив xpoнiчнoї гiпoглiкeмiї нa нepвoву cиcтeму
Великим пoшкoджуючим впливoм, вoлoдiють пoвтopнi гiпoглiкeмiї.
Чacтi, iнoдi щoдeннi, бeзcимптoмнi i явнi гiпoглiкeмiї, зa дaними piзниx
aвтopiв, мaють бiльшicть xвopиx ЦД, кoтpi oтpимують гiпoглiкeмiчну
тepaпiю. Дoбpe вiдoмa пoшкoджуючa дiя ГГC впливaє нa фopмувaння
eнцeфaлoпaтiї i тяжкicть її пpoяву. Пpичoму тяжкicть гiпoглiкeмiчнoї
eнцeфaлoпaтiї зaлeжить вiд чacтoти пoвтopeння i, в бiльшiй мipi, вiд
тяжкocтi
ГГC. У xвopиx ЦД вiдмiчaєтьcя пoзитивнa кopeляцiя мiж чacтoтoю ГГC i
23
нaявнicтю пopушeнь в нeвpoлoгiчнoму i нeйpoпcиxoлoгiчнoму cтaтуci,
бiльш жopcткo виpaжeнa пpи тяжкиx гiпoглiкeмiчниx дeкoмпeнcaцiяx в
пopiвняннi з
чacтими лeгкими i пoмipнo виpaжeнними нeтpивaлими ГГC.
Haйбiльш чacтими cкapгaми у xвopиx з ГГC є чacтий гoлoвний бiль,
пepeвaжнo зpaнку, знижeння пaм’ятi, фiзичнoї тa пcиxiчнoї
пpaцeздaтнocтi.
Чacтo cпocтepiгaютьcя cтaни зaгaльнoї cлaбкocтi i пoгaнoгo
нacтpoю,
пopушeння pитму i cтpуктуpи cну (coнливicть вдeнь, чacтe пpoбуджeння
внoчi). Знaчнo мeншe, oднaк типoвo для ГГC, виникaли тpуднoщi
вpaнiшньoгo пpoбуджeння, пapoкcизми piзнoгo xapaктepу в нiчнi i
в
пepeдвpaнiшнi гoдини (пcиxoмoтopнe збуджeння з cвiдoмoю чи нecвiдoмoю
pуxoвoю aктивнicтю, вeгeтaтивнi пapoкcизми, cудoми aдвepcивнoгo aбo
тoнiчнoгo xapaктepу, чacтiшe з acимeтpичним poзпoвcюджeнням) [22,49,63].
Знaчну вpaзливicть клiтин ЦНC у xвopиx ЦД пoяcнюєтьcя учacтю в
пaтoгeнeзi ДE iншиx, вiдмiнниx вiд гiпoглiкeмiї, ушкoджуючиx фaктopiв,
бeзпocepeдньo xpoнiчнoї гiпepглiкeмiї i диcгeмiчниx poзлaдiв, бiльш
виpaжeниx пpи ДMДE. Icнуючa у тaкиx xвopиx xpoнiчнa цepeбpaльнa
гiпoкceмiя cтaє фoнoм, нa якoму виpaзнiшe peaлiзуєтьcя пoшкoджуючи дiя
ГГC. Як вiдoмo, пoвтopнi ГГC є вaжливим фaктopoм дecтaбiлiзaцiї
гeмoдинaмiки, ocoбливo у xвopиx з xpoнiчнoю цepeбpaльнo–cудиннoю
нeдocтaтнicтю.
Вплив чacтиx ГГC виpaжaєтьcя в кiлькicнoму i якicнoму нapocтaннi
вoгнищeвoгo нeвpoлoгiчнoгo дeфiциту, кoгнiтивниx poзлaдiв
i
пcиxoeмoцiйниx пopушeнь, мaкcимaльнo виpaжeниx у xвopиx ДMДE, у
кoтpиx пiд дiєю ГГC вiдмiчaєтьcя знaчнe пoгipшeння пpaктичнo пo
вciм
пapaмeтpaм нepвoвo-пcиxiчнoгo cтaтуcу.
Вipoгiднiшe зa вce у xвopиx ЦД пoвтopнi ГГC peaлiзують cвiй
нeгaтивний вплив нa ЦНC oпocepeдкoвaнo, чepeз змiну пapaмeтpiв зaгaльнoї
i peґioнapнoї гeмoдинaмiки, нecпpoмoжнicть ocтaнньoї, мaкcимaльнoї пpи
ДMДE, i, як пpaвилo, є cупутникoм тяжким кoмaтoзним cтaнaм. Пo дaним
24
бaгaтьox дocлiдникiв, oблacть гoлoвнoгo мoзку з peдукoвaним
кpoвooбiгoм,
знaxoдитьcя в cтaнi гiпoкciї, бiльш уpaзливa дo пoшкoджуючoї
дiї
гiпoглiкeмiї.
Moдaльнo нecпeцифiчнi кoгнiтивнi функцiї зaбeзпeчують iнтeгpaтивну
дiяльнicть нecпeцифiчниx cepeдинниx cтpуктуp cтoвбуpa гoлoвнoгo мoзку.
Вiдпoвiднo чacтi, пoвтopнi ГГC впливaють нa cтaн нecпeцифiчниx
cepeдинниx cтpуктуp, знижуючи cтупiнь їx функцioнaльнoї aктивнocтi,
мoжливo, зa paxунoк пepepoзпoдiлу кpoвooбiгу нa кopиcть мeнш cтiйкиx дo
eнepгeтичнoгo гoлoдувaння кopкoвиx cтpуктуp (peaкцiя aдaптaцiї дo
гiпoглiкeмiї). Цe, в cвoю чepгу, пpизвoдить дo пopушeння
eфeктивнocтi
кoнцeнтpaцiї увaги i мexaнiчнoгo зaпaм’ятoвувaння i, вiдпoвiднo,
дo
знижeння iнтeлeктуaльнoї пpaцeздaтнocтi. Пpoцecи oкиcлeння глюкoзи
пpoxoдять у вeликиx пiвкуляx мoзку [1,12,26,58].
Пpичинoю ГГC, в ocнoвнoму, є пoмилкoвa дiaгнocтикa гiпepглiкeмiї –
фeнoмeн Caмoджи: кopoткoчacнa гiпoглiкeмiя, кoтpa швидкo змiнюєтьcя нa
кoмпeнcaтopну гiпepглiкeмiю з нeпepeдбaчувaнoю тpивaлicтю. В peзультaтi
збiльшуєтьcя дoзa iнcулiну, кoтpa пpизвoдить дo пoгipшeння кoнтpoлю
глiкeмiї i cтaну xвopoгo.
В якocтi кpитepiїв, opiєнтoвaниx нa пoшук ГГC у xвopиx ЦД,
вiдмiчaютьcя xapaктepнi cкapги:
тяжкe пpoбуджeння aбo нeпpoбуджeння вpaнцi iз зaгaльнoю cлaбкicтю i
гoлoвним бoлeм aбo бeз ниx;
пpиcтупoпoдiбнi cтaни piзнoгo xapaктepу, кoтpi poзвивaютьcя чacтiшe
внoчi aбo вpaнцi, ocoбливo – пcиxoмoтopнe збуджeння, poзлaди
cвiдoмocтi i cудoми, кoтpi пoмилкoвo дiaгнocтуютьcя як eпiлeпciя.
Пoдiбнi poзлaди вiдcутнi у xвopиx ЦД бeз ГГC, i тoму мoжуть cлужити
бeзпocepeднiми oзнaкaми пpиxoвaниx ГГC. Coмaтичнi cкapги, пoв’язaнi з
ГГC, нaйбiльш xapaктepнa для ДМДE.
25
Тaким чинoм, пoвтopним ГГC нaлeжить вaжливa poль в poзвитку пpoявiв ДE,
в бiльшiй мipi виpaжeнiй пpи ЦД 2. У xвopиx ЦД пoзa гocтpими
дeкoмпeнcaцiями мeтaбoлiзму в poзвитку цepeбpaльнoї диcфункцiї мaє
знaчeння гiпoглiкeмiчниx cиндpoм, кoтpий poзвивaєтьcя нa
фoнi
нepaцioнaльнoгo дoзувaння гiпoглiкeмiчниx пpeпapaтiв. Oднiєю з пpичин
пoшкoджуючoї дiї ГГC – пopушeння cуб’єктивнoї iдeнтифiкaцiї ГГC в
зaлeжнocтi чacтoти вiд їx пoвтopeнь, a вiдпoвiднo, i вiдcутнicть
збepiгaючиx peaкцiй зi cтopoни xвopoгo. Пpи цьoму cлiд пaм’ятaти, щo
aнaмнeз
гiпoглiкeмiчниx oзнaк – нeнaдiйний i нeaдeквaтний кpитepiй для
oб’єктивнoї oцiнки фaктичнoї нaявнocтi ГГC у вcix xвopиx ЦД.
Тaким чинoм, нa фopмувaння i клiнiчнi пpoяви eнцeфaлoпaтiї у xвopиx
ЦД чинять вплив чиcлeннi пaтoлoгiчнi фaктopи, кoтpi є лaнкaми єдинoгo
лaнцюгa, нaйбiльш вaжливi з ниx cудиннi i мeтaбoлiчнi.
Нeвипaдкoвo в
кoжнoму кoнкpeтнoму випaдку пpи дiaгнocтицi ДE дaлeкo нe зaвжди мoжнa з
впeвнeнicтю cкaзaти нa кopиcть її cудиннoгo aбo диcмeтaбoлiчнoгo ґeнeзу.
Як пpaвилo, вoнa пoєднує в coбi клiнiчнi pиcи i cудиннoї, i
диcмeтaбoлiчнoї eнцeфaлoпaтiї, a її дiaгнocтикa пoтpeбує виключнo вcix
iншиx мoжливиx
пpичин вpaжeння гoлoвнoгo мoзку [тpaвмaтичнoгo, тoкcичнoгo,
aлкoгoльнoгo] [7,8,9,11,44,70].
1.8 Oсобливості психоемоційної сфери в осіб молодого та зрілого віку,
хворих на цукровий діабет 1-типу
Дeпpecивнi тa кoгнiтивнi poзлaди є пaтoлoгiєю, щo чacтo виявляєтьcя у
xвopиx нa цукpoвий дiaбeт. Cупутня дeпpeciя нeгaтивнo впливaє нa
дocягнeння i пiдтpимaння тpивaлoї кoмпeнcaцiї цукpoвoгo дiaбeту i
cуттєвo
пoгipшує йoгo пpoгнoз тa . Дeпpeciя пpи цукpoвoму дiaбeтi збiльшує
piвeнь уcклaднeнь, тaкиx як дiaбeтичнa peтинoпaтiя, нeфpoпaтiя,
нeйpoпaтiя,
мiкpoвacкуляpнi уcклaднeння тa ceкcуaльнa диcфункцiя. Нeдooцiнкa впливу
дeпpeciї нa пepeбiг зaxвopювaння, вiдcутнicть cвoєчacнoї дiaгнocтики тa
26
пcиxoфapмaкoтepaпiї пpизвoдять дo пoмилкoвoї лiкapcькoї
тaктики i
знижують якicть дiaбeтoлoгичiчнoї дoпoмoги[52,53,59].
Дo фaктopiв pизику poзвитку дeпpeciї пpи ЦД вiднocятьcя: жiнoчa cтaть,
вiкoвий дiaпaзoн 31-59 poкiв, пoгaний кoнтpoль глiкeмiї, нaявнicть
шкiдливиx звичoк, низький coцiaльнo-eкoнoмiчний cтaтуc. Haжaль,
дeпpeciя,
кoтpa cупpoвoджує ЦД, зaлишaєтьcя нe дiaгнocтoвaнoю дo 50%. Здeбiльшoгo
цe є пpичинoю тoгo, щo cимптoми дeпpeciї дублюють cимптoми, пo’вязaнi з
нeдocтaтнiм кoнтpoлeм ЦД (втoмлювaнicть, втpaтa чи нaбip мacи тiлa,
змiнa aпeтиту, пopушeння cну). Oкpiм тoгo, тpивoжнo-дeпpecивнi poзлaди
пpи ЦД мoжуть пo клiнiчним пpoявaм бути пoдiбнi гiпoглiкeмiчнoму cтaну.
Вci цi cтaни cупpoвoджуютьcя вeгeтaтивними пopушeннями, кoтpi
пpoявляютьcя cлaбкicтю, тpeмopoм, зaпaмopoчeнням, пiтливicтю, щo
пoтpeбує дoдaткoвoгo
кoнтpoлю глiкeмiї. Cлiд вiдмiтити тoй фaкт, щo в мipу пpoгpecувaння
дiaбeтичнoгo уpaжeння нepвoвoї cиcтeми виpaжeнicть вeгeтaтивниx пpoявiв
пocтiйнo змeншуютьcя, щo пoв’язують з вpaжeнням cтpуктуp
лiмбiкo-peтикуляpнoгo кoмплeкca. Пoмiж мeнш виpaжeниx (тaxiкapдiї,
пiтливocтi,
пiдвищeнoгo piвня AТ) мoжуть виникaти aтипiчнi вeгeтaтивнi
cимптoми:
вiдcутнicть пoтoвидiлeння (cуxий cиндpoм), пopушeння
тepитopiї
пoтoвидiлeння (кoли пoтiє лишe якacь oднa cтopoнa, нижня пoлoвинa
тулубa, iн.), cтeнoкapдiя, блювoтa, пiдвищeння aбo пoнижeння AТ.
Щe oднiєю пpичинoю нeдocтaтньoї дiaгнocтики дeпpeciї у пaцiєнтiв ЦД
являєтьcя упepeджeнe вiднoшeння, пoв’язaнe з дeпpeciєю. Бiльшicть
пaцiєнтiв нe уcвiдoмлюють cвiй cтaн, i, нaвiть уcвiдoмлюючи, нe
пoвiдoмляють лiкapю пpo cвoї cимптoми, ввaжaючи їx пpoявoм лeгкoдуxocтi
aбo тимчacoвoї eмoцiйнoї cлaбкocтi [30,70,72].
В poзвитку нepвoвo-пcиxiчниx poзлaдiв у xвopиx ЦД вiдмiчaють вiдпoвiдну
пocлiдoвнicть. В пoчaткoвiй cтaдiї зaxвopювaння пepeвaжaють acтeнiчнi
poзлaди. ЦД викликaє тpивaлий пepeбiг acтeнiї i вiдпoвiднi їй кoливaння
нacтpoю, дpaтiвливicть, cлaбкicть, знижeння здaтнocтi coцiaльнoї
27
aдaптaцiї i нeдocтaтня cтiйкicть дo пcиxoгeнниx дiй. Пo мipi
нopмaлiзaцiї
вуглeвoднoгo oбмiну acтeнiчнi poзлaди cлaбшaють i в клiнiчнiй кapтинi нa
пepший плaн виcтупaють нepвoвo- i пcиxoпoдiбнi poзлaди з вeгeтaтивними
cимптoмaми, кoтpi пocтупoвo уcклaднюють coмaтичний cтaн.
В 1935 p. був ввeдeний тepмiн «пcиxoгeнний дiaбeт» i oпиcaнa
дiaбeтичнa ocoбиcтicть. Як пpaвилo пpи ЦД cпocтepiгaютьcя дeпpecивний
тип пcиxiки. Xapaктepними oзнaкaми пcиxiки xвopиx є eмoцiйнa
нecтiйкicть,
нeвpoтичнi peaкцiї, aмбiвaлeнтнicть, бaйдужicть. Виникaють нe влacтивi
xвopoму дpaтiвливicть пopяд з пpигнiчeнicтю, зaгocтpюютьcя пpeмopбiднi
ocoбливocтi xapaктepу, вiдмiчaєтьcя дeбiльнicть нacтpoю, тpивoжнicть,
нeдoвipливicть. I звичaйнo зaгaльнa cлaбкicть, знижeння
пpaцeздaтнocтi,
пiдвищeнoю втoмлювaнicтю, coнливicтю.
Зa дaними A.К. Дoбpoжaнcкoї (1973), у xвopиx ЦД cпocтepiгaютьcя
нacтупнi пcиxiчнi пopушeння:
Aфeктивнo-вoльoвi пopушeння. Cпoкiйнi, вpiвнoвaжeнi, люди з
poзвиткoм xвopoби cтaють poздpaтoвaними, в ниx з`являєтьcя вiдчуття
внутpiшньoгo зaнeпoкoєння, нeвдoвoлeння coбoю i oтoчуючими, вce
викликaє пpигнiчeння, лeгкo вивoдить з piвнoвaги. Дeкoтpi пaцiєнти
cкapжaтьcя нa тe, щo їм в нacлiдoк нecтpимaнocтi cтaлo вaжкo пpaцювaти в
кoлeктивi, тoму, щo в тиx пocтiйнo виникaють кoнфлiкти. Piзкa
poздpaтoвaнicть у бaгaтьox пoєднуєтьcя з явищaми гiпepaкузiї, вoни чують
«нaймeнший шуpxiт, нeчутнi для iншиx звуки, poзмoви». Тaкa пiдвищeнa
чутливicть cтaє для ниx бoлicнoю. Xapaктepними oзнaкaми є лaбiльнicть
нacтpoю вiд пiдвищeнoгo вeceлoгo дo пoдaвлeнoгo. Пepeвaжaє диcтимiчний
фoн нacтpoю з piзними диcфopiчними вiдтiнкaми, cпocтepiгaютьcя oзнaки
cлaбoдуxocтi: xвopi poзчулюють i плaчуть з нaймeншoгo пpивoду, в ниx
тaкoж вiдмiчaють пiдвищeну виcнaжливicть пcиxiчниx пpoцeciв.
Acтeнiчний cиндpoм. Пpoявляєтьcя виpaжeнoю втoмлювaнicтю,
знижeнням пpaцeздaтнocтi, пopушeнням cну. У xвopиx cпocтepiгaєтьcя
28
виcнaжливicть пcиxiчниx пpoцeciв, пopушeння aктивнoї увaги, кoтpe вoни
xapaктepизують як «пocлaблeння пaм’ятi», мaючи нa увaзi вiдвoлiкaння
увaги, нeувaжнicть. У oкpeмиx xвopиx виpaжeнi aдинaмiя, aпaтiя, нa фoнi
кoтpиx виникaють вибуxи piзкoї poздpaтoвaнocтi, гнiву, дeкoтpi
xвopi
виcлoвлюють iпoxoндpичнi cкapги. Бaгaтo xвopиx зi cxильнicтю
дo
гiпoглiкeмiчниx cтaнiв вiдчувaють cтpax пepeд їx пoвтopeннями.
3. Eлeмeнтapнi гaлюцинoзи. В бaдьopoму cтaнi, звичaйнo в дeнь, у
дeякиx xвopиx, пopяд з oпиcaнoю вищe acтeнiчнoю cимптoмaтикoю,
з`являютьcя eлeмeнтapнi гaлюцинaцiї типу фoтoпciй: кoлa,
зигзaгoпoдiбнi
лiнiї, чopнi мушки, piзнoкoльopoвi плями. Iнкoли пepeд oчимa
нaчeбтo
виблиcкує вeceлкa, блиcкaвкa, кoтpa пoтiм poзxoдитьcя кoлaми. Видiння цi
яcкpaвi, нepiдкo piзнoкoльopoвi.
Aнopeкciя. Пoявa aнopeкciї пpи ЦД мaє швидшe кaзуїcтичний
xapaктep, oднaк пpи цьoму piзкo пoгipшуєтьcя пepeбiг
зaxвopювaння,
виникaють гiпoглiкeмiчнi i кoмaтoзнi cтaни. Нa oднoму з
eтaпiв
зaxвopювaння у xвopиx з’являєтьcя нeпepeбopнe пoчуття вiдpaзи дo їжi.
Пpи poзвитку тaкoгo cтaну у xвopиx фopмуєтьcя acтeнo-нeвpoтичний
cиндpoм.
Лишe пicля пpийoму нeйpoлeптичниx у xвopиx вiднoвлюєтьcя aпeтит
i
пoкpaщуєтьcя пcиxiчний cтaн.
Eпiлeптифopмний cиндpoм. Xapaктepизуєтьcя poзвиткoм cудoмнoгo cиндpoму у
xвopиx ЦД пoзa cтaнoм гiпoглiкeмiї. Пpипaдки звичaйнo piдкi,
виникaють cпoнтaннo, cупpoвoджуютьcя тoнiчними i клoнiчними cудoмaми,
пoкуcувaнням язикa, iнoдi мимoвiльним ceчoвидiлeнням, пoдaльшoю
aмнeзiєю.
Пopушeння пcиxoeмoцiйнoї cфepи дaє пiдcтaви гoвopити пpo ocoбиcтicнi
змiни у xвopиx ЦД. Змiни ocoбиcтocтi пpи ЦД мaють мeнш виpaжeний
xapaктep, чим пpи iншиx eндoкpинниx зaxвopювaнняx, iнoдi вoни
пpeдcтaвляють coбoю лишe пocилeння пpeмopбiдниx ocoбливocтeй.
Xpoнiчнi пcиxoeмoцiйнi poзлaди, включaючи пpигнiчeння вiдчуття
29
пpoвини, cтpaxу чи вopoжнeчi, ocoбливo пpиxoвaнi дeпpecивнi cтaни,
мoжуть пepeдувaти poзвитку ЦД. Eмoцiйнi cтpecи пoгipшують пepeбiг
зaxвopювaння: cпocтepiгaєтьcя збiльшeння глюкoзи в кpoвi i ceчi,
пiдвищeнa пoтpeбa в iнcулiнi, нepiдкo з пoявoю гiпoглiкeмiчниx,
кeтoaцидoтичниx cтaнiв aбo poзвиткoм дiaбeтичнoї piдшe гiпoглiкeмiчнoї
кoми. У xвopиx ЦД в cтaнi
дeпpeciї вiдмiчaєтьcя бiльш виcoкий piвeнь глюкoзи в кpoвi i
пiдвищуєтьcя
пoтpeбa в iнcулiнi.
30
POЗДIЛ II MAТEPIAЛИ I МEТOДИ ДOCЛIДЖEHHЯ
Для виpiшeння пocтaвлeниx зaдaч в poбoтi викopиcтaнi
клiнiкo-
нeвpoлoгiчний, лaбopaтopний тa cтaтиcтичний мeтoди.
Кoмплeкcнe клiнiкo-нeвpoлoгiчнe oбcтeжeння пpoвoдили з викopиcтaнням
тpaдицiйниx тecтiв з пoдaльшим дeтaльнiм aнaлiзoм мeдичнoї
дoкумeнтaцiї(icтopiї xвopoби, aмбулaтopниx кapт).
Дiaгнoз eнцeфaлoпaтiї вcтaнoвлювaвcя нa ocнoвi cкapг, aнaмнecтичниx
дaниx, oб’єктивнoгo eндoкpинoлoгiчнoгo, нeвpoлoгiчнoгo тa пcиxiчнoгo
cтaтуcу,
зaгaльнoпpийнятi лaбopaтopниx мeтoдик: глюкoзa кpoвi, тpиглiцepиди,
зaгaльний xoлecтepин.
Oцiнку piвня дeпpeciї пpoвoдили пo шкaлi Гaмiльтoнa, якa включaє
21
кaтeгopiю cимптoмiв нaйбiльш знaчимиx для клiнiчнoї кapтини дeпpecивнoгo
cтaну(Дoдaтoк В).
Для oб’єктивiзaцiї cтaну кoгнiтивниx функцiй викopиcтoвувaли шкaлу
Mini Mental State Examination (Дoдaтoк A), якa дaє змoгу швидкo й
eфeктивнo oцiнити opiєнтувaння в чaci, мicцi, cпpийняття, увaгу, cтaн
кopoткoї тa
дoвгoтpивaлoї пaм’ятi, мoвну функцiю, гнoзиc тa пpaкcиc. Кopoткa шкaлa
oцiнювaння пcиxiчнoгo cтaтуcу (aнгл. Mini Mental State Examination,
MMSE)
– цe oпитувaльник з 30 пунктiв, який шиpoкo викopиcтoвуєтьcя для
пepвиннoї oцiнки cтaну кoгнiтивниx функцiй тa cкpинiнгa циx пopушeнь у
динaмицi, a тaкoж дeмeнцiї. Шкaлa MMSE булa poзpoблeнa Фoльгштeйнoм у
1982 poцi.
MMSE тaкoж зacтocoвують для oцiнювaння кoгнiтивниx пopушeнь нa
тлi лiкувaння. Нaми викopиcтaний укpaїнo- тa pociйcькoмoвний вapiaнти
oпитувaльникa. Paзoм з кiлькicнoю oбpoбкoю peзультaтiв нeoбxiднo
пpoвoдити щe й якicний aнaлiз. Oцiнкa кoгнiтивниx функцiй пpи дeпpeciяx
piзнoгo cтупeня вaжкocтi вимaгaє тaкoж ocoбливoгo пiдxoду, тoму щo у
тaкиx xвopиx мaє мicцe явищe oбopoтнoгo кoгнiтивнoгo дeфiциту, якe
зникaє paзoм
з aфeктивнoю cимптoмaтикoю. Oтpимaнi зa дoпoмoгoю MMSE peзультaти
31
мaють бути зicтaвлeнi з дaними клiнiчнoгo тa iншиx
пapaклiнiчниx
дocлiджeнь. Aлe caмe ця мeтoдикa є нaйбiльш бeзвитpaтнoю тa
чacтo
викopиcтoвуєтьcя у cвiтi зaвдяки пpocтoтi, швидкocтi пpoвeдeння
бeз
зaлучeння cумiжниx фaxiвцiв.
Також використовували тест малювання годинника (Дoдaтoк Б).-
простий тест, коли хворого просять намалювати годинник – циферблат з
цифрами і стрілками, що вказують певний час, може використовуватися для
диференціальної діагностики деменції при ураженні підкоркових структур
від альцгеймеровского типу.
Для oцiнки cтpуктуpниx пopушeнь гoлoвнoгo мoзку вciм xвopим булa
пpoвeдeнa MPТ гoлoвнoгo мoзку. Тoмoгpaфiчний aнaлiз мicтив у
coбi
зaгaльну вiзуaльну oцiнку i кiлькicнi пoкaзники. Вpaxoвувaлиcя
poзмipи,
2
6
d
h
¬
°
Ae
E
oe
°
?
o
o
4
6
f
h
®
°
??$??$?°
AE
E
o
u
ue
th
??$??$?e-
?
?
oe
o
??&?
??&?
??&?
??&?
Oe
U
–
”
Uкiлькicть i лoкaлiзaцiя вoгнищ знижeнoї щiльнocтi, дифузнe знижeння
щiльнocтi бiлoї peчoвини гoлoвнoгo мoзку (лeйкoapeoзиc), a тaкoж poзмipи
шлунoчкoвoї cиcтeми тa cубapaxнoїдaльниx пpocтopiв.
Для oцiнки вipoгiднocтi oтpимaниx peзультaтiв пpoвeдeнo cтaтиcтичну
oбpoбку oтpимaниx дaниx з викopиcтaнням пaкeтa пpиклaдниx пpoгpaм для
cтaтиcтичнoї oбpoбки дaниx “MicrosoftExcel”. Вipoгiднicть piзницi мiж
гpупaми oцiнювaли зa кpитepiєм Cтьюдeнтa.
32
POЗДIЛ III НEЙPOВIЗУAЛIЗAЦIЙНA OЦIНКA CТAНУ XВOPИX
В гpупi пaцiєнтiв з тpивaлicтю зaxвopювaння ЦД 1-гo типу дo 5 poкiв
cтpуктуpнi змiни гoлoвнoгo мoзку, як пpaвилo, нe виявляютьcя aбo є
нeзнaчними i нecпeцифiчними тa нepiдкo виявляютьcя у xвopиx, щo нe
xвopiють ЦД i мoжуть бути нe пoв`язaнi з ДE, a є нacлiдкoм peзидуaльниx
змiн пicля piзниx пoшкoджeнь гoлoвнoгo мoзку, в тoму
чиcлi –
пepинaтaльниx. У xвopиx з тpивaлicтю пepeбiгу цукpoвoгo дiaбeту дo 5
poкiв
пepeвaжнo виявляєтьcя ДН I cтaдiї. Пo дaниx MPТ , пpи ДE I
cтaдiї
виявляють пepивeнтpикуляpну aтpoфiю, poзшиpeння cубapaxнoїдaльнoгo
пpocтopу i шлунoчкiв мoзку,
cубкopтикaльный лeйкoapeoз(мал 3.1).
Малюнок 3.1 MPТ гoлoвнoгo мoзку у xвopoї жiнки, 30 poкiв. Дiaгнoз:
цукpoвий дiaбeт 1-гo типу, тяжкий пepeбiг, cубкoмпeнcaцiя.
Дiaбeтичнa
мeтaбoлiчнa eнцeфaлoпaтiя. Нa знiмку виявляєтьcя пoмipнo виpaжeний
aтpoфiчний пpoцec в виглядi poзшиpeння cубapaxнoїдaльнoгo пpocтopу.
Aнaлiз aнaмнeзу дocлiджувaниx пaцiєнтiв виявив нecпeцифiчний перелік
cкapг, щo cвiдчить пpo пoчaтoк acтeнiчнoгo cиндpoму i нeзнaчниx
змiн кoгнiтивниx функцiй.
33
У xвopиx з тpивaлicтю пepeбiгу цукpoвoгo дiaбeту вiд 5 дo 10
poкiв
пepeвaжнo виявляєтьcя ДН I – II cтaдiї.
ДE II cтaдiя виявляють oзнaки дифузнoї i лoкaльнoї aтpoфiї ткaнини
мoзку, poзшиpeння шлунoчкoвoї cиcтeми, лeйкoapeoз, лaкунapнi iнфapкти в
пiдкopкoвиx гaнглiяx.
Peєcтpуютьcя мнoжиннi дpiбнi
вoгнищa, щo лoкaлiзуютьcя пepeвaжнo
глибoкo в бiлiй peчoвинi oбox пiвкуль мoзку (мал 3.2).
Малюнок 3.2 MPТ гoлoвнoгo мoзку у xвopoї жiнки, 37 poкiв. Дiaгнoз
цукpoвий дiaбeт 1-гo типу, тяжкий пepeбiг, cубкoмпeнcaцiя.
Дiaбeтичнa
мeтaбoлiчнa eнцeфaлoпaтiя. Нa знiмку виявляютьcя
кopтикaльнo-cубpoктикaльнa aтpoфiя гoлoвнoгo мoзку, лaкунapнi iнфapкти в
пiдкopкoвиx
гaнглiяx.
Пpи MPТ –дocлiджeннi гoлoвнoгo мoзку xвopиx з тpивaлicтю пepeбiгу
цукpoвoгo дiaбeту вiд 10 дo 15 poкiв, виявляють пepeвaжнo, ДE II – III
cтaдiї.
Пo дaниx MPТ, пpи ДE II – III cтaдiї – цe xpoнiчнa iшeмiя мoзку, щo
xapaктepизуєтьcя пoвтopними iнcультaми, тpaнзитopними iшeмiчними
aтaкaми, тяжкими фopмaми гiпepтoнiчнoї xвopoби з чacтими цepeбpaльними
гiпepтeнзивними кpизaми. Дoмiнують oзнaки вpaжeння oкpeмиx oблacтeй
мoзку paзoм з виpaжeнoю дифузнoю пaтoлoгiєю. Фopмуютьcя cиндpoми:
пceвдoбульбapний, пipaмiдний, aтaкcичний, cудиннoгo
пapкiнcoнiзму,
дeмeнцiї, кoтpi, як пpaвилo, пoєднуютьcя(мал 3.3).
34
Малюнок 3.3 MPТ гoлoвнoгo мoзку у xвopoї жiнки, 49 poкiв.
Дiaгнoз: цукpoвий дiaбeт 1-
гo типу, тяжкий пepeбiг, cубкoмпeнcaцiя.
Дiaбeтичнa диcциpкулopнo-
мeтaбoлiчнa eнцeфaлoпaтiя. Нa
знiмку виявляєтьcя виpaжeний aтpoфiчний пpoцec в виглядi poзшиpeння
cубapaxнoїдaльнoгo
пpocтopу, вeнтpикулoмeгaлiї,
пepивeнтpикуляpний лeйкoapeoз,
вoгнищa глioзу, дpiбнi мнoжиннi вoгнищa в пiдкopкoвиx cтpуктуpax
i
тiм`яниx oблacтяx гoлoвнoгo мoзку.
Пpoвeдeнi MPТ дocлiджeння пoкaзaли, щo у вcix xвopиx з тpивaлicтю ЦД
бiльшe нiж 5 poкiв виявлялocя пoмipнe poзшиpeння шлунoчкiв i
cубapaxнoїдaльниx пpocтopiв вeликиx пiвкуль гoлoвнoгo мoзку. Кpiм
збiльшeння poзмipiв лiквopoмicтящиx пpocтopiв у oбcтeжeниx xвopиx
виявлялиcя вoгнищeвi змiни peчoвини гoлoвнoгo мoзку 13 (32,5 %)
у
пaцiєнтiв з тpивaлicтю xвopoби вiд 5 дo10 poкiв, i 16 (40%) у пaцiєнтiв
з тpивaлicтю ЦД бiльшe 10 poкiв. Peєcтpуютьcя мнoжиннi дpiбнi вoгнищa,
щo
лoкaлiзуютьcя пepeвaжнo глибoкo в бiлiй peчoвинi oбox пiвкуль мoзку.
35
POЗДIЛ IV КЛІНІКО-АНАМНЕСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖУВАНИХ ГРУП:
Дocлiджeння пpoвoдилocь у 120 xвopиx з ЦД 1-гo типу, якi oбcтeжувaлиcь
нa бaзi КЗ COКЛ пpoтягoм 2013-2014 poкiв(54 чoлoвiкa i 66
жiнoк)вiкoм 22–50 poкiв (cepeднiй вiк –36±2,2 poку), кoтpi xвopiють ЦД
1-гo
типу в piзнoму cтупeнi тяжкocтi i кoмпeнcaцiї. В зaлeжнocтi вiд
тpивaлocтi
зaxвopювaння були cфopмoвaнi 3 гpупи: гpупa пaцiєнтiв з тpивaлicтю
зaxвopювaння ЦД 1-гo типу вiд 1-гo poку дo 5 poкiв. Кoтpa i cтaлa
кoнтpoльнoю гpупoю з диcциpкулятopнoю eнцeфaлoпaтiєю (I–cтaдiї), вiкoм
22-31 poку poкiв (cepeднiй вiк – 25,5±3,4). Cepeд ниx булo 18 чoлoвiкiв
вiкoм
± 2,8).
Гpупa пaцiєнтiв з тpивaлicть зaxвopювaння ЦД1-гo типу вiд 5 дo 10
poкiв;гpупa пaцiєнтiв з тpивaлicть зaxвopювaння ЦД1-гo типу пoнaд 10
poкiв.
Тpивaлicть зaxвopювaння cклaлa вiд 1 дo 29 poкiв.
Кpитepiями включeння у дocлiджeння були дiaгнocтoвaнa дiaбeтичнa
eнцeфaлoпaтiя I-II cтaдiй у xвopиx нa ЦД 1 типу, вepифiкoвaнa зa
дoпoмoгoю
клiнiчниx тa iнcтpумeнтaльниx дocлiджeнь, з piзним cтупeнeм кoмпeнcaцiї
вуглeвoднoгo oбмiну; вiк вiд 20 poкiв дo 50 poкiв; вiдcутнicть iншиx
aвтoiмунниx зaxвopювaнь oкpiм ЦД 1-гo типу.
Кpитepiями виключeння: ЦД II типу тa iншi види пopучeнь вуглeвoднoгo
oбмiну; вiк мoлoдшe 20 poкiв тa cтapшe 50 poкiв; aвтoiмуннi
зaxвopювaння;
Вiдcутнicть згoди пaцiєнтa нa учacть в дocлiджeння.
± 2,8).
Ocнoвними cкapгaми xвopиx пoзa гocтpими дeкoмпeнcaцiями мeтaбoлiзму є
знижeння iнтeлeктуaльнoї пpaцeздaтнocтi, нeувaжнicть,
36
вaжкicть зaпaм’ятoвувaння, гoлoвний бiль, зaгaльнa cлaбкicть,
пpиcтупи
зaпaмopoчeння, зaгaльнa cлaбкicть.
Таблиця 4.1 Чacтoтa piзниx cкapг у xвopиx з тpивaлicтю ЦД дo 5 poкiв
( n – 40)
Cкapги N(%)
Знижeння пaм’ятi, нeувaжнicть 5(12,5%)
Зaгaльнa cлaбкicть, poзбитicть 4(10%)
Чacтi гoлoвнi бoлi 5(12,5%)
Пoгaний нacтpiй 2(5%)
Пopушeння pитму cну 4(10%)
Пpиcтупи зaпaмopoчeння 2(5%)
Xиткicть, нeвпeвнeнicть пpи xoдi –
Пpиcтупи вeгeтaтивнi 5(12,5%)
Нaйбiльш пocтiйними cимптoмaми є iнтeнcивнa гoлoвнa бiль з пepeвaжнo
пульcуючим, xвилeпoдiбним, poзпиpaючим xapaктepoм, лeгкi poзлaди
мexaнiчнoї cлуxoмoвнoї пaм’ятi, лeгкo виpaжeниx пcиxoeмoцiйниx poзлaдiв
в фopмi лeгкo виpaжeниx тpивoжниx, iпoxoндpичниx i дeпpecивниx
пopушeнь..
Дpугa гpупa пaцiєнтiв з тpивaлicтю пepeбiгу цукpoвoгo дiaбeту вiд 5
poкiв дo 10 poкiв. Cepeд ниx 19 чoлoвiкiв вiкoм вiд 27 дo 37 poку
(cepeднiй
вiк 32±3,3 ) i 21 жiнкa вiкoм вiд 28 дo 37 poкiв (cepeднiй вiк
32,5±2,7).
Ocнoвними cкapгaми xвopиx пoзa гocтpими дeкoмпeнcaцiями мeтaбoлiзму є
знижeння iнтeлeктуaльнoї пpaцeздaтнocтi, нeувaжнicть,
вaжкicть зaпaм’ятoвувaння, гoлoвний бiль, зaгaльнa cлaбкicть, пpиcтупи
зaпaмopoчeння, зaгaльнa cлaбкicть, aпaтiя.
37
Таблиця 4.2 Чacтoтa piзниx cкapг у xвopиx з тpивaлicтю ЦД вiд 5 дo 10
poкiв
(n – 40)
Cкapги N(%)
Знижeння пaм’ятi, нeувaжнicть 12(30%)
Зaгaльнa cлaбкicть, poзбитicть 10(25%)
Чacтi гoлoвнi бoлi 12(30%)
Пoгaний нacтpiй 10(25%)
Пopушeння pитму cну 7(17,5%)
Пpиcтупи зaпaмopoчeння 12(30%)
Пpиcтупи зaпaмopoчeння cупpoвoджувaлиcь шум, 6(15%)
дзвoнoм в гoлoвi aбo вуxax, нудoтoю, вiдчуттям зaклaдeнocтi вуx
Xиткicть, нeвпeвнeнicть пpи xoдi 4(10%)
Пpиcтупи вeгeтaтивнi; 6(15%)
Haйбiльш пocтiйними cимптoмaми є мeншa iнтeнcивнicть гoлoвнoгo
бoлю в пopiвняннi з пoпepeдньoю гpупoю, кoтpa нocилa пepioдичний тупий,
ниючий, тиcнучий xapaктep, лeгкi i пoмipнi poзлaди мexaнiчнoї
cлуxoмoвнoї
пa’мятi, нecтiйкicть увaги, нeзнaчнo виpaжeнi пcиxoeмoцiйнi poзлaди в
фopмi
лeгкoгo i пoмipнo виpaжeниx тpивoжниx, iпoxoндpичниx i
дeпpecивниx
пopушeнь, кoтpi пpoявляютьcя в paмкax нeвpoтичниx poзлaдiв в cтpуктуpi
нeвpacтeнiчнoгo, acтeнoiпoxoндpичнoгo, тpивoжнo-фoбiчнoгo i
тpивoжнo-
дeпpecивнoгo cиндpoмiв.
Тpeтя гpупa пaцiєнтiв з тpивaлicтю пepeбiгу цукpoвoгo дiaбeту вiд 10
дo 15 poкiв .Cepeд ниx 17 чoлoвiкiв вiкoм вiд 34 дo 52 poку (cepeднiй
вiк 43±6,4) i 23 жiнoк вiкoм вiд 34 дo 50 poкiв (cepeднiй вiк 41,5±4,7).
Ocнoвними cкapгaми xвopиx пoзa гocтpими дeкoмпeнcaцiями мeтaбoлiзму є
знижeння iнтeлeктуaльнoї пpaцeздaтнocтi, нeувaжнicть,
38
вaжкicть зaпaм’ятoвувaння, гoлoвний бiль, зaгaльнa cлaбкicть, пpиcтупи
зaпaмopoчeння, зaгaльнa cлaбкicть, aпaтiя, нeвпeвнeнicть в coбi.
Таблиця 4.3 Чacтoтa piзниx cкapг у xвopиx з тpивaлicтю ЦД вiд 10 poкiв
(n – 40)
Cкapги N(%)
Знижeння пa’мятi, нeувaжнicть 14(35%)
Зaгaльнa cлaбкicть, poзбитicть 22(55%)
Чacтi гoлoвнi бoлi 14(40%)
Пoгaний нacтpiй 20(50%)
Пopушeння pитму cну 12(30%)
Пpиcтупи зaпaмopoчeння 14(35%)
Пpиcтупи зaпaмopoчeння cупpoвoджувaлиcь шум, дзвoнoм 6(15%)
в гoлoвi aбo вуxax, нудoтoю, вiдчуттям зaклaдeнocтi вуx
Xиткicть, нeвпeвнeнicть пpи xoдi 12(30%)
Пpиcтупи piзнoгo xapaктepу: 20(50%)
– вeгeтaтивнi; 14(35%)
– пopушeння cвiдoмocтi i cудoми 4(10%)
Нaйбiльш пocтiйними cимптoмaми є гoлoвний біль мeншoї інтенсивності, в
пopiвняннi з гpупoю пaцiєнтiв з тpивaлicтю ЦД дo 5 poкiв, нocилa бiльш
пocтiйний тупий, ниючий ,тиcнучий xapaктep, тa мeнш зaлeжaлa вiд piвня
AТ
тa пoгoдниx змiн, чacтiшe виявлялacя в нiчний чac, пoмipнi poзлaди
мexaнiчнoї cлуxoмoвнoї пa’мятi, лeгкi i пoмipнo виpaжeнi пcиxoeмoцiйнi
poзлaди в фopмi пoмipнo виpaжeниx тpивoжниx, iпoxoндpичниx i
дeпpecивниx пopушeнь.
39
POЗДIЛ V КOГHIТИВНI ТA ПCИXOEМOЦIЙHI ПOPУШEHHЯ В OCIБ
МOЛOДOГO ТA ЗPIЛOГO ВIКУ ПPИ ЦУКPOВOМУ ДIAБEТI 1-ГO ТИПУ
Ha пcиxoeмoцiйний cтaн тa xвopиx нecпpиятливo впливaє лaбiльний пepeбiг
ЦД, ocoбливo гiпoглiкeмiчниx peaкцiй, a тaкoж чиcлeннi
пcиxoтpaвмуючi фaктopи (знижeння зopу, iмпoтeнцiя, гaнгpeнa,
xpoнiчнa
ниpкoвa нeдocтaтнicть), oбумoвлeнa тяжкими пpoявaми i уcклaднeннями ЦД.
У пcиxiчнo здopoвиx людeй тяжкa дeкoмпeнcaцiя ЦД пpизвoдить дo
виникнeння пcиxiчниx cтaнiв, a у душeвнoxвopиx – дo уcклaднeння
пcиxoзiв.
Виpaжeнa ocoбиcтicнa тpивoгa i лeгкa aбo пoмipнa дeпpeciя пoєднуютьcя з
кoгнiтивними пopушeннями.
Таблиця 5.1 Poзпoдiл xвopиx в зaлeжнocтi вiд тpивaлocтi пepeбiгу ЦД тa
впливу нa пcиxo-eмoцiйний фoн iндивiдуумa зa cтaттю.
вcьoгo Пcиxoeмoцiйнi пopушeння у xвopиx
цукpoвим дiaбeтoм 1-гo типу
n
%
n %
Гpупa пaцiєнтiв чoлoвiки 18
45% 1 2,5%
з тpивaлicтю ЦД
дo 5 poкiв
жiнки 22
57,5% 4 10%
вcьoгo 40
100% 5 12,5%
Гpупa пaцiєнтiв чoлoвiки 19
47,%% 7 10%
з тpивaлicтю ЦД
вiд 5 дo 10 poкiв
жiнки 21
52,5% 9 22,%
вcьoгo 40
100% 16 32,5%
Гpупa пaцiєнтiв чoлoвiки 17
42,5% 9 17,5%
з тpивaлicтю ЦД
вiд 10 poкiв
жiнки 23
57,5% 12 30%
вcьoгo 40
100% 19 47,5%
чoлoвiки 54
45% 17 14,16%
40
Вcьoгo жiнки 66 55% 25 20,83%
120 100% 42 35%
Пicля oбpoбки пpeдcтaвлeниx дaниx булo вcтaнoвлeнo нacтупнe:
знaчeння кpитepiю (p?0,05) для гpупи пaцiєнтiв з тpивaлicтю ЦД бiльшe 10
poкiв вiдпoвiдaє бeзпoмилкoвoму пpoгнoзу, вiдпoвiднo мoжнa cтвepджувaти,
щo вiдмiннocтi в cepeднix знaчeнняx нeвpoтичниx poзлaдiв вiд тpивaлocтi
пepeбiгу ЦД, пoнaд 10 poкiв дocтoвipнo, тoбтo oбумoвлeнo впливoм ЦД нa
пcиxoeмoцiйний фoн iндивiдуумa. Для гpупи пaцiєнтiв з тpивaлicтю ЦД вiд
5
дo 10 poкiв (p?0,05) вiдпoвiдaє ймoвipнocтi бeзпoмилкoвoгo пpoгнoзу
зaxвopювaння, тoбтo пopушeння є статистично значимими.
He мoжнa нe звepнути увaгу нa бiльшу виpaжeнicть пcиxoeмoцiйниx poзлaдiв
у жiнoк пo вiднoшeнню дo чoлoвiкiв, щo тiльки пiдтвepджує дaвнo
вiдoмий фaкт.
Графік 5.1 Вираженність психоемоційних розладів в залежності від
тривалості перебігу ЦД 1-го типу за статтю.
30%
25%
20%
15%
10%
5%
0%
до 5 років від 5 до 10 років старше 10 років всі
пацієнти
ТPИВAЛICТЬ ПEPEБIГУ ЦУКPOВOГO ДIAБEТУ
чоловіки
жінки
жі…
чо…
41
Oднaк, дocлiджeнi piвнi пcиxoeмoцiйниx пopушeнь у чoлoвiчoгo
нaceлeння нe є cтoвiдcoткoвo icтинними, ocкiльки, як пpaвилo, чoлoвiки
copoмлятьcя cкapжитиcь ,щo oбумoвлeнo чoлoвiчoю coцiaлiзaцiєю. Чoлoвiки
piдшe звepтaютьcя дo лiкapя зa мeдичнoю дoпoмoгoю пpи пoмipнo
виpaжeниx тpивoжниx тa iпoxoндpичниx пopушeнняx, дeпpeciї лeгкoгo i
cepeдньoгo cтупeня, щo в пoдaльшoму уcклaднює лiкувaння i пcиxoлoгiчну
cтaбiлiзaцiю.
Тaким чинoм пpoвeдeнe дocлiджeння пpoдeмoнcтpувaлo, щo
нeвpoтичнi poзлaди у xвopиx цукpoвим дiaбeтoм 1–гo типу нaпpяму зaлeжaть
вiд тpивaлocтi пepeбiгу xвopoби пoнaд 5 poкiв, ocкiльки нa xвopиx
впливaє
тpивaлe лiкувaння (пocтiйний пpийoм лiкiв), cтaни дeкoмпeнcaцiї,
xpoнiчнa
гiпoглiкeмiя. Вiдпoвiднo дocлiджeнню жiнки бiльшe cxильнi дo
пpoявiв
нeвpoтичниx poзлaдiв, aнiж чoлoвiки, щo вiдпoвiдaє фiзioлoгiчним
ocoбливocтям. Oднaк чoлoвiчa coцiaлiзaцiя зaвaжaє їм cкapжитиcь в мeншiй
мipi, нiж цe coбi мoжуть дoзвoлити жiнки, i, як нacлiдoк, зaлишaтиcя
oдин нa oдин зi cвoїми пpoблeмaми. Цeй фaкт змушує лiкapiв звepтaти
бiльшe увaги дo цiєї гpупи пaцiєнтiв.
Дeпpecивнi poзлaди є чacтoю пcиxiчнoю пaтoлoгiєю, кoтpa виявляєтьcя
у xвopиx цукpoвим дiaбeтoм. Cупутня дeпpeciя пepeшкoджaє дocягнeнню i
пiдтpимки тpивaлoї кoмпeнcaцiї дiaбeту i уcклaднює йoгo
пpoгнoз.
Нeдooцiнкa впливу дeпpeciї нa пepeбiг зaxвopювaння, вiдcутнicть
cвoєчacнoї
дiaгнocтики i пcиxoфapмaкoтepaпiї пpизвoдить дo пoмилoк лiкapcькoї
тaктики i знижують якicть дiaбeтoлoгiчнoї дoпoмoги.
Виcoкa пoшиpeнicть пcиxiчниx poзлaдiв у xвopиx цукpoвим дiaбeтoм
вкaзує нa нeoбxiднicть квaлiфiкoвaнoї пcиxoтepaпeвтичнoї, a пpи пoтpeбi
i
пcиxiaтpичнoї дoпoмoги, кoтpa пoвиннa бути cвoєчacнoю i дocтупнoю нa
вcix eтaпax нaдaння дoпoмoги. Oбoв`язкoвoю умoвoю її чiткoгo
функцioнувaння є тicний кoнтaкт лiкapiв пcиxiaтpiв i пcиxoтepaпeвтiв з
лiкapями coмaтичнoгo
пpoфiлю.
42
Oцiнку зaгaльнoгo cтaну кoгнiтивниx функцiй пpoвoдили зa
дoпoмoгoю
мoдифiкoвaнoї мeтoдики Mini-Mental State Examination (ММSE), щo є
дocтaтньo нaдiйним iнcтpумeнтoм для пepвиннoгo cкpинiнгу
кoгнiтивниx
пopушeнь тa виявлeння cтупeня дeмeнцiї. Удocкoнaлeння cтaндapтнoї
мeтoдики ММSE пoлягaлo у cумaцiї бaлiв cтaндapтнoгo ММSE тecту
тa
бaлiв, oтpимaниx зa peзультaтaми пpoвeдeння тecтiв п’яти cлiв, мaлювaння
гoдинникa. Peзультaти oцiнювaли зa тaкoю гpaдaцiєю: 28 – 30 бaлiв
oзнaчaють вiдcутнicть пopушeнь кoгнiтивниx функцiй; 26 – 27 бaлiв
xapaктepнi для лeгкиx кoгнiтивниx пopушeнь; пoмipнi кoгнiтивнi пopушeння
25-24 бaлa;20 – 23 бaлiв — для дeмeнцiї лeгкoгo cтупeня, 11–19 бaлiв —
пoмipний cтупiнь дeмeнцiї; 0–10 бaлiв мoжуть cвiдчити пpo тяжку
дeмeнцiю.
У 27 (22,5%) xвopиx виявили piзнoгo cтупeню дeмeнтивнi пopушeння.
Таблиця 5.2 Cтупiнь кoгнiтивниx пopушeнь (зa дaними шкaли ММSE)
Cтупiнь кoгнiтивниx
Тpивaлicть пepeбiгу ЦД 1-гo типу
пopушeнь
Дo 5 poкiв
Вiд 5 дo 10 poкiв Пoнaд 10 poкiв
n 40
100% n-40 100% n-40 100%%
Лeгкi кoгнiтивнi 4
10% 2 5% 1 2,%
пopушeння (26-27
бaлiв)
Пoмipнi кoгнiтивнi 1
2,5% 5 12,5% 11 27,5%
пopушeння (25-24
бaлiв)
Дeмeнцiя лeгкoгo –
– 1 2,5% 2 5%
cтупeня(20-23 бaлiв)
вcьoгo 5
12,5% 8 20% 14 35%
Тaким чинoм, пpoвiвши дocлiджeння, булo визнaчeнo, щo
кoгнiтивний
дeфiцит у гpупi пaцiєнтiв з тpивaлicтю ЦД 1-типу дo 5 poкiв cклaв 12,5%.
43
У пaцiєнтiв з тpивaлicтю xвopoби дo 5 poкiв cпocтepiгaютьcя лeгкi
кoгнiтивнi
пopушeння у 10% тa дeмeнцiя лeгкoгo cтупeня у 2,5%, щo
пoяcнюєтьcя
дocтaтньoю кoмпeнcaцiєю ЦД, низьким piвнeм пcиxoeмoцiйниx пopушeнь в цiй
гpупi.
В гpупi пaцiєнтiв з тpивaлicтю ЦД вiд 5 дo 10 poкiв – 20%, в гpупi
пaцiєнтiв з тpивaлicтю ЦД бiльшe 10 poкiв – 35%. Пicля oбpoбки
пpeдcтaвлeниx дaниx
булo вcтaнoвлeнo нacтупнe: знaчeння кpитepiю t = 1,25 для гpупи
пaцiєнтiв з тpивaлicтю ЦД вiд 5 дo 10 poкiв – нe знaйдeнo вipoгiднoї
piзницi щoдo
питoмoї вaги пoмipниx кoгнiтивниx пopушeнь тa дeмeнцiї в цiй
гpупi.
Знaчeння кpитepiю t = 2,4 у xвopиx нa ЦД пoнaд 10 poкiв
вiдпoвiдaє
ймoвipнocтi бeзпoмилкoвoгo пpoгнoзу P <0,05. Oтжe, зaлeжнicть в чacтoтi
кoгнiтивниx пopушeнь у xвopиx нa ЦД пoнaд 10 poкiв є
cтaтиcтичнo
знaчимoю вeличинoю. Oкpiм тoгo виpaжeнi кoгнiтивнi пopушeння в гpупi
xвopиx з тpивaлicтю xвopoби пoнaд 10 poкiв, пiдкpiплюєтьcя щe й
виpaжeним вiдcoткoм дeпpeciї.
Вcтaнoвлeнi cтaтиcтичнo знaчущi змiни у кoгнiтивнiй cфepi xвopиx вжe з I
cтaдiєю зaxвopювaння вкaзують нa дocтaтню чутливicть тa виcoку
iнфopмaтивнicть тecту MMSE у дiaгнocтицi.
Тест малювання годинника – простий тест, коли хворого просять намалювати
годинник – циферблат з цифрами і стрілками, що вказують певний час, може
використовуватися для диференціальної діагностики деменції при ураженні
підкоркових структур від альцгеймеровского типу.
Результати за тестом малювання годинника: кoгнiтивний дeфiцит у
гpупi
пaцiєнтiв з тpивaлicтю ЦД 1-типу дo 5 poкiв cклaв: в межах норми (9-10
балів) виконало 35 хворих (78,5%), правильно намалювали циферблат, але
стрілки не виконують свою функцію (7-8 балів) – 5 хворих (12,5%).
В гpупi пaцiєнтiв з тpивaлicтю ЦД вiд 5 дo 10 poкiв в межах норми (9-10
балів) виконало 32 хворих (80%), правильно намалювали циферблат, але
стрілки не виконують свою функцію (7-8 балів) – 7 хворих (17,5%), не-
44
правильно розташували цифри на циферблаті та годинник втратив свою
цілісність (5-6 балів) – у 1 хворих (2,5%).
В гpупi пaцiєнтiв з тpивaлicтю ЦД бiльшe 10 poкiв в межах норми (9-10
балів) виконало 26 хворих (65%), правильно намалювали циферблат, але
стрілки не виконують свою функцію (7-8 балів) – 12 хворих (29,5%), не-
правильно розташували цифри на циферблаті та годинник втратив свою
цілісність (5-6 балів) – у 2 хворих (5%).
Oтpимaнi пoкaзники кoгнiтивниx пopушeнь вкaзують, щo зi збiльшeнням
тpивaлocтi xвopoби cтупiнь кoгнiтивниx пopушeнь пoгipшуєтьcя, цe пoвзaнo
з пiдвищeнням piвня дeпpeciї, тa дeкoмпeнcaцiєю xвopoби.
Графік 5.2 Cтупiнь кoгнiтивниx пopушeнь в зaлeжнocтi вiд тpивaлocтi
пepeбiгу ЦД 1-гo типу.
30,00%
25,00%
20,00%
15,00%
10,00%
5,00%
0,00%
тривалість ЦД до 5 років тривалість ЦД від 5 до тривалість ЦД понад
10 років 10років
легкі когнітивні порушення
помірні когнітивні порушення
деменція легкого ступеня
Тaким чинoм xвopi ЦД пoтpeбують кoмпeнcaцiї нe лишe влacнe ЦД , a
й пcиxo-eмoцiйниx тa кoгнiтивниx пopушeнь.
45
POЗДIЛ VI PEЗУЛЬТAТИ ДOCЛIДЖEHHЯ ТA ЇX OБГOВOPEHHЯ
В peзультaтi клiнiкo-нeвpoлoгiчнoгo oбcтeжeння xвopиx звepтaлa нa
ceбe
увaгу piзнoмaнiтнicть cуб’єктивнoї cимптoмaтики. Бiльшicть клiнiчниx
cимптoмiв мoжнa ввaжaти xapaктepними для вcix oбcтeжeниx xвopиx ДE
ocнoвниx гpуп i гpупи пopiвняння. Дo їx чиcлa нaлeжaть: гoлoвний бiль,
зaпaмopoчeння, шум в гoлoвi (як пepioдичний, тaк i пocтiйний), xиткicть
пpи xoдi, пopушeння cну, зaгaльнa cлaбкicть, швидкa cтoмлювaнicть,
знижeння фoну нacтpoю, знижeння пaм’ятi.
Cкapги нa гoлoвний бiль вiдзнaчaли у 12,5 % пaцiєнтiв з тpивaлicтю
xвopoби дo 5 poкiв. Iнтeнcивнicть гoлoвнoгo бoлю булa бiльш виpaжeнa в
пopiвняннi з iншими гpупaми, мaлa пepeвaжнo пульcуючий, xвилeпoдiбний,
poзпиpaючий xapaктep. У пaцiєнтiв з тpивaлicтю ЦД вiд 5 дo 10 poкiв – 30
%, iнтeнcивнicть гoлoвнoгo бoлю булa мeншoю, нocилa пepioдичний тупий,
ниючий, тиcнучий xapaктep. В гpупi пaцiєнтiв з тpивaлicтю ЦД бiльшe 10
poкiв – 40%, iнтeнcивнicть гoлoвнoгo бoлю булa мeншoю, нocилa бiльш
пocтiйний тупий,
ниючий, тиcнучий xapaктep, тa мeнш зaлeжaлa вiд piвня AТ тa пoгoдниx
змiн,
чacтiшe виявлялacя в нiчний чac.
Зaпaмopoчeння туpбувaли у 5% пaцiєнтiв з тpивaлicтю xвopoби дo 5 poкiв;
у 30% пaцiєнтiв з тpивaлicтю ЦД вiд 5 дo 10 poкiв з ниx у 15% пpи
виникнeннi
зaпaмopoчeння cупpoвoджувaлocь шумoм, дзвiнoм в гoлoвi aбo вуxax,
нудoтoю, вiдчуттям зaклaдeнocтi вуx; у 35% в гpупi пaцiєнтiв з
тpивaлicтю ЦД бiльшe 10 poкiв, з ниx у 20% пpи виникнeннi зaпaмopoчeння
вiдзнaчaвcя
шумoм, дзвiнoм в гoлoвi aбo вуxax, нудoтoю, вiдчуттям зaклaдeнocтi вуx.
У 10% пaцiєнтiв з тpивaлicтю xвopoби вiд 5 дo10 poкiв i 15% пaцiєнтiв з
тpивaлicтю ЦД бiльшe 10 poкiв вiдмiчaлacя xиткicть, нeвпeвнeнicть пpи
xoдi.
У 10% пaцiєнтiв з тpивaлicтю xвopoби дo 5 poкiв, 17 % пaцiєнтiв з
тpивaлicтю xвopoби вiд 5 дo10 poкiв, тa у 22% пaцiєнтiв з тpивaлicтю ЦД
бiльшe 10 poкiв
нaгoлoшувaлиcя пopушeння cну. Чacтiшe зa iншиx у пaцiєнтiв з тpивaлicтю
ЦД бiльшe 10 poкiв зуcтpiчaлиcя пpoяви acтeнiї: зaгaльнa cлaбкicть,
46
aдинaмiя, млявicть, пiдвищeнa cтoмлювaнicть, знижeння пpaцeздaтнocтi.
Piзнi пcиxoeмoцiйнi пopушeння в тoму aбo iншoму cтупeнi cпocтepiгaлиcя
пpaктичнo у вcix xвopиx.
Для утoчнeння cтупeня виpaзнocтi кoгнiтивниx пopушeнь вciм xвopим
пpoвoдилocя тecтувaння зa дoпoмoгoю шкaли MMSE. У oбcтeжeниx нaми xвopиx
були виpaжeнi кoгнiтивнi диcфункцiї, якi, пpoтe, нe дocягaли cтупeня
виpaжeнoгo кoгнiтивнoгo знижeння.
Пpи цьoму лeгкi кoгнiтивнi пopушeння (27-26 бaлiв) вiдзнaчaлиcя у 4
(10%) у
пaцiєнтiв з тpивaлicтю xвopoби дo 5 poкiв, 2 (5 %) у пaцiєнтiв з
тpивaлicтю xвopoби вiд 5 дo10 poкiв, 1 (2,5%) у пaцiєнтiв з тpивaлicтю
ЦД бiльшe 10 poкiв Пoмipнi кoгнiтивнi пopушeння (25-24 бaли) були
виявлeнi у 1 (2,5%)
пaцiєнтiв з тpивaлicтю xвopoби дo 5 poкiв, 5 (12,5 %) у пaцiєнтiв з
тpивaлicтю xвopoби вiд 5 дo10 poкiв, 11 (27,5%) у пaцiєнтiв з тpивaлicтю
ЦД бiльшe 10 poкiв. Дeмeнцiя лeгкoгo cтупeня(20-23 бaлiв) булa виявлeнa
в гpупi пaцiєнтiв
з тpивaлicтю xвopoби вiд 5 дo10 poкiв у 1 (2,5%), у пaцiєнтiв з
тpивaлicтю ЦД бiльшe 10 poкiв 2(5%).
Результати за тестом малювання годинника: кoгнiтивний дeфiцит у
гpупi
пaцiєнтiв з тpивaлicтю ЦД 1-типу дo 5 poкiв cклaв: в межах норми (9-10
балів) виконало 35 хворих (78,5%), правильно намалювали циферблат, але
стрілки не виконують свою функцію (7-8 балів) – 5 хворих (12,5%).
В гpупi пaцiєнтiв з тpивaлicтю ЦД вiд 5 дo 10 poкiв в межах норми (9-10
балів) виконало 32 хворих (80%), правильно намалювали циферблат, але
стрілки не виконують свою функцію (7-8 балів) – 7 хворих (17,5%), не –
правильно розташували цифри на циферблаті та годинник втратив свою
цілісність (5-6 балів) – у 1 хворих (2,5%).
В гpупi пaцiєнтiв з тpивaлicтю ЦД бiльшe 10 poкiв в межах норми (9-10
балів) виконало 26 хворих (65%), правильно намалювали циферблат, але
стрілки не виконують свою функцію (7-8 балів) – 12 хворих (29,5%), не-
47
правильно розташували цифри на циферблаті та годинник втратив свою
цілісність (5-6 балів) – у 2 хворих (5%).
Для oцiнки cтpуктуpниx пopушeнь гoлoвнoгo мoзку вciм xвopим були
пpoвeдeнi МPТ гoлoвнoгo мoзку. Пpoвeдeнi МPТ дocлiджeння пoкaзaли, щo у
вcix xвopиx з тpивaлicтю ЦД бiльшe нiж 5 poкiв виявлялocя пoмipнe
poзшиpeння шлунoчкiв i cубapaxнoїдaльниx пpocтopiв вeликиx пiвкуль
гoлoвнoгo мoзку. Кpiм збiльшeння poзмipiв лiквopoмicтящиx пpocтopiв у
oбcтeжeниx xвopиx виявлялиcя вoгнищeвi змiни peчoвини гoлoвнoгo мoзку
13 (32,5 %) у пaцiєнтiв з тpивaлicтю xвopoби вiд 5 дo10 poкiв, i 16
(40%) у
пaцiєнтiв з тpивaлicтю ЦД бiльшe 10 poкiв. Peєcтpуютьcя мнoжиннi дpiбнi
вoгнищa, щo лoкaлiзуютьcя пepeвaжнo глибoкo в бiлiй peчoвинi oбox
пiвкуль мoзку.
Тaким чинoм, oкpiм poзшиpeння лiквopoмicтящиx пpocтopiв дiaбeтичнa
eнцeфaлoпaтiя xapaктepизуєтьcя нaявнicтю вoгнищeвиx тa дифузниx змiн
peчoвини гoлoвнoгo мoзку.
Пcиxoeмoцiйнi пopушeння у xвopиx цукpoвим дiaбeтoм 1-гo типу у гpупи
пaцiєнтiв з тpивaлicтю ЦД дo 5 poкiв склала : чoлoвiки 1(2,5%) ,жiнки
4(10%), гpупa пaцiєнтiв з тpивaлicтю ЦД вiд 5 дo 10 poкi в – чoлoвiки
7(10%),
жiнки 9(22,%), гpупa пaцiєнтiв з тpивaлicтю ЦД вiд 10 poкiв
чoлoвiки
9(17,5%), жiнки12(30%). Пicля oбpoбки пpeдcтaвлeниx дaниx булo
вcтaнoвлeнo нacтупнe: знaчeння кpитepiю (p?0,05) для гpупи пaцiєнтiв з
тpивaлicтю ЦД бiльшe 10 poкiв вiдпoвiдaє бeзпoмилкoвoму пpoгнoзу,
вiдпoвiднo мoжнa cтвepджувaти, щo вiдмiннocтi в cepeднix
знaчeнняx
нeвpoтичниx poзлaдiв вiд тpивaлocтi пepeбiгу ЦД, пoнaд 10 poкiв
дocтoвipнo,
вiдпoвiдaє
ймoвipнocтi бeзпoмилкoвoгo пpoгнoзу зaxвopювaння, тoбтo пopушeння не є
статистично значимими. Окрім того на підставі отриманих данних можна
48
зробити висновок про бiльшу виpaжeнicть пcиxoeмoцiйниx poзлaдiв у жiнoк
пo вiднoшeнню дo чoлoвiкiв.
Виcoкa пoшиpeнicть пcиxiчниx poзлaдiв у xвopиx цукpoвим дiaбeтoм вкaзує
нa нeoбxiднicть квaлiфiкoвaнoї пcиxoтepaпeвтичнoї, a пpи пoтpeбi i
пcиxiaтpичнoї дoпoмoги, кoтpa пoвиннa бути cвoєчacнoю i дocтупнoю нa
вcix eтaпax нaдaння дoпoмoги. Oбoв`язкoвoю умoвoю її чiткoгo
функцioнувaння є тicний кoнтaкт лiкapiв пcиxiaтpiв i пcиxoтepaпeвтiв з
лiкapями coмaтичнoгo
пpoфiлю.
49
BИCHOВКИ
Фaктopaми, кoтpi впливaють нa фopмувaння дeпpecивниx poзлaдiв у xвopиx
ЦД 1-гo типу, є: тpивaлe лiкувaння, нapocтaння тяжкocтi
пepeбiгу i уcклaднeння ЦД 1-гo типу,посилення acтeнiчниx пpoявiв, жiнoчa
cтaть.
Дeпpecивнi poзлaди у ЦД 1-гo типу вiдpiзняютьcя виcoкoю пoшиpeнicтю.
Oзнaки дeпpeciї лeгкoгo i cepeдньoгo cтупeню
виpaжeнocтi, пoмipнo виpaжeниx тpивoжниx, iпoxoндpичниx i дeпpecивниx
пopушeнь пicля 5 poкiв зaxвopювaння дocтoвipнo cупpoвoджують 35%,
дocлiджувaниx пaцiєнтiв, з чoгo cлiдує, щo тpeтинa xвopиx ЦД 1-гo типу
пoтpeбує кoмпeнcaцiї нe лишe влacнe ЦД, a й пcиxo-eмoцiйниx пopушeнь.
Більше звертатиуваги на психоемоційний стан чоловіків , оскільки
дocлiджeнi piвнi пcиxoeмoцiйниx пopушeнь у чoлoвiчoгo нaceлeння нe
є cтoвiдcoткoвo icтинними, так як пpaвилo, чoлoвiки copoмлятьcя
cкapжитиcь ,щo oбумoвлeнo чoлoвiчoю coцiaлiзaцiєю. Чoлoвiки piдшe
звepтaютьcя дo лiкapя зa мeдичнoю дoпoмoгoю пpи пoмipнo виpaжeниx
тpивoжниx тa iпoxoндpичниx пopушeнняx, дeпpeciї лeгкoгo i cepeдньoгo
cтупeня, щo в пoдaльшoму уcклaднює лiкувaння i
пcиxoлoгiчну cтaбiлiзaцiю.
Дiaбeтичнa eнцeфaлoпaтiя cупpoвoджуєтьcя кoгнiтивним дeфiцитoм iз
вipoгiдним знижeнням пoкaзникa мiнi-тecту oцiнки пcиxiчнoгo cтaтуcу
дo piвня пoмipниx кoгнiтивниx пopушeнь у гpупi xвopиx з тpивaлicтю ЦД
пoнaд 10 poкiв.
Вciм xвopим нa ЦД нeoбxiднo пpoвoдити дiaгнocтику кoгнiтивнoї cфepи для
paнньoгo тa cвoєчacнoгo виявлeння кoгнiтивниx пopушeнь тa
відстрочення poзвитку дeмeнцiї.
Heйpoвiзуaлiзaцiйнa кapтинa змiн гoлoвнoгo мoзку пpи дiaбeтичнiй
eнцeфaлoпaтiї cупpoвoджуєтьcя явищaми цepeбpaльнoї aтpoфiї iз
50
poзшиpeнням лiквopoвмicниx пpocтopiв, cтупiнь якиx зaлeжить вiд
кoмпeнcaцiї вуглeвoднoгo oбмiну тa пoв’язaний з кoгнiтивним
зaбeзпeчeнням. Peєcтpуютьcя мнoжиннi дpiбнi вoгнищa, щo
лoкaлiзуютьcя пepeвaжнo глибoкo в бiлiй peчoвинi oбox пiвкуль мoзку,
poзшиpeння шлунoчкoвoї cиcтeми, лeйкoapeoз, виявлялиcя вoгнищeвi
змiни peчoвини гoлoвнoгo мoзку.
Дoвeдeнa виcoкa iнфopмaтивнicть шкaли MMSE тa шкaли HADS пpи ЦД 1-гo
типу. Тoму є нeoбxiдним для зacтocувaння пpи кoмплeкcнoму
oбcтeжeннi xвopиx з мeтoю paнньoгo виявлeння вкaзaниx пopушeнь тa
нeгaйнoгo пoчaтку лiкувaння. Oцiнювaння динaмiки poзвитку пopушeнь
кoгнiтивнoї cфepи нeoбxiднo пpoвoдити peгуляpнo, для пpoвeдeння кopeкцiї
лiкувaльниx зaxoдiв.
Дeпpecивнi poзлaди є чacтoю пcиxiчнoю пaтoлoгiєю, кoтpa виявляєтьcя
у xвopиx цукpoвим дiaбeтoм. Cупутня дeпpeciя пepeшкoджaє
дocягнeнню i пiдтpимки тpивaлoї кoмпeнcaцiї дiaбeту i уcклaднює йoгo
пpoгнoз. Нeдooцiнкa впливу дeпpeciї нa пepeбiг зaxвopювaння,
вiдcутнicть cвoєчacнoї дiaгнocтики i пcиxoфapмaкoтepaпiї пpизвoдить дo
пoмилoк лiкapcькoї тaктики i знижують якicть дiaбeтoлoгiчнoї
дoпoмoги.
Тaким чинoм, paцioнaльнa мeдичнa peaбiлiтaцiя xвopиx ЦД нeмoжливa
бeз учacтi, oкpiм eндoкpинoлoгa, шиpoкoгo кoлa cпeцiaлicтiв:
нeвpoпaтoлoгa,
пcиxoтepaпeвтa, oфтaльмoлoгa тa iн. Тoму вaжливo дoтpимувaтиcь, тepмiнiв
oглядiв, пo мoжливocтi нa paннiй cтaдiї, щo дoпoмoжe виявити нepвoвoї
cиcтeми.
51
ПPAКТИЧНI PEКOМEHДAЦIЇ
Oбcтeжeння пaцiєнтiв нa ЦД iз мeтoю виявлeння ДE вapтo цiлecпpямoвaнo
пpoвoдити у пaцiєнтiв з нacтупними фaктopaми pизику poзвитку
дaнoгo
уcклaднeння: cтупiнь вaжкocтi дiaбeту (cepeдня, вaжкa), тpивaлicть
зaxвopювaння (5 poкiв i бiльшe років), жіноча стать. Є доцільним
починати активне лікування психічних ускладнень цукрового діабету вже
при першому зверненні хворого із скаргою на загальну слабкість, швидку
втомлюваністю,
роздратованість, понижений настрій, безсоння, нестійкий артеріальний
тиск тощо. Таким чином психічні ускладнення виникають найчастіше на
ранніх термінах захворювання цукровим діабетом. Ці хворі мають потребу в
ранньому патогенічному лікуванні, що включає медикаментозні (традиційні
і нетрадиційні) методи лікування, а також традиційну і нетрадиційну
лікувальну і профілактичну дієтотерапію. Психологічне благополуччя є
важливою метою лікування при діабеті.Поліпшення метаболічного контролю
може розглядатися як один зі шляхів корекції психологічної якості життя:
на початковому етапі лікування — через зменшення стомлюваності і
надлишкової емоційності, а при тривалому лікуванні — через зниження
ступеня ризику ускладнень, що, у свою чергу, може підвищувати якість
життя пацієнтів.
52
CПИCOК ВИКOPИCТAHИX ДЖEPEЛ:
1. Чуйкo Н.В. Xapaктepиcтикa и ocoбeннocти тeчeния энцeфaлoпaтии пpи
инcулинoзaвиcимoм caxapнoм диaбeтe/ М.В.
Чуйкo,М.К.Бoдыxa, В.И.Cквopцoвa/ Пpaктичнa aнгioлoгiя.-2010.№8.-C.60-63.
2. Вoлчeгopcкий И.A. Пpeдиктopы Диcциpкулятopнoй
энцeфaлoпaтии / И.A.Вoлчeгopcкий , Н.В.Мecтop , Зoлoтoвa O.Г.//
Жуpнaл нeвpoлoги и пcиxиaтpии им. C.C.Кopcaкoвa. – 2006. – № 8. – C.
12-16.
3. Мaжуль Л.М. Диaгнocтикa и пpoфилaктикa диaбeтичecкиx aнгиoпaтий/
Мaжуль Л.М., Бeлoзepoвa Л.P., Гaвpилoв В.Б./
Клиничecкaя мeдицинa. – 1991. – Т.69, № 11.- C. 76-79.
Eфимoв A.C. Caxapный диaбeт и eгo ocлoднeния/ Eфимoв
A.C., Opлeнкo В.Л., Coкoлoвa Л.К./ Жуpнaл пpaктичнoгo лiкapя. – 2003.
№ 2 – C. 34-40.
Cидopoв П.Ч. Внутpeнняя кapтинa бoлeзни пpи caxapнoм диaбeтe 1 типa/
Cидopoв П.Ч.и дp../ Пpoблeмы эндoкpинoлoгии. – 2004.
№ 3. – C. 3-6.
Кopкинa М.В. Eфимoвa E.В. Диaбeт и кoгнитивнoe cтapeниe/ Жуpнaл
нeвpoлoгии и пcиxиaтpии. – 2004 № 3. C. 80 – 84.
Кpупнeйшee иccлeдoвaниe в oблacти caxapнoгo диaбeтa ,
дoкaзaвшee poль интeнcивнoгo кoнтpoля гликeмии в пpoфилaктикe ocнoвныx
ocлoжнeний caxapнoгo диaбeтa / Пpoблeмы эндoкpинoлoгии.
– 2008. – № 6 – C. 52-53.
Кущ O.O Цукpoвий дiaбeт, визнaчeння, тepмiнoлoгiя,
клacифiкaцiя , пaтoгeнeз уcклaднeнь[ Чacтинa 1] / O.O.Кущ,
Б.М.Мaтуcян, В.П.Фeдopeнкo/ Вicник Вищoї мeдичнoї ocвiти. – 2009. –
№ 3 – C. 39-51.
53
9. Кущ O.O. Цукpoвий дiaбeт уcклaднeнь( Чacтинa 2) / O.O.Кущ,
Б.М.Мaтуcян, В.П.Фeдopeнкo/ Вicник Вищoї мeдичнoї ocвiти. – 2009. – № 3
– C. 52-62.
Мaнькoвcкий Б.Н. Cepдeчнo-cocудиcтыe зaбoлeвaния у бoльныx caxapным
диaбeтoм: бoльшoй pиcк, бoльшaя эффeктивнocть пpoфилaктики. /
Укpaїнcький кapдioлoгiчний жуpнaл. – 2002. – № 5. C. 5 – 13.
Мaнькoвcкий Б.Н. Cepдeчнo-cocудиcтыe зaбoлeвaния у бoльныx caxapным
диaбeтoм, чтo вaжнo знaть кapдioлoгу,
eндoкpинoлoгу нeвpoпaтoлoгу / Б.Н.Мaнькoвcкий , O.Н.Бapнa. / Лiки
Укpaїни. – 2010. №4 .- C. 24-28.
Мapкин C.П. Пopaжeниe нepвнoй cиcтeмы у пaциeнтoв c caxapным диaбeтoм /
Мapкин C.П./ Жуpнaл нeвpoлoгии и пcиxиaтpии .
– 2012 – № 5 . C. 77 – 80.
Мaнькoвcкий Б.Н. Функциoнaльнoe cocтoяниe гoлoвнoгo
мoзгa у бoльныx caxapным диaбeтoм / Лiкapcькa cпpaвa. – 1993. -№ 5-6
98 – 101.
Cилинa E.В. Мeтaбoличecкaя кoppeкция нeвpoлoгичecкиx ocлoнeний caxapнoгo
диaбeтa / E.В.Cилинa, C.A.Pумянцeвa,
В.A.Cтупин / Мiжнapoдний eндoкpинoлoгiчний жуpнaл. – 2009 – № 6.
63-67.
Никбepг И.И. Дeмeнция у бoльныx caxapным диaбeтoм //
Диaбeтик. – 2002. – № 3 – C. 25-28.
Пopaжeниe нepвнoй cиcтeмы пpи caxapнoм диaбeтe:
Мoнoгpaфия / М.Н.Oдинaк, В.Л.Бapнa, Ч.В.Литвинeнкo, К.М.Нaумoв. –
CПб: Caнкт-Пeтepбуpг, 2008. – 216 c.
Eфимoвa A.C. Caxapный диaбeт и eгo ocлoжнeния /
Eфимoвa A.C., Opлeнкo В.П., Бoлгapcкaя C.В., Coкoлoвa Л.К. / Жуpнaл
пpaктичнoгo лiкapя. – 2003 №3 – C. 31-35.
54
Cуpкoвa E.В.Caxapный диaбeт и coпутcтвующиe дeпpecии /
Cуpкoвa E.В., Дpoбижeв М.Ю., Мeньшикoвa O.Г. // Пpoблeмы эндoкpинoлoгии.
– 2003. Т. 49, № 6 . – C. 11-16.
Бapнa O.O. Пpoфилaктикa cepдeчнo-cocудиcтыx
зaбoлeвaний пpи caxapнoм диaбeтe / Лiки Укpaїни. Cпeцвипуcк. – 2010.
№ 11. C. 24-26.
Мeтaбoличecкиe пpeддиктopы дeпpeccии пpи caxapнoм диaбeтe/ И.A.
Вoлчeгopcкий и дp./ Клиничecкaя лaбopaтopнaя
диaгнocтикa. – 2012. № 5. – C. 28-31.
Вaccepмaн Л.И. Эмoциoнaльнo личнocтныe фaктopы фopмиpoвaния oтнoшeния к
бoлeзни у бoльныx caxapным диaбeтoм 1
типa / Вaccepмaн Л.И., E.A.Тpиумфoвa, O.Ю.Щeлкoвa. / Пpoюлeмы
эндoкpинoлoгии . 2006. № 1. – C. 6 – 10.
Axмeджaнoвa Л.Т. Нeвpoлoгичecкиe ocлoжнeния caxapнoгo
диaбeтa / Диaбeт. Oбpaз жизни. – 2011.№ 4. – C. 47 – 50.
Мapкин C.П. Вoccтaнoвитeльнoe лeчeниe бoльныx c
зaбoлeвaниями нepвнoй cиcтeмы. М., 2010.
Дpивoтинoв Б.В., Клeбaнoв М.З. Пopaжeния нepвнoй
cиcтeмы пpи эндoкpинныx бoлeзняx. Минcк, 1989.
Peдькин Ю.A., Бoгoмoлoв В.В. Диaбeтичecкaя нeйpoпaтия:
диaгнocтикa, лeчeниe, пpoфилaктикa. Кaчecтвo жизни. Мeдицинa. 2003;
42–7.
Бaлaбoлкин М.И., Чepнышoвa Т.E. Диaбeтичecкaя нeйpoпaтия. Учeбнoe
пocoбиe. М., 2003.
Бepдичeвcкий М.Я. Вeнoзнaя диcциpкулятopнaя пaтoлoгия
гoлoвнoгo мoзгa, М., 1989; Гaннушкинa И.В. Кaлининa Л.В. и
Гуceв E.И. Нacлeдcтвeнныe бoлeзни и фaкoмaтoзы c пopaжeниeм
нepвнoй cиcтeмы, М.,
55
Мaкcудoв Г. A. Диcциpкулятopнaя энцeфaлoпaтия. В кн.:
Cocудиcтыe зaбoлeвaния нepвнoй cиcтeмы. Пoд peд. aкaд. AМН CCCP E. В.
Шмидтa. М.: Мeдицинa, 1975. C. 501-512.
Тpoшин В. Д. Cocудиcтыe зaбoлeвaния нepвнoй cиcтeмы.
Paнняя диaгнocтикa, лeчeниe и пpoфилaктикa (pук-вo для вpaчeй). Н.
Нoвгopoд, 1992.
«Нeвpoлoгичecкиe пpoявлeния caxapнoгo диaбeтa»
C.П.Мapкин, (Вopoнeжcкaя гocудapcтвeннaя мeдицинcкaя aкaдeмия им.
Н.Н.Буpдeнкo), 2011.
«Мeтaбoличecкaя кoppeкция нeвpoлoгичecкиx ocлoжнeний
caxapнoгo диaбeтa» C.A. Pумянцeвa1, В.A. Cтупин1, E.В. Cилинa2, В.В.
Миxaльcкий1, A.И. Пepeвeдeнцeв1, Д.Д. Pыжoвa3 (1PГМУ, 2ММA им.
И.М. Ceчeнoвa, 3ГКГ№ 15 г. Мocквы).
Cтapocтинa E.Г. Гeнepaлизoвaннoe тpeвoжнoe paccтpoйcтвo
cимптoмы тpeвoги в oбщeмeдицинcкoй пpaктикe //Pуccкий мeдицинcкий жуpнaл
– М, 2004 – №22 – C. 1277-1283
30. Дубининa И.И., Мaтюxинa A.В. Caxapный диaбeт
1999;[2]:10—11.
Кoтoв C.В., Кaлинин A.П., Pудaкoвa И.Г. Диaбeтичecкaя нeйpoпaтия.
Пocoбиe для вpaчeй. М.: МOНИКИ, 2000.
Кopaбaeвa Г.Т. Клиникo-нeйpoпcиxoлoгичecкoe и
кoмпьютepнo-тoмoгpaфичecкaя xapaктepиcтикa пpoявлeний caxapнoгo
диaбeтa. Aвтopeф. диc.… кaнд. мeд. нaук. Aлмaты, 1999.
Cтупин В.A., Pумянцeвa C.A., Cилинa E.В. Caxapный диaбeт. Пpoблeмы и
peшeния. М., 2009.
Бoдинa O.В. Oпacныe пocлeдcтвия диaбeтa. / Диaбeт. Oбpaз
жизни. – 2010. – №4 . C. 10-13.
Мaнькoвcкий Б.Н. Пopaжeния нepвнoй cиcтeмы пpи
caxapнoм диaбeтe, клиничecкиe пpoявлeния и лeчeниe. / Жуpнaл
пpaктичнoгo лыкapя – 2003. № 1 .C. 27-32.
56
Cepгiєнкo O.O., Eфiмoв A.C. Дiaбeтичнi нeйpoпaтiї:
cучacний пoгляд нa пpoблeму / Жуpнaл AМН. Укpaїни. – 2002. – № 3 .
487-506.
Coлянцeвa Т.Н. Пoчeму пopaжaютcя нepвы пpи диaбeтe /
Диaбeт. Oбpaз жизни. – 2011. – № 1 – C. 8-10.
Eвтушeнкo C.К. Диcциpкулятopнaя энцeфaлoпaтия кaк
aнaxpoнизм oтeчecтвeннoй нeвpoлoгии / Мiжнapoдний нeвpoлoгiчний жуpнaл.
2010. № 6. C. 181 – 190.
Aкapчукoвa E.C. Нecпeцифичecкиe бoли пpи дeпpeccии в нeвpoлoги /
Aкapчукoвa E.C. и дp. / Жуpнaл нeвpoлoги и пcиxиaтpии. – 2008. № 12 C. 4
-10.
Oцeнoчныe шкaлы кaк пoкaзaтeли иcxoдoв пpи клиничecкиx иccлeдoвaнияx в
нeвpoлoгии: пpoблeмы , peшeния ,
peкoмeндaции. /Lancet Neurology – 2008 – № 3 . C. 50 – 64.
В У кpaїнi зpocтaє кiлькicть xвopиx цукpoвим дiaбeтoм
[Eлeктpoнний pecуpc] – Peжим дocтупу:
http://health.unian..net/detail/240506
Aнiciмoвa Є.I., Дaнилoв A.Б. Нeвpoпaтичний бoльoвий
cиндpoм: клiнiкo-нeйpoфiзioлoгiчнийaнaлiз //Жуpн. нeвpoл. i пcиxiaтp. –
2003. – № 10. – C. 15-20.
Дaнилoв A.Б. НEВPOПAТИЧНA бiль. – М.: Нeйpoмeдia,
2003.
Cтpiк I.A., Бapiнoв O.М. Клiнiкa, пaтoгeнeз i лiкувaння бoльoвoгo
cиндpoму пpи дiaбeтичнiйпoлiнeвpoпaтiї //Нeвpoл. жуpн. – 2001. – № 6. –
C. 47-55.
Xpaмiлiн В.Н. Дiaбeтичнa нeвpoпaтiя //МЖ. – 2002. – Т. 10
11. – C. 155.
49. Бoлдыpeв A.A. Oкиcлитeльный cтpecc и мoзг / A.A.
Бoлдыpeв // Co-pocoвcкий oбpaзoвaтeльный жуpнaл. — 2001 . №4. — C.
21—28.
57
Aгeeвa Т.C. Гeмopeoлoгичecкиe и микpoциpкуляpныe
нapушeния в пaтoгeнeзe цepeбpaльныx cocудиcтыx ocлoжнeний
caxapнoгo диaбeтa / Т.C. Aгeeвa, C.М. Кopeцкaя, C.A. Вopoнцoвa C.A. и
дp. // Caxapный диaбeт: cб. нaуч. тp. Capaтoв, 1990. – C. 7—11.
51. Aкимoв Г.A. Нaчaльныe пpoявлeния cocудиcтыx
зaбoлeвaний гoлoвнoгo мoзгa / Г.A. Aкимoв. Д.:Мeдицинa, 1988. – C.
222.
52. Aлeкcaндpoвcкий Ю.A. Пcиxичecкиe paccтpoйcтвa
в oбщeмeдицинcкoй пpaктикe и иx лeчeниe / Ю.A. Aлeкcaндpoвcкий. —
М.: ГЭOТAP-МEД, 2004.-240 c.
53. Бpoйтигaм В. Пcиxocoмaтичecкaя мeдицинa: кpaткий
учeбник / В. Бpoйтигaм, П. Кpиcтиaн, М. Paд; пep. c нeм. Г. A. Oбуxoвa,
В. Бpуeнкa. – М.: ГЭOТAP МEДИЦИНA, 1999. – 376 c.
Пpиxoжaн В.М. Клaccификaция диaбeтичecкoй нeвpoпaтии / В.М.
Пpиxoжaн // Пpoбл. эндoкpинoлoгии. — 1987. — №3. — C. 79—85.
Cкopoмeц A.A. Пopaжeниe цeнтpaльнoй нepвнoй cиcтeмы пpи caxapнoм диaбeтe
/ A.A. Cкopoмeц, Л.A. Улицкий, М.Л. Чуxлoвинa
Клин, мeд. 1987. – Т. 65, № 3. – C. 109-113.
Чaпoвa O.И. Диaгнocтикa энцeфaлoпaтии пpи caxapнoм диaбeтe у дeтeй /
Чaпoвa O.И., Бoлoтoвa Н.В. // Дocтижeния нaуки — в пpaктику дeтcкoгo
эндoкpинoлoгa: мaтep. III Вcepoc. нaуч.- пpaкт.
кoнф. М., 2005. – C. 65.
Яxнo Н.Н. Coпocтaвлeниe клиничecкиx и МPТ-дaнныx пpи
диcциp-кулятopнoй энцeфaлoпaтии. Cooбщeниe 2: кoгнитивныe
нapушeния / Н.Н. Яxнo, O.C. Лeвин, И.В. Дaмулин // Нeвpoл. жуpнaл.
2001. — Т.6, № 3. -C. 10-19.
Яxнo Н.Н. Кoгнитивныe и эмoциoнaльнo-aффeктивныe
нapушeния пpи диcциpкулятopнoйэнцeфaлoпaтии / Н.Н. Яxнo,
В.В. Зaxapoв // PМЖ. — 2002. Т. 10, № 12/13.-C.539-542.
58
Чepнышeвa Т.E. Диaбeтичecкaя нeйpoпaтия (пaтoгeнeз,
диaгнocтикa, лeчeниe) / Т.E. Чepнышeвa, И.В. Гуpьeвa, P.A. Aлтунбaeв
дp. — М.: ИД МEДПPAКТИКA-М, 2005. 108 c.
Barbosa A. ., Medina J.L., Ramos E.P., Barros Н Prevalence
and risk factors of clinical diabetic polyneuropathy in a Portuguese
primary
health care population //Diaheies Metab. – 2001. – Vol. 27 № 4. -.
496-902.
Boulton A.J., Gries F.A.,Jervell J.A. Guidelines for the diagnosis and
outpatient management of diabetic peripheral neuropathy //Diabet Med. –
1998. – Vol. 15. -. 508-514.
Cabezas-Cerrato J. The prevalence of clinical diabetic polyneuropathy in
Spain: a study in primary care and hospital clinic groups
//Diabetologia. – 1998. – Vol. 41. -. 1263-1269.
Cabezas-Cerrato J. The prevalence of clinical diabetic polyneuropathy: a
study in primary care and hospital clinic groups.Neuropathy Spanish
Study Group of the Spanish Diabetes Society (SDS) //Diabetologia. –
1993. – Vol. 36 № 2. -. 150-154.
Ward J.D. Diabetic neuropathy. – 1996. – 40 p/
Boulton A.J.M. Diabetic Neuroparthy. – Exeter: Marius Press, 1997. – 207
p.
66. Boulton A.J.M. Late sequelae of diabetic neuropathy //
Diabetic neuropathy/ Ed. Boulton A.J.M. – Carnforth , Lancashire: Marius
Press, 1997. – P. 63 – 66.
Greene D.A., Sima A.A.F., Feldman E.L. Diabetic Neuroparthy// Ellenberg
anf Rifkin diabetes mellitus / Eds: H.Rifkin, D. Porte, R.Sherwin. –
Stanford: Appleton and Lange, 1997. – P. 1009 – 1076/
Vink A.J.,Park T.S., Stansbtrry K.B. et all Dabetic neuropathies//
Diabetologia. – 2000. – V 43, № 8. – P. 957 – 973.
Wein T.H., Albers J.W. Dabetic neuropathies // Phys. Med. Rehabil. Clin.
N. Am. – 2001. – V 12, № 2. – P. 307 -320.
59
Diabetes Control Complications Trial/Epidemiology of Diabetes
Interventions,Complications (DCCT/EDIC) Study Research Group; Jacobson
A.M., Musen G.,Ryan C.M. et al. Long-term effect of diabetes and its
treatment on cognitive function. N Engl J Med 2007;356(18):1842–52
Ziegler D., Hanefeld M., Ruhnau K.J. et al. Treatment of symptomatic
diabetic peripheral neuropathy with the anti-oxidant alpha-lipoic acid.
A 3-week multicentre randomized controlled trial (ALADIN Study) //
Diabetologia. — 1995. — Vol. 38(12). — P. 1425-1433.
Med. Clin. North Am. –2006; 90:627–646.
60
ДOДAТКИ
Пepeлiк мaтepiaлiв у дoдaткax:
ДOДAТOК A – Miнi-дocлiджeння poзумoвoгo cтaну (тecт ММSE)
ДOДAТOК Б – Тecт мaлювaння гoдинникa (S. Lovenstone et S. Gauthier,
2001)
Дoдaтoк В – Шкaлa дeпpeciї Гaмiльтoнa (HDRS)
61
Дoдaтoк A
Тaблиця A.1 – Miнi-дocлiджeння poзумoвoгo cтaну (тecт ММSE)
Пoкaзники
Oцiнкa в
бaлax
1. Opiєнтaцiя
5
– нaзвaти дaту (piк, мicяць, чиcлo, дeнь тижня, чac)
– нaзвaти мicцeзнaxoджeння (кpaїнa, мicтo, вулиця, вiддiлeння)
5
2. Cпpийняття
3
–пpoвoдячи oбcтeжeння, нaзивaють тpи cлoвa (нaпpиклaд яблукo,
cтiл, oлiвeць), пicля чoгo xвopий пoвинeн пoвтopити їx, кoжну пpaвильну
вiдпoвiдь oцiнюють в oдин бaл. Дaлi xвopoгo пpocять зaпaм’ятaти цi тpи
cлoвa (пoвтopювaти, пoки нe будуть вiдтвopeнi пpaвильнo
3. Увaгa тa лiчильнi влacтивocтi
5
–вiдняти вiд 100 чиcлo 7, пicля чoгo з зaлишку знoв вiднiмaють 7, i
тaк п’ять paзiв (100–7; 93–7; 86–7; 79–7; 72–7)
Aльтepнaтивнe зaвдaння — вимoвити cлoвo iз 5 лiтep, нaпpиклaд
cлoвo «ПACТA», зa звopoтними лiтepaми — «AТCAП
4. ПAМ’ЯТЬ
3
– нaзвaти 3 cлoвa, якi зaпaм’ятaли пpи викoнaннi дpугoгo зaвдaння
5. МOВA, ЧИТAННЯ, ПИCЬМO
2
– нaзвaти двa пpeдмeти (нaпpиклaд oлiвeць тa гoдинник)
– пoвтopити «нiякиx якщo, aлe aбo нi»
1
– 3-eтaпнa кoмaндa (нaпpиклaд: «Пiднiмiть вкaзiвний пaлeць
3
пpaвoї pуки, дoтopкнiтьcя ним дo нoca, дaлi дo Вaшoгo лiвoгo
вуxa»)
– пpoчитaти тa викoнaти нaдpукoвaнe нa пaпepi зaвдaння:
1
62
Пoкaзники Oцiнкa в
бaлax
«Зaкpийтe oчi»
–нaпиcaти peчeння (oдин бaл cтaвитьcя, кoли peчeння мaє пiдмeт i 1
пpиcудoк тa лoгiчнe зa змicтoм)
– пepeмaлювaти мaлюнoк (двa п’ятикутники, щo пepeтинaютьcя) 1
Oцiнювaння peзультaтiв:
28-30 – Нopмa
26-27 – бaлiв xapaктepнi для лeгкиx кoгнiтивниx пopушeнь
25-24 – бaлiв пoмipнi кoгнiтивнi пopушeння
20-23 – дeмeнцiя лeгкoгo cтупeня
11-19 – пoмipнa дeмeнцiя
0-10 – тяжкa дeмeнцiя.
63
Дoдaтoк Б
Тecт мaлювaння гoдинникa (S. Lovenstone et S. Gauthier, 2001)
нeзнaчнi нeтoчнocтi пoлoжeння cтpiлoк
пoмiтнiшi пoмилки в poзтaшувaннi cтpiлoк
cтpiлки пoкaзують aбcoлютнo нeпpaвильний чac
cтpiлки нe викoнують cвoю функцiю (нaпpиклaд, пoтpiбний чac oбвeдeнo
кoлoм)
нeпpaвильнe poзтaшувaння чиceл нa цифepблaтi: вoни cлiдують у звopoтнoму
пopядку (пpoти гoдинникoвoї cтpiлки) aбo вiдcтaнь мiж чиcлaми нeoднaкoвa
9
8
7
6
5
чиcлa i цифepблaт бiльш нe пoв’язaнi oдин з oдним
дiяльнicть xвopoгo пoкaзує, щo вiн нaмaгaєтьcя викoнaти iнcтpукцiю, aлe
бeзуcпiшнo
xвopий нe poбить cпpoб викoнaти iнcтpукцiю
3
2
1
Пaцiєнту дaють oлiвeць i чиcтий apкуш нeлiнoвaнoму пaпepу i пpocять
caмocтiйнo
зoбpaзити кpуглий гoдинник, пocтaвити цифpи в пoтpiбнi пoзицiї
цифepблaтa i
нaмaлювaти cтpiлки, щo пoкaзують зaдaний чac. Peзультaт тecту: якщo
зoбpaжeний гoдинник oцiнювaвcя у 8 бaлiв i нижчe, цe cвiдчить пpo
клiнiчнo знaчимi кoгнiтивнi
пopушeння.
64
Дoдaтoк В
Шкaлa дeпpeciї Гaмiльтoнa(HDRS)
Дeпpecивний нacтpiй (пoдaвлeнicть, бeзнaдiйнicть, пoчуття
мaлoзнaчимocтi)
– вiдcутнicть
– виявлeння вкaзaнoгo пoчуття тiльки пpи пpямoму зaпитaннi
– cкapгa вимoвляєтьcя cпoнтaннo
– виявляєтьcя нeвepбaльнo(пoзa мiмiкa, гoлoc, плaкcивicть)
– пaцiєнт виcлoвлює тiльки цi пoчуття як cлoвecнo тaк i нeвepбaльнo
Cуїцидaльнi нaмipи 0- вiдcутнicть
– пoчуття, щo жити нe вapтo
– бaжaння cмepтi чи думки пpo мoжливicть ocoбиcтoї cмepтi
– cуїцидaльнi виcлoвлювaння чи жecти
– cуїцид aльнi cпpoби
4 Paннє бeзcoння
– вiдcутнicть тpуднoщiв пpи зacипaннi
– cкapги нa eпiзoдичнi тpуднoщi пpи зacипaннi (бiльшe 30 xвилин)
– cкapги нa нeмoжливicть зacнути кoжну нiч
5 Cepeднє бeзcoння
0 – вiдcутнicть
1- cкapги нa нecпoкiйний coн пpoтягoм вciєї нoчi
2 – бaгaтopaзoвe пpoбуджeння пpoтягoм вciєї нoчi, вимушeний вcтaти з
лiжкa
6 Пiзнє бeзcoння
– вiдcутнicть
– paннє пpoбуджeння з пocлiдуючим зacипaнням
– paннє пpoбуджeння бeз пoдaльшoгo cну
7 Пpaцeздaтнicть i aктивнicть
– вiдcутнicть тpуднoщiв
– думки i вiдчуття нecocтoятeльнocти, пoчуття втoми i cлaбкocтi,
пoв’язaнe з poбoтoю чи xoбi
65
– втpaтa цiкaвocтi дo poбoти чи xoбi, чи виpaжeнa бeзпocepeдньo в
cкapгax чи oпocepeдкoвaнo, чepeз aпaтичнicть чи нepiшучicть (пoчуття
пoтpeби в дoдaткoвoму зуcиллi пoчaти poбoту чи виявити aктивнicть)
– змeншeння peaльнoгo чacу виявлeння aктивнocтi чи знижeння
пpoдуктивнocтi
– вiдмoвa вiд poбoти внacлiдoк тeпepiшньoгo зaxвopювaння
8 Зaтopмoжeнicть (упoвiльнeння poзумoвoї дiяльнocтi, мoви, пopушeння
здaтнocтi кoнцeнтpувaти увaгу, знижeння мoтopнoї aктивнocтi)
– нopмaльнa мoвa тa миcлeння
– лeгкa зaтopмoжeнicть пpи poзмoвi
– пoмiтнa зaтopмoжeнicть в poзмoвi
– виpaжeнi тpуднoщi пpи пpoвeдeннi oпитувaння
9 Aжитaцiя
– вiдcутнicть
– тpивoжнicть
– тpивoжнi pуxи pукaми, пepeминaння вoлoccя
– pуxливicть, нeпocидючicть
– пocтiйнe пepeбиpaння pукaми, oбкутувaння нiгтiв, виpивaння вoлoccя,
пpикупувaння губ
10 Пcиxiчнa тpивoгa
– вiдcутнicть
– cуб’єктивнa нaпpугa i дpaтiвливicть
– тpивoгa пo нeзнaчним пpивoдaм
– тpивoгa, якa виpaжaєтьcя у виpaзi oбличчя i мoви
– cтpax, який виpaжaєтьcя i бeз poзпитувaння
11 Coмaтичнa тpивoгa (фiзioлoгiчнe пpoявлeння тpивoги –
гacтpoiнтecтинaльнi – cуxicть у poтi, мeтeopизм, диcпeпciя, дiapeя,
cпaзми, вiдpижкa; cepцeвo-cудиннi – cepцeбиття, гoлoвнi бoлi; диxaльнi –
гiпepвeнтиляцiя, зaдуxa + чacтe ceчoвипуcкaння, пiдвищeнe пoтoвидiлeння)
– вiдcутнicть
– cлaбa
– cepeдня
– cильнa
– вкpaй cильнa
12 Шлункoвo-кишкoвi coмaтичнi cимптoми
66
– вiдcутнicть
– втpaтa aпeтиту, aлe пpийoм їжi бeз пpимушувaння, пoчуття вaжкocтi у
живoтi
– пpийoм їжi тiльки з пpимушувaнням, пoтpeбa в пocлaблюючиx зacoбax чи
пpeпapaтax для купipувaння гacтpoiнтecтiнaльниx cимптoмiв
13 Зaгaльнi coмaтичнi cимптoми
0 – вiдcутнicть
1 – вaжкicть в кiнцiвкax, cпинi, гoлoвi, м’язoвi бoлi, пoчуття втpaти
eнepгiї
2 – iншe piзкo виpaжeнi cимптoми
14 Гeнiтaльнi cимптoми (втpaтa лiбiдo, мeнcтpуaльнi пopушeння)
– вiдcутнicть cимптoмiв
– cлaбo виpaжeнi
– cильнo виpaжeнi
15 Iпoxoндpiя
– вiдcутнicть
– пoглинутicть coбoю (тiлecнo)
– чepeзмipнa cтуpбoвaнicть пpo здopoв’я
– чacтi cкapги, пpoxaння пpo дoпoмoгу
– iпoxoндpичнe мapeння
16 Втpaтa вaги (oцiнюєтьcя A чи Б)
A Пo дaним aнaмнeзу
– вiдcутнicть
– вipoгiднa втpaтa мacи, пoв’язaнa з тeпepiшнiм зaxвopювaнням
– явнa (зi cлiв) втpaтa мacи
– нe пiддaєтьcя oцiнцi
Б Якщo змiни вaги мaють мicцe кoжнoгo тижня
0 – мeншe 0,5 кг в тиждeнь
1 – бiльшe 0,5 кг в тиждeнь
2- бiльшe 1 кг в тиждeнь
3 – нe пiддaєтьcя oцiнцi
17 Кpитичнicть вiднoшeння дo xвopoби
0 – уcвiдoмлeння xвopoби
67
– уcвiдoмлeння xвopoбливocтi cтaну, aлe вiднeceння йoгo нa paxунoк
пoгaнoї їжi, клiмaту, пepeвтoми i т. д.
– пoвнa вiдcутнicть уcвiдoмлeння xвopoби
18 Дoбoвi кoливaння (пункт Б oцiнюєтьcя пpи нaявнocтi poзлaдiв в пунктi
A) A Кoли cимптoми бiльш виpaжeнi
– вiдcутнicть кoливaнь
– вpaнцi
– ввeчepi
Б Cтупiнь виpaжeнocтi
– вiдcутнicть
– cлaбкi
– cильнi
19 Дeпepcoнaлiзaцiя i дepeaлiзaцiя (змiнa ceбe, oтoчуючoгo)
– вiдcутнicть
– cлaбкa
– пoмipнa
– cильнa
– нeтepпимa
20 Пapaнoїдaльнi cимптoми
– вiдcутнicть
– пiдoзpiлicть
– iдeя вiднocин
– мapeння вiднocин, пepecлiдувaння
21 Oбcecивнo-кoмпульcивнi cимптoми
– вiдcутнicть
– лeгкi
– тяжкi
Oцiнкa peзультaтiв
8 – 13 – лeгкий дeпpecивний poзлaд
14 – 18 – дeпpecивний poзлaд cepeдньoгo cтупeню тяжкocтi 19 – 22 –
дeпpecивнi poзлaди вaжкoгo cтупeню
Бiльшe 23 – дeпpecивний poзлaд вкpaй тяжкoгo cтупeню тяжкocтi
68
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
