Реферат на тему:

“Клонування”

Мабуть, жодне із досягнень науки не викликало минулого століття таких
бурхливих дебатів, як клонування. Можливість створювати людські копії
фактично розділила світ на дві частини: тих, хто «за», і тих, хто
«проти». Причому проти виявилася не тільки більшість релігійних діячів,
але й частина наукової спільноти. «День» пропонує думки українських
учених стосовно експериментів з клонування.

Генеральна Асамблея ООН у вівторок, 8 березня, схвалила резолюцію, що
закликає країни світу заборонити всі форми клонування людини.

Обговорення документа, який носить рекомендаційний характер, викликало
бурхливі дискусії. У результаті резолюція була прийнята 84 голосами «за»
і 34 «проти» при 37 що утрималися.

Впродовж останніх років в ООН розверталася боротьба між двома ідейними
групами. Перша і найчисленніша з них, очолювана США, добивалася введення
заборони на всі види клонування людини, тоді як інша, очолювана
європейськими країнами, пропонувала заборонити лише репродуктивне
клонування, зберігши за ученими право займатися клонуванням в
дослідницьких цілях.

У результаті обидві сторони дійшли висновку, що їм не вдасться добитися
підтримки, необхідної для загальної ратифікації документа. Не дивлячись
на переговори, що продовжувалися, по виробленню компромісного варіанту
документа, який задовольнив би обидва ідейні табори, супротивники і
прихильники клонування людини так і не змогли зблизити позиції.

У результаті опозиційний табір на чолі з США вирішив поставити на
голосування резолюцію в її первинному вигляді. Хоча схвалений документ
носить виключно рекомендаційний характер, США і їх союзники в цьому
питанні розраховують, що він стане кроком до вживання в майбутньому
жорсткіших заходів по забороні клонування людини.

У листопаді минулого року Організація Об’єднаних Націй відмовилася від
резолюції, що накладає повну заборону на клонування людини. Тоді
конфліктуючі сторони дійшли висновку, що розв’язати проблему не
вдасться, а тому ухвалили рішення зупинитися на декларації з досить
розмитими формулюваннями, яка задовольнить обидва табори. Ініціатором
компромісного варіанту стала італійська делегація.

Багато дослідників впевнені, що використовування кліток клонованих
ембріонів дозволить розв’язати багато проблем сучасної медицини.
Зокрема, експерименти можуть допомогти справитися з хворобою
Альцгеймера. З другого боку, використовування кліток ембріонів приведе
до смерті самих ембріонів, що категорично не влаштовує опонентів учених.

Втім, деякі країни дозволяють «в приватному порядку» своїм ученим
проводити експерименти по клонуванню. Так в серпні 2004 року ученим
університету міста Ньюкасл було дозволено приступити до робіт по
клонуванню ембріона людини з метою медичних досліджень. Подібне рішення
може бути ухвалене і в Японії.

Проблема клонування — дуже серйозна проблема в біоетиці, що існує вже
близько 30 років та істотно відрізняється від традиційної класичної
нормативної етики, що вчила моралі, і від теоретичної етики, що пояснює
світ. Сучасна біоетика в західному світі спирається на серйозну
організаційну основу. Тому я відразу хотіла б зазначити, що проблема
клонування — це не стільки проблема, що належить до сфери громадської
думки, науки чи ідеології, а до серії серйозних інституційних форм:
правове поле, державна діяльність. І етик у даному контексті виступає
тільки експертом. Тому я вважаю, що питання клонування повинне
вирішуватися на дуже серйозному рівні і професіоналами, а не шляхом
опитувань громадської думки.

Клонування — це галузь науки, яку забороняти не можна і не треба, — це
призведе тільки до того, що почнуться підпільні дослідження, фінансовані
з неблагонадійних джерел. Кожна держава повинна вирішувати цю проблему в
рамках жорсткого політико-правового поля. Але кожна держава по-різному
готова до вирішення цього питання. Наприклад, у такій корумпованій
державі, як наша, схильній до найрізноманітніших зловживань, заборони
повинні бути, звичайно, жорсткішими. Хоч у будь-якій країні напрямки, в
яких розвиваються дослідження з клонування (особливо людини), повинні
бути предметом державної політики, всебічного досліджування та
обговорення елітою різних профілів.

З погляду етики, клонування як суто біологічна процедура не є
небезпечним. Я маю на увазі випадки, коли нас лякають «страшилками» на
зразок відтворення нового Гітлера, Сталіна тощо. Бо всі ці особистості
формувалися в певних обставинах, і жодного людського дубля, крім
фізичної схожості, бути не може. Це буде цілком інша людина. Але я
думаю, що право кожної людини, щоб її клонували чи не клонували, має
бути правом її індивідуального вибору. Якщо я не хочу, щоб мене
клонували, то я повинна мати можливість законодавчо це оформити. Це
право захисту моєї індивідуальності, і навіть моє тіло, мої фізичні
особливості — це моя власність, така ж невід’ємна частина мого «я», як і
мої духовні якості.

Також категорично повинні заборонити клонування двійників для
продовження життя початкового об’єкта. Тому що навіть клонована істота
володіє досконалою автономією від свого зразка. Це все одно, якби хтось
народив дитину, а потім сказав: «Заберіть у неї нирки, коли вона
підросте, і пересадіть їх мені». Хоч я не виключаю, що підпільно такі
експерименти можуть проводитися. Відтворення живої істоти з іншою метою,
крім як для повноцінного всебічного розвитку і радісного життя, підірве
основи нашої цивілізації. Зовсім інша річ, щоправда, — вирощування
окремо взятих органів. Це нормально і потрібно.

Клонування — це дуже цікавий медико-біологічний експеримент, який має
свої позитивні і негативні потенції. Говорячи про це явище, потрібно
виходити з того, що в науці все, що має бути зроблене, буде зроблене.
Прикладів цього багато, взяти хоча б атомну зброю. Отже, забороняти
клонування не можна, так само, як не можна заборонити алкоголізм чи
проституцію — вони все одно будуть. Клонування треба регламентувати. Що
стосується меж цієї регламентації, то тут, звичайно, думки можуть бути
різні. Якщо йдеться про погляд суто релігійний, то вiн однозначний: не
можна робити те, чого не зробив Бог. Ця думка має певний резон, і до неї
варто прислухатися. Але й інші погляди на цю проблему теж мають
раціональне зерно. Наприклад, точка зору, згідно з якою можна з
допомогою клонування відтворити для батьків загиблу дитину, теж має
право на існування і гуманістичний потенціал.

Загальне ставлення до цієї проблеми трішечки неадекватне. Люди часто не
розуміють, що таке клон. До прикладу, абсолютними клонами є близнята. У
них і здібності бувають однакові, і хвороби однакові. Тобто саме по собі
існування клонів нічого страшного собою не становить. Мені здається
цілком слушною та точка зору, за якою методи, близькі до клонування і
пов’язані з клонуванням, можуть застосовуватися у тваринництві (інша річ
— чи ці клони будуть достатньо життєздатними. Всі пам’ятають овечку
Доллі). Також безумовно потрібно проводити експерименти по відновленню
людських тканин і органів, які можна використовувати для «ремонту»
людського тіла. Що стосується повного відтворення окремого індивідуума,
то мені здається, що наразі правильно забороняють подібні експерименти.
Це тимчасова оборона. З тим, щоб маючи вже якісь напрацювання,
повернутися до цієї проблеми, коли наука буде знати більше, а
суспільство буде більш готовим до появи клонів. Я думаю, що медицина
майбутнього — за клонуванням клітин, органів, тканин.

ХРОНІКА ЕКСПЕРИМЕНТІВ З КЛОНУВАННЯ ЛЮДИНИ

У Південній Кореї людину клонували у травні 2002 року

Представники Міністерства охорони здоров’я Південної Кореї заявили, що
розпочали розслідування діяльності медичної компанії BioFusion Tech, яка
оголосила про те, що клонувала людину. Про це повідомило ВВС.
Представник компанії повідомив, що клонований ембріон імплантували в
матку жінки ще у травні цього року. Операцію провели за межами
республіки, тому її не можуть переслідувати за корейськими законами,
заявили в BioFusion Tech. Проте у Міністерстві охорони здоров’я
вважають, що клонування людини без відповідної ліцензії держави повинне
переслідуватися як кримінальний злочин, оскільки це «суперечить медичній
етиці». Місцевий парламент сьогодні розглядає законопроект про заборону
експериментів з клонування людини.

У програмі Панайотіса Завоса — фахівця з клонування людини — бере участь
подружня пара зі США, пише Sunday Herald 22 липня цього року. Газета
умовно називає їх Біллом і Кеті. Найближчими тижнями їх викличуть до
засекреченої клініки, де лікарі спробують клонувати Кеті, використовуючи
при цьому ту ж саму технологію, що дозволила створити овечку Доллі.
Майбутній ембріон повинен містити мінімум генів донора яйцеклітини, але
переважно в ньому будуть гени матері.

У інтерв’ю Sunday Herald Білл і Кеті розповіли, що протягом 9 років
намагалися стати батьками, але після низки безуспішних спроб лікарі
заявили, що у них немає шансів народити власних дітей. Білл сказав: «Ми
віруючі, але вважаємо, що безплідні пари можуть мати дітей у такий
спосіб. Можна розглядати це не як клонування, а як ускладнений спосіб
запліднення у пробірці».

Італійський лікар Северіно Антінорі заявив про вдале клонування людини в
рамках програми, в якій беруть участь 5000 безплідних пар. Зі слів
Антінорі, одна з жінок, які беруть участь у проекті, нині знаходиться на
8-му тижні вагітності. З якої країни ця жінка, лікар не повідомив. Про
це Антінорі заявив в ОАЕ на конференції «Майбутнє генетичних технологій
і проблеми світових програм клонування», повідомляє Gulf News 5 квітня.

Проект доктора Антінорі, відомого як «батька неможливих дітей», і лікаря
Завоса включає в себе перенесення ДНК з ядра живої соматичної клітини в
яйцеклітину жінки та ініціацію поділу. Потім ембріон вміщується в матку.

Антінорі спитали про ризик передчасного старіння клону, оскільки
клонована овечка Доллі, як з’ясувалося, страждає від проблем, викликаних
передчасним старінням. На це Антінорі відповів, що передчасне старіння —
доля клонів тварин, а також клонів, отриманих у лабораторіях із поганим
обладнанням, і що різні види дають різні результати при клонуванні. З
його слів, рівень успіху експериментів з клонування овець надзвичайно
низький порівняно з іншими видами. Лікар наполягає на необхідності
клонування людини як дуже перспективного напряму науки і медицини.
Антінорі заявив, що перед введенням клонованого ембріона в клітину вчені
виключили будь-яку можливість його мутації та деформації.

Через три тижні Северіно Антінорі повідомив, що вже три жінки виношують
клонованих дітей. При цьому, як повідомляє Інтерфакс, учений сказав в
інтерв’ю італійському телебаченню, що дві жінки живуть у Росії, а третя
— в одній із ісламських держав. Строк їхньої вагітності — від шести до
дев’яти тижнів. При цьому Антінорі заперечує свою пряму причетність до
штучного запліднення цих жінок і спростував повідомлення преси про те,
що він особисто провів ці операції за допомогою техніки клонування.

Та через кілька днів після останньої заяви Антінорі колишній його
партнер Панайотіс Завос звинуватив лікаря в обмані. Про це повідомило
агентство АР. Зі слів Завоса, у лікаря Антінорі немає ні лабораторії, ні
помічників, ні навіть пацієнтів, з якими він міг би працювати, щоб
клонувати людину. Як заявив Завос, він був єдиним, з ким працював
Антінорі. Він також підкреслив, що список людей, які готові брати участь
в експерименті з клонування людини, знаходиться у нього. Антінорі поки
що відмовляється коментувати висловлювання свого колишнього партнера.

Держдума прийняла у другому читанні законопроект «Про тимчасову заборону
на клонування людини», передає РІА «Новости» 10 квітня. Новий закон
передбачає введення 5-рiчного мораторію на досліди з репродуктивного
клонування людини.

Президент США Джордж Буш закликав Сенат заборонити всі форми людського
клонування, включаючи терапевтичне, повідомляє АР. У липні 2001 року
Сенат заборонив клонування людини з метою репродукції. У серпні Буш
закликав припинити фінансування дослідів з клонування. 10 квітня 2002
року президент закликав Сенат прийняти законопроект, поданий
сенатором-республіканцем від штату Канзас Семом Браунбеком, про повну
заборону клонування людських ембріонів.

Буш розпочав свій виступ твердженням: «У наших спробах покращити життя
людини ми не повинні зневажати людську гідність. Отже, ми повинні
заборонити людське клонування раніше, ніж його почнуть застосовувати».
Президент висловив побоювання, що незабаром людей створюватимуть «для
виробництва запчастин» чи за спецзамовленням — із заздалегідь заданими
властивостями. «Єдине справедливе рішення з цього питання з погляду
етики — повна заборона», — сказав Буш.

«Експерименти з терапевтичного клонування порушують найважливіший
постулат лікарської етики: не можна рятувати хворого за рахунок здоров’я
чи життя іншої людини», — заявив Джордж Буш і пояснив, що стовбурні
клітини отримують, вбиваючи вже зароджений ембріон. Другим аргументом
Буша на користь заборони терапевтичного клонування стали «сумніви в його
успішності при лікуванні», а третім — неможливість контролювати долі
всіх ембріонів, які клонуватимуть нібито з терапевтичною метою.

«Незважаючи на те, що заклик заборонити клонування налаштує проти мене
більшість діячів науки, які вважають клонування корисним і необхідним,
мої людські позиції мені дорожчі», — додав Буш.

40 нобелівських лауреатів написали сенаторам листа із закликом
підтримати альтернативний законопроект, що допускає терапевтичне
клонування.

PAGE

PAGE 7

Похожие записи