Реферат на тему:

Медико-біологічні засоби

підтримання життєдіяльності людини

1. Основні визначення здоров’я

Протягом багатовікової історії людства на різних етапах розвитку
суспільства вивченню проблем здоров’я завжди приділялася велика увага.
Представники різних наук та фахів робили спроби проникнути в таємниці
феномену здоров’я, визначити його сутність з тим, щоб навчитися вміло
керувати ним, економне використовувати здоров’я протягом усього життя та
знаходити засоби для його збереження.

Нині існує відносно велика кількість різноманітних за напрямом,
структурою та змістом визначень поняття «здоров’я». Т.І.Калью на основі
вивчення світового інформаційного потоку документів склав перелік 79
визначень здоров’я людини, але і він є далеко не повним.

Здоров’я — це природний стан організму, Який характеризується його
рівновагою з навколишнім середовищем і відсутністю будь-яких хворобливих
змін.

Здоров’я людини визначається комплексом біологічних (спадкових і
набутих) і соціальних факторів. Останні мають настільки важливе значення
в підтримці стану здоров’я або в появі і розвитку хвороби, що у
преамбулі статуту ВООЗ записано:

* «Здоров’я — це стан повного фізичного, духовного і соціального
благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад». Таке
визначення поняття «здоров’я» є найбільш чітким, зрозумілим і повним і
охоплює насамперед біологічні, соціальні, економічні, наукові, етичні
аспекти даної проблеми.

Здоров’я людей належать до числа як локальних, так і глобальних проблем,
тобто тих, що мають життєво важливе значення як для кожної людини,
кожної держави, так і для всього людства, де спостерігається найбільше
загострення суперечностей, що породжуються поточними і очікуваними в
майбутньому ситуаціями, де диспропорційні стани досягли або можуть
досягти в перспективі катастрофічних наслідків.

Вивчення різних аспектів здоров’я як якісної цінності людини та
суспільства, вивчення складних взаємозв’язків між чинниками
навколишнього середовища та здоров’ям людей є важливим значенням
дисципліни «Безпека життєдіяльності».

Для правильного розуміння взаємозв’язку Між показниками здоров’я і
взаємодією чинників навколишнього середовища в системі «людина —
здоров’я — середовище» визначається три взаємопов’язані рівні здоров’я —
суспільний, груповий та індивідуальний.

Перший рівень — суспільний — характеризує стан здоров’я населення
загалом і виявляє цілісну систему матеріальних та духовних відносин, які
існують в суспільстві: Другий — групове здоров’я , зумовлене специфікою
життєдіяльності людей даного трудового чи сімейного колективу та
безпосереднього оточення, в якому перебувають його члени. Третій—
індивідуальний рівень здоров’я, який сформовано як в умовах всього
суспільства та групи, так і на основі фізіологічних і психічних
особливостей індивіда та неповторного способу життя, який веде кожна
людина.

Індивідуальне здоров’я — абсолютна і непересічна цінність, яка перебуває
на! найвищому щаблі ієрархічної шкали цінностей, а також у системі таких
філософських категорій людського буття, як інтереси та ідеали, гармонія,
зміст і щастя життя, творча праця, програма та ритм життєдіяльності.
Кожен фахівець, кожен член суспільства повинен мати знання про здоров’я
як біологічну, духовну, соціальну категорію з метою можливого проведення
оцінки та аналізу свого стану здоров’я, з одного боку, та вирішення
поточних і перспективних завдань щодо охорони та зміцнення суспільного
здоров’я, з іншого.

Здоров’я потрібно розглядати не в статиці, а в динаміці змін зовнішнього
середовища. У цьому відношенні заслуговує на увагу висловлювання:
здоров’я визначає процес адаптації. Це не результат інстинкту, але
автономна і культурно окреслена реакція на соціальне створену
реальність. Адаптація створює можливість пристосуватися до зовнішнього
середовища, що змінюється, до росту і старіння, до лікування при
порушеннях, стражданнях і мирного очікування смерті.

Виділяють три рівні опису цінності «здоров’я»:

* Біологічний — початкове здоров’я передбачає досконалість саморегуляції
організму, гармонію фізіологічних процесів як наслідок максимуму
адаптації.

* Соціальний — здоров’я є мірою соціальної активності, діяльності,
ставлення людини до світу.

* Особливий психологічний — здоров’я є відсутність хвороби, але швидше
заперечення її, в значенні подолання (здоров’я не тільки стан організму,
але і стратегія життя людини).

Поняття «здоров’я» містить біологічні ознаки і розглядається як
природний стані Перші елементи здоров’я передаються дитині від батьків.
З розвитком людини до певного ступеня змінюється і її здоров’я.
Біологічні ознаки здоров’я передбачають фізіологічне нормальний стан і
функціонування організму, тобто такий стан, за якого поточність
формотворчих, фізіологічних і біологічних процесів в організмі
підпорядковується доцільним біологічним процесам.

Усі механізми пристосування людини до навколишнього середовища
характеризують адаптацію, яка включає:

+ генетичний рівень — генетичний природний вибір, що забезпечує
збереження популяції;

+ фенотиповий рівень — індивідуальне пристосування до нових умов
існування за рахунок ієрархічної системи адаптивних механізмів:

+ зміни обміну речовин (метаболізму), збереження сталості внутрішнього
середовища організму (гомеостазу);

+ імунітету, тобто несприйняття організму до інфекційних та
неінфекційних агентів і речовин, які потрапляють в організм ззовні чи
утворюються в організмі під впливом тих чи інших чинників;

+ регенерації, тобто відновлення структури ушкоджених органів чи тканин
організму (загоювання ран тощо);

+ адаптивних безумовних та умовно-рефлекторних реакцій (адаптивна
поведінка).

Здоров’я людини не можна розглядати як щось незалежне, автономне. Воно е
результатом впливу природних, антропогенних та соціальних факторів.
Гігантські темпи індустріалізації та урбанізації за певних соціальних
умов можуть призвести до порушення екологічної рівноваги і викликати
деградацію не тільки середовища, а й здоров’я людей.

2. Ознаки здоров’я

* нормальна функція організму на всіх рівнях його організації, органів;
організму в цілому, гістологічних, клітинних та генетичних структур,
нормальна поточність типових фізіологічних і біохімічних процесів, які
сприяють вирощенню та відтворенню

* здатність до повноцінного виконання основних соціальних функцій,
участь у соціальній діяльності та суспільнокорисній праці

* динамічна рівновага організму і його функцій та чинників навколишнього
середовища

* здатність організму пристосовуватися до умов існування в навколишньому
середовищі, що постійно змінюється (адаптація), здатність підтримувати
нормальну і різнобічну життєдіяльність та зберігати живу основу в
організмі

* відсутність хвороби, хворобливого етану або хворобливих змін, тобто
оптимальне функціонування організму за відсутності ознак захворювання
або будь-якого порушення повне фізичне, духовне, розумове і соціальне
благополуччя, гармонійний розвиток фізичних і духовних сил організму,
принцип його єдності, саморегулювання і гармонійної взаємодії всіх
органів

Що ж може служити показниками здоров’я населення? На думку вчених,
цілком припустимо використовувати з метою оцінки здоров’я населення такі
демографічні показники, як * смертність, * дитяча смертність і * середня
очікувана тривалість життя, тому що демографічні показники — це ще і
дуже місткі інтегратори, що характеризують процес розвитку.

Виробляючи критерії оцінки здоров’я населення і визначаючи спрямування
дії низки відомих медико-біологічних, медико-демографічних і
медико-соціальних чинників, слід враховувати, що всі вони склалися в
конкретних умовах суспільно-історичного розвитку.

Нині медицина має багатий досвід боротьби з хворобами, але немае такого
досвіду стосовно зміцнення здоров’я здорових. Не розроблені етичні,
психологічні та правові принципи взаємовідносин лікаря і здорової
людини. Є епідеміологія хвороб, але немає епідеміології здоров’я. Ми не
вміємо визначати та вимірювати рівень здоров’я, кількісно виявляти його
динаміку. Необхідно озброїти медицину методикою діагностичного контролю
за здоров’ям здорових.

У світі сучасних наукових уявлень здоров’я як соціальне явище, яке має
біологічну основу, є складною багатофакторною проблемою і визначається
комплексом різних за своїм характером чинників, надзвичайно складно
переплетених.

3. Вплив негативних факторів на здоров’я людини,

засоби підтримання життєдіяльності

Здоров’я людини залежить від багатьох факторів: *_ кліматичних умов, *
стану навколишнього середовища, * забезпечення продуктами харчування і
їх цінності, * соціально-економічних умов, а також стану * медицини.

Доведено, що приблизно на 50% здоров’я людини визначає спосіб життя.
Негативними його чинниками є шкідливі звички, незбалансоване,
неправильне харчування, несприятливі умови праці, моральне і психічне
навантаження, малорухомий спосіб життя, погані матеріальні умови,
незгода в сім’ї, самотність, низький освітній та культурний рівень тощо.

Негативно позначається на формуванні здоров’я і несприятлива екологічна
обстановка, зокрема забруднення повітря, води, ґрунту, а також складні
природно-кліматичні умови (частка цих чинників — до 20%).

Істотне значення має стан генетичного фонду популяції, схильність до
спадкових хвороб. Це ще близько 20%, які визначають сучасний рівень
здоров’я населення.

Безпосередньо на охорону здоров’я з її низькою якістю медичної допомоги
припадає всього 10% «внеску» в той рівень здоров’я населення, що ми його
сьогодні маємо.

Причинами порушення нормальної життєдіяльності організму і виникнення
патологічного процесу можуть бути абіотичні (властивості неживої
природи) чинники навколишнього середовища. Очевидний зв’язок
географічного розподілу низки захворювань з клімато-географічними
зонами, висотою місцевості, інтенсивністю випромінювань, переміщенням
повітря, атмосферним тиском, вологістю повітря тощо.

На здоров’я людини впливає біотичний (властивості живої природи)
компонент навколишнього середовища у вигляді продуктів метаболізму
рослин та мікроорганізмів, патогенних мікроорганізмів (віруси, бактерії,
гриби тощо), отруйних речовин, комах та небезпечних для людини тварин.

Патологічні стани людини можуть бути пов’язані з антропогенними
чинниками забруднення навколишнього середовища: повітря, грунт, вода,
продукти промислового виробництва. Сюди також віднесено патологію, що
пов’язана з біологічними забрудненнями від тваринництва, виробництва
продуктів мікробіологічного синтезу (кормові дріжджі, амінокислоти,
ферментні препарати, антибіотики тощо).

Суттєво на стан здоров’я населення впливають чинники соціального
середовища: * демографічна та медична ситуації, * духовний та культурний
рівень, * матеріальний стан, * соціальні відносини, * засоби масової
інформації, * урбанізація, * конфлікти тощо.

Початок XXI cm. ознаменувався тим, що внаслідок науково-технічної
революції і урбанізації нашої планети навколишнє середовище неухильно
погіршується і люди вже неспроможні адаптуватися до цих швидких і
глобальних змін. Крім того, постала проблема демографічного вибуху і
обмеженості природних ресурсів та життєвого простору Земної кулі.
Щорічно чисельність людей на Землі зростає на 75-80 млн осіб. Це
потребує щорічного зростання виробництва продовольства на 24-30 млн т. У
багатьох районах світу, особливо в економічно слаборозвинених країнах,
виробництво продуктів харчування більше не в змозі задовольнити потребу
населення, в результаті чого голодування стало постійним явищем.
Загальне якісне і кількісне недоїдання сприяє виникненню епідемій,
гострих інфекційних захворювань, паразитарних захворювань.

Не меншу загрозу для людства становить антропогенне забруднення
природного середовища. Хімічне, радіоактивне та бактеріологічне
забруднення повітря, води, ґрунту, продуктів харчування, а також шум,
вібрація, електромагнітні поля, іонізуючі випромінювання тощо викликають
в організмах людей тяжкі патологічні явища, глибокі генетичні зміни. Це
призводить до різкого збільшення захворювань, передчасного старіння й
смерті, народження неповноцінних дітей.

На фоні дії негативних факторів навколишнього середовища на організм
людини виникають такі захворювання, як онкологічні, серцево-судинні
хвороби, дистрофічні зміни, алергія, діабет, гормональні дисфункції,
порушення у розвитку плоду, пошкодження спадкового апарату клітини.

Людина, яка має міцне здоров’я, справедливо вважає, що їй пощастило. Але
коли мова йде про захворюваність і смертність населення, то справа тут в
іншому. Соціальні та економічні умови, які це забезпечують людей
нормальним харчуванням, чистою водою і задовільними
санітарно-гігієнічними нормами, в кінцевому результаті позначається на
стані здоров’я населення. Не менший вплив чинять на нього виробничі
процеси, в яких ігноруються факти забруднення робочих місць на
підприємствах або його місцевість різноманітними небезпечними відходами.
Неправильне харчування, вживання спиртних напоїв, куріння, недостатнє
фізичне навантаження лежать в основі багатьох поширених хвороб. А Це, у
свою чергу, пов’язане з економічними умовами і політикою держави.

Перелічені вище умови середовища визначають стан здоров’я населення.
Там, де домінують голодування і бруд, інфекційні хвороби і висока дитяча
смертність — явище звичайне. Переїдання, сидячий спосіб життя і куріння
позначаються на здоров’ї середнього покоління, сприяють розвитку
захворювань серцево-судинної системи і пухлин. Там, де виробничий процес
не контролюється, у шахтах, на заводах і у полі робітників чекають
професійні захворювання і рання смерть.

Внаслідок катастрофічного погіршення стану навколишнього середовища
загальний рівень здоров’я населення України в останні роки різко
знизився. Значно збільшилась кількість серцево-судинних захворювань,
особливо інфаркту-міокарда, ішемічної хвороби серця, судинних
захворювань мозку, бронхіальної астми, діабету, алергічних захворювань
та захворювань органів травлення, захворювань на рак. Порушилися
генетичні процеси, народження дітей з різними спадковими хворобами
збільшилось у два-чотири рази. Смертність перевищила народжуваність. За
останні п’ять років тривалість життя чоловіків зменшилась з 64 до 57
років, жінок,— з 74 др 70 років.

Звичайно, дуже важко створити абсолютно ідеальні умови для здоров’я. З
розвитком людського суспільства розвиваються хвороботворні агенти, а
біологічні, геологічні і хімічні умови навколишнього середовища
змінюються значно швидше там, де порушується природна рівновага.

Виявити небезпеки, які криються в навколишньому середовищі, зрозуміло,
значно легше, ніж усунути їх. Ключ до вирішення питань про вплив
навколишнього середовища на здоров’я — в надрах економіки, політики, у
способі життя і взаємовідносин людей з їхнім природним оточенням.
Здоров’я населення, як дзеркало, відображає обличчя суспільства.

Для вирішення проблеми збереження здоров’я та працездатності людини,
продовження її життя в масштабах держави створена системи охорони
здоров’я (СОЗ).

СОЗ України охоплює підсистеми:

санітарна-профілактичні

лікувально-профілактичні

фізкультурно-оздоровчі

санітарно-курортні

науково-медичні

санітарна — епідеміологічні

Але бути чи не бути здоровому — це насамперед залежить від самої людини:
від її активності чи пасивності, індивідуальних особливостей,
темпераменту, характеру, звичок, ставлення до інших людей. ‘

На основі сказаного раніше можна зробити висновок, який оснований на
твердженні римського філософа Сенеки (4 до н.е. — 65 н.е.): «Уміння
продовжити життя — в умінні не скорочувати його».

Похожие записи