.

Коклюш. Народні методи лікування (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
347 11643
Скачать документ

Реферат на тему:

Коклюш. Народні методи лікування

Коклюш — гостра інфекційна хвороба, що характеризується приступами
спазматичного кашлю.

Спостерігається переважно у дітей віком від 2 до 12 років, проте буває і
в немовлят. У новонароджених коклюш має дуже тяжкий перебіг.

Збудник хвороби — паличка Борде —Жангу, яка утворює токсин, що зумовлює
подразнення слизової оболонки дихальних шляхів, спазм діафрагми та інших
дихальних м’язів. У малюків іноді бувають клонічні судоми скелетних
м’язів.

Інфекція передається повітряно-крапельним шляхом.

Інкубаційний період триває 3—15 діб (у середньому 5 — 7 діб).

Хвороба починається з відчуття сухості в горлі, покашлювання, хрипоти.
Дитина стає в’ялою. Виникають судомні приступи кашлю, які тривають від 1
до 5 хв. Кашель характерний, з так званими репризами: після вдиху йде
серія видихальних кашльо-вих поштовхів, знову судомний вдих і знову
серія поштовхів і т.д. Всі м’язи напружуються, очі сльозяться, обличчя
одутле, ціанотичне. Нерідко приєднується кровотеча з носа. Приступ
нерідко припиняється після відкашлювання тягучого харкотиння або
блювання.

Приступи кашлю можуть бути як поодинокими, так і йти один за одним (від
15 до 25 та більше за добу). Приступи кашлю бувають переважно вночі.
Тяжкий приступ кашлю, крім блювання, інколи може супроводжуватися
мимовільним відходженням сечі, газів, калу.

Під час тяжкого приступу відбувається спазм гортані, діафрагми,
міжреберних м’язів. Повітря з труднощами проходить через звужену
голосову щілину. Розвивається киснева недостатність, у дитини можуть
виникнути судоми, вона інколи непритомніє. Порушується ритм дихання,
іноді із зупинкою його різної тривалості.

У немовлят коклюш має деякі особливості. Незважаючи на тяжкий перебіг,
репризів не буває. У дітей 1-го року життя після приступу кашлю буває
зупинка дихання.

Хворому на коклюш треба забезпечити повний спокій. Приміщення, де він
перебуває, має бути теплим і добре провітрюваним. Корисні часті
прогулянки та сон на свіжому повітрі. Дозволяють прогулянки за
температури повітря, що не нижча за -10 °С.

Нерідко приступ кашлю припиняється, якщо раптово відволікти увагу
дитини. Під час приступу дитину бажано тримати у сидячому положенні.

Призначають слизисті страви (особливо в період гострого перебігу):
вівсяний або ячмінний слиз, каші. Треба давати якомога більше овочів і
фруктів, соків, морси, чай. Гострі, солоні, надто солодкі страви можуть
спричинити подразнення слизової оболонки горла та спровокувати кашель і
блювання. Не бажано давати дитині сухарі, ягоди з кісточками,
розсипчасті каші, бо під час сильного кашлю вони можуть потрапити в
дихальні шляхи.

У народі одним з найкращих засобів лікування коклюшу вважають часник. 5
зубчиків часнику подрібнити, прокип’ятити в склянці свіжого молока.
Дають дитині пити кілька разів на день. При кашлі, захриплості, задишці
корисні варені з медом плоди калини звичайної.

Хворих слід годувати малими порціями після приступу кашлю.

Для полегшення спазматичного кашлю і зменшення збудження кашльового
центру застосовують:

1) відвар кореня бедринцю ломикаменевого: 1 чайну ложку залити 200 мл
води, довести до кипіння, кип’ятити 10 хв на малому вогні, процідити.
Приймати по 1 чайній —1 столовій ложці 3 — 4 рази на день. Ефективніша
його настоянка (1:5) на 40% спирті етиловому. Давати по 20 — 30 крапель
з водою 4 рази на день дітям старшого віку;

2) відвар кореневища з коренями синюхи блакитної: 1/2 чайної ложки
залити 200 мл окропу, кип’ятити 15 хв на малому вогні, охолодити,
процідити. Приймати по 1 столовій ложці 3 рази на день через 1,5 год
після їди. Дітям віком до 5 років дають по 1/2 — 1 чайній ложці 3 рази
на день.

Аби послабити та ліквідувати приступи кашлю, використовують траву фіалки
запашної: 1 чайну ложку залити 200 мл води, витримати на водяній бані 15
хв, процідити. Дітям молодшого віку давати по 1 чайній — 1 десертній
ложці через 2 год, у віці 7 — 12 років — по 2 —3 столові ложки через 2
год. Одночасно теплими вичавками трави обкладати верхню частину грудної
клітки, обгорнувши зверху вовняною хусткою. Компрес тримати 1 — 1,5 год.
Процедури робити вранці і перед сном. У народі вважають, що за такого
лікування протягом 3 діб коклюш мине.

Полегшує відкашлювання в’язкого харкотиння екстракт трави чебрецю
звичайного. 2 чайні ложки залити 150 мл окропу, уварити до 1/2 від
початкового об’єму. Змішати з настоєм кореня алтеї лікарської (1 столову
ложку залити 200 мл води, витримати 10 хв на малому вогні) і додати 1 —2
чайні ложки меду. Приймати по 1/2 — 1 чайній ложці 3 рази на день.

Як спазмолітичний засіб, що розширює спазмовані бронхи, а також такий,
котрий тамує біль, рекомендують екстракт беладонни звичайної (аптечний
препарат). Дітям дають по 0,015 г зі 100 мл 5% розчину кальцію глюконату
залежно від віку по 5 — 15 мл 3 рази на день.

Дихання полегшується, зменшуються біль у грудях, спазми, нормалізується
сон після прийому настою таких сумішей:

1. Плоди ганусу звичайного — 20 г

Кореневища з коренями оману високого — 20 г

Трава багна звичайного — 10 г

Квітки дивини скіпетровидної — 20 г

Трава чебрецю звичайного — 20 г

Столову ложку суміші залити 300 мл окропу, кип’ятити 1 хв на малому
вогні у закритому посуді, настояти 1 год. Приймати по 30 — 50 мл 5 разів
на день.

2. Трава багна болотяного — 20 г

Трава кропиви дводомної — 10 г

Шишки хмелю звичайного — 20 г

Трава чебрецю звичайного — 20 г

?

ймати по 30 — 50 мл 4 — 5 разів на день за 30 хв перед їдою та перед
сном. Дітям віком до 3 років дають по 1 чайній— 1 столовій ложці 4 рази
на день. Суміші можна чергувати через 5 — 7 діб.

У народній медицині для зменшення збудливості нервової системи як
заспокійливий та снодійний засіб застосовують пелюстки маку дикого: 1
столову ложку залити 200 мл гарячої води, настояти 1 год. Давати дітям
старшого віку по 1 чайній —1 столовій ложці 3 рази на день.

Як легкий снодійний засіб доцільно використовувати напар квіток
первоцвіту весняного: 1 столову ложку залити 200 мл окропу, настояти 1
год, процідити. Приймати по 1 десертній — 1 столовій ложці 3 рази на
день.

Для інгаляцій беруть 25 — 30 г часнику, розтирають його в ступці. Кашку
кладуть у пляшку з широким горлом. За 1 хв роблять 15 — 20 глибоких
вдихів через рот і видихів через ніс. Тривалість інгаляції — 5 — 10 хв.
Інгаляції робити двічі на день протягом 5 Діб.

У багатьох районах України коклюш лікували відваром кореневища кропиви
дводомної. На Поділлі з цією метою давали запарене сушене листя суниць
лісових або напар свіжого чи сушеного цвіту картоплі, у Чернівецькій
області — відвар лушпиння картоплі.

На Закарпатті хворих на коклюш дітей несли в смерековий ліс або клали
біля їх ліжка смерекові гілки.

При коклюшу корисно втирати в шкіру шиї та грудної клітки суміш соку
часнику з розтопленим здором.

У проміжках між приступами на дитину одягають довгу сорочку, змочену у
теплому відварі трави гуньби сінної, та обгортають вовняною ковдрою.
Тривалість процедури — до 1 год. її можна повторювати 2 рази на день,
пізніше — обмежитися однією процедурою на день і з часом — двома
процедурами на тиждень.

Двічі-тричі на день можна обтирати потилицю вологим прохолодним
рушником.

Під час приступу кашлю тримати дитину на свіжому повітрі або у добре
провітреному приміщенні, на потилицю покласти холодний компрес,
розтирати кінцівки та потилицю.

Після припинення кашлю дати дитині кілька ковтків прохолодної води,
полоскати горло водою температури 22 °С.

Проводити масаж: спочатку погладжувати, розтирати та поплескувати в
ділянці спини, потилиці, плечей, якщо можна, — то в положенні хворого
сидячи. Потім робити масаж у напрямку від підребер’я до стегна. Раз на
день рекомендують загальний масаж усього тіла, двічі на день — масаж
живота й потилиці.

Кілька разів на день дитина повинна робити дихальну гімнастику.

На ніч рекомендують накладати на живіт збуджувальний компрес температури
27 °С протягом 1 міс.

Під час приступу кашлю слід зберігати спокій, не нервувати, бо це ще
більшою мірою погіршує стан дитини. Судомний кашель лякає малюка, тому
його треба взяти на руки.

Дитину будь-якого віку не можна лишати саму під час приступу, оскільки
вона може знепритомніти через короткочасне порушення надходження кисню
до мозку.

У разі зупинки дихання слід звільнити дитину від одягу, пелюшок тощо,
які утруднюють дихання. Очистити ротову порожнину від харкотиння, слизу,
блювотних мас (пучкою, обмотаною марлею). За потреби зробити штучну
вентиляцію легенів за методом рот до рота або рот до носа.

Хворий повинен якнайбільше бути на свіжому повітрі.

Сприятливо діє на перебіг хвороби глибокий сон. Треба всіляко сприяти,
щоб дитина добре спала.

Часто хворі діти стають надто збудливими, тому надзвичайно важливо
створити для них спокійну обстановку. Дитину розважають казками,
цікавими іграми. Вона відволікається і кашляє значно рідше.

їжа повинна бути поживною, вітамінізованою. їсти слід невеликими
порціями, але частіше.

Що раніше розпочато лікування, то сприятливішим буде перебіг хвороби й
рідшими — ускладнення.

Протягом 30 діб від початку недуги не можна допускати спілкування хворих
з іншими дітьми. Діти, що були в контакті з хворим і не хворіли на
коклюш, підлягають карантину на 14 діб.

Для профілактики коклюшу всім дітям роблять щеплення з 3-місячного віку
коклюшно-дифтерійно-правцевою вакциною.

ЛІТЕРАТУРА

Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент:
«Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис,
1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.:
Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные
растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. – 245 с.

Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. —
126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.:
Наук, думка, 1988.

Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.

Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров’я, 1975. — 446 с.

Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.

Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.

Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп.
изд-во, 1971. – 103 с.

Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М.
Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. —
543 с.

Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та
ін. — К.:

Здоров’я, 1986. — 274 с.

Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. — Новосибирск:

Наука, 1991. – 432 с.

Младенов С. Мед и медолечение. — М.:Медицина, 1969. — 180 с.

Носаль І.М. Від рослини до людини. — К.: Веселка, 1992. — 606 с.

Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. — К.: 1993. — 170 с.

Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова:
В 3 т. — С.ГІб: Просвещение, 1904.

Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. — К.: Здоров’я, 1965.
— 345 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020