Реферат на тему:
Льонок звичайний
Linaria vulgaris – льонок звичайний.
Льниця. Російська назва — льнянка обыкновенная; польська — lnica
pospolita.
Трав’янистий багаторічний бур’ян заввишки 30— 90 см. Стебло пряме або
висхідне. Листки лінійні, ланцетовидні, густо розміщені по стеблах.
Волоті густі; стрижень їх і квітконіжки з залозистим опушенням. Квітки
жовті. Цвіте з червня до вересня.
Росте при дорогах, на схилах, по межах, серед посівів на непіднятих
парах, по сухих канавах. Поширений скрізь у великій кількості.
Збирають траву, але не цілком, а зрізують на 10—15 см нижче від того
місця, де починаються квітки.
Вважається злегка проносним, сечогінним і потогінним. За народним
визначенням, «пом’якшує затверділості на тілі».
Вживання. Наукова медицина не користується цією рослиною, а народна
застосовує її досить широко. Чай з льонка (40,0 г на 1 л кип’ятку) п’ють
при здутті кишечника, при хворобах печінки. При жовтяниці — в суміші з
цмином по 15,0 г того і другого, з додаванням 10,0 г стовпчиків
(волосу) кукурудзи. Беруть усієї суміші 40,0 г на 1 л води. Цю саму
суміш вживають у вигляді напару при хворобах нирок. Чомусь люди вважають
льонок хорошим засобом ще й при хронічних запорах; сам я цього діяння не
помічав і тому не можу підтвердити цього.
aeeI
?????????{?Особисто я вживав льонок зовнішньо. З квіток його робив мазь
для гемороїдальних шишок в суміші з іншими рослинами: 1 частина квіток
льонка, 1 частина дубової кори і 1 частина трави гірчака водяний перець
. Намочують на 12 годин у розтопленому свинячому салі (смальці),
розмішуючи час від часу, потім підігрівають сильніше і проціджують,
зливають у банку, зав’язують пергаментним папером. Маззю змазують
невеликий кусочок марлі і весь вводять в анальний отвір; такий тампон
слід тримати 4—5 годин. Заспокоює нестерпний біль, зменшує запальність і
затримує кровотечу.
Подібну мазь з самих тільки квіток льонка я застосовував при лишаях,
екземі та ін. Водний настій з квіток льонка в суміші з іншими травами,
про які буде мова в окремому розділі, присвяченому способам лікування
екзем, вживається для прикладання і компресів при шкірних захворюваннях.
Водний настій-напар робиться з такої суміші: льонка — 1 частина,
пелюсток волошок — 1 частина, квіток бузини чорної — 1 частина, трави
очанки — 1 частина. Все це заливають кип’ятком і залишають на 8 годин.
Змочену в напарі шматочку прикладають до запалених хворих очей.
Допомагає при золотушному нагноєнні очей і взагалі поліпшує зір.
Зберігання. Траву льонка зберігають у дерев’яних ящиках, всередині
обкладених папером.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
