Реферат на тему:
Клінічні прояви педіатричного СНІДу
Клінічні появи педіатричного СНІДу
Захворювання у своєму розвитку проходить 6 стадій і останньою,
фінальною, є СНІД.
Клінічні прояви педіатричного СНІДу включають визначення дефектів
клітинного імунітету, наявність одного з специфічних захворювань, якими
проявляється ВІЛ-інфікованість, проявлення бактеріальних інфекцій
тривалістю за 2 роки, енцефалопатії, синдрому виснаження.
Головними клінічними синдромами у дітей на відміну від дорослих є
наявність:
природженого дизморфного синдрому,
клінічних проявів бактеріальних інфекцій, які зустрічаються з високою
частотою
клінічних проявів бактеріальних інфекцій, які зустрічаються з набагато
меншою частотою;
рідко проявляючих себе злоякісних пухлин.
Клінічні прояви у дітей, які інфіковані парантерально, проявляються дуже
рано і мають важчий перебіг.
При вертикальному механізмі зараження плода інкубаційний період
становить 12 місяців. Для інфікування дітей парантеральним шляхом є
більш тривалий інкубаційний період, що становить до 41 місяця, але
відмічено, що після інфікування дітей під час гемотрансфузії
інкубаційний період може бути дуже коротким – від 2 до 4 тижнів.
Після інкубаційного періоду проявляються перші прояви ВІЛ у дітей, а
саме:
лихоманка яка триває 2-3 тижні;
збільшення периферичних лімфовузлів;
гепато- і спленомегалія;
прояви ангіни, яка нагадує „мононуклеозний ” комплекс;
підвищена пітливість;
апатія, втомлюваність;
кореподібний висип на шкірі;
в аналізі крові – лейкопенія, яка триває 2-4 тижні.
Після перших клінічних проявів починається тривалий схований період,
який має перебіг до декількох років. У деяких дітей періоду перших
клінічних проявів не буває, а латентний період розтягується на 5-10
років. За новою класифікацію ВІЛ-інфікування у дітей це стадія Р1 –
стадія стертого перебігу ВІЛ. Стадія Р1 – характеризується окремими
симптомами:
поліаденопатія (лімфовузли болісні, рухливі, не спаяні з підшкірною
клітковиною);
суфебрилітет;
пітливість;
слабкість, втома;
діти не дають приросту в масі тіла.
Ця стадія отримала назву хронічної лімфаденопатії. Поки ще не з’ясовано
з якою частотою і які є критерії переходу стадії хронічної
лімфаденопатії в наступну стадію „перед -СНІД” або стадію Р2 – клінічно
вираженої інфекції, а саме в Р” – стадію неспецифічних ознак.
Проявлення стадії Р2а:
підвищена температура тіла;
лімфаденопатія;
пітливість, особливо вночі;
проноси і зниження маси тіла;
рецидувуючі назофарингіти, бронхіти, отити, пневмонії
бактеріально-вірусної етіології;
на шкірі герпетичні висипання, грибкові ураження, гнійничкові елементи;
кандидозні стоматити;
паротити;
гепато- і спленомегалія, порушення фізичного розвитку дитини.
У новонароджених інфікованих ВІЛ ураження ЦНС починають проявлятися від
2 до 5 років. Нейро-СНІД визначається у 50-80% випадків. Ураження
нервової системи у дітей первинні, обумовлені реплікацією і експресією
вірусу в самих клітинах мозку. Вірус визначається у спинномозковій
рідині, клітинах спинного і головного мозку.
Стадія Р2б. Є лімфаденопатія, що свідчить про порушення діяльності
імунної системи та її руйнування. У дітей характеризується прогресуючим
неврологічним захворюванням:
хронічним менінгітом;
приступами невропатії;
підгострою енцефалопатією;
прогресуючою деменцією.
У дітей прогресуюча енцефалопатія закінчується смертю через 12-16
місяців.
На першому році життя у дітей проявляються такі симптоми з боку нервової
системи:
гіпертонус, тремор кінцівок, посмикування дрібних м’язів, загальні
судоми;
пара- та тетрапарези;
патологічні рефлекси;
псевдобульбарні паралічі;
відставання у психічному розвитку, мікроцефалія.
Діагностика базується на клінічних проявах. Ураження мозку
підтверджується комп’ютерною томографією, при якій визначається атрофія
кори великих півкуль, збільшення шлуночків мозку. У спинномозковій
рідині визначаються антитіла до ВІЛ.
На першому році життя в 15% випадків може зустрічатися пневмоцистна
пневмонія, у дітей після року – у 38% випадків. Частіше вона
розвивається на 5-6 місяці життя дитини і має клінічні прояви:
сухий постійний кашель;
висока температура тіла;
тахіпное;
пітливість, особливо вночі;
прогресуюча слабкість;
аускультативно в легенях крепітація і дрібно пухирчасті вологі хрипи;
перкуторно притуплення звуку;
перебіг рецедивуючий або затяжний.
Діагноз підтверджується рентгенологічним дослідженням. На
рентгенологічному знімку визначається дифузна інфільтрація легеневих
полів, посилення легеневого малюнку. У біоптичному матеріалі
визначаються пневмоцисти.
Стадія Р2с. Проявляється у дітей лімфоцитарною інтерстиціальною
пневмонією, яка є унікальною патологією дитячого СНІДу, що не пов’язана
з додатковою інфекцією. Клінічні прояви такої пневмонії відрізняються
від пневмоцистної, а саме:
початок захворювання непомітний, повільно прогресуючий;
сухий кашель, задишка;
швидкий розвиток симптомів хронічної дихальної недостатності;
розвиток респіраторного депрес- синдрому з явищами гіпоксії.
Діагноз базується на основі клінічних проявів і підтверджується
рентгенологічно.
Стадія Р2d. У дітей проявляється рецидивуючими бактеріальними
інфекціями, які дають прояви:
гнійного отиту;
менінгіту;
гнійної пневмонії з абсцесом;
бактеріального сепсису;
остеомієліту;
пневмонії, яка викликається паличкою туберкульозу птахів;
Стадія Р2е. Проявляється вторинними пухлинами, лімфомою мозку. У 1/3
дорослих спостерігається саркома Капоші. У дітей рідко проявляється, але
перебіг дуже злоякісний. Має наступні особливості:
вогнища саркоми з бородавчастою поверхнею;
колір темно–бурий або синюшно-червоний;
ураження визначаються на голові, на слизовій оболонці ротової порожнини,
шлунково-кишкового тракту (така локалізація визначається у дітей на
відміну від дорослих, коли вогнища уражають, в першу чергу, кінцівки).
Первинна лімфома мозку спостерігається дуже рідко.
Стадія Р2f. Характеризується проявленням захворювань різних органів, а
саме:
нефропатії;
кардіопатії;
тромбоцитопатії;
множинні артеріопатії;
гепатопатії.
Проявляється органна патологія симптомами:
серцевої недостатності;
гіпертонії і дилатації серця, перикардиту;
тромбозу коронарних судин;
нефротичного синдрому;
ниркової недостатності;
печінкової недостатності.
У дітей інфікованих внутрішньоутробно, в ранні строки вагітності
проявлення клінічно вираженого СНІДу спостерігається 4-6 місяців,
остаточний діагноз встановлюється в 9 місяців. В цей період життя дитини
визначається висока летальність. Для таких дітей головним є дизморфний
синдром (ВІЛ-ембріопатія), який має наступні прояви:
мікроцефалія;
відсутність перетинок носу;
затримка росту;
збільшення відстані між очима;
блакитна рогівка ока;
косоокість;
не зарощена верхня губа.
Причиною смерті дітей в ранньому віці стає пневмоцистна пневмонія або
бактеріальний сепсис.
PAGE
PAGE 6
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter