РЕФЕРАТ
На тему:
М’ЯЗИ ОБЛИЧЧЯ
М’язи обличчя поділяються на дві групи: жувальні і мімічні (рис. 1).
Найбільший інтерес для косметика становлять мімічні м’язи, розташовані
безпосередньо під шкірою обличчя. Одним кінцем мімічні м’язи прикріплені
до кісток (нерухомий кінець), іншим — до шкіри (рухомий кінець). Мімічні
м’язи невеликі і ніжніші за жувальні. Від скорочення мімічної
мускулатури залежить вираз обличчя. Провисання, ослаблення м’язової
тканини обличчя видає вік людини.
1. Потилично-лобний м’яз складається з потиличного і лобного черевця,
які з’єднані між собою апоневрозом — сухожильним шоломом. Потиличне
черевце починається від ділянки найвищої вийної лінії потиличної кістки
і вплітається в задні відділи сухожильного шолома. Лобне черевце
починається від сухожильного шолома і закінчується в шкірі брів. При
скороченні лобний м’яз піднімає брови догори і збирає шкіру чола в
поперечні складки.
2. М’яз, що зморщує брови, починається від надбрівної дуги лобної
кістки і прикріплюється до шкіри брів.
3. Круговий м’яз ока оточує очну ямку й складається з двох частин —
внутрішньої і зовнішньої. Перша закладена в самих повіках, друга —
поза ними.
1. Мімічні і жувальні м’язи обличчя:
1 — потилично-лобний м’яз; 2 — м’яз, що рухає брови; 3 — круговий м’яз
ока; 4 — носовий м’яз; 5 — м’яз, що піднімає верхню губу; б — круговий
м’яз рота; 7 — підборідний м’яз; 8 — м’яз, що опускає нижню губу; 9 —
м’яз, що опускає кутик рота; 10 — малий виличний м’яз; 11 — щічний м’яз;
12 — великий виличний м’яз; 13 — жувальний м’яз; 14 — скроневий м’яз.
Зовнішня частина м’яза при скороченні збирає шкіру в складки, утворюючи,
так звані «гусячі лапки».
4. Носовий м’яз складається з поперечної і крилової частини. Остання
прикріплюється до шкіри крила носа, а поперечна частина піднімається до
спинки носа і тут з’єднується з протилежним однойменним м’язом.
5. М’яз, що піднімає верхню губу, починається від підочноямкового краю
верхньої щелепи і прикріплюється до шкіри носогубної складки.
6. Круговий м’яз рота утворює м’ясисту частину губ. Він стуляє губи,
притискаючи їх до зубів, а при його скороченні губи витягуються. Цей
м’яз відіграє основну роль при прийомі їжі. Скорочується під час розмови
і закривання рота.
7. Підборідний м’яз частково перекритий круговим м’язом рота.
Починається від альвеолярних горбків різців нижньої щелепи і
прикріплюється до шкіри підборіддя.
8. М’яз, що опускає нижню губу, частково прикритий підборідним м’язом.
Починається від краю нижньої щелепи і прикріплений до краю нижньої губи.
При скороченні цього м’яза нижня губа вивертається. При цьому різкіше
окреслюється губопідборідна складка.
9. М’яз, що опускає кутик рота, теж починається від краю нижньої
щелепи, але прикріплений до шкіри кутика рота. Скорочуючись, він опускає
кутик рота.
10. Малий виличний м’яз нерухомою частиною прикріплений до нижнього
краю очної орбіти, а рухомою вплітається у бокову частину кругового
м’яза рота.
11. Щічний м’яз утворює м’які бічні стінки порожнини рота. Він
починається з країв обох щелеп. Одні його м’язові пучки спрямовані до
верхньої губи, інші — до нижньої. Біля рота ці пучки перехрещуються.
Щічний м’яз притискує щоку до зубів і задіяний при енергійному видуванні
повітря з рота.
12. Виличний м’яз нерухомою частиною прикріплений до виличної кістки, а
рухомою — до шкіри кутика рота. Він уплітається в круговий м’яз рота.
При скороченні відтягає кутик рота догори, внаслідок чого рот
розкривається, а кутик рота піднімається.
13. Жувальний м’яз починається від нижнього краю виличної дуги;
прикріплюється до латеральної поверхні вінцевого відростка нижньої
щелепи та жувальної горбкуватості нижньої щелепи.
14. Скроневий м’яз починається від скроневої поверхні великого крила
клиноподібної кістки, луски скроневої кістки і прикріплюється до
верхівки та медіальної поверхні вінцевого відростка нижньої щелепи.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Владимиров В., Зудин Б. Кожньїе й венерические болезни: Атлас. –
М.: Медицина, 1980. – 288 с.
2. Дугін О. М., Слєпцов В. Б., Галайчук А. А. Збірник законодавчих та
нормативних документів, що регламентують діяльність підприємств
внутрішньої торгівлі. — К., 2004. — 304 с.
3. Калантаєвська К. А. Морфологія та фізіологія шкіри людини. — К.:
Здоров’я, 1965. — 304 с.
4. Кольгуненко Й. Й. ОсновьІ геронтокосметологии. — М.: Медицина,
1974. — 224 с.
5. Косметический пилинг: теоретические й практические ас-пектьі. — М.:
Косметика й медицина, 2003. — 224 с.
6. Новикова Л. В. МетодьІ физиотерапии в косметологии. — М., 2001. –
176 с.
7. Новая косметология. — М.: Косметика й медицина, 2002.
8. Озерская О. С. Косметология. — СПб.: Искусство России, 2002. – 416
с.
9. Практическое пособие для косметолога-зстетиста. Ч. 1,2/ Под
редакцией Л. В. Новиковой. — М., 1999-2000.
10. Справочник по косметике / Под общей редакцией проф. М. А.
Розентула: — М.: Медицина, 1964. — 336 с.
11. Фицпатрик Т., Джонсон P., Вулар К. й dp. Дерматология:
Атлас-справочник. 3-є издание. — М.: Практика, 1999. — 1088 с.
12. Фержтпек О., Фержтекова В., Шрамек Д. й dp. Косметология: Теория
й практика. — Прага: MAKSDORF, 2002.
13. «Les Nouvelles Esthetiques». — М.: Космопресс, 2000-2004.
14. Rassner G. und Steinert U. Dermatologie. Lehrbuch imd Atlas. –
Urban&Shwarzenberg, 1992. – 384 s.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
