Реферат на тему:

Нечуй-вітер волохатий

Нечуй-вітер волохатий. Російські назви: ястребинка волосистая,
ястребин-ник; польські: іазттгеЬіес, ковтасгек, піесіозріаіек. Родина:
Compositae — складноцвіті.

Нечуй-вітер волохатий має багато різних форм. Це трав’яниста,
багаторічна рослина заввишки 5—30 см, а іноді й вище (мається на увазі
квіткова стрілка). Від розетки утворюються пагони, звичайно численні, з
дедалі меншими до кінця пагона листками. Листки розетки численні, зверху
зелені або сизуваті, зісподу білоповсти-сті, ланцетовидні або
довго-оберненояйцевидні. Стебло до вершка вкрите волосками. Пелюстки
квіток жовті, зовні часто з червонуватими смужками. Цвіте в травні —
червні, іноді до жовтня.

R

T

?

?

? ?

?

gdiOO

Росте на сухих луках і сухих вигонах, рясно на піщаному грунті. Поширена
повсюдно.

Збирають усю рослину разом з коренем. Приймають напар з усієї рослини в
кількості 40,0 г на І л води при хворобах печінки — при опуху її, при
жовтяниці, а також як засіб, що сприяє виділенню шлункових соків при
зниженій кислотності, і як засіб, що спиняє кровотечі (дизентерія, катар
товстих кишок, геморой). Крім того, такий же напар п’ють при хворобах
легень, при кровотечах з легень, з матки.

Порошком з нечуй-вітру посипають рани, в інших випадках промивають їх
напаром з нього або роблять примочки. Напар нечуй-вітру вживають також
для промивання вагіни.

При жовтяниці приймають порошок з рослини 3 рази на день по 3,0 г.

Зберігання. Сухі рослини нечуй-вітру зберігають в ящиках, викладених
папером.

Похожие записи