РЕФЕРАТ

на тему:

“Культура харчування”

Для забезпечення нормальної діяльності організм повинен одержувати не
тільки необхідну кількість поживних речовин, але і найбільш оптимальне
їхнє співвідношення. Встановлено, що людині необхідно близько 70
найбільш важливих елементів (інгредієнтів) харчування, кожний з який
виконує специфічну функцію в обміні речовин.

Для здоров’я надзвичайно важливе значення має своєчасне і систематичне
харчування, його повноцінність, тобто наявність у ньому всіх необхідних
поживних речовин, мінеральних солей, води й вітамінів.

Кількість споживаної їжі повинна відповідати енергетичним витратам
людини. Тому одним з важливих принципів раціонального харчування є
підтримка енергетичного балансу організму, тобто та кількість енергії,
що надходить з їжею в організм, повинна відповідати енергетичним
витратам організму. Якщо енергетичні витрати менші за кількість
споживаної їжі та витраченої енергії, то збільшується маса тіла в
основному за рахунок жирової тканини.

Під неправильним харчуванням розуміється тривале недоодержання
організмом достатньої кількості їжі (недоїдання), чи, навпаки, одержання
в надлишковій кількості одного або декількох харчових продуктів, багатих
енергією (переїдання). У західних країнах, останнім часом і в країнах
СНД, найбільш поширене переїдання, що викликає ожиріння, порушення
коронарного кровообігу і зменшення тривалості життя. Неправильне
харчування буває при погано розробленій дієті, коли організм недоодержує
необхідні білки. Дослідження показали, що витрати
енергії тим більші, чим більше діяльність людини пов’язана з фізичною
працею. Знаючи, скільки енергії за добу витрачають люди тієї чи іншої
професії, встановлюють для них норми харчування. На цій підставі
професії поділяються на чотири групи:

* не пов’язані з фізичною працею;

* пов’язані з невеликою працею;

* пов’язані з працею середньої важкості;

* пов’язані з важкою фізичною працею.

Для складання норм харчування необхідно ще знати, який запас енергії
міститься в поживних речовинах, тобто яка їхня енергетична цінність.

Потреба людини в поживних речовинах визначається за її масою, віком і
рівнем рухової активності. Наприклад, чим менший вік, тим більше білку
(будівельного матеріалу) необхідно на 1 кг маси тіла: у перший рік життя
— 5 г, у 1—3 роки—4 г, у 4— Уроків — 3,5г, у 8—12 років — 2,5г, у 13—17
років— 1,5г. Для дорослих—1—1,2 г.

Фізична праця, заняття спортом вимагають збільшення потреб у білках на
20 % від установлених норм.

Недостатнє харчування, як і надмірне (переїдання), призводить до
розвитку хвороб окремих органів і фізіологічної системи організму.

Валеологічне харчування сприяє оздоровленню людини, попереджає і знижує
захворюваність, підвищує-працездатність, збільшує тривалість життя.

Для харчування досить-таки важливий той психологічний і енергетичний
настрій, у якому відбувається прийом їжі. Сприятливий для гарного
засвоєння їжі настрій створюють їжа в просторій кімнаті, чистий стіл,
гарні столові прибори, приємна бесіда.

Дуже важливо і дотримання правил етикету, що регламентують поведінку за
столом. Існує одна закономірність — чим вища культура харчування, тим
краще перетравлюється їжа. Дотримання численних правил поведінки за
столом призводить до того, що швидкість поглинання їжі виявляється
невисокою і таким чином поліпшується пережовування їжі. Крім того,
правила поведінки за столом передбачають емоційну стриманість під час
їжі, що позитивно позначається на процесі травлення.

Основні правила харчування, які кожен повинен не тільки знати, а й
виконувати:

Ніколи

Не їжте, якщо вам справді не хочеться. (Відмовка «поспішаю на вулицю» не
приймається. Спочатку пообідайте, а потім все інше).

Не відволікайтеся від їжі розмовами, читанням, грою.

Не жуйте на ходу.

Не чекайте заохочень за з’їдене, а також не викликайте невдоволення
батьків, не змушуйте їх нервувати, відмовляючись від їжі. А якщо батько
і мати цілком цивілізовані люди, то вони завжди зрозуміють ваш стан і не
будуть вам погрожувати й карати за не з’їдене.

Не розвивайте жадібність: не їжте зайвого, навіть якщо це дуже смачно і
вам здається, що ви могли б здолати ще тарілочку.

Завжди

У тарілку кладіть рівно стільки, скільки можете з’їсти. З’їдайте все, що
поклали в тарілку. їжте повільно, ретельно пережовуючи їжу. Поївши,
подякуйте.

Не треба

Водити руками по столу.

Розсовувати тарілки, гратися посудом.

Пробувати третю страву (солодке), поки не з’їдені перша і друга страви.

Виходячи з-за столу, брати із собою їжу.

Вставати з-за столу, не закінчивши їсти і без дозволу дорослих.

Треба

Перед їжею ретельно мити руки. Жувати їжу із закритим ротом, їсти тільки
за столом.

Правильно користуватися ложкою, виделкою і ножем. Встаючи з-за столу,
оглянути своє місце, чи не розлито, чи не накришено.

Закінчивши прийом їжі, засунути стілець і подякувати.

Пам’ятайте

Не можна їсти із спільної тарілки. Користуватися спільною чашкою і
ложкою, їжу, яка впала на підлогу, вживати не можна, тому що вона
забруднена.

Перш ніж їсти фрукти, ягоди, треба обов’язково їх вимити. Відразу після
бігу, гри у футбол пити не дозволяється. Не можна пити воду з крана.
Спільну склянку потрібно за собою вимити.

Про дієти

Джерела сучасної дієтотерапії знаходяться в далекому минулому.
Наприклад, у Китаї перші лікарі-дієтологи з’явилися вже за часи династії
Чжоу (близько II ст. до н. е.).

Вони давали свої рекомендації для лікування і профілактики різних
захворювань.

Так худим дітям рекомендували густий рисовий відвар, яєчні жовтки,
квасолю, рибу, тобто продукти, багаті на повноцінні білки, а також овочі
та фрукти, багаті на вітаміни та мінеральні солі. При набряках
рекомендували їсти кашу з чорної квасолі, при кашлі — з мигдалю. При
дизентерії — рибну кашу. Людям похилого віку пропонувалося їсти часто і
потроху.

Давні дієтологи стверджували, що в харчуванні необхідно враховувати
індивідуальні особливості людини. Організм має потребу в усіх продуктах,
але їхнє співвідношення і кількість повинні змінюватися залежно від
віку, конституції, звичок, клімату.

Так, наприклад, у зимовий час віддавали перевагу їжі, яка «зігріває»
організм. Це—яйця, страви, приготовлені з зернових продуктів: пшениці,
ячменю, вівсу; гостру їжу—цибулю, молоду редьку, перець; жирні сорти
риби і м’яса. Взимку обмін речовин активізується, тому можна їсти більше
гострої і жирної їжі.

Влітку, навпаки, організм має потребу в охолодженні, і в раціоні повинні
переважати продукти, які «охолоджують»: рис, картопля, морква, капуста,
редис, фрукти, ягоди, телятина, качатина, риба (нежирна) і т. д.

Лікувальні дієти застосовувалися практично всіма великими лікарями:
Авіценною, Парацельсом, Гіппократом, які говорили: «Ваша їжа повинна
стати ліками, а ваші ліки повинні бути їжею».

В середини XVIII століття натуропатія, як окремий напрямок, стала
розвиватися в Німеччині. У XX столітті вона стала популярною у
Швейцарії, Англії й Америці, де стали розроблятися наукові принципи, а
також практичні рекомендації дієтетики, тобто науки про раціональне
харчування й оздоровлення організму за допомогою різних очисних дієт, у
тому числі й лікувальним голодуванням.

Основна риса практично всіх «модних дієт» це те, що вони в більшості
випадків не допомагають. І, у першу чергу, через те, що вони побудовані
на насильницькому обмеженні себе в яких-небудь продуктах. Лише в
рідкісних випадках людям з незвичайною волею вдається «переробити» себе
за допомогою дієти. В основному ж муки, на які йде людина, застосовуючи
ту чи іншу дієту, бувають безрезультатні. Крім того, треба розуміти, що
якщо дієта підійшла вашій сусідці по парті та навіть допомогла їй, то це
зовсім не означає, що вам вона також підійде, а тим більше допоможе.
«Модні дієти», як правило, не враховують індивідуальних особливостей
людини.

Що ж, залишається тільки покладатися на медицину? Зовсім ні.
Розбираючись в основних принципах раціонального харчування, знаючи склад
поживних речовин і той вплив, який вони здійснюють на організм, з огляду
на індивідуальні особливості, можна чудово самому для себе скласти
дієту. Потрібно знати, що дієта не повинна бути насильством над собою, а
повинна приносити задоволення. Перебудова харчування повинна відбуватися
в три етапи.

Перший етап

Він полягає в заміні продуктів, які ми їмо і любимо (але через якісь
причини вони нам шкідливі), на близькі до них, але більш корисні. Щоб
домогтися успіху, вкрай небажано змінювати все різко і докорінно. Дуже
важливо не квапитися. Необхідно зм’якшувати будь-яку заміну продукту.
Наприклад, якщо ви звикли до незбираного молока, не переходьте відразу
на знежирене. Спочатку перейдіть з 3 % вого на 2,2 % ве, і тільки
звикнувши до нього, почніть купувати 1,5 % ве. Жирний бекон поступово
поміняйте на шинку, а потім — на пісну шинку і т. д. У такий спосіб
потрібно продовжувати, поки не вдасться замінити стільки продуктів,
скільки можливо без насильства над собою.

Психологи давно помітили: різке скорочення споживаних з їжею калорій—те,
що пропонують багато дієт, — не дає результату саме тому, що наш
організм хитріший, ніж ми це собі уявляємо. Одержуючи менше калорій, він
починає сповільнювати процес обміну речовин. Це відбувається непомітно
для людини, але наслідки цього помітні: припиняється зниження ваги,
з’являються озноб, слабкість, почуття втоми — організму не вистачає
енергії. Тому зовсім не обов’язково знижувати об’єм їжі, слід лише
замінити її на більш корисну. Наприклад, шкідливі для здоров’я жири
можна замінити на вуглеводи. Об’єм харчування при цьому не змінюється,
міняється лише його склад.

Другий етап

Він полягає в зміні шкідливих звичок харчування на корисні. І
теж—ніякого «ламання через коліно», ніяких клятв типу «з понеділка не їм
солодкого» та ін. Основний принцип тут — поступовість. Наприклад, ви
звикли перекушувати між сніданком і обідом. Поступово зрушуйте час цього
«перекусу» на 10—15 хвилин пізніше доти, поки він не наблизиться впритул
до обіду і сам «перекус» стане безглуздим.

Третій етап

Він полягає в заохоченні… їжею. Ніхто не повинен ставати собі суддею і
катом, відмовившись від улюблених ласощів до кінця життя. Якщо,
наприклад, вам вдалося цілий тиждень додержуватися нових принципів
харчування, то не буде нічого поганого в тому, щоб розважитися в неділю
своєю улюбленою стравою.

Ожиріння

Спочатку визначимося, яку ж вагу можна назвати нормальною. У наш час
близьким до ідеального вважається такий стан, коли маса тіла, що
встановилася в здорової людини до 20—25 років, зберігається все життя.
Для визначення нормальної маси тіла застосовується така формула:

Нормальна маса тіла (у кг) = 50 + 0.75(Т-150)+(А-20)

1,4

де Т —ріст у см,

А—віку роках.

Здорова людина може визначити нормальну для себе масу тіла зовсім
простим способом — відняти 100 см від свого росту. Наприклад, ріст 160
см, виходить, оптимальна вага—60 кг.

Сучасні вчені вважають, що, якщо маса тіла перевищує нормальну на 10 %,
це тільки початкове чи в першій стадії ожиріння. Перевищення нормальної
маси тіла на 20 %—ожиріння другого ступеня, а понад 50 %—ожиріння
третього ступеня.

Ожиріння — це надлишкове відкладення жиру в організмі.

Існує досить багато причин, що викликають ожиріння. Вважається, що дві з
них найбільш небезпечні: порушення жирового обміну і надлишкове
надходження в організм жиротвірних продуктів. Якщо одну з цих причин
виключити, зайве утворення жиру припиняється.

При ожирінні ушкоджуються всі органи і системи організму людини. У першу
чергу, при ожирінні страждає серцево-судинна система. Кожна повна людина
— потенційний пацієнт кардіолога.

Навіть у спокої серце хворих на ожиріння робить значно більшу роботу,
ніж серце худорлявих людей. А це, звичайно, викликає постійне
перевантаження інших органів. Крім того, жир відкладається між листками
перикарда, стає ніби футляром, а жир, що утворюється між м’язовими
волокнами серця, викликає їх дистрофію.

Тому товсті люди і належать до групи ризику з розвитку такого грізного і
нещадного захворювання, як інфаркт міокарда. Доведено, що кожен
четвертий хворий ожирінням страждає й іншою тяжкою недугою—гіпертонією.
Крім того, ожиріння впливає на функціональний стан такого життєво
важливого органа, як легені. Тривалість життя повних людей значно
скорочується.

Життєва ємність легень знижується через те, що жир, що відклався в
черевній порожнині, призводить до підвищення внутрішньочеревного тиску і
стискуванню діафрагми.

Легені повних людей у порівнянні з легенями людей з нормальною вагою
тіла роблять у два рази більшу роботу. Тому рятування від зайвої ваги
значною мірою поліпшує функціональний стан легень і таким чином сприяє
лікуванню таких захворювань дихальної системи, як хронічний бронхіт,
бронхіальна астма.

Ожиріння часто супроводжується хронічним гастритом, хронічним
холециститом, діабетом (за статистикою 80 % хворих діабетом страждають
ожирінням), ураженням нирок. Ожиріння негативно позначається і на
нервовій системі людини, виявляється воно в порушенні сну, підвищенні
апетиту, спразі, вегетативних розладах. У чоловіків часто порушується
потенція, у жінок— менструальний цикл. При ожирінні часто порушується
робота ендокринної системи, погіршується водно-сольовий обмін.

Усе перелічене вище лише короткий перелік хвороб, що супроводжують
ожиріння.

З чого починається ожиріння? Як не дивно, з переїдання. Сьогодні
захотілося з’їсти ще тістечка, завтра попросити на вечерю добавку,
післязавтра перекусити між основним прийомом їжі тощо. Організм звикає
до посиленої роботи, шлунок і кишечник «звільняють» місце для додаткової
їжі, що стає нормою. Поступово той, хто їсть, набирає вагу,
розростається жирова тканина, порушується баланс в організмі, і звідси
починаються проблеми зі здоров’ям.

Ви можете поставити запитання: а що робити, якщо хочеться їсти? Тоді
поговоримо про апетит. Апетит буває здоровим і нездоровим, гарним,
слабким і помірним. Поганий апетит протягом тривалого часу вказує на
хворобу, фізичну чи моральну. Занадто гарний апетит — це також
нездоров’я, виходить, організм людини постійно недоодержує чи не засвоює
якихось речовин, тому доводиться поглинати тонни продуктів, щоб якось
позбутися голоду. Помірний апетит — от те, до чого потрібно прагнути. А
як прагнути? Дуже просто: поєднати фізичне і розумове навантаження, не
боятися (незалежно від віку) десь пройтися пішки, а десь пробігтися. Не
варто об’їдатися, якщо їжа була калорійною, а в шлунку відчувається
порожнеча. Калорійна їжа часто займає менший об’єм, ніж низькокалорійна.
Не будьте залежними від своїх звичок, відмовтеся від «зайвого» шматка,
почекайте півгодини, поки вся їжа опуститься стравоходом, і ви
зрозумієте, що ви ситі.

Шкідливі продукти

Лікарі-дієтологи виділили зі списку продуктів ті, які шкідливі для
організму. От основні з них:

* сіль;

* цукор;

* маргарин, кулінарні жири, сало та інші штучні жири;

* консерви;

* кава, какао;

* міцний чорний чай;

* «Фанта», «Пепсі-кола», «Кока-кола» і подібні до них безалкогольні
напої;

* міцні алкогольні напої;

* усі ковбаси, копчена риба, шинка;

* м’ясні бульйони;

* усі смажені продукти;

* оцет, перець, томатні соуси, гірчиця, лимонна кислота й інші гострі чи
кислі приправи;

* рафінована олія;

* зів’ялі, несвіжі овочі, зелень;

* майонез;

* вироби з білого борошна;

* шліфований рис.

Тепер поговоримо про деякі продукти з цього списку.

Цукор

Цукор збільшує ризик руйнування зубів і ожиріння. Калорії цукру — пусті,
«порожні» калорії. Крім калорій, у цукрі немає ніякої поживної цінності,
а ми часто заміняємо їм їжу, що при рівній калорійності могла б принести
більше користі.

Переїдання цукру є одним з факторів ризику серцево-судинних захворювань.
Дослідження кардіологів показали, що рафінований цукор сприяє підвищенню
вмісту сечової кислоти в крові, а це в кінцевому рахунку призводить до
атеросклерозу, ішемічній хворобі серця, гіпертонії, подагри та ін.

Сіль

Людині в день необхідно одержувати від 1 до 6 г натрію, що міститься в
кухонній солі. Але чи так необхідно для одержання цієї кількості натрію
ще і підсолювати їжу? Прихильники натурального харчування стверджують,
що людині цілком достатньо тієї кількості солі, що міститься у всій
натуральній їжі, а штучне підсолювання їжі — тільки шкідлива звичка, що
має багатотисячну історію.

З іншого боку, є теорії, зокрема, відома теорія Бориса Болотова, що
безпосередньо пов’язує омолодження організму з прийомом неабияких доз
солі (для стимулювання виділення пепсину).

Але й тут, як і скрізь, необхідно шукати «золоту середину». А нею в
цьому випадку буде дуже і дуже помірне вживання солі. Тим же, хто звик
сильно підсолювати їжу, бажано поступово зменшувати кількість вживаної
кухонної солі або ж заміняти її на сіль морську, яка співвідноситься з
кухонною як мед із цукром. Гарна заміна солі — висушена морська капуста,
що має солонуватий присмак.

Кава

Дія кави на організм подібна до дії алкоголю, тютюну, м’ясного бульйону
тощо.

Центральна нервова система дуже чутлива до кави (особливо відділи, що
відповідають за психічні функції): підсилюється реакція на зовнішні
подразники, загострюється сприйняття дійсності, послабляються процеси
гальмування в клітинах кори півкуль головного мозку.

При непомірному споживанні кави загострюються майже всі хронічні
захворювання, а при всіх захворюваннях судин, атеросклерозі, виразці
шлунка і дванадцятипалої кишки — вживання кави протипоказане.

До того ж сама по собі кава не містить ніяких поживних речовин, а
танини, що входять до її складу, утруднюють засвоєння білків і «крадуть»
з організму цінні матеріали та вітаміни (у першу чергу — залізо,
кальцій, вітаміни групи В). Але найгірше це тре, що кава також, як і
чорний чай, «витягає» енергію з так званого «стратегічного запасу»
організму (необхідного для підтримки енергетичної рівноваги у випадку
впливу різного роду несприятливих факторів).

У давності на Сході говорили про те, що шкідливий вплив кави на серце
можна пом’якшити, якщо при варінні кинути до неї кілька тичинок шафрану:
він «приносить і відраду, і бадьорість, в органи вливає він силу і
печінку в нас відновляє».

Втім, помірне споживання кави (не щодня), як видно, припустиме. Але й у
цьому випадку бажано, по-перше, не пити каву натщесерце, а попередньо
щось з’їсти (на Сході це називалося «підстилкою для кави»); по-друге,
небажано пити каву після доброї їжі.

Гострі приправи, оцтова кислота

Гострі приправи й оцтова кислота обпікають ніжну оболонку шлунка. Навіть
мізерні дози кислоти здатні зупинити дію птіаліну слини. При цьому
розщеплення крохмалів припиняється, що призводить до додаткової
напруженої роботи всіх органів травлення. Не меншу шкоду наносять
неорганічні кислоти й засвоєнню білку. Введені в шлунок, вони затримують
виділення шлункового соку.

М’ясні бульйони

Дивно те, що вкорінилася думка, ніби людині, яка одужує, корисно пити
курячий бульйон. Насправді ж про користь отут говорити не доводиться.
Адже в бульйон, як правило, потрапляють з м’яса найбільш шкідливі
хімічні речовини, такі як креатин, креатинин та інші. Якщо враховувати,
що останнім часом нерідкі випадки, коли в м’ясі містяться різні хімічні
препарати (використовувані для збільшення ваги), то можна з упевненістю
говорити, що і ці хімічні сполуки, що наносять шкоду здоров’ю людини,
при варінні м’яса переходять у бульйон. Так, наприклад, є дані, як
виварюється антибіотик тетрациклін з курячої тушки. Після
тридцятихвилинного варіння він у м’язах бройлера зберігався у вигляді
слідів, а ще через 30 хвилин повністю переходив у бульйон. Коментарі
тут, як бачите, зайві.

Рекомендації з харчування

1. Найголовніше—максимальна розмаїтість їжі, що забезпечує надходження в
організм усіх необхідних поживних речовин.

2. Не робіть з їжі культу, але і не ставтеся до неї зневажливо.

3. Слід обрати, залежно від індивідуальних особливостей, найбільш
придатний для себе раціон. Є гарна приказка: «Те, що ліки для одного,
для іншого — отрута». Так само і з продуктами: дієта, що прекрасно
підходить вашій мамі, для вас може виявитися зовсім невідповідною.

4. Прагніть до того, щоб відчувати інтуїтивно, які продукти потрібні
вашому організму в певний момент. Тут важливо відрізняти те, що для вас
дійсно необхідно, від того, що вам хочеться з тієї причини, що ви ці
продукти дуже любите.

5. Фахівці з натурального харчування не рекомендують їсти до повного
насичення. Завжди краще недоїсти, ніж переїсти. Встати з-за столу
потрібно з відчуттям, що ви ще могли б щось з’їсти.

6. Необхідно підбирати раціон залежно від кліматичних і сезонних умов.
Улітку краще орієнтуватися на холодну їжу (кімнатної температури),
взимку—на гарячу (але не занадто). Навесні та влітку в раціоні слід
збільшувати кількість рослинних продуктів, восени й узимку додати їжу,
багату на білки та жири.

7. Якщо вам через якісь причини довелося з’їсти що-не-будь, що ви
вважаєте для себе шкідливим, поставтеся до цього спокійніше, не лайте
себе. У цьому випадку критика самого себе може нанести організму навіть
більшу шкоду, ніж те, що ви з’їли.

8. Дуже важливо їсти свіжоприготовлену їжу. Рекомендується готувати
тільки на один раз, тому що якщо їжа постоїть кілька годин, у ній
починаються процеси гниття і бродіння.

9. На думку фахівців, перехід на малобілкову та низькокалорійну дієту
може істотно поліпшити здоров’я і, відповідно, збільшити тривалість
життя. Слід зауважити, що цей перехід повинен бути поступовим. ·

10. Намагайтеся підчас прийому їжі, з одного боку, не відволікатися від
їжі (на газети, книги, телевізор), з іншого боку, не зациклюватися на
їжі, не ставати її рабом.

11. Позитивний емоційний фон під час їжі дуже корисний. У той же час
дуже погано впливають на процес травлення негативні емоції, різні
переживання і з’ясування стосунків.

12. Намагайтеся ретельно пережовувати їжу.

13. Бажано їсти тільки тоді, коли є почуття голоду. Це твердження може
видатися дивним. Насправді ж дуже часто ми їмо тільки тому, що наш
шлунок «звик» до наповненого стану і навіть тоді, коли ми не голодні,
він подає сигнал: «Хочу їсти!». Як критерій справжнього почуття голоду
пропонується такий: бажання з’їсти шматочок черствого чорного хліба
(його можна думкою уявити).

14. Приказка «Сніданок з’їж сам, обід розділи із сусідом, а вечерю
віддай ворогу», швидше за есе, далека від істини. У Західній Європі в
середні віки була поширена приказка: «Вставати о 6-тій годині, обідати о
10-тій, вечеряти о 6-тій і лягати спати о 10-тій—значить, подовжити
життя десять разів на десять». Відпочивши уві сні, наш організм не
потребує відразу ж після пробудження великої кількості їжі. Тому зранку
найкраще обмежитися легким сніданком.

15. Бажано дотримуватися правил сполучуваності продуктів.

16. По можливості намагайтеся підтримувати лужне середовище в організмі,
а для цього прагніть до того, щоб на одну частину кислої їжі припадали
дві частини лужної.

17. Намагайтеся обмежити вживання продуктів, багатих на холестерин.

18. Найкраще вживати ті овочі й фрукти, що ростуть у вашому регіоні,
тому що вони перебувають в біологічній рівновазі з вашим організмом.

19. Пийте води не менше 1,5—2,5 літрів на день.

20. Вечеряти рекомендується не пізніше, ніж за дві години до сну. В
ідеалі до моменту засинання шлункове травлення повинне закінчитися і їжа
в основному повинна перейти в кишечник.

21. Бажано виключити (чи обмежити) вживання десертів. Солодке після
основної їжі викликає процес бродіння в шлунково-кишковому тракті.

310

22. У процесі теплової обробки продуктів, як правило, багато
втрачається, але проте чистого сироїдіння варто уникати. Ідеальна
пропорція між сирою їжею і вареною—70 % і ЗО %.

23. Після їжі небажано відразу братися за роботу, тим більше важку.
Краще буде 20—30 хвилин відпочити, але, звичайно ж, не спати.

24. Якщо ви вживаєте м’ясну їжу, то намагайтеся подавати до м’яса
якнайбільше зелені й овочів.

Не рекомендується

1. Переїдати. Згадуйте частіше російське народне прислів’я: «Від
помірної їжі — сила, від великої — могила».

2. Багато пити безпосередньо перед, під час і після прийому їжі.

3. Вживати коров’яче молоко (молоко підходить дітям і людям похилого
віку). У дорослої людини в організмі немає ферментів, здатних
розщеплювати молоко, і тому воно не перетравлюється. Крім того, молоко
дає багато слизу, через що люди, які часто вживають молоко, страждають
простудними і легеневими захворюваннями.

4. Їсти в стані втоми, перед роботою, коли ви змерзли чи перегрілися,
стурбовані, схвильовані, повні страху чи гніву, при лихоманці, болях.

5. Пити соки між прийомами їжі. Сік—це їжа.

Похожие записи