.

Медична освіта та наука в другій половині ХХ ст. (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
230 2808
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

“Медична освіта та наука в другій половині ХХ ст.”

Після закінчення другої світової війни кількість медичних навчальних
закладів в Україні значно зменшилась. У 1948—1949 pp. була проведена
реорганізація медичної освіти і введено новий профіль середнього
медичного працівника, так званого фельдшера. У 1954 р. існуючі медичні
школи були реорганізовані в медичні училища для підготовки фельдшерів,
санітарних фельдшерів, фельдшерів-лаборантів, акушерок, зубних техніків
і фармацевтів.

Вища медична освіта здійснюється через мережу медичних, фармацевтичних
та стоматологічних інститутів, університетів і академій.

Підвищення кваліфікації, спеціалізація та підготовка
висококваліфікованих фахівців у різних галузях теоретичної та практичної
медицини проводилися також науково-дослідними інститутами України, яких
у 1972 р. було 50.

В Україні станом на 1 вересня 1997 р. налічувалося 129 ліцензійованих
вищих медичних навчальних закладів, заснованих на державній формі
власності, та 111 закладів І та II рівнів акредитації.

Розвиток медичної освіти дав змогу розширити систему охорони здоров’я в
країні. Так, на кінець 80-х років у країні функціонувало 40 тис.
амбулаторно-профілактичних закладів, а також 20 тис. цехових (при
промислових підприємствах) лікарських дільниць надавали щоденну допомогу
населенню.

Важливу роль у розв’язанні невідкладних завдань охорони здоров’я
відіграла концепція організації первинної медичної допомоги. Пріоритет
профілактики у створенні системи первинної медичної допомоги дав змогу
ефективно розв’язати такі проблеми, як ліквідація віспи, чуми, холери,
істотно знизити захворюваність на інші інфекційні хвороби.

У практичній роботі органів охорони здоров’я і науково-дослідних
інститутів, кафедр вищих медичних шкіл особливу увагу було звернуто на
боротьбу з найпоширенішими захворюваннями, насамперед із захворюваннями
серцево-судинної системи.

Особлива увага приділялася дуже складній проблемі ревматизму, над якою
працювали В. Н. Нестеров, М. Д. Стражеско, М. П. Кончаловський та ін.

Видатні досягнення мали вітчизняні вчені О. М. Крюков, М. І. Аринкін у
галузі гематології.

Велике поширення туберкульозу в післявоєнний період призвело до
відкриття великої кількості диспансерів, так, у 1957 р. кількість їх
досягла 1222, з них 494 в сільській місцевості. З 1955 р. всім
новонародженим дітям почали робити протитуберкульозні щеплення.

Проблеми лікування серця спонукали до заснування в 1957 р. першого
відділення серцевої хірургії в Києві, яке очолив видатний хірург,
академік Микола Амосов. З 1960 р. почато операції зі штучним
кровообігом, у 1983 р. було створено Науково-дослідний інститут
серцево-судинної хірургії. Операції на серці проводяться також у клініці
торакальної хірургії Львівського медінституту, Харківського НДІ
загальної та невідкладної хірургії, хірургічній клініці Донецького
медінституту.

У 1965 р. організовано Київський науково-дослідний інститут захворювань
нирок і сечовивідних шляхів, який став центром урологічної служби в
республіці. Клінічна трансплантологія нирки почала розвиватися в Україні
з 1972 р. (В. С. Карпенко).

Істотних успіхів досягнуто у справі лікування переломів кісток із
застосуванням апаратів різного призначення, що забезпечують стабільне
поєднання кісткових фрагментів і цим прискорюють відновлення функції
пошкодженого органа. Введення в практику металевих, полімерних та
металево-полімерних ендопротезів дало змогу досягти реабілітації
великого контингенту хворих, які раніше вважалися інвалідами.

Великий вплив на розвиток офтальмології та інших галузей медицини мали
роботи академіка Володимира Петровича Філатова, який з 1936 р. очолював
в Одесі Український інститут захворювань очей.

В. П. Філатов розробив уперше у світовій практиці методику пересадки
рогівки ока від трупів. Він разом зі своїми учнями вніс багато нового у
вивчення глаукоми. Вчений створив велику школу вітчизняних офтальмологів
і все своє життя намагався винайти нові методи профілактики і лікування
найтяжчих захворювань очей. Він був великим оптимістом у науці, його
девіз: “Песимізм біля ліжка хворого і у науці безплідний, і не йому
належить майбутнє”. У наступні роки було розроблено оригінальні методи

лікування травм очного яблука, методику внутрішньоочних, орбітальних і
шкірних пластичних операцій, в яких успіху досягли лікарі А. А. Колен,
Н. О. Пучківська.

Досягнення хірургії останніх десятиліть пов’язані з використанням усіх
надбань медико-біологічних та технічних наук (атомна енергія,
ультразвук, електроніка, лазери, сучасна оптика, кріотехніка та ін.).

Тоталітарна адміністративно-бюрократична система в середині 70-х років
вичерпала себе і увійшла в суперечність із вимогами суспільства. Це
відбилося на всіх сторонах суспільного розвитку, у тому числі й на
системі охорони здоров’я. Доля бюджетних видатків на охорону здоров’я
неухильно зменшувалась: у 1960р. — 6,6%; у 1985р. — 4,6 %; у 1990 р. —
близько 3 %. Це різко сповільнило процес оновлення матеріально-технічної
бази охорони здоров’я, її модернізацію, призвело до зниження
професійного і морального рівня медичних працівників.

Незважаючи на те що радянська тоталітарно-бюрократична система негативно
впливала на культурні процеси в Україні, гальмувала їхні
демократично-національні тенденції, український народ жив, працював,
творив. Навіть у нелегких умовах утисків та переслідувань жила і
розвивалася вибита фізично і понівечена духовно українська культура, яка
досягла чималих успіхів і зробила певний внесок у скарбницю світової
культури.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020