Реферат на тему:
Короткозорість та далекозорість. Народні методи лікування
Короткозорість та далекозорість — найпоширеніші порушення зору в дітей
та підлітків.
Короткозорість може бути природженою або набутою. Вона часто починається
у шкільному віці, посилюється у період статевого дозрівання та
стабілізується із завершенням росту ока (до 25 років). Дитина чітко
розрізняє предмети лише на певній відстані.
Мал. 1. Порушення зору
При короткозорості паралельні промені, які йдуть від розташованих
удалині предметів, сходяться попереду сітківки (в нормі через зіниці
промені світла потрапляють у око і заломлюються у рогівці та кришталику
так, що фіксуються на сітківці) (мал. 1).
Розвитку короткозорості сприяють напружена зорова робота на близькій
відстані. Основним симптомом короткозорості є нездатність чітко
розрізняти деталі предметів на далекій відстані. У дитини знижується
гострота зору, особливо удалечінь, з’являється біль у очах, у ділянці
лоба та скронь. За тяжкої форми короткозорості можуть виникати
крововиливи в ділянці жовтої плями, розрив та відшарування сітківки.
Використання відповідних окулярів із двояковгнутими скельцями дає
можливість бачити також удалечінь.
У дитини може бути затримка росту очного яблука і розвинутися
далекозорість. При цьому паралельні промені, які йдуть від розташованих
удалині предметів, сходяться позаду сітківки (мал. 55в). Дитина погано
розрізняє предмети, які розташовані поблизу, скаржиться на швидку втому
очей під час роботи, головний біль, зниження гостроти зору. У разі
невеликого ступеня далекозорості у дитини зберігається зір і вдалину, і
поблизу. За середнього ступеня спостерігається хороший зір удалину, але
очі швидко стомлюються під час розглядання предметів на близькій
відстані. Якщо далекозорість сильна, дитина погано розрізняє предмети і
на далекій відстані, і поблизу. Зір поліпшується за умови користування
окулярами з двоякоопуклими скельцями.
Лікування треба починати якомога раніше.
Призначають загальнозміцнювальне лікування.
Для поліпшення живлення сітківки до харчового раціону слід включати
продукти, багаті на вітаміни А, С, Б, групи В (плоди шипшини та чорної
смородини, чорниці, моркву, абрикоси, курагу, ізюм, супи та салати з
молодої кропиви, риб’ячий жир, яловичу печінку, вершкове масло, молоко,
свіжий сир, пророслу пшеницю, горіхи).
При короткозорості рекомендують плоди лимонника китайського. Порошок
його насіння дають по 1,5-2 г на день. Настоянку плодів (1:5) на 70 %
спирті етиловому призначають дітям старшого віку по 20 — 30 крапель
натще та через 4 год після їди 2 рази на день. Курс лікування триває 20
— 25 діб.
У разі невеликої короткозорості (до 2 діоптрій) корисні такі суміші:
1. Трава очанки лікарської — 50 г
Крайові пелюстки волошки синьої — 50 г
Столову ложку суміші залити 250 мл води, довести до кипіння, кип’ятити 5
хв на малому вогні, настояти 1 год, процідити. Приймати по 40 — 70 мл 3
рази на день перед їдою.
Трава очанки лікарської – 50 г
Трава парила звичайного – 50 г
Трава деревію звичайного – 50 г
Трава суниць лісових – 50 г
Хвоя сосни звичайної – 50 г
Листки мучниці звичайної – 50 г
Крайові пелюстки волошки синьої – 50 г
Слань ісландського моху – 50 г
Столову ложку суміші залити 250 мл води, довести до кипіння, кип’ятити
10 хв на малому вогні, настояти 1 год, процідити. Приймати по 70 мл 3
рази на день перед їдою. Дітям віком до 3 років дають удвічі меншу дозу.
При прогресуючій короткозорості у дітей, розладі мікроциркуляції у
сітківці помічено добрі результати після прийому меду та маточкового
молочка (аптечний препарат). Дають по 1/2 — 1 таблетці 3 рази на день за
45, хв перед їдою протягом 2 — 3 тиж.
L
N
Z
\
j
l
Z J
L
P
~
?
r
yyyya$gd(Uue r
??ue?При короткозорості дітям старшого віку готують таку суміш: червоне
вино — 600 мл, мед — 500 г, подрібнені листки алое деревовидного — 200 г
та по 50 г трави очанки лікарської й крайових пелюсток волошки синьої.
Витримують на водяній бані 1 год. Приймати по 1 столовій ложці 3 рази на
день за 20 хв перед їдою.
Для комплексного лікування хворих з короткозорістю рекомендують
застосовувати екстракт кореневища з коренями елеутерококу колючого (по 5
— 10 крапель 2 рази в першу половину дня).
З метою профілактики та лікування крововиливів призначають настоянку
пуп’янків або плодів софори японської (1:5) на 70 % спирті етиловому.
Приймають по 20 — 30 крапель на 1 столову ложку води 3 рази на день.
Дітям молодшого віку давати по 2 краплі на рік життя 2 — 3 рази на день.
При далекозорості готують такий засіб: 5 подрібнених з шкаралупою
волоських горіхів змішують з 2 столовими ложками кореня лопуха великого
та 2 столовими ложками кореня кропиви дводомної. Суміш залити 1,5 л
води, кип’ятити 15 хв на малому вогні і додати 4 столові ложки такої
суміші:
Трава рутки лікарської — 50 г
Трава гадючника в’язолистого — 50 г
Квітки акації білої — 50 г
Слань ісландського моху — 50 г
Кориця — 1 чайна ложка
Лимон — 1 штука
Знову кип’ятити 15 хв на малому вогні, процідити. Приймати по 40 — 70 мл
через 2 год після їди.
При короткозорості, що розвивається, щоденно уранці та ввечері робити
ванночки для очей з води температури 25 — 30 °С. Вони корисні й при
далекозорості, що розвивається, проте в цьому разі брати холоднішу воду
(18 — 22 °С). Після кожної ванночки тримати очі заплющеними 5—10 хв.
Для зміцнення тканин, що оточують око, призначають часте обмивання цієї
ділянки водою температури 18 °С.
Дуже важливо дотримувати гігієни зору в школі та вдома (добре освітлення
робочого місця, правильна поза під час читання та писання), чергувати
зорове навантаження з відпочинком для очей (через 40 — 60 хв занять 10
хв відпочинку, краще на свіжому повітрі).
Уникати занадто сильного світла, раптових змін темряви та світла,
тривалого напруження очей.
Короткозорим корисно якомога більше гуляти в місцях, де погляд нічим не
обмежений, наприклад, у полях, на рівнинах.
Якщо в дитини запор, треба періодично ставити клізми. Дитину треба
привчати регулярно займатися лікувальною фізкультурою, загартовувати її.
ЛІТЕРАТУРА
Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент:
«Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис,
1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.:
Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные
растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. – 245 с.
Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. —
126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.:
Наук, думка, 1988.
Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.
Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров’я, 1975. — 446 с.
Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.
Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.
Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп.
изд-во, 1971. – 103 с.
Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М.
Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. —
543 с.
Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та
ін. — К.:
Здоров’я, 1986. — 274 с.
Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. — Новосибирск:
Наука, 1991. – 432 с.
Младенов С. Мед и медолечение. — М.:Медицина, 1969. — 180 с.
Носаль І.М. Від рослини до людини. — К.: Веселка, 1992. — 606 с.
Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. — К.: 1993. — 170 с.
Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова:
В 3 т. — С.ГІб: Просвещение, 1904.
Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. — К.: Здоров’я, 1965.
— 345 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
