Луї Пастер (27.12.1822-28.09.1895 р.н.) – видатний французький
мікробіолог та хімік, засновник сучасної мікробіології та імунології.
Член Паризької АН (1862), Французької академії (1873). Французкьої
академії (“безсмертних” 1881), Член кореспонденції (1884). Перший
директор мікробіологічного інституту (Пастерівського), створеного у 1888
р. на кошти, зібрані по міжнародній підписці. У цьому інституті поряд з
Пастером працювали видатні українські та російські вчені: Мєчников,
Виноградський, Гамалія, Хавкін та інші. Для дослідів Пастера характерний
органічний зв’язок теорії та практики.

У 25 років успішно закінчивши курс фізики та хімії у Вищій нормальній
школі у Парижі, Пастер розпочав свою першу роботу, яка пов’язана з
оптичною активністю хімічних речовин та призвела до утворення
стереохімії. Пастер показав, що різниця в оптичній активності кришталів
винної кислоти визначаються присутністю серед них двох асиметричних
форм. Він встановив можливість розділення оптичних ізомерів за допомогою
мікроорганізмів, засвоюючи один з них. Всупереч володівшої в ті часи
“хімічної теорії” німецького хіміка Лібиха довів, що бродіння
викликається діяльністю різних видів мікроорганізмів, відкривши при
цьому явище анаеробіоза (здатність до життя в відсутності вільного О2)
та існування облігатно анаеробних бактерій.

У 27 років він став професором Страсбурзького університету, а в 32 роки
– деканом природно-історичного факультету Лільського університету.

У той час на півдні Франції, де виробляють найвідоміші у світі
французькі вина, раптом з’явились “хвороби вина та пива”, тобто їх
скисання. Пастер вже був відомий своїми працями з проблем бродіння.
Природно, що винороби звернулися до нього за допомогою. І Пастер
блискуче вирішив цю проблему. Він встановив, що псування вина
відбувається від проникнення в чани для бродіння сторонніх
мікробів-збудників ацтово-кислого бродіння. Вчений запропонував
прогрівати вина при 70оС, щоб убити мікробів. Цей спосіб дістав назву
пастеризації, який і сьогодні широко використовується у виноробній та
харчовій промисловості. Крім того, вчений швидко ввів у практику метод
обробки молока по принципу пастеризації.

Пастера цікавило питання про виникнення мікроорганізмів. У ті часи
рахувалося, що багато живих істот виникали шляхом самозародження за
участю деякої “життєвої сили”. Без кінцеві дискусії та прирікання з
засновниками теорії самозародження Пастер вирішив наступним та простим
засобом. Простерилізував живильні середовища для мікроорганізмів у двох
скляних посудинах. У одному з них горлище він залишив відкритим, та
мікроорганізми легко змогли проходити крізь нього у посуд. Другий був
закритий, і живильне середовище залишалося закритим для бактерій. У
другій посудині впродовж 4 років не з’явилося ні одної бактерії. Так
була відкрита теорія самозародження мікроорганізмів. Вивчаючи природу
захворювання шовковичного черва (1870), Пастер встановив заразність
хвороби, час її максимального проявлення та рекомендував міри боротьби з
нею. Він також встановив, що заразні хвороби викликають мікроорганізми
та що кожне захворювання має свого специфічного збудника.

У 1868 році Пастер серйозно захворів, але продовжував інтенсивно
трудитися, і слідуючи важливіші відкриття зробив, будучи
напівпаралізованим. Він відкрив багато хвороботворних мікроорганізмів,
які викликають такі важкі захворювання, як сибірська виразка, пологова
гарячка, сказ, куряча холера, краснуха у свиней. Наприклад – збудник
сибірської виразки – смертоносного захворювання багатьох тварин,
небезпечного і для людини. Пастер винайшов вакцину для прививши
(щеплення), яка попереджає цю хворобу.

Останнє найвеличніше відкриття Пастера – вакцина проти сказу.
Геніальність вченого заключалася у тому, що не знаючи нічого конкретного
про причини сказу, крім неоспореного факту його інфекційної природи, він
використовував при розробці вакцини принцип ослаблення збудника. 6 липня
1885 р. – видатний день в історії медицини. До Пастера звернулася мати
дев’ятирічного хлопчика, покусаного скаженою собакою та приреченого на
смерть. Пастер вперше застосував свій метод вакцинації. 20 днів
очікування результату були найбільш тяжкими в житті вченого. І хлопчик,
і вчений витримали іспит. Пастерівський метод широко застосовується у
багатьох країнах і врятував багато життів людей. Принцип вакцинації у
тому, що при введені таких ослаблений культур в організм, вони
викликають не захворювання, а тільки легку реакцію, в результаті якої
виробляється імунітет. Саме завдяки його відкриттям виникло і успішно
розвивається вчення про антисептику й асептику, без яких немислима
сучасна хірургія. Заслуги Пастера перед людством величезні. Можна без
перебільшення стверджувати, що найважливіші етапи розвитку мікробіології
тісно пов’язані з його іменем. Вдячне людство завжди буде шанувати
пам’ять великого мікробіолога.

Література:

“Біологи” біографічний довідник. – К., 1984 р., В.І.Смірнов

“Наукова думка”. – с.486-487, всього 815 с.

“Енциклопедія юного біолога”. – М., 1995 р. А.М.Прохоров

“Освіта”. – с.281-282, всього 598 с.

“Велика радянська енциклопедія”. – М., 1975 р. П.А.Азі мов

“Рад. енциклопедія”. – с.268-269, всього 648 с.

Похожие записи