Реферат на тему:
Методологічні підходи до превентивної реабілітації студентів за даними
їх рівня здоров’я та медико-соціальних знань
Здоров’я є однією з фундаментальних загальнолюдських цінностей, і як
відомо, саме здорова людина спроможна найбільш ефективно створювати
значущі духовні й матеріальні цінності, генерувати нові ідеї та творчо
їх втілювати.
Наукові дослідження свідчать, що здоров’я людини на 50 % зумовлене її
способом життя. Однак практика засвідчує, що здоров’я молодого покоління
за останні десятиріччя має тенденцію до погіршення. Серед сучасної
молоді все більше поширюються шкідливі звички: куріння, вживання
алкоголю, наркотиків і токсичних речовин. Розповсюдження ВІЛ/СНІДу
набуває характеру епідемії. Більшість студентів страждає від
недостатньої рухової активності, відсутності навичок організації
навчання та здорового дозвілля, нераціонального харчування тощо.
Вакуленко О.В. у молодіжному середовищі виділяє вісім факторів ризику,
які характеризують спосіб життя підлітків як такий, що потребує окремої
уваги дорослих: вага, наявність хронічних захворювань, небезпечна
сексуальна поведінка, знижена фізична активність, психологічний
дискомфорт, куріння, вживання алкогольних напоїв, наркотиків [1].
Книш Т.В. звертає увагу на той факт, що нераціональне харчування, низька
фізична активність, порушення сну та відпочинку, поряд з поширеністю
паління (16 %), вживанням алкоголю (83 %) свідчать про нездоровий спосіб
життя переважної більшості студентів. Рівень захворюваності студентів
досить високий, особливо рівень хвороб нервової, серцево-судинної
системи й органів чуття, що може бути зумовлено як впливом навчального
навантаження, так і нераціональним способом життя [3].
Сьогодні досить гостро постає необхідність розробки та запровадження
конкретних заходів, спрямованих на покращення здоров’я підлітків і
молоді, тому, враховуючи досвід дослідників, які вивчали проблеми
здоров’я молоді, ми вважали за доцільне розглянути наступні питання:
1. Визначити рівень обізнаності студентів щодо здорового способу життя.
2. Оцінити рівень фізичного та психічного здоров’я студентів.
3. З метою розробки методичних і практичних рекомендацій для поліпшення
рівня їхнього здоров’я та залучення до здорового способу життя.
Першим завданням нашої роботи було з’ясувати рівень
санітарно-гігієнічної культури студентів, їх ставлення до власного
здоров’я, раціонального харчування, фізичної активності, шкідливих
звичок, статевих стосунків, тобто до тих проблем, які входять до поняття
здорового способу життя. Для цього була розроблена анкета для анонімного
опитування студентів з медико-соціальних знань. Здійснено
анкетування 240 студентів денного відділення ПФ ХДУХТ.
Одним з найважливіших реальних важелів збереження та зміцнення здоров’я
є оптимальна рухова активність. Ставлення наших студентів до фізичної
культури демонструє вкрай скептичне сприйняття цього методу
оздоровлення. Так, спортивні розряди мають 7 %, а зовсім не займаються
фізкультурою та спортом 25,4 % опитаних студентів. Таким чином,
практично третина студентів рухову активність не вважає необхідним
елементом загальної культури чи засобом оздоровлення.
gd¬71/2
У комплексному підході до збереження здоров’я харчування займає особливе
місце. Повноцінним своє харчування вважають 94,8 % студентів факультету,
при цьому 63,5 % з них вживають їжу не більше двох разів на добу при
дієтологічно обґрунтованій необхідності 3-4 рази на день. Харчовий
раціон студентів в основному складається з картоплі (71,3 %), м’яса (9,9
%), яєць (6,1%). Зовсім малий відсоток споживання овочів, молочних
продуктів і риби (по 1,65 %), лише 5 % регулярно вживають фрукти.
За даними анонімного опитування не вживають алкоголь лише 25,4 %
студентів. Перевага віддається вину, пиву та шампанському (72 %).
Регулярно курять 28,3 % студентів, епізодично – 44,2 %. Більшість
респондентів недооцінюють те, що як алкоголь, так і паління створюють у
звиклих до них людей хибне відчуття фізичного та психоемоційного
благополуччя, призводять до формування залежності, подолати яку тим
важче, чим триваліший період споживання.
Статеві стосунки мають 81,2 % студентів, хоча досвід безладних статевих
стосунків вони вважають негативним.
У зв’язку з встановленням достатньо низького рівня здоров’я студентів
факультету, ми вирішили дізнатися про найбільш розповсюджені їхні скарги
на фізичні нездужання. Найпоширенішими були скарги, у першу чергу, на
виснаження (31 %) і в меншій мірі – алергічні (18,9 %). При цьому
інтенсивність усіх категорій скарг була більш вираженою у студенток, що
можна пояснити як більшою емоційністю жінок, так і їхньою більшою увагою
до власного здоров’я.
Ми вважали за доцільне встановити ті події в житті студентів, які
найчастіше викликали стрес. Для студентів першого курсу на перше місце
виходять іспити. Далі найбільш стресогенними були зміна характеру та
частоти зустрічей з іншими членами сім’ї і зміни у відношеннях з
оточуючими.
За результатами нашого дослідження можна зробити висновки, що низький
рівень фізичного здоров’я, відсутність мотивації дотримання здорового
способу життя, велике стресове навантаження є сьогодні характерними для
студентської молоді. Для подолання медико-соціального невігластва
студентів нами розроблені методичні рекомендації. В них надані відомості
з профілактики ВІЛ/СНІДу та венеричних захворювань, наркотичної
залежності, алкоголізму тощо, а також розглянуті питання раціонального
харчування, загартування, попередження порушень опорно-рухового апарату.
Проблемам пропаганди здорового способу життя, попередженню
розповсюдження ВІЛ/СНІДу, наркоманії та шкідливих звичок, подоланню
психологічного перевантаження студентів, заходам постійного, регулярного
зміцнення психічного, духовного, соціального та фізичного здоров’я у
вищих навчальних закладах, незалежно від фахової спрямованості, слід
приділяти значно більше уваги. Такий комплексний підхід дозволить
готувати психологічно врівноважених, фізично здорових фахівців.
Література:
1. Вакуленко О.В. Здоровий спосіб життя як соціально-педагогічна умова
становлення особистості у підлітовому віці: Автореф. дис. канд. пед.
наук. – К, 2004.
2. Глузман А.В., Щеколодкин В.Ф. Вырастить здорового учителя: Диалектика
взаимосвязи физического и психического здоровья студентов в
учебно-воспитательном процессе формирования специалиста в КГГИ//
Гуманітарні науки. – 2002. – № 2. – С. 166-173.
3. Книш Т.В. Валеологічна підготовка майбутніх вихователів дошкільних
закладів освіти: Автореф. дис. канд. пед. наук. – К, 2001. -19 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
