ЛЕКЦІЯ

Лікувальна робота

Лікувальна робота дільничного педіатра містить у собі:

— лікування вдома дітей з гострими захворюваннями і загостреннями
хронічної патології до повного клінічного видужання, госпіталізація за
показниками;

— прийом у дитячій поліклініці реконвалісцентів гострих захворювань, що
не представляє небезпеки для навколишніх;

— активне виявлення хворих із хронічними формами захворювань на ранніх
стадіях, постановка їх на облік, своєчасне лікування й оздоровлення;

— проведення комплексного этіопатогенетичного лікування захворювань з
використанням засобів відбудовного лікування (фізіотерапевтичних
методів, лікувальної фізкультури, водолікування);

—здійснення наступності в лікуванні хворих дітей з дитячими дошкільними
установами, стаціонарами, санаторіями;

— експертиза тимчасової непрацездатності;

— організація госпіталізації.

Організація прийому дітей у Поліклініці повинна забезпечувати їм
кваліфіковану медичну допомогу в можливо короткий термін. Основним
способом запобігання перевантаження лікаря під час прийому є попередній
запис, що проводиться як самим лікарем, так і реєстратурою.

Графік роботи дільничних лікарів і лікарів по спеціальностях складається
таким чином, щоб матері з дітьми протягом тижня могли бути прийняті
своїм дільничним лікарем у ранковий, денний і вечірній годинник (змінний
графік). Особливість роботи дитячої поліклініки полягає в тім, що усі
хворі діти з гострими захворюваннями спостерігаються дільничним лікарем
удома. У поліклініці проводиться прийом, в основному, здорових дітей, а
також страждаючими хронічними захворюваннями, повторних хворих з
інфекційними захворюваннями без гострих явищ і реконвалісцентів після
гострих захворювань.

Допомога вдома лікарі роблять у годинник, вільні від прийому до дитячій
поліклініці. При денних і вечірніх прийомах, що починаються після 14
година., допомога удома виявляється до прийому. Дільничний лікар
зобов’язаний відвідати захворілого дитини в день виклику.

Дільничний педіатр активно (без виклику) відвідує хворих дітей удома до
повного чи видужання госпіталізації.

Кратність і інтервали відвідувань дітей регулюється дільничним педіатром
і завідувач відділенням у залежності характеру і ваги захворювань, віку
дитини. Як показують дані експертизи (И. И. Гребешева, 1987 р.), до
хворих з гострими респіраторними захворюваннями, грипом, ангіною
необхідно робити 2 активні відвідування, до хворих пневмонією — 6—8,
дитячими інфекціями, крім коклюшу 4—6. аж до видужання у віці до 1 року
з будь-яким захворюванням, залишеним для лікування вдома, повинне стати
правилом роботи дитячих поліклінік. У середньому відношення активних
відвідувань до первинних викликів складає 2:1.

У лікуванні дітей, особливо дітей раннього віку має виняткове значення
своєчасний початок лікування. Дільничні лікарі-педіатри, виконуючи
виклик до хворої дитини, повинні мати із собою набір необхідних
медикаментів і, у випадку потреби надавати хворому допомогу вдома;
відразу ж після встановлення діагнозу, навіть тоді, коли дитина відразу
направляється в стаціонар.

При необхідності лікар повинний забезпечувати дитини медикаментами на
один прийом.

Дільнична медична сестра виконує призначення лікаря по лікуванню хворої
дитини вдома, контролює виконання батьками лікарських рекомендацій з
лікування, харчуванню, режиму і відходу за хворою дитиною.

За заявкою лікуючого лікаря дитяча міська поліклініка забезпечує хворій
дитині проведення вдома необхідних лабораторних, функціональних
досліджень і консультацій лікарів вузьких спеціальностей.

Завідувачка відділенням дитячої міської поліклініки здійснює контроль за
організацією лікування хворих дітей удома, у необхідних випадках надає
консультативну допомогу.

Дільничний лікар у разі потреби організує госпіталізацію дитини і
продовжує спостереження за його здоров’ям після виписки дитини зі
стаціонару, приділяє особливу увагу нужденним у доліковуванні —
систематичному спостереженні в домашній обстановці. При напрямку дитини
в стаціонар лікуючий лікар докладно вказує діагноз захворювання; вага
стану, тривалість і плин захворювання, проведений лікування й
обстеження, індивідуальні особливості дитини, перенесені інфекційні
захворювання, зведення про відсутність контакту дитини з інфекційними
хворими будинку, у дитячих установах і в школі. При неможливості
госпіталізувати дитини (відмовлення батьків, відсутність місця в
стаціонарі, карантин і ін.) організується стаціонар удома. При цьому
дитині забезпечується весь комплекс необхідних лікувальні і діагностичні
заходи, лабораторних обстежень відповідно до ваги і характеру
захворювання, посада медичної чи сестри її регулярне відвідування кілька
разів у день. Уночі дитині робить допомога лікар-педіатр невідкладної чи
швидкої допомоги. Дільничний лікар відвідує дитину щодня до повного
видужання, Дитина повинна бути оглянута завідувач відділенням.

При виявленні хронічної патології в дитини його випливає:

поставити на диспансерний облік або в дільничного педіатра, або в лікаря
відповідного профілю.

Кожному хворому, узятому на облік, повинне бути забезпечені ретельне
спостереження й активне лікування, зміст диспансерної роботи повинний
бути відбите в індивідуальних планах диспансерного спостереження, що
розробляються лікарями конкретно для кожного хворого і вносяться в
«Історію розвитку дитини».

Наприкінці року лікарі складають на кожного хворого, що складається на
обліку, етапний епікриз, у якому дається оцінка стану здоров’я й
ефективності проведення лікувально-профілактичних заходів. Критеріями
оцінки результатів проведеної диспансеризації є: видужання, поліпшення,
стан без змін, погіршення. Це загальна оцінка робиться на підставі даних
записів «Історії розвитку», скарг, об’єктивного стану.

Якщо дитина не знімається з диспансерного обліку, то одночасно
складається план лікувально-профілактичних заходів на наступний рік.
Після оформлення епікризів на всіх дітей, узятих на диспансерне
спостереження, дільничний педіатр проводить аналіз диспансеризації по
окремим нозологічних групах за минулий рік, складає звіт і представляє
завідувачеві відділенням, що складає зведений звіт про результати
диспансерної роботи за минулий рік. Після аналізу проведеної роботи
плануються заходи, спрямовані на підвищення якості диспансерного
обслуговування дітей. Важливим елементом роботи дільничного педіатра
варто вважати експертизу тимчасової непрацездатності члена сім`ї в
зв’язку з захворюванням дитини. При видачі листків непрацездатності
дільничний лікар керується діючими інструкціями.

III. ПРОТИЕПІДЕМІЧНА РОБОТА

Структура, організація роботи дитячої поліклініки передбачає
протиепідемічні заходи. До елементів протиепідемічного режиму
відносяться: надання допомоги вдома гостро захворілим, виділення днів
для профілактичного прийому, поділ по поверхах кабінетів дільничних
лікарів і лікарів вузьких спеціальностей.

Матері, що є з дитиною на прийом, попередньо у фільтрі повинні
оглядатися сестрою з метою виявлення симптомів інфекційного чи іншого
гострого захворювань. У випадку виявлення дитини з інфекційним чи
підозрілим на нього захворюванням хворої повинний направлятися в бокс,
що безпосередньо примикає до фільтра й окремий вхід, що має, де його
приймає лікар.

Однак у даний час принцип прийому дітей у поліклініці через фільтр
практично не здійснюється; більшість поліклінік обмежується виділенням
входів для хворих і здорових дітей з окремим виходом з поліклініки.

У діяльності дільничних педіатрів боротьба з інфекційними
захворюваннями, забезпечення епідеміологічного благополуччя також займає
видне місце. Цей вид діяльності дільничних лікарів здійснюється під
керівництвом і; контролем центра санепіднагляду. Основними задачами цієї
роботи є: раннє виявлення і госпіталізація інфекційних хворих,
спостереження за можливим вогнищем інфекційного захворювання,
контактними обличчями, реконвалісцентами і бацилоносіями. Лікарі несуть
відповідальність за санітарний стан на ділянці й організують
профілактичні щеплення.

Дільничний лікар забезпечує ранню діагностику інфекційних захворювань,
установлює спостереження за здоров’ям дітей, що були в контакті з
захворілими. Для реєстрації інфекційних захворювань установлена
спеціальна форма «Екстрене повідомлення…» ф. 058/у. Повідомлення
передається в центр санепіднагляду негайно по телефоні, а повідомлення
пересилається поштою. У поліклініці ведеться «Журнал реєстрації
інфекційних захворювань» (у.ф. 060/у). Щомісяця в цілому по поліклініці
складається звіт «Про рух інфекційних захворювань».

Обов’язкової госпіталізації підлягають діти з інфекційним гепатитом,
епідемічним менінгітом, поліомієлітом, дифтерією, а також діти з
гострими кишковими захворюваннями.

При виявленні карантинних захворювань лікар, що виявив чи захворювання
його підозра, зобов’язаний невідкладно по телефоні інформувати про це
керівників місцевого відділу охорони здоров’я, а останні через
вищестояще керівництво забезпечити передачу зведень аж до Міністерства
охорони здоров’я.

При лікуванні вдома дитини з гострим інфекційним захворюванням
дільничний педіатр знайомить усіх проживаючих у квартирі з необхідними
мірами профілактики, періодично оглядає дітей, що контактують з
інфекційним хворим. Лікування дитини проводиться вдома до повного
видужання.

Діти, що перенесли інфекційні захворювання, беруться під диспансерне
спостереження. Їм проводяться контрольні обстеження, при необхідності
повторні курси лікування, оздоровчі заходи.

Знімуть з обліку дитини в порядку комісійного рішення дільничного
педіатра й епідеміолога.

Величезну роль у зниженні інфекційної захворюваності зіграло
впровадження засобів активної імунізації дитячого населення.

Терміни профілактичних щеплень затверджуються Міністерством охорони
здоров’я, вони єдині на всій території країни і можуть бути змінені
тільки з дозволу міністра охорони здоров’я.

У містах профілактичні щеплення проводяться дітям у прищеплювальних
кабінетах при дитячих поліклініках, а в сільській місцевості у
відповідних лікувально-профілактичних установах. Дітям, що відвідують
дошкільні установи і школи, роблять щеплення в цих установах.
Категорично забороняється робити щеплення вдома.

Про день проведення майбутніх профілактичних щеплень дітям, що
відвідують дитячі дошкільні установи і школи, необхідно заздалегідь
оповіщати батьків.

Усіх дітей, що підлягають щепленням, у день щеплення обстежують лікарі з
обліком анамнестичних даних і термометрії. Усім дітям, що мають відносні
протипоказання, щеплення повинні проводитися за індивідуальною схемою,
відповідно до рекомендацій відповідних фахівців.

Після перенесених гострих захворювань щеплення проводять не раніше, ніж
через місяць із дня повного видужання. Діти, що одержали щеплення проти
однієї інфекції, можуть бути щеплені проти іншого захворювання тільки
через 2 мес. Щеплення проти поліомієліту можна проводити одночасно (в
один день) із щепленнями проти коклюшу, дифтерії, правця (АКДС).
Щеплення варто проводити одноразовими шприцами.

Дільнична медична сестра наступного дня після проведення щеплення
повинна відвідати дитини вдома для з’ясування характеру реакції на
щеплення. Про результати цих відвідувань медична сестра повідомляє
дільничному педіатру і фіксує дані про реакцію дитини на щеплення в
«Історії розвитку».

Проведення обліку і контролю за профілактичними щепленнями здійснюється
за допомогою «Карти обліку профілактичних щеплень» (облікова форма №
063/у). Форма 06З/у заповнюється на кожну новонароджену і кожну дитину
знову прибулого в район діяльності дитячої поліклініки.

З «Карт обліку профілактичних щеплень» у дитячій поліклініці формується
прищеплювальна картотека. Важливим розділом організації прищеплювальної
роботи в поліклініці є повний і своєчасний облік дітей, що підлягають
щепленням і проживаючим у районі діяльності дитячої поліклініки. З цією
метою в жовтні-листопаду кожного року дільничними медичними сестрами
шляхом подвірних обходів уточнюється число дітей на ділянці. .Списки,
складені в результаті цієї роботи, завіряють у житлових конторах і
вивіряють по історіях розвитку дітей і формі № 063/у.

IV. ГІГІЄНІЧНЕ НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ ДИТИНИ

Задачами гігієнічного навчання і виховання в дитячій поліклініці є:

1. Поширення серед населення гігієнічних знань по охороні здоров’я
дітей.

2. Прищеплювання батькам гігієнічних навичок, необхідних для створення
оптимальних умов розвитку дітей і формування в них поводження, що
відповідає здоровому способу життя.

3. Формування готовності населення до участі в профілактичних оглядах
дітей, своєчасному звертанню за медичною допомогою, виконання лікарських
призначень.

ae

V

///////////////eeeeeeeeeeee

4. Санітарна освіта медичних працівників дитячих поліклінік, дошкільних
установ і його вихованням.

Дільничний лікар-педіатр має справу в основному з двома типами
аудиторії: з батьками, вік яких складає найчастіше 20—25 років і дітьми
у віці до 15 років, що варто враховувати при проведенні роботи.

Гігієнічне виховання і навчання на ділянці повинне бути тісно зв’язане з
лікувально-профілактичною роботою лікаря і медичної сестри і проводитися
за планом.

Виходячи з загальних задач, викладених у річному плані, складається
щомісячний конкретний план-графік, що містить тематику, виконавців,
терміни заходів і місце проведення.

Педіатри і лікарі вузьких спеціальностей дитячої поліклініки проводять:

—індивідуальні бесіди з батьками;

— видачу батькам (на лікарському прийомі) санітарно-просвітніх
матеріалів (брошур, пам’яток, буклетів, листівок і ін.) для закріплення
інформації, а також для самостійного вивчення;

—групові лекції і бесіди на загальногігієнічні теми з батьками і з
немедичним персоналом дитячих дошкільних установ і шкіл;

заняття з батьками в «школах матерів», «школах батьків», «клубах молодих
батьків», на факультетах народних університетів здоров’я й інших, формах
очно-заочного навчання;

— «вечора питань і відповідей», «вечора молодих батьків», зустрічі «за
круглим столом» у поліклініці.

Прогресивною формою в системі гігієнічного виховання батьків є групові
профілактичні прийоми дітей першого року життя. Профілактичний прийом
повинний передбачати не тільки обстеження, але і ретельне опитування
матерів щодо режиму життя дитини, вигодовування і відходу за ним.

В даний час у дитячих поліклініках для роботи з батьками, що мають дітей
раннього віку, організуються спеціальні кабінети профілактичної роботи з
дітьми — (кабінети здорової дитини) — див. вище.

Наявність спеціального приміщення з відповідним оформленням і
устаткуванням створює більше зручності для ведення санітарно-просвітньої
роботи і робить її більш ефективною.

З метою широкого залучення громадськості до участі в гігієнічному
навчанні і вихованні населення кожен дільничний лікар-педіатр створює на
ділянці суспільний санітарний актив. Облік усієї
санітарно-просвітницької роботи виробляється в «Журналі обліку
санітарно-просвітньої роботи» (ф. 039/у).

Безпосереднім помічником дільничного лікаря-педіатра є дільнична медична
сестра. З урахуванням великого обсягу профілактичної роботи, роботи
вдома, у дитячій поліклініці, у відмінності від інших
амбулаторно-поліклінічних установ, на кожну педіатричну ділянку
виділяється 1,5 посади медичної сестри.

В обов’язку дільничної медичної сестри входить:

— профілактична робота з розвитку і виховання здорової дитини;

надання медичної допомоги хворим дітям удома по призначенню лікаря;

— санітарно-просвітня робота з установленої форми;

підвищення своєї кваліфікації. Дільнична медична сестра:

— проводить дородові патронажі до вагітних жінок своєї територіальної
ділянки, активно виявляє порушення самопочуття вагітної і вчасно
сповіщає про це акушеру-гінекологу жіночої консультації і дільничному
лікарю-педіатру;

—спільно з дільничним лікарем-педіатром відвідує немовляти в перші три
дні після виписки з родильного будинку, звертаючи увагу на
матеріально-побутові, культурно-гігієнічні умови життя родини, її
психологічний клімат;

—забезпечує систематичність спостереження за здоровими і хворими дітьми;

— контролює виконання батьками лікувальних призначень;

проводить щомісячне планування профілактичних щеплень дітям, що не
відвідують дошкільні установи, запрошує дітей на щеплення в поліклініку;

—веде роботу зі своєчасної організації лікарських оглядів дітей, що
складаються на диспансерному обліку, відповідно до плану
диспансеризації;

— виконує призначені лікарем лікувальні процедури вдома;

—робить допомога лікарю при проведенні медичних оглядів дітей (проводить
антропометрію, виписує рецепти, довідки, напрямки, листки
непрацездатності, виписки, стежить за черговістю прийому);

— проводить бесіди з батьками на ділянці й у поліклініці з питань
розвитку і виховання здорової дитини і профілактики захворювань

— бере участь в організації санітарно-просвітніх виставок у поліклініці,
куточків здоров’я;

—веде роботу по підготовці суспільного санітарного активу на ділянці,
разом з яким здійснює заходу, спрямовані на профілактику травматизму
дітей на ділянці; рейди по перевірці чистоти, організує зустрічі
населення з лікарем.

Поряд з дільничною службою в дитячих поліклініках організована широка
спеціалізована допомога, що є складовою частиною єдиного ланцюжка
поліклініка — стаціонар — санаторій.

З урахуванням поширеності захворювань спеціалізована допомога може бути
представлена у виді:

—спеціалізованих кабінетів поліклініки;

—районних і міжрайонних спеціалізованих диспансерів.

У великих містах створюються спеціалізовані центри, до складу яких
входять амбулаторна ланка (консультативний поліклінічний прийом),
спеціалізований стаціонар, спеціалізований санаторій.

У залежності від потужності поліклініки обсяг представленої в ній
спеціалізованої допомоги може бути різним.

Виходячи з поширеності окремих видів патологій, звичайно в поліклініці
буває організований прийом лікарів наступних вузьких спеціальностей:
ЛОР, хірург, окуліст, невропатолог. Лікарі більш вузьких спеціальностей:
урологи-нефрологи, ортопеди, ендокринологи, лікарі функціональної
діагностики й ін. представлені районними (у Великих містах) і
міжрайонними фахівцями.

Районні фахівці ведуть прийом на базі однієї з дитячих поліклінік, а
міжрайонні — у кожнім із прикріплених районів.

Спеціалізовані кабінети поліклінік повинні бути оснащені сучасною
апаратурою для проведення діагностичних і лікувальних заходів.

Основною задачею лікарів вузьких спеціальностей є організація і
проведення лікувальної і профілактичної робіт» з дітьми. З цією метою
лікар:

—проводить прийом дітей з відхиленнями в стані здоров’я і профілактичні
огляди відповідно до затвердженого адміністрацією графіку;

— робить необхідну консультативну і лікувальну допомогу захворілим
удома;

— бере під диспансерне спостереження дітей із тривалими захворюваннями і
забезпечує їхнє систематичне спостереження і лікування до зняття з
обліку за медичними показниками вивчає ефективність диспансеризації і
лікування;

— проводить санітарно-просвітню роботу серед населення по профілактиці
захворювань;

—систематично підвищує свою кваліфікацію, беручи участь у роботі з
підвищення кваліфікації лікарів і середнього медичного персоналу по
своїй спеціальності;.

—впроваджує в практику роботи новітні методики і схеми діагностики і
лікування;

— веде медичну документацію;

— складає заявки на необхідну медичну апаратуру, медикаменти,
інструментарій і устаткування.

Лікар вузької спеціальності працює в тісному контакті з іншими лікарями
дитячої поліклініки, бере участь в оздоровленні дітей у школах і
дошкільних установах.

Для проведення диспансеризації дітей і лікування гострих хворих лікарі
вузьких спеціальностей дитячих поліклінік, як правило, закріплюються за
визначеними педіатричними ділянками, школами і дошкільними установами,
розташованими на цих ділянках. Це дозволяє фахівцю дитячої поліклініки
протягом ряду років спостерігати за тими самими контингентами дітей.

По досягненні 15-літнього чи віку завершенні навчання в освітній
установі діти, що складаються на обліку в дитячій поліклініці,
підлягають передачі в поліклініки для дорослих.

Передача підлітків у поліклініку для дорослих, проводиться за графіком і
в терміни, затверджені головним лікарем поліклініки для дорослих і
погодженому з головним лікарем дитячої поліклініки.

Для передачі підлітків створюється медична комісія, що затверджується
наказом головного лікаря поліклініки для дорослих у складі: голови —
головного лікаря міської поліклініки для дорослих; членів комісії:
підліткового лікаря (чи лікаря, відповідального за роботу з підлітками),
лікарів вузьких спеціальностей (хірурга, окуліста, невропатолога,
отоларинголога, психіатра) міської поліклініки для дорослих і завідувача
педіатричним відділенням.

Передача підлітків, що складаються на диспансерному спостереженні з
приводу чи захворювання які-небудь захворювання, що мають, до моменту
передачі, проводиться за участю лікаря-фахівця відповідного профілю.

Комісія оглядає диспансерну групу хворих підлітків і оцінює повноту і
якість оформлення представленої медичної документації (перекладні
епікризи, облікові форми № 112/у, 026/у, 025/у).

Здорові підлітки передаються лікарю-терапевту (чи лікарю,
відповідальному за роботу з підлітками), передача оформляється окремим
списком з додатком перекладних епікризів.

Результати, передачі підлітків і медичної документації на них
оформляються актом передачі і складанням іменного списку.

Медична документація (перекладний епікриз) на підлітків передаються
лікарю-фахівцю поліклініки для дорослих по іменному списку з указівкою
діагнозу захворювання на момент чи передачі оцінки «здоровий».

З метою аналізу діяльності дитячої поліклініки, крім розрахунку
загальноприйнятих показників, характерних для будь-якої
амбулаторно-поліклінічної установи (показники навантаження,
диспансеризації і т.д.), доцільно розраховувати:

Середнє число дітей на ділянці;

Число дітей в. районі обслуговування поліклініки

———————————————————————

число ділянок

Середнє число дітей у віці до 1 року на ділянці:

Число дітей у віці до 1 року

у районі обслуговування поліклініки

———————————————————————-

число ділянок

Загальна захворюваність дітей за даними обертаності:

Число захворювань, виявлених і відзначених

у «статистичному талоні»

———————————————————————-
х1000

число дітей у поліклініці

Аналогічно розраховується: захворюваність по окремих захворюваннях,
класам, віковим групам.

4. Тимчасова непрацездатність до зв’язку з відходом:

4.1. у випадках:

Число виданих листків непрацездатності і довідок по відходу

————————————————————————
———-х100

число дітей у поліклініці

4.2. у днях:

Число днів тимчасової непрацездатності по відходу

(по листках непрацездатності і довідка

———————————————————————-
х100

число дітей а поліклініці

5. Охоплення вагітних дородовим патронажем:

Число вагітних, що знаходилися на дородовому патронажі

————————————————————————
—————-х100

Число вагітних, що складалися під спостереженням поліклініки

6. Охоплення немовлят первинним патронажем:

Число немовлят, навіданих удома

у перші три дні після виписки з пологового будинку

———————————————————————-х1
00

число немовлят, що надійшли під

спостереження поліклініки

7. Регулярність спостереження за дітьми першого року життя:

Число дітей, що знаходяться під регулярним спостереженням педіатра

————————————————————————
—————-х100

число дітей, що досягли 1 року

8. «Індекс здоров’я» дітей 1-го року життя:

Число дітей, жодного разу не хворіли на першому році

————————————————————————
—х100

число дітей, що досягли 1 року

Аналогічно розраховується «Індекс здоров’я» для, дітей будь-якого віку.

9. Питома вага дітей, що залишилися до 1 року в стані активного рахіту:

Число дітей, що залишилися до 1 року в стані активного рахіту

————————————————————————
————- -х100

число дітей, що досягли 1. Року

Аналогічно розраховується питома вага дітей, що залишилися до року в
стані гіпотрофії, паратрофії.

10. Охоплення дітей щепленнями Акдс-вакцини:

Число дітей, вакцинованих Акдс-вакциною

———————————————————————-

число дітей, що досягли 1 року

Аналогічно розраховується охоплення дітей усіма видами щеплень.

11. Питома вага дітей, що знаходилися на природному вигодовуванні до 4-х
місяців:

Число дітей, що знаходилися до 4-х місяців

на природному вигодовуванні

—————————————————————

число дітей, що досягли 1 року

Аналогічно розраховується питома вага дітей, що знаходилися на
природному вигодовуванні до 6-и місяців.

Похожие записи