.

Неходжкінські злоякісні лімфоми. (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
200 1713
Скачать документ

Реферат на тему:

Неходжкінські злоякісні лімфоми.

Визначення. Терміном НЗЛ позначають гемобластози з лімфоїдних клітин
поза кістковим мозком. При цьому пухлинний клон може мати як В –
(80-85%), так і Т-клітинну природу (біля 15%). Діагностика пухлин цього
типу базується на детальному вивченні гістологічних зрізів, цитологічних
досліджень аспіратів і відбитків лімфовузлів, цитохімічних,
цитогенентичних та імуноцитологічних ознак

Класифікація. Основні нозологічні форми НЗЛ, які виникають з
клітин-попередників В- і Т-лімфоцитів ЕК-клітин природніх кілерів і
лімфоцитів на етапах їх антигензалежного диференціювання в периферичних
органах лімфопоезу можуть бути діагностовані на підставі доступних
морфологічних методів. В свою чергу, грунтуючись на визначенні типу
клітин, що складають пухлинний клон, встановлюється ступінь злоякісності
(висока, низька, проміжна), прогнозується перебіг захворювання,
проводиться підбір лікувальних програм.

Згідно REAL-класифікації розрізняють 10 форм НЗЛ В-клітинного та 10
форм Т-клітинного походження. Ці форми вирізняються по клітинній
зрілості. Високодиференційовані лімфоцитарні лімфоми (лімфоми з малих
лімфоцитів по класифікації REAL зберігають цитоморфологічні ознаки і
імунофенотип, характерний для В-лімфоцитів. Лімфобластні лімфоми
високого ступеня злоякісності з В- і Т-клітин мають мономорфний
клітинний склад і відрізняються тільки за експресією антигенів, деяким
цитохімічним і цитогенетичним ознакам. Діагностичну значимість при НЗЛ
має характер росту, який визначають гістологічно. За характером росту
НЗЛ підрозділяються на два варіанти: – нодулярні (фолікулярні) і
дифузні форми.

Для нодулярних лімфом характерно утворення псевдофолікулярних структур,
які, на відміну від істинних фолікулів, розташовуються не тільки в
корковому, але і в мозковому шарі лімфовузлів, мають великі розміри,
нечіткі контури. Фолікулярний характер росту властивий в основному
В-лімфоцитам із центрів-фолікулів (І-переважно з малих клітин, ІІ – із
суміші малих і крупних клітин, ІІІ- переважно з крупних клітин).

Дифузний тип росту з тотальним розростанням клітин, повним стиранням
структур лімфовузла властивий всім видам НЗЛ.

Приклад формулювання діагнозу:

НЗЛ, фолікулярна, переважно з малих клітин з розщепленим ядром, низької
ступені злоякісності, ІІІБ стадія.

НЗЛ, дифузна В-лімфобласна, високого ступеня злоякісності з
лейкемізацією (IVБ стадія).

Клінічна картина. НЗЛ може виникнути в будь-якому віці. Клінічна картина
захворювання залежить від локалізації пухлинних вогнищ, характеру
пухлинного росту (фолікулярний, дифузний), цитологічного варіанту.
Найбільш часта первинна локалізація процесу – периферичні лімфатичні
вузли (біля 60% хворих). Первинне ураження абдомінальних лімфовузлів
спостерігається приблизно у 20%, медіастінальних – у 9%, екстранодулярна
локалізація НЗЛ – у 8% пацієнтів. Клініко-гематологічна картина при
різних морфологічних варіантах НЗЛ відрізняється деякими особливостями.
Так, НЗЛ із клітин центрів фолікулів зустрічається переважно у дорослих
людей і відноситься до найбільш частих форм пухлин лімфоцитарної тканини
(до 40%). Характерно швидке розповсюдження процесу: вогнища виникають в
селезінці, кістковому мозку (лейкемізація), екстранодулярно. Швидка
генералізація з пораженням кісткового мозку (через 3-24 міс.) властива
В-клітинним лімфомам з малих лімфоцитів (дифузна лімфоцитарна НЗЛ).
Раннє екстранодулярне метастазування, втягнення в процес печінки,
селезінки, кісткового мозку відмічається і при пролімфоцитарній лімфомі.
Для цього варіанту характерно первинне пораження селезінки. Така
локалізація зустрічається в 1-6,3% з усієї групи НЗЛ. Основна клінічна
ознака – спленомегалія. Тривалий час захворювання перебігає
безсимптомно. При генералізації перш за все поражається кістковий мозок,
у 76% хворих виникає лейкемізація. Із лімфатичних вузлів переважно
втягуються у пухлинний процес абдомінальні при інтактності периферичних,
що затруднює діагностику. При В-лімфобластній і імунобластній дифузних
лімфомах відмічається прогресуючий перебіг, екстранодулярні локалізації
(ураження кільця Вальдейера, шлунково-кишкового тракту) та ін.

Т-лімфобластні НЗЛ зустрічаються частіше у підлітків і молодих
чоловіків. Основні клінічні прояви – пухлина в передньому середостінні,
пораження тимуса, компресійні синдроми (верхньої порожнистої вени). НЗЛ
з периферичних Т-лімфоцитів – грибовидний мікоз – характеризується
первинним пораженням шкіри. При генералізації процесу і лейкемізації в
крові з’являються клітини з “мозковидним” ядром – захворювання носить
назву синдрому Сезарі. Ангіоімунобластна Т-клітинна лімфома – відносно
рідкісне захворювання. Перебігає з генералізованою лімфаденопатією,
лихоманкою, втратою ваги, шкірними проявами (вузли, бляшки),
гіпергамаглобулінемія. Можлива трансформація в Т-клітинну лімфому
високого ступеня злоякісності.

Діагностичні критерії.

Діагноз НЗЛ може бути поставлений тільки на підставі вивчення
гістологічної структури лімфовузла або біоптата екстранодулярної
тканини.

Уточнення морфології клітин пухлини можливо шляхом вивчення цитології
аспіратів і відбитків лімфовузлів.

Загальне правило при біопсії полягає в тому, що для дослідження береться
найбільший лімфовузол. Крім тих випадків, коли лімфовузол дуже великий і
не може бути видалений з технічних причин, всі біопсії повинні бути
ексцизійними (а не інцизійними). Для імунофенотипування, цитогенетичних
досліджень та одержання “відбитку” лімфовузла – тканина не повинна
фіксуватися.

Диференціальний діагноз.

Для диференціального діагнозу НЗЛ з лейкемізацією і В-ХЛЛ необхідно
проведення імунофенотипування: зберігаючи цитоморфологічні ознаки
В-лімфоцитів НЗЛ експресують пан-В-клітинні антигени: СД19, СД20,
HLA-DR, однак не містить СД5 і рецепторів до еритроцитів миші.

Для відмінності клітин лімфоми від епітеліальних пухлин карциноми
визначають СД45 і цитокератин.

Для варіантів НЗЛ характерні певні цитогенетичні маркери. Так, при
фолікулярних лімфомах у 80% визначається перехресна транслокація між 14
і18 хромосомами.

Лікування. При локалізованій формі (стадія І) призначається променева
терапія, що дозволяє у 50% хворих одержати тривалу ремісію (10 і більше
років).

Хіміотерапія. При НЗЛ низького ступеня злоякісності використовують
хлорамбуцил (лейкеран) і циклофосфан. Відповідь на монотерапію
спостерігають у 20-60% хворих. Для досягнення повної ремісії тривалість
прийому препаратів складає 12-36 міс. Медіана виживання 4 роки. При
проміжному і високому ступені злоякісності НЗЛ призначають схеми ПХТ:
CVP (циклофосфан, вінкрістін, доксорубіцин, преднізолон),СНОР
(циклофосфан, доксорубіцин, онковін (вінкрістін), преднізолон),
променеву терапію.

Схема СНОР-“золотий стандарт” терапії НЗЛ. З 1996 року рекомендовані
модифіковані схеми СНОР-СІОР (циклофосфан, ідарубіцин 10 мг/м?, онковін,
преднізолон).заміна адріаміцина ідарубіцином суттєво знижує
кардіотоксичність схеми і оправдана при лікуванні хворих похилого віку.
В даний час одержаний пероральний препарат ідарубіцину, його
використання при НЗЛ доцільно як в монотерапії, так і при ПХТ.

Для проведення індуктивного і підтримуючого лікування хворим НЗЛ
рекомендується також інтерферон -А у поєднанні з ХТ і як монотерапія.
Тривалість лікування ІФ не менше 1 року: доза 3-5 МО/м? 3 рази на
тиждень.

Перебіг, прогноз.

І. В’ялий, хронічний перебіг – (тривалість життя 5 років):

лімфома з малих лімфоцитів (пролімфоцитарна);

лімфома маргінальної зони селезінки;

фолікулярна лімфома, екстранодулярна лімфома, асоційована зі слизовою
оболонкою;

грибовидний мікоз.

ІІ. Агресивний перебіг (тривалість життя до 1 року):

дифузна В-крупноклітинна лімфома;

апластична крупноклітинна лімфома.

ІІІ. Високоагресивний (гострий) перебіг (тривалість менше 1 року):

В-лімфобластна лімфома;

Т- лімфобластна лімфома;

лімфома Беркітта.

Медіана виживання для НЗЛ низького ступеня злоякісності складає 7 років,
проміжної – 2,5 роки, високої – до 1 року.

Несприятливі прогностичні фактори НЗЛ:

Втягнення в патологічний процес кісткового мозку – лейкемізація.

Наявність більше одного екстранодулярного вогнища.

Наявність інтоксикації.

Похилий вік.

Чоловіча стать.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020