.

Лікувальні вправи для дітей грудного віку. Народні методи лікування (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
254 2031
Скачать документ

Реферат на тему:

Лікувальні вправи для дітей грудного віку. Народні методи лікування

Викладання дитини на живіт. Голову підняти, руки спираються на
передпліччя, стегна розвести в боки. Процедуру корисно робити перед
кожним годуванням, оскільки це тренує м’язи шиї та спини. Тривалість
вправи визначають індивідуально (починають з 5 — 10 с).

Розгинання хребта. Дитина лежить на боці. Однією рукою притримують її
ноги. Великим та вказівним пальцями другої руки легко проводять уздовж
хребта знизу догори (від крижів до шиї). У відповідь дитина прогинає
хребет.

Вправа для зміцнення м’язів живота. Підкладають долоні обох рук під
спину дитини, підтримуючи її голову. Дають малюку спертися стопами на
живіт того, хто виконує процедуру. Повільно підіймають руки майже до
вертикального положення, потім так само повільно опускають. Слід
стежити, щоб дитина не втратила опори.

Згинання та розгинання стоп. Утримують ногу дитини за гомілку. Кінчиком
великого пальця швидко натискають на підошву дитини біля основи пальців.
У відповідь на це подразнення дитина згинає стопу. Потім пальцем з
натиском проводять по зовнішньому краю стопи від мізинця до п’ятки.
Дитина рефлекторно розгинає пальці.

Повзання. Дитину кладуть на живіт, ноги зігнуті. Розводять коліна, стопи
з’єднують. Обережно, не торкаючись підошов, підкладають 4 пальці обох
рук під тильну поверхню стоп дитини. Після цього великими пальцями
одночасно торкаються підошов дитини. У відповідь дитина енергійно
відштовхується, розгинаючи ноги, і просувається вперед.

“Ходіння”. Дитину у вертикальному положенні підтримують під пахви
обличчям або спиною до себе і дають їй торкатися твердої поверхні. Це
подразнення зумовлює рефлекторні кроки. Дитину ведуть, переносячи вагу
тіла то на праву, то на ліву ногу.

Струшування рук. Дитину кладуть на спину, обхоплюють кисті і легенько
струшують обидві руки, трохи розводячи їх. Якщо дитина чинить опір
(внаслідок підвищеного тонусу м’язів-згиначів), то це означає, що вона
ще не готова до такої вправи. У такому разі роблять погладжування рук.

Похитування у позі “ембріона”. Дитина лежить на спині. її руки складають
на груди, підтягають зігнуті ноги до живота (розводячи коліна та
з’єднавши стопи), нахиляють голову до грудей. Руки і ноги підтримують
лівою рукою, а правою — голову під потилицею. У такій позі, що нагадує
положення ембріона, повільно похитують дитину у різних напрямках:
вперед-назад, праворуч-ліворуч, по колу (по 2 — 3 рази у кожен бік). Ця
вправа сприяє розвитку нервової системи та вестибулярного апарату, тому
її необхідно повторювати кілька разів на добу.

Похитування на м’ячі. Дитину кладуть животом на великий м’яч, широко
розводячи її коліна. Притримують малюка в ділянці спини. Похитують м’яч
у різних напрямках: вперед-назад, у різні боки та по колу. Розмах рухів
повинен бути невеликим, щоб дитина втрималася на м’ячі. Вправа сприяє
розслабленню та тренує вестибулярний апарат.

Поворот на живіт. Дитина лежить на спині. Вкладають вказівний палець
лівої руки у ліву долоню дитини, рештою пальців обхоплюють її кисть.
Правою рукою утримують обидві ноги за гомілки та, трохи розпрямляючи їх,
повертають таз дитини ліворуч. Після цього малюк самостійно повертає
голову та верхню частину тулуба у той самий бік. Малюка затримують у
положенні на боці, щоб він потренував м’язи шиї, утримуючи голову. Потім
виводять руку дитини трохи вперед, і дитина набуває положення лежачи на
животі. Під час виконання цього складного руху працюють всі м’язи тулуба
дитини.

Підведення голови і тулуба з положення на спині. Дають дитині обхопити
великі пальці рук, рештою притримують її кисті і випрямляють руки
дитини. Потім повільно та обережно кладуть дитину (краще на бік, щоб не
забити потилицю). Вправа сприяє зміцненню м’язів передньої поверхні шиї
та живота.

Повзання. Обхопивши ноги дитини у нижній частині гомілки, згинають та
розгинають їх па зразок плавальних рухів жаби. Після кількох пасивних
рухів притримують ноги малюка у положенні згинання з розведеними
стегнами та дають йому можливість самостійно відштовхнутися. Як наслідок
дитина просувається вперед. Потім знову згинають ноги, стимулюючи цим, а
також показом іграшки, нове відштовхування та самостійне повзання.

Схрещування рук на грудях. Дитина лежить на спині. У її долоні вкладають
великі пальці своїх рук. Руки дитини розводять, потім зводять їх,
перехрещуючи на грудях, і знову розводять. Темп рухів то прискорюють, то
сповільнюють. Повторюють вправу 6 — 8 разів.

Вправа для ніг. Одночасне згинання та розгинання ніг дитини виконують 4
— 6 разів. Поперемінне згинання та розгинання ніг роблять таким чином:
обхоплюють ноги дитини у ділянці гомілок. Потім поперемінно згинають та
розгинають ноги у різному темпі, імітуючи ходіння та біг.

gdD(O до голови (до рівня вух). Дитина піднімає голову, потім стає на
коліна. Після чого, спираючись на одну зігнуту ногу, встає на повний
зріст.

Нахили. Дитина стоїть, притискуючись спиною до дорослого. Долонею лівої
руки притримують коліна дитини, запобігаючи згинанню ніг, долоню правої
руки кладуть на живіт (для підтримки тулуба). Дитина нахиляється. Вправа
тренує м’язи спини.

Присідання. Якщо дитина впевнено стоїть без опори, її беруть за руки та
спонукають присісти, розводячи коліна, а потім встати. У момент
вставання піднімають руки малюка догори, щоб він звівся на носки. Вправу
повторюють 4 — 6 разів.

Мал. 21. Вправа «Джміль»
Мал.22. Вправа «Журавлик»

Мал. 23. Вправа «Метелик» Мал. 24. Вправа «Млин»

“Тачка” (ходіння на руках). Дитина лежить на животі. її піднімають у
горизонтальному положенні так, щоб вона спиралася на руки.

Попереду кладуть яскраву іграшку, і спонукають дитину переставляти руки,
наближаючись до неї. Вправу повторюють 2 — 3 рази. Ця вправа зміцнює всі
групи м’язів, що беруть участь у стоянні.

У дітей ясельного віку м’язова система розвинена погано. У дитини
насамперед розвиваються великі м’язи, м’язи рук розвиваються раніше, ніж
м’язи ніг. Індивідуальні заняття гімнастикою мають велике значення для
розвитку рухів у дітей цього віку.

На 2-му році життя дитина упевнено ходить, сідає, лягає та встає,
самостійно переходячи з положення лежачи в положення сидячи та стоячи,
переступає через невеликі перешкоди, залазить і злазить з невеликих
підвищень тощо. Б’є по м’ячу ногою і рукою. Точно захоплює та кидає
предмети. Активно грає з іграшками.

Протягом 3-го року життя цикл рухів, посильних дитині, зростає та
удосконалюється: діти бігають, стрибають, вилазять на перепони,
зістрибують з них, ходять по східцях, намагаються тримати рівновагу —
ходять по дошці та горизонтально покладеній на підлозі (землі) колоді. В
кінці 3-го року дитина виявляє чимало самостійності під час одягання та
роздягання, умивання, полоскання рота, прийому їжі, прибирання іграшок
тощо. Рухи стають все більше координованими.

Тонус м’язів-згиначів у дитини-дошкільника переважає над тонусом
розгиначів. Тому дитина часто перебуває в дещо “згорнутому” стані, з
сутулою спиною, зігнутими кінцівками, що нерідко призводить до порушення
постави. Дитина неекономно витрачає сили, діє з великою затратою
енергії. Під час виконання потрібних рухів спостерігаються зайві,
супровідні рухи.

Маленькі діти залюбки багато рухаються.

Нескладні та образні вправи за взірцем птахів, диких та свійських
тварин, риб вони виконують охочіше та довго пам’ятають.

Важливо, щоб комплекс вправ для дітей виконувався у формі гри. Наводимо
приклади деяких із них.

ЛІТЕРАТУРА

Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент:
«Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис,
1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.:
Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные
растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. – 245 с.

Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. —
126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.:
Наук, думка, 1988.

Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.

Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров’я, 1975. — 446 с.

Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.

Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.

Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп.
изд-во, 1971. – 103 с.

Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М.
Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. —
543 с.

Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та
ін. — К.:

Здоров’я, 1986. — 274 с.

Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. — Новосибирск:

Наука, 1991. – 432 с.

Младенов С. Мед и медолечение. — М.:Медицина, 1969. — 180 с.

Носаль І.М. Від рослини до людини. — К.: Веселка, 1992. — 606 с.

Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. — К.: 1993. — 170 с.

Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова:
В 3 т. — С.ГІб: Просвещение, 1904.

Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. — К.: Здоров’я, 1965.
— 345 с.

Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. — Пермь, 1993.— 420 с.

Смик Г.К. Зелена аптека. — К.: Урожай, 1970. — 237 с.

Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. — М.:
Металлургия, 1989. – 425 с.

Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. — К.: Здоров’я,
Медекол, 1992. – 180 с.

Товстуха Є.С. Фітотерапія. — К.: Здоров’я, 1991. — 192 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020