Реферат на тему:
Краснуха. Народні методи лікування
Краснуха — гостра інфекційна хвороба, що має доброякісний перебіг,
характеризується дрібною висипкою та лімфаденопатією.
Збудник хвороби — вірус, джерело інфекції — хвора людина.
Заражаються найчастіше під час розпалу хвороби.
Інфекція передається повітряно-крапельним шляхом.
Хворіють переважно діти віком від 2 до 10 років, але інколи — діти
старшого віку й дорослі.
Інкубаційний період триває 15 — 21 добу.
Захворювання починається з нездужання, головного болю, покашлювання,
нежитю, припухання лімфатичних вузлів.
Хворобу виявляють з появою висипки. Одночасно з висипанням або трохи
раніше підвищується температура тіла до 37,8 — 38 °С, проте вона може
бути й нормальною. Зрідка можуть виникнути катаральна ангіна, нежить,
кон’юнктивіт.
Висип з’являється майже одночасно на всьому тілі у вигляді окремих
плямок правильної округлої форми. На розгинальних поверхнях кінцівок, на
спині, сідницях він особливо рясний. Висип тримається 2 — 3 доби і
зникає, не лишаючи по собі пігментації та лущення.
Досить постійними симптомами є помірне припухання й болючість
потиличних, привушних та задньошийних лімфатичних вузлів.
Всі симптоми краснухи тримаються 2 — 3 доби і минають без значних
розладів загального самопочуття. Ускладнень майже не спостерігається.
Ізоляцію хворого припиняють через 4 доби від початку висипання.
Призначають постільний режим до повного зникнення симптомів хвороби.
Рекомендують щадну дієту, багату на вітаміни. До раціону включають чай з
лимоном, вітамінний чай з плодів шипшини, горобини звичайної, листків
кропиви дводомної та трави суниць лісових, журавлиновий морс.
Слід ретельно доглядати за шкірою. Щоденно робити загальні обмивання та
обтирання, тричетвертинні збуджувальні обгортання на 1 — 1,5 год.
Корисні ванни температури 31 °С з відвару трави череди трироздільної та
ромашки лікарської, взятих порівну (50 г суміші залити 3 л води,
кип’ятити 15 хв на малому вогні, процідити). Відвар додають до ванни.
Хворому потрібне свіже повітря, але його слід берегти від простуди.
При краснусі проводять симптоматичне лікування.
У разі збільшення та болючості лімфатичних вузлів, підвищення
температури тіла, нездужання як протизапальний засіб використовують таку
суміш:
Трава буквиці лікарської – 20
Трава кропиви дводомної – 20
Трава очанки лікарської – 20
Трава буркуну лікарського – 10
Кореневища з коренями валеріани лікарської – 20
Суцвіття з приквітками липи серцелистої – 10
Квітки дивини скіпетровидної – 20
Корені алтеї лікарської – 20
Листки горіха волоського – 20
Листки ожини сизої – 30
Трава нечуй-вітру волохатенького – 40
Дві чайні ложки суміші залити 150 мл окропу (для дітей 1—3 років),
настояти 30 хв, процідити. Для дітей віком від 3 до 10 років беруть 4
чайні ложки на 200 мл окропу. Настій розділити на 6 порцій та пити з
медом або варенням: першу порцію — за 20 хв до сніданку, другу — через 1
год після сніданку. Те ж саме в обід та ввечері.
d
¶
????полоскання горла рекомендують настій листків шавлії лікарської: 2
чайні ложки залити 300 мл окропу, настояти 2 год під кришкою. Полоскати
6 — 7 разів на день теплим. Дітям, що не вміють полоскати, робити
зрошення горла.
У ніс закапують сік свіжого буряка, розведений водою (1:1), по 2 — 3
краплі. Дітям молодшого віку закапують сік печеного буряка.
Для профілактики кон’юнктивіту кілька разів на день роблять примочки з
відвару трави шавлії лікарської та ромашки лікарської, взятих порівну.
Одну столову ложку суміші залити 250 мл окропу, кип’ятити 5 хв на малому
вогні, настояти 1 год, процідити.
Хоча краснуха у більшості випадків перебігає в легкій формі, дитину у
період висипання та підвищення температури тіла понад 37 °С треба
тримати в постелі.
Якщо у дитини спостерігається подразнення очей, не можна дозволяти їй
читати, переглядати телепрограми.
Оскільки подібна за характером висипка буває при кору, скарлатині та
медикаментозній алергії — захворюваннях, що вимагають зовсім іншого
лікування й догляду, слід викликати лікаря.
Протягом 5 діб від початку висипання хворий не повинен контактувати з
іншими дітьми.
Внутрішньоутробне зараження може спричинити у плода тяжкі ураження
(гідроцефалія, катаракта, глаукома, глухота, вади серця, зміни в будові
скелета тощо). У разі зараження плода наприкінці вагітності може
народитися хвора на краснуху дитина. Хвороба у таких випадках має
затяжний характер. Тому вагітні повинні уникати контакту з хворим на
краснуху.
ЛІТЕРАТУРА
Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент:
«Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис,
1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.:
Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные
растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. – 245 с.
Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. —
126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.:
Наук, думка, 1988.
Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.
Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров’я, 1975. — 446 с.
Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.
Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.
Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп.
изд-во, 1971. – 103 с.
Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М.
Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. —
543 с.
Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та
ін. — К.:
Здоров’я, 1986. — 274 с.
Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. — Новосибирск:
Наука, 1991. – 432 с.
Младенов С. Мед и медолечение. — М.:Медицина, 1969. — 180 с.
Носаль І.М. Від рослини до людини. — К.: Веселка, 1992. — 606 с.
Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. — К.: 1993. — 170 с.
Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова:
В 3 т. — С.ГІб: Просвещение, 1904.
Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. — К.: Здоров’я, 1965.
— 345 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
