Реферат на тему:

Краснуха. Народні методи лікування

Краснуха — гостра інфекційна хвороба, що має доброякісний перебіг,
характеризується дрібною висипкою та лімфаденопатією.

Збудник хвороби — вірус, джерело інфекції — хвора людина.

Заражаються найчастіше під час розпалу хвороби.

Інфекція передається повітряно-крапельним шляхом.

Хворіють переважно діти віком від 2 до 10 років, але інколи — діти
старшого віку й дорослі.

Інкубаційний період триває 15 — 21 добу.

Захворювання починається з нездужання, головного болю, покашлювання,
нежитю, припухання лімфатичних вузлів.

Хворобу виявляють з появою висипки. Одночасно з висипанням або трохи
раніше підвищується температура тіла до 37,8 — 38 °С, проте вона може
бути й нормальною. Зрідка можуть виникнути катаральна ангіна, нежить,
кон’юнктивіт.

Висип з’являється майже одночасно на всьому тілі у вигляді окремих
плямок правильної округлої форми. На розгинальних поверхнях кінцівок, на
спині, сідницях він особливо рясний. Висип тримається 2 — 3 доби і
зникає, не лишаючи по собі пігментації та лущення.

Досить постійними симптомами є помірне припухання й болючість
потиличних, привушних та задньошийних лімфатичних вузлів.

Всі симптоми краснухи тримаються 2 — 3 доби і минають без значних
розладів загального самопочуття. Ускладнень майже не спостерігається.
Ізоляцію хворого припиняють через 4 доби від початку висипання.

Призначають постільний режим до повного зникнення симптомів хвороби.

Рекомендують щадну дієту, багату на вітаміни. До раціону включають чай з
лимоном, вітамінний чай з плодів шипшини, горобини звичайної, листків
кропиви дводомної та трави суниць лісових, журавлиновий морс.

Слід ретельно доглядати за шкірою. Щоденно робити загальні обмивання та
обтирання, тричетвертинні збуджувальні обгортання на 1 — 1,5 год.
Корисні ванни температури 31 °С з відвару трави череди трироздільної та
ромашки лікарської, взятих порівну (50 г суміші залити 3 л води,
кип’ятити 15 хв на малому вогні, процідити). Відвар додають до ванни.

Хворому потрібне свіже повітря, але його слід берегти від простуди.

При краснусі проводять симптоматичне лікування.

У разі збільшення та болючості лімфатичних вузлів, підвищення
температури тіла, нездужання як протизапальний засіб використовують таку
суміш:

Трава буквиці лікарської — 20

Трава кропиви дводомної — 20

Трава очанки лікарської — 20

Трава буркуну лікарського — 10

Кореневища з коренями валеріани лікарської — 20

Суцвіття з приквітками липи серцелистої — 10

Квітки дивини скіпетровидної — 20

Корені алтеї лікарської — 20

Листки горіха волоського — 20

Листки ожини сизої — 30

Трава нечуй-вітру волохатенького — 40

Дві чайні ложки суміші залити 150 мл окропу (для дітей 1—3 років),
настояти 30 хв, процідити. Для дітей віком від 3 до 10 років беруть 4
чайні ложки на 200 мл окропу. Настій розділити на 6 порцій та пити з
медом або варенням: першу порцію — за 20 хв до сніданку, другу — через 1
год після сніданку. Те ж саме в обід та ввечері.

d

????полоскання горла рекомендують настій листків шавлії лікарської: 2
чайні ложки залити 300 мл окропу, настояти 2 год під кришкою. Полоскати
6 — 7 разів на день теплим. Дітям, що не вміють полоскати, робити
зрошення горла.

У ніс закапують сік свіжого буряка, розведений водою (1:1), по 2 — 3
краплі. Дітям молодшого віку закапують сік печеного буряка.

Для профілактики кон’юнктивіту кілька разів на день роблять примочки з
відвару трави шавлії лікарської та ромашки лікарської, взятих порівну.
Одну столову ложку суміші залити 250 мл окропу, кип’ятити 5 хв на малому
вогні, настояти 1 год, процідити.

Хоча краснуха у більшості випадків перебігає в легкій формі, дитину у
період висипання та підвищення температури тіла понад 37 °С треба
тримати в постелі.

Якщо у дитини спостерігається подразнення очей, не можна дозволяти їй
читати, переглядати телепрограми.

Оскільки подібна за характером висипка буває при кору, скарлатині та
медикаментозній алергії — захворюваннях, що вимагають зовсім іншого
лікування й догляду, слід викликати лікаря.

Протягом 5 діб від початку висипання хворий не повинен контактувати з
іншими дітьми.

Внутрішньоутробне зараження може спричинити у плода тяжкі ураження
(гідроцефалія, катаракта, глаукома, глухота, вади серця, зміни в будові
скелета тощо). У разі зараження плода наприкінці вагітності може
народитися хвора на краснуху дитина. Хвороба у таких випадках має
затяжний характер. Тому вагітні повинні уникати контакту з хворим на
краснуху.

ЛІТЕРАТУРА

Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент:
«Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис,
1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.:
Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные
растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. — 245 с.

Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. —
126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.:
Наук, думка, 1988.

Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.

Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров’я, 1975. — 446 с.

Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.

Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.

Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп.
изд-во, 1971. — 103 с.

Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М.
Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. —
543 с.

Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та
ін. — К.:

Здоров’я, 1986. — 274 с.

Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. — Новосибирск:

Наука, 1991. — 432 с.

Младенов С. Мед и медолечение. — М.:Медицина, 1969. — 180 с.

Носаль І.М. Від рослини до людини. — К.: Веселка, 1992. — 606 с.

Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. — К.: 1993. — 170 с.

Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова:
В 3 т. — С.ГІб: Просвещение, 1904.

Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. — К.: Здоров’я, 1965.
— 345 с.

Похожие записи