Реферат на тему:

Кропива дводомна

Urtica urens L. 1 — кропива дводомна. Кропива велика; 2 — кропива
жалка. Кропива мала, кропива жигавка. Російські назви: 1 — крапива
двудомная і 2 — крапива жгучая; польські: 1 — pokrzywa zwyczajna, 2 —
pokrzywa zegawka.

Родина: Urticaceae — кропивові.

Широко відомі рослини, причому перша заввишки 30—150 см, багаторічна
рослина, друга заввишки 15— 60 см, однорічна рослина з еліптичними
лопатевими листками невеликих розмірів, більш жалка, ніж попередня.
Ростуть на засмічених місцях, в городах, садах. Поширені повсюдно.
Цвітуть з червня до пізньої осені.

Відомо, що жалкі волоски кропиви містять мурашину кислоту.

Збирають листки і квітки під час цвітіння кропив, корені — пізно восени.

Свіжий сік з листків кропиви по 1 чайній ложечці З рази на день вживають
при кровохарканні, при кровотечах з носа, при гемороїдальних кровотечах
і при надмірному місячному. Напар з квіток і листків кропиви в дозі
50,0—60,0 г на 1 л кип’ятку п’ють при малярії, при малому виділенні
сечі, при хронічних шкірних хворобах, прищах, висипах, чиряках.

При сильних білях п’ють по 3 чайні ложки на день сік з листків кропиви
жалкої (малої), а при тривалому місячному — чай з напару листків кропиви
жалкої (малої) — 50,0 г на 1 л кип’ятку — по 1 склянці 3 рази на день.

При опухах селезінки приймають 3 рази на день на кінці ножа порошок з
суміші (в рівних частинах): листків шавлії , листків ланцетолистого
подорожника і листків кропиви жалкої, запиваючи водою.

Коли на тілі час від часу з’являються чиряки, прищі, висипи при
свербінні, при малій кількості сечі, при запорах, у народі кажуть, що це
буває від «забруднення» крові. В таких випадках роблять суміш з рівних
частин: листків кропиви жалкої, листків кульбаби і квіток терну . На
денну порцію беруть 2 столові ложки суміші, заливають 2 склянками
кип’ятку і парять у духовці 2—3 години. П’ють щодня протягом 2 тижнів. В
цей час харчуються виключно молочною їжею; дієта без м’яса, яєць, риби,
забороняється горілка, пиво.

° &

?

?При геморої, коли шишки розміщені всередині і сильно болить у попереку,
а в животі нижче пупка почуваються різі, щодня п’ють по 4 склянки
відвару з листків кропиви жалкої і кори крушини ( лежа-ної, тобто не
свіжої, а збору минулих років), кожної по 8,0 г на 1 л води. Суміш
кип’ятять 10 хвилин, рахуючи від хвилини закипання.

При дизентерії п’ють напар з суміші листків кропиви жалкої і ожини по 1
чайній ложечці кожного на 1,5 склянки кип’ятку (денна порція); напарюють
протягом 2 годин у духовці.

В більшості випадків застосування кропиви як кровоочисного засобу
користуються не тільки листками кропиви, а й кореневищами з коренями
(напар-настій) як кропиви дводомної (звичайної), так і кропиви жалкої
(малої).

Зовнішньо. При ревматизмі нажалюють хворі місця кропивою і натирають
звичайним гасом. Чергують: один день натирають, другий — нажалюють
кропивою.

При випадінні волосся 3 рази на тиждень миють голову в міцному відварі
вересу , коренів лопуха і коренів кропиви жалкої. Іноді до цієї суміші
додають ще шишок хмелю.

При кровотечі з рани прикладають чисті шматочки, які перед цим насичують
соком з розім’ятих листків кропиви жалкої. Деякі народні «знавці» такий
сік мішають ще з соком з квітучої зім’ятої в однорідну масу рослини
підмаренника , обмивають цим соком рану і прикладають його на шматочці.

Зберігання. Потерті листки кропиви зберігають у коробках, а кореневища з
коренями — у мішках.

Примітка. Серед матеріалів про кропиву автор дає пораду про народний
спосіб збільшення несучості курей шляхом додавання у корм в зимові
місяці потертих листків кропиви, особливо в м’яту картоплю.

Похожие записи