Реферат на тему:
М’ята
Mentha — м’ята: Російська назва — перечная мята; польська — mita
pieprzowa. Родина: Labiatae — губоцвіті.
Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 25—60 см. Стебло і вся рослина
щетинисто-волосиста або гладка. Листки яйцевидно-здовжені або ланцетні,
гострі, пило-Бидно-зазублені. Квітки в безлистих перерваних колосовидних
суцвіттях, червонувато-рожеві або білувато-рожеві. Цвіте з червня по
серпень.
Рослина культивується в садах, городах і на полях. Розводиться черенками
з пагонових кореневищ. Сильно пахуча. В народі розрізняють дві форми,
або різновидності, холодної м’яти, а саме: «біла» — з зеленими
чотиригранними стеблами і «чорна» — з темно-зеленими листками і
темно-червонуватими стеблами. (Можливо, що автор мав на увазі, крім
холодної м’яти, також м’яту зелену — Mentha viridis L.= М. spicata L. et
Wuds, поширену на Волині, коло м. Дубно). Факт цей не має значення, бо в
народі часто,
Мал. Mentha — м’ята:
а) М. piperita — м. холодна, або перечна; б) М. arvensis — м. польова.
коли немає холодної м’яти, вживають і інші запашні види і різновидності
м’ят, а дехто навіть віддає перевагу, наприклад, водним та іншим
дикоростучим формам і видам (М. aquatica Б., М. агуепвіз Б.).
Збирають під час цвітіння стебла з листками або тільки листки м’яти.
Вважають, що на організм людини м’ята діє, збуджуючи і поліпшуючи
травлення, як вітрогінне і потогінне, зменшує нудоту і, як говорять у
народі, «холодить у роті, але розігріває кишечник».
Вживання. Застосовується в науковій медицині. В народній медицині
вживаються м’ятні краплі (аптечні) і напар з м’яти дорослим і дітям при
спазмах у шлунку і кишечнику, при поносі, нетравленні шлунка, поганій
відрижці. Відвар м’яти, а також напар і краплі вживають для купання
маленьких дітей, хворих на рахіт, золотуху та з хворобами
шлунково-кишкового тракту.
Холодна м’ята вживається насамперед при підвищеній шлунковій кислотності
(з кислою відрижкою), яка не супроводиться запорами. В таких випадках
застосовують таку суміш: листків холодної м’яти— 15,0 г, бобівника —
2,0 г, квіток (кошиків) деревію — 15,0 г, насіння кропу— 15,0 г, трави
звіробою —30,0 г. 2 столові ложки такої суміші заливають 2 склянками
кип’ятку, парять 2 години, проціджують і приймають протягом дня
ковтками. Цю саму суміш застосовують і при інших видах гастритів.
o
o
^
gdSnE
підвищеній кислотності шлунка з запорами застосовується така суміш:
сухоцвіту болотяного —-15,0 г, квіток деревію —20,0 г, трави звіробою
— 30,0 г, холодної м’яти — 20,0 г, квіток ромашки — 10,0 г, трави
споришу — 15,0 г, насіння кропу — 10,0 г, насіння кмину — 10,0 г, шишок
хмелю — 5,0 г, кори крушини (№ 45) — 20,0 г і кореня валеріани — 10,0
г. 4 столові ложки цієї суміші (кожна ложка з верхом) заливають 1 л
кип’ятку і ставлять у духовку на цілу ніч, щоб настоялась. Вранці
натщесерце випивають 1 склянку напару, а решту — за 4 прийоми протягом
дня, кожний раз через годину після їди. Залежно від ступеня запорів дозу
кори крушини зменшують або збільшують як проносне, що регулює шлунок.
Саму по собі м’яту застосовують для лікування серцевих і легеневих
захворювань, особливо після крові з легень. Листя м’яти вживають при
надмірних менструаціях. В таких випадках настоюють 20,0_г листя на 500,0
г кип’ятку протягом 2 годин і дають пити хворому.
Усім хворим з підвищеною кислотністю шлункового соку треба пам’ятати, що
найкращим засобом, який «нейтралізує» кислоти шлунка, є насамперед
картопляний сік. про який ми ще будемо докладно говорити, потім м’ята і
звіробій . З метою «нейтралізації» кислот шлунка вживають також «м’ятну
олію» (масло) на воді або цукрі від 3 до 5 крапель. Це м’ятне масло,
правда, в меншій мірі, ніж картопляний сік, усуває печію, сприяє
відходові газів і «дезинфікує і розігріває» нутрощі.
Залишається ще кілька слів сказати про м’ятні краплі, такі популярні в
народі і особливо серед жителів Волині.
М’ятні краплі часто готують у народі самі. Для цього 1 частину (за
вагою) дрібно порізаних сушених листків холодної м’яти заливають 20
частинами 90° спирту; настоюють цілу добу, струшуючи час від часу,
віджимають і віджате проціджують крізь кілька шарів марлі або вату. До
процідженої настойки додають 1 частину (за вагою) м’ятного масла.
Всередину м’ятні краплі приймають по 10 крапель (а іноді приймають і до
4,0 г) на день при поносах, спазмах кишечника, різі в кишечнику,
поганому травленні, нудоті тощо.
Зберігання. Листя м’яти або вся трава м’яти зберігається в щільно
закупорених коробках.
В деяких місцевостях Волині на селах готують традиційні, славні
українські вареники з сиром, в які додають дрібно стертих листочків
м’яти. І смачно, по-моєму, і доцільно (околиці Дубна,
Володимир-Волин-ського, Острога).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
