Реферат на тему:
Мікроклімат приміщень
Мікроклімат приміщень — це сукупність фізичних чинників та умов
навколишнього середовища, які зумовлюють його тепловий стан і впливають
на теплообмін людини.
Основними чинниками, які формують мікроклімат приміщень, є: температура,
швидкість руху та вологість повітря, а також радіаційна температура,
тобто середня температура поверхонь обгороджувальних конструкцій і
предметів.
Температура повітря визначається термометрами (ртутними, спиртовими й
електричними та термографами в градусах за шкалою Цельсія.
Середня температура приміщення визначається на рівні зросту людини (1,5
м від підлоги) у п’яти точках: одна з них знаходиться в центрі
приміщення, а інші чотири — в його кутах. Після проведення вимірювань
визначають середню арифметичну величину, яка і є показником середньої
температури. Дослідження повторюють через 10—15 хв.
Величину перепаду температури по горизонталі одержують шляхом визначення
різниці температур у трьох точках: на
відстані 0,5 м від зовнішньої стіни, в центрі приміщення та на відстані
0,5 м від внутрішньої стіни.
Величина перепаду температури по вертикалі характеризується різницею в
показниках термометрів, які розташовані відповідно на відстані 10 см від
підлоги, 1,5 м від підлоги та 10 см від стелі.
Добовий перепад температур визначається шляхом зіставлення показників
денної та нічної температур.
Оптимальними у більшості приміщень слід вважати: середню температуру в
приміщенні в межах 18— 22 °С, перепади температури по горизонталі та
вертикалі — до 2—З °С, добовий перепад — до 2 °С (при використанні
центрального опалення) та до 5 °С (у разі застосування місцевого
опалення).
У таблиці наведено розрахункові показники температури повітря в різних
приміщеннях житлових та лікувально-профілактичних закладів.
Розрахункові показники температури повітря в житлових будинках та
лікувально-профілактичних закладах
Приміщення Температура, °С
Житлові будинки та гуртожитки
Житлова кімната квартири й гуртожитку
Кухня квартири й гуртожитку
Ванна індивідуальна і загальна
Ванна з індивідуальним нагрівачем
Вбиральня індивідуальна і загальна
Суміщений санітарний вузол
Умивальня індивідуальна
Кімната особистої гігієни жінки
Вестибюль, загальний коридор, передпокій, сходова клітка в житловому
будинку
Вестибюль, загальний коридор, сходова клітка в гуртожитку
Приміщення для культурно-масових заходів та індивідуальної підготовки до
занять, кімната відпочинку, приміщення обслуговуючого персоналу
гуртожитку
Ізолятори гуртожитків
Палата, кімната персоналу
Кабінет лікаря
Кабінет фізіотерапії
Процедурна
Лікувально-профілактичні заклади
Палати для дорослих
Палати для хворих на гіпотиреоз
Палати для хворих на тиреотоксикоз
Маніпуляційні для новонароджених
Післяопераційні палати, реанімаційні зали, палати інтенсивної терапії,
пологові, операційні, наркозні, післяпологові палати
Палати для дітей
Палати для недоношених, травмованих новонароджених та немовлят
Бокси і напівбокси, палати інфекційного відділення
Допологові, перев’язочні, маніпуляційні, доопераційні, процедурні,
приміщення для зціджування грудного молока, кімнати для годування дітей
віком до одного року
Кабінети лікарів, кімнати персоналу
Реєстратура, довідкові, вестибюлі, роздягальні
Приміщення для зберігання трупів
Секційні
Убиральні та умивальні для хворих
Кабінети для рентгенівських знімків зубів,
рентгенівські кабінети та радіологічні відділення, фотолабораторія
Стерилізаційні при операційних, лабораторії та приміщення для проведення
аналізів, прийому, сортування та збирання проб для лабораторних аналізів
Зали лікувальної фізкультури
Кабінети функціональної діагностики, приміщення для ректороманоскопії
Кабінети лікувальної фізкультури, механотерапії, зуболікарські кабінети,
кімнати зондування
Приміщення для санітарної обробки хворих, душові, кабінети особистої
гігієни, приміщення для приймання ванн, лікувальні плавальні басейни
Приміщення для зберігання гіпсових бинтів та гіпсу, центральні
приміщення для зберігання білизни, комори для інфікованої білизни і
постільних речей, комори для господарського інвентаря, комори для речей
хворих
Приміщення для миття, стерилізації та зберігання суден, сечоприймачів
Буфети та їдальні для хворих
Шлюзи перед палатами для новонароджених
Приміщення для виписування породіль та опромінення дітей кварцовою
лампою
Клізмові
Малі операційні
Шлюзи в боксах та напівбоксах інфекційних відділень
18
15
25
18
16
25
18
23
16
18
18
20
18
20
20
20
24
15
25
22
22
25
22
22
20
18
2
16
20
18
18
18
22
20
25
16
16
18
20
22
20
22
20
Найважливішими показниками фізіологічних реакцій організму у відповідь
на вплив мікрокліматичних параметрів є температура тіла і шкіри та
інтенсивність потовиділення. Температуру шкіри визначають за допомогою
електротермометра. Рекомендується проводити вимірювання температури
шкіри в наступних симетричних точках (справа та зліва): на лобі — 3— 4
см від його середньої лінії, на грудній клітці — на рівні IV-V ребер та
по середині латеральної поверхні плеча і кисті між великим і вказівним
пальцями з тильного боку.
Для оцінки інтенсивності потовиділення використовують йодокрохмальний
метод Мінора. На ділянку шкіри, припудрену крохмалем, прикладають листок
фільтрувального паперу, змоченого розчином суміші рицинової олії,
етилового спирту та 10% настойки йоду. У разі підвищення інтенсивності
потовиділення відбувається забарвлення аркуша паперу в темно-синій
колір. Якщо синє забарвлення не реєструється або з’являються лише окремі
маленькі точки, можна зробити висновок про те, що мікроклімат відповідає
зоні комфорту. Натомість такий стан, за якого з’являються великі темні
плями, є ознакою порушення процесів терморегуляції.
Життєдіяльність людини неодмінно супроводжується утворенням тепла
внаслідок біохімічних процесів, що відбуваються в тканинах і органах. У
стані спокою доросла людина в середньому продукує тепла 3,34—6,27 кДж/кг
маси тіла за 1 год. Залежно від характеру і важкості роботи, яка
виконується, теплопродукція людини коливається в широких межах і під час
виконання важкої роботи може сягати 2000 кДж/год і більше. Якщо повністю
буде виключено можливість віддачі тепла в навколишнє середовище,
температура тіла людини може протягом відносно короткого проміжку часу
підвищитися до 42—44 °С, і внаслідок денатурації білків та інших причин
така гіпертермія неминуче призведе до смерті.
Житло призначене насамперед для захисту людей від впливу несприятливих
метеорологічних: холоду спеки, вітру, атмосферних опадів. У житлі мають
бути створені оптимальні умови перебування, які відповідають культурним
потребам людини і її творчих сил зміцненню здоров’я і запобігання
захворюванням.
Значна частина життя людини проходить у житлі. Тісний контакт між
людьми, скупченість їх у житлі сприяють недостачі і поширенню багатьох
інфекційних захворювань. Так, у перенаселених житлах створюються
особливо сприятливі умови для виникнення такого інфекційного
захворювання як туберкульоз.
Повітря перенаселених помешкань змінює свій склад і фізичний стан:
підвищується температура і вологість, у такому повітрі з’являються
шкідливі речовини (амонійні сполуки, леткі органічні кислоти, які
випаровуються з поверхні шкіри та одягу людей, накопичуються з повітря,
яке видихається. Крім того у разі проникнення продуктів не повного
згорання палива у печах або газу у газових установках, повітря може
містити сітки, сірки, чадний газ. Забруднене повітря насамперед
негативно діє на центральну нервову систему, яка в свою чергу впливає на
фізіологічну функцію усього організму, це проявляється у вигляді
головного болю, поганого апетиту, швидкої втомлюваності. Несприятлива
дія забрудненого повітря виражається також у зміні глибини і ритму
дихання.
Недостатня освітленість житла і пов’язаний з цим низький рівень
ультрафіолетового випромінювання порушують обмін речовин, викликають
функціональні зміни з боку центральної нервової системи.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
