.

Лікувальна гімнастика. Народні методи лікування (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
371 2886
Скачать документ

Реферат на тему:

Лікувальна гімнастика. Народні методи лікування

Здоров’я й правильний розвиток дитини залежать і від створеного для неї
оптимального рухового режиму.

Рухи сприятливо впливають на весь організм дитини. Під час скорочення
м’язів у місцях їх прикріплення відбувається подразнення окістя, що
стимулює ріст кісток. До органів, які функціонують, кров надходить у
більшій кількості, зростає і маса крові, що викидається серцем до судин,
посилюється легенева вентиляція, збільшується об’єм крові, насиченої
киснем.

Під час рухів у організмі виробляється більше тепла. У зв’язку з
підвищенням теплопродукції посилюється робота потових залоз, що є одним
з механізмів теплорегуляції.

Нормалізуються процеси збудження та гальмування.

Скелет дітей містить значну кількість хрящової тканини, суглоби їх дуже
рухливі, зв’язковий апарат легко розтягується. Тривалі заняття у
положенні сидячи можуть призвести до різноманітних порушень постави.
Разом з тим саме у дітей молодшого віку початкові форми деформації
найкраще піддаються виправленню. З метою профілактики і виправлення
постави слід обов’язково виконувати вправи для м’язів плечового пояса,
спини і живота, що сприяють утворенню міцного “м’язового корсета”, який
утримує тіло у правильному положенні.

Лікувальна фізкультура допомагає розвивати кістково-м’язову систему,
вдосконалювати функції дихальної, серцево-судинної та нервової систем,
тренувати органи рівноваги (вестибулярний апарат) тощо.

Психомоторний розвиток дитини відбувається приблизно так.

Новонароджена дитина рухається лише рефлекторно, не тримає голови, руки
та ноги безпомічно звисають, хребет набуває конфігурації залежно від
чинників, що на нього впливають.

На 1-му місяці життя дитина повертає голову у відповідь на сильні
звукові та зорові подразнення. Поступово зменшується характерна для
дітей 1-го місяця життя згинальна м’язова гіпертонія (збільшення тонусу
м’язів). Зростає обсяг рухів, збільшується тонус м’язів-розгиначів.
Дитина починає утримувати вкладену в руку іграшку, тягне її до рота.

На 6-му тижні життя немовля у положенні лежачи на животі починає
підводити та тримати голову. У кінці 2-го місяця спирається ступнями на
поверхню, над якою його тримає дорослий.

У віці до 3 міс дитині призначають тільки рефлекторні вправи, які
виникають на підґрунті безумовних шкірних рефлексів і рефлексів
положення (згинання та розгинання пальців кінцівок). Пасивні рухи
повторюють 6 — 8 разів.

У віці від 3 до 6 міс дитина стежить поглядом за рухами іграшок у різних
напрямках, тягнеться до цікавих предметів і захоплює їх руками.
Розрізняє близьких та незнайомих людей. Спочатку, захоплюючи предмети,
робить багато зайвих рухів: рухаються руки, ноги, відкривається рот. У
подальшому реакція захоплювання вдосконалюється. Повертається зі спини
на бік, а потім і на живіт. Добре тримає голову.

У 4 —5 міс під час спілкування з дорослими починає усміхатися, жваво
рухатися та вимовляти звуки.

До 5 —6 міс сидить з підтримкою.

У віці 4 — 6 міс слід застосовувати комплекс рухів для удосконалення
роботи м’язів-згиначів та розгиначів. Після 6-го місяця життя активні
рухи дитини залежать від її бажання, але їх потрібно стимулювати
руховими і зоровими сигналами.

Від 6 до 9 міс дитина перевертається зі спини на живіт, із живота на
спину. Рухи рук контролює зором. У міру розвитку реакції рівноваги все
стійкішим стає положення сидячи. Сідає тим раніше, чим швидше оволодіє
умінням перевертатися зі спини на живіт.

j 4‚

ae

???????? повзанні беруть участь лише руки. За їх допомогою дитина
підтягується уперед, ноги лишаються випростаними (повзання на животі).
Пізніше починає повзати і за допомогою ніг. У 8 міс стоїть, якщо її
підтримувати за обидві руки, на рівних ногах.

У 7 —9 міс вже може стояти біля бар’єра. Дитина оволодіває вмінням
розтуляти кисть і класти предмет. Знаходить очима названих членів сім’ї.
Вимагає до себе уваги.

Від 9 до 12 міс починає розрізняти все більшу кількість предметів. Під
час повзання тулуб утримує у горизонтальному положенні, голову високо
піднімає. З такого положення дитина намагається діставати той чи той
предмет. Вона повертається на живіт, спираючись на руку, сідає і,
нарешті, сильно відштовхнувшись від підлоги руками, встає. Поступово
починає ходити без сторонньої допомоги. Спочатку широко розставляє ноги.
Від перших спроб ходити без сторонньої допомоги до самостійного ходіння
минає 1—2 міс.

У 13—15 міс дитина впевнено самостійно ходить.

У віці від 10 до 12 міс комплекс вправ повинен бути спрямований на
формування правильного стояння і ходьби без опори (нахиляння та
випрямлення тулуба, присідання та вставання).

Перший рік життя — час найенергійнішого формування рухів дитини.

Починати лікувальну гімнастику треба з вправ, що грунтуються на
природжених рефлексах. Що раніше залучити дитину до виконання
гімнастики, то легше виховати її здоровою.

Проте гімнастика повинна не випереджати розвиток опорно-рухового апарату
дитини, а лише допомагати розвинути та закріпити основні фізіологічні
рухи, що виникають залежно від індивідуального фізичного розвитку
дитини. Розвиток дитини можуть гальмувати якісно та кількісно
неповноцінне харчування, різноманітні захворювання, вживання
медикаментів як вагітною, так і дитиною після народження.

Тому біологічний вік дитини часто не відповідає паспортному.

Призначаючи вправи, до яких дитина ще не готова, можна лише зашкодити
їй, загальмувати розвиток кістково-м’язово-зв’язкового апарату та
спровокувати виникнення певних захворювань і вад.

ЛІТЕРАТУРА

Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент:
«Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис,
1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.:
Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные
растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. – 245 с.

Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. —
126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.:
Наук, думка, 1988.

Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.

Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров’я, 1975. — 446 с.

Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.

Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.

Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп.
изд-во, 1971. – 103 с.

Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М.
Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. —
543 с.

Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та
ін. — К.:

Здоров’я, 1986. — 274 с.

Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. — Новосибирск:

Наука, 1991. – 432 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020