Історія хвороби: вірусний гепатит В, жовтянична форма, гострий перебіг

паспортна частина:

Прізвище, ім’я, по-батькові :

Рік народження: 1974

Сімейне становище: заміжня

Професія: ператор ЦОСПП

Адреса проживання : м. Тернопіль, вул.

Дата захворювання: 3.02.01.

Дата і час вступу в стаціонар:12.02.01.

Діагноз при направленні. Вірусний гепатит, жовтянична форма,

Діагноз при поступленні. Вірусний гепатит, жовтянична форма,

Клінічний діагноз (основний, ускладнення, супутній). Вірусний гепатит
В, жовтянична

форма, гострий перебіг, середнього ступеня важкості, період розпалу

СКАРГИ ХВОРОЇ

на жовтяницю, відчуття важкості і тупий біль в епігастрії та правому
підребер’ї, свербіння шкіри, висипання у вигляді кропивниці, зниження
апетиту, відразу до їжі, на нудоту, загальну слабкість, зниження
працездатності, порушення сну, підвищення температура тіла до 37,4(С
–37(С.

Амнез даного захворювання:

Перші ознаки хвороби з»явилися 3.02.2001 року. Відчула наростаючу
загальну слабкість, зниження працездатності, кволість, біль голови,
подразливість, порушення сну, запамороченням.Пізніше з’явились зниження
апетиту, аж до анорексії і відрази до їжі, нудота, періодичний біль в
суглобах, з 6.02.01 — відчуття важкості і тупий біль в епігастрії та
правому підребер’ї, субфебрилітет, 8.02.01. — висипання у вигляді
кропивниці, а 10.02.01 – пожовтіння шкіри.

Розладів випорожнень не було.

Попередній діагноз: Вірусний гепатит, жовтянична форма,

лабораторні дослідження та лікування до госпіталізації не проводились

Дата госпіталізації – 26.02.01.

Епідеміологічний анамнез

Джерелом інфекції може бути хвора людина, в даному випадку чоловік, який
знаходився на стаціонарному лікуванні з приводу вірусного гепатиту В.
Син хворіє хронічним вірусним гепатитом Сприйнятливість організму –
висока. Умови харчування задовільні, в домашніх умовах.
Санітарно-гігієнічних навиків дотримується. Ектопаразитів не виявлено.
Захворюванню сприяла наявність побутових контактів. Умови життя хворого
в останній час задовільні. Щеплення проводились згідно з календарем
щеплень. Даною хворобою хворіє вперше.

Анамнез життя:

Росла і розвивалась в задовільних матеріально- побутових умовах, в
фізичному та психологічному розвитку від ровесників не відставала, в
дитинстві перенесла кір, вітряну віспу, епідпаротит. ГРЗ хворіє не
частіше 2-3 разів на рік. Менструації встановились в 15- річному віці .
Заміжня, виховує сина ( 11років) Спадкові, венеричні захворювання,
туберкульоз в себе та в родичів заперечує. Шкідливі звички заперечує.
Був контакт з інфекційними хворими протягом останніх 21 дня. Професійних
шкідливостей немає. Алергологічний анамнез не обтяжений.

ТЕПЕРІШНІЙ СТАН ХВОРОЇ

Об’єктивне обстеження:

Загальний стан: середньої тяжкості. t- 37,2(с Шкіра і видимі слизові
жовтушні. Свідомість ясна. Положення в ліжку активне. Вираз обличчя
звичайний, будова тіла нормостенічна. Ріст 166см. Вага 57кг. . Ширина
очних щілин звичайна. Вуха чисті.Натискування на соскоподібний відросток
неболюче. Гострота слуху нормальна.

Обстеження хворої за системами.

Шкіра жовтуватого кольору . Рубець після апендектомії. Волосяний
покрив розвинутий за “ жіночим” типом. Вологість шкіри нормальна .
Еластичність нормальна. Слизові облонки рота та повік жовтушні.
Висипань, змін пігментації, виразок в порожнині рота немає. Язик
вологий, з білим нальотом. Підшкірна клітковина розвинута помірно.

Лімфатичні вузли. Підборідні,підщелепні, по ходу грудино
ключично-сосковидного м`яза, над- і підключичні, аксілярні, пахові,
стегнові, підколіні не пальпуються.

М`язи, кістки При пальпації не болючі, без ущільнень,атрофій.

Суглоби. Болючості при пальпації і рухах немає.

Органи диханя. Дихання через ніс вільне. Голос гучний.Пальпація гортані
безболісна.Грудна клітка нормостенічна. Змішаний тип диханя з
переважанням грудного. Обидві половини грудної клітки приймають участь
в акті дихання, частота дихання 18 за 1-хв. Дихання ритмічне. При
пальпації болючості не спостерігається. Голосове тримтіня не
змінене..При порівняльній перкусії ясний легеневий звук.

При аускультації легень над симетричними ділянками вислуховується
везикулярне дихання. Хрипи і шум тертя плеври не вислуховується.

Нижня межа легень

Місце перкусії Права легеня Ліва легеня

Парастернальна V ребро —

Середньоключична VI ребро —

Передня пахвинна VII ребро VII ребро

Середня аксілярна VIII ребро VIII ребро

Задня аксілярна IX ребро IX ребро

Лопаткова X ребро X ребро

Біляхребтова Остистий відросток ХІ грудного хребця

Рухомість нижніх країв легень

Частина легені Права Ліва

Топографічна лінія на вдиху на видиху cумарна На вдиху на видиху сумарна

l. medioclaveicularis 2 — 3 2 – 3 4 — 6 __ __ __

l. axillaris media 3 — 4 3 – 4 6 — 8 3 – 4 3 — 4 6 — 8

l. scapularis 2 — 3 2 – 3 4 – 6 2 – 3 2 — 3 4 — 6

Органи кровообігу. Пульс на обох променевих артеріях 74уд./хв.,
ритмічний задовільного наповненняий і напружения. Артеріальний тиск на
плечовій артерії 120/80мм. Рт. Ст. Верхівковий поштовх виявляється при
пальпації у 5 міжребері на 2,5см. досередини від середньоключичної
лінії, площею 2см, помірної сили, резистентний.

Межі відносної серцевої тупості.

Права — в IV міжребері на 1см назовні від правого краю грудини

Ліва — вV міжребері на 1см. назовні від mediaclavicularis sinistra.

Верхня – верхній край III ребра по L. Parasternalis sinistra.

Межі абсолютної серцевої тупості.

Права – По лівому краю грудини в IV міжребері.

Ліва – на 1см. До середини по L. мediaclavicularis sinistra в V
міжребері.

Верхня – верхній край IV ребра по L. рarasternalis sinistra.

Тони серця гучні, ритмічні. Пульс 74 уд./хв., ритмічний, помірного
наповнення і напруження. АТ 120/80 мм.рт.ст.

Шлунково – кишковий тракт.Рот відкриває вільно. Запах з рота
звичайний.Слизова порожнини ротоглотки жовтушна. Язик обкладений білою
осугою.Мигдалики нормального забарвлення та величини. Ковтання вільне. Є
нудота. При пальпації живіт м(який, незначно болючий в правому
підребер’ї.м Пальпаторно печінка збільшена на 3 см. Селезінка не
пальпується .Симптоми подразненя очеревини відємні, перистальтика
вислуховується на всьму протязі. Випорожнення – сформовані, знебарвлені,
без домішок, регулярні, 1 –2 р/д

Ендокринна система

Щитовидна залоза не пальпується.

Сечовидільна система

Нирки не пальпуються.

Симптом Пастернацького від’ємний з обох боків.

Сечопуск вільний, не болючий, 6-7 разів на добу, вночі відсутній.

Нервов-психічна сфера

Орієнтація в часі і просторі збережена.Контакт добрий.Патологічних
рефлексів не виявлено.

Дані лабораторних методів обстеження:

Загальний аналіз крові:

НВ-100г/л

Е- 3.49 Т/л

КП – 0.9

Lе- 4.6 Г/л

е-1, п- 7%,

с – 29%,

л- 53%, м- 10%.

ШОЕ –10 мм/год

аналіз крові на цукор

глюкоза –4,75 ммоль/л

біохімічний аналіз крові

білірубін загальний-265,76 ммоль/л

прямий-247,64 ммоль/л

непрямий – 18,12 ммоль/л

сечовина-3,14ммоль/л

креатинін-0,074 ммоль/л

білок – 73,2 г/л

тимолова проба – 10,56

сулемова проба – 1,6 ммоль/л

загальний аналіз сечі

к-сть- 130 мл

колір – темно-жовтий

реакція –слабокисла

Е – 1 -2 в п/з

Lе – 1-2 в п/з

епітелій- плоский невелика к- сть

солі-уратів невел к-сть

цукор не знайдено

білок-0,041г/л

ацетон-не виявлено

ПОПЕРЕДНІЙ ДІАГНОЗ

На основі скарг хворої на жовтяницю, відчуття важкості і тупий біль в
епігастрії та правому підребер’ї, свербіння шкіри, висипання у вигляді
кропивниці, зниження апетиту, відразу до їжі, на нудоту, загальну
слабкість, зниження працездатності, порушення сну, підвищення
температура тіла до 37,4(С –37(С;

даних анамнезу захворювання: перші ознаки хвороби з»явилися 3.02.2001
року. Відчула наростаючу загальну слабкість, зниження працездатності,
кволість, біль голови, подразливість, порушення сну,
запамороченням.Пізніше з’явились зниження апетиту, аж до анорексії і
відрази до їжі, нудота, періодичний біль в суглобах, з 6.02.01 —
відчуття важкості і тупий біль в епігастрії та правому підребер’ї,
субфебрилітет, 8.02.01. — висипання у вигляді кропивниці, а 10.02.01
–пожовтіння шкіри.Розладів випорожнень не було;

даних епіданамнезу: джерелом інфекції може бути хвора людина, в даному
випадку чоловік, який знаходився на стаціонарному лікуванні з приводу
вірусного гепатиту В. Син хворіє хронічним вірусним гепатитом
Сприйнятливість організму – висока.

Даних лабораторно-інструментального обстеження: Lе- 4.6 Г/л, е-1, п-
7%, с – 29%,

л- 53%, м- 10%., ШОЕ –10 мм/год; білірубін загальний-265,76 ммоль/л,
прямий-247,64 моль/л, непрямий – 18,12 ммоль/л, сечовина-3,14ммоль/л,
тимолова проба – 10,56, сулемова проба – 1,6 ммоль/л, колір сечі –
темно-жовтий.

У хворої виявлено наступні клінічні синдроми:

Гепатолієніальний (як ведучий)

Інтоксикаційний

Артралгічний

Диспепсичних розладів

Уртикарної висипки

Ці синдроми вкладаються в наступний клінічний діагноз:

Вірусний гепатит В, жовтянична форма, гострий перебіг, середнього
ступеня важкості, період розпалу,

ПЛАН ОБСТЕЖЕННЯ ТА ЛІКУВАННЯ

ОБСТЕЖЕННЯ

1.Загальний аналіз крові

2.Загальний аналіз сечі

3.Біохімічний аналіз крові

4.Біохімічний аналіз сечі

5.Аналіз калу на стеркобілін

5.Кров на RW

6.Сулемова проба

7.Тимолова проба

8.ЕКГ

9.Аналіз сечі на уробілін та жовчні пігменти

10.Кал на яйця глистів

ЛІКУВАННЯ

Режим ліжковий

Дієта – стіл №5 по Певзнеру

1.Етіотропна терапія:

Мефенамінова кислота:

Rp.:Tab. Acidi mephenamini 0,5 N 20

D.S.По 1 таблетці 3 рази на добу

#

2.Патогенетична терапія:

а.) Розчин глюкози 5% 400 мл+вітамін С 5% -2,0 в/в крапельно.

Rp.: Sol. Glucosi 5% — 400 ml + vit. C 5% — 2,0

D.S. внутрішньовенно крапельно

#

б.) Рибоксин 0,2 по 1 таблетці на добу

Rp.: Tab. Riboxini 0,2

D.t.d. N 50

Signa. По 1 таблетці на добу

#

в.) імуностимулятори: левамізол

Rp.: Levamisoli 0, 15 N 2

D.S. по 1 таблетці перед сном

#

г.)Ізотонічний розчин 400 мл в/в крапельно 1 р/д

Rp.: Sol. Natrii chloridi 0,9% — 400 ml

D.S. внутрішньовенно крапельно 1 раз на день

#

д.)Сілард Р по 1 столовій ложці 2 р/д за 2 години до чи після їди

е.)Метилурацил 0,5 по 1 таблетці 3 р/д

Rp.: tab. Methyluracili 0,5 n20

D.S.по 1 таблетці 2 рази на день

#

є.)Фестал

Rp.: dragee “Festali”N 50

D.S.По 1 драже 3 рази на добу

#

ж.) Карсил

Rp.: dragee “Carsili” 0, 035 N50

D.S.По 1 драже 3 рази на добу

#

з.)Ревіт по 1драже на добу

Rp.: Dragee “Reviti” N 50

D.S.По 2 драже 1 раз на добу

#

і.)Кислота аскорбінова

Rp.: Acidi ascorbinici 0,1 N 20

d.s. По 2 таблетки 3 рази на добу

#

ї.)Відвар плодів шипшини по 1 стакану 3 рази на день після зниження
показників білірубіну до 35 мкмоль/л

ЛАБОРАТОРНІ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ДАНІ

Загальний аналіз крові:

НВ-100г/л

Е- 3.49 Т/л

КП – 0.9

Lе- 4.6 Г/л

е-1, п- 7%,

с – 29%,

л- 53%, м- 10%.

ШОЕ –10 мм/год

аналіз крові на цукор

глюкоза –4,75 ммоль/л

біохімічний аналіз крові

білірубін загальний-265,76 ммоль/л

прямий-247,64 ммоль/л

непрямий – 18,12 ммоль/л

сечовина-3,14ммоль/л

креатинін-0,074 ммоль/л

білок – 73,2 г/л

тимолова проба – 10,56

загальний аналіз сечі

к-сть- 130 мл

колір – темно-жовтий

реакція –слабокисла

Е – 1 -2 в п/з

Lе – 1-2 в п/з

епітелій- плоский невелика к- сть

солі-уратів невел к-сть

цукор не знайдено

білок-0,041г/л

ацетон-не виявлено

RW (-)

Дані ЕКГ відповідають віковим нормам

Аналіз калу на стеркобілін

Стеркобілін (+)

Кал на яйця глистів

Я/г не виявлено

ЩОДЕННИК

14.02.2001 Стан хворої Призначення

Температура – 37,6(С. ЧСС = 80 уд/хв

Частота дихання – 19 дихальних рухів за хвилину.

АТ=110/70мм.рт.ст.

Загальний стан хворої середньої важкості,свідомість ясна. Скарги на
відчуття важкості і тупий біль в епігастрії та правому підребер’ї,
свербіння шкіри, висипання у вигляді кропивниці, зниження апетиту,
відразу до їжі, на нудоту, загальну слабкість, зниження працездатності,
порушення сну.

Діяльність серця ритмічна, тони чисті. В легенях вислуховується
везикулярне дихання.печінка збільшена на 4 см . Сечопуск – 6-7 разів на
день, нетримання сечі відсутнє, сеча червоного кольору, кал
знебарвлений. Фізвідправлення в межах норми.

. Режим ліжковий.

Дієта №5 за Певзнером

Медикаментозне лікування:

Rp.:Tab. Acidi mephenamini 0,5 N 20

D.S.По 1 таблетці 3 рази на добу

#

Rp.: Sol. Glucosi 5% — 400 ml + vit. C 5% — 2,0 . D.S. внутрішньовенно
крапельно

#

Rp.: Tab. Riboxini 0,2

D.t.d. N 50. Signa. По 1 таблетці на добу

#

Rp.: Levamisoli 0, 15 N 2

D.S. по 1 таблетці перед сном

#

Rp.: Sol. Natrii chloridi 0,9% — 400 ml

D.S. внутрішньовенно крапельно 1 раз на день

#

Сілард Р по 1 столовій ложці 2 р/д за 2 години до чи після їди

#

Rp.: tab. Methyluracili 0,5 n20

D.S.по 1 таблетці 2 рази на день

#

Rp.: dragee “Festali”N 50

D.S.По 1 драже 3 рази на добу

#

Rp.: dragee “Carsili” 0, 035 N50

D.S.По 1 драже 3 рази на добу

#

Rp.: Dragee “Reviti” N 50

D.S.По 2 драже 1 раз на добу

#

Rp.: Acidi ascorbinici 0,1 N 20

d.s. По 2 таблетки 3 рази на добу

#

16.02.2001 Стан хворої Призначення

Температура – 37,4(С. ЧСС = 80 уд/хв

Частота дихання – 17 дихальних рухів за хвилину.

АТ=120/80мм.рт.ст.

Загальний стан хворої середньої важкості,свідомість ясна. Скарги на
відчуття важкості і тупий біль в епігастрії та правому підребер’ї,
свербіння шкіри, зниження апетиту, відразу до їжі, на нудоту, загальну
слабкість, зниження працездатності, порушення сну.

Діяльність серця ритмічна, тони чисті. В легенях вислуховується
везикулярне дихання.печінка збільшена на 3 см . Сечопуск – 6-7 разів на
день, нетримання сечі відсутнє, сеча червоного кольору, кал
знебарвлений. Фізвідправлення в межах норми.

. Режим ліжковий.

Дієта №5 за Певзнером

Медикаментозне лікування:

Rp.:Tab. Acidi mephenamini 0,5 N 20

D.S.По 1 таблетці 3 рази на добу

#

Rp.: Sol. Glucosi 5% — 400 ml + vit. C 5% — 2,0 . D.S. внутрішньовенно
крапельно

#

Rp.: Tab. Riboxini 0,2

D.t.d. N 50. Signa. По 1 таблетці на добу

#

Rp.: Levamisoli 0, 15 N 2

D.S. по 1 таблетці перед сном

#

Rp.: Sol. Natrii chloridi 0,9% — 400 ml

D.S. внутрішньовенно крапельно 1 раз на день

#

Сілард Р по 1 столовій ложці 2 р/д за 2 години до чи після їди

#

Rp.: tab. Methyluracili 0,5 n20

D.S.по 1 таблетці 2 рази на день

#

Rp.: dragee “Festali”N 50

D.S.По 1 драже 3 рази на добу

#

Rp.: dragee “Carsili” 0, 035 N50

D.S.По 1 драже 3 рази на добу

#

Rp.: Dragee “Reviti” N 50

D.S.По 2 драже 1 раз на добу

#

Rp.: Acidi ascorbinici 0,1 N 20

d.s. По 2 таблетки 3 рази на добу

#

18.02.2001 Стан хворої Призначення

Температура – 37,2(С. ЧСС = 76 уд/хв

Частота дихання – 19 дихальних рухів за хвилину.

АТ=110/70мм.рт.ст. Загальний стан хворої середньої важкості,свідомість
ясна. Скарги на відчуття важкості і тупий біль в епігастрії та правому
підребер’ї, зниження апетиту, відразу до їжі, на нудоту, загальну
слабкість, зниження працездатності, порушення сну.

Діяльність серця ритмічна, тони чисті. В легенях вислуховується
везикулярне дихання.печінка збільшена на 2,5 см . Сечопуск – 6-7 разів
на день, нетримання сечі відсутнє, сеча червоного кольору.
Фізвідправлення в межах норми.

. Режим ліжковий.

Дієта №5 за Певзнером

Медикаментозне лікування:

Rp.:Tab. Acidi mephenamini 0,5 N 20

D.S.По 1 таблетці 3 рази на добу

#

Rp.: Sol. Glucosi 5% — 400 ml + vit. C 5% — 2,0 . D.S. внутрішньовенно
крапельно

#

Rp.: Tab. Riboxini 0,2

D.t.d. N 50. Signa. По 1 таблетці на добу

#

Rp.: Levamisoli 0, 15 N 2

D.S. по 1 таблетці перед сном

#

Rp.: Sol. Natrii chloridi 0,9% — 400 ml

D.S. внутрішньовенно крапельно 1 раз на день

#

Сілард Р по 1 столовій ложці 2 р/д за 2 години до чи після їди

#

Rp.: tab. Methyluracili 0,5 n20

D.S.по 1 таблетці 2 рази на день

#

Rp.: dragee “Festali”N 50

D.S.По 1 драже 3 рази на добу

#

Rp.: dragee “Carsili” 0, 035 N50

D.S.По 1 драже 3 рази на добу

#

Rp.: Dragee “Reviti” N 50

D.S.По 2 драже 1 раз на добу

#

Rp.: Acidi ascorbinici 0,1 N 20

d.s. По 2 таблетки 3 рази на добу

#

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ ДІАГНОЗ

Вищеописані клінічні синдроми характерні для вірусних гепатитів А і В,
грипу, харчових токсикоінфекцій, жовтяничної форми лептоспірозу,
гострий аппендицит, токсичні гепатити, медикаментозні жовтяниці,
механічні жовтяниці, інфекційний мононуклеоз, псевдотуберкульоз, інших
інфекційних захворювань. Для дифдіагностики вірусних гепатитів А і В
скористаємося наступною схемою:

Клінічні особливості гепатитів А та В

Ознаки Гепатит А Гепатит В

Інкубаційний період Короткий (до 45 днів) Довготривалий (3-6 міс)

Початок Часто гострий, підгострий Поступовий

Прояви початкового періоду Підвищення температури, озноб, катаральні
явища Часто артралгії, свербіння шкіри, кропивниця

Тривалість початкового періоду Короткий (5-7 днів) Тривалий (більше 2-х
тижнів)

Наростання жовтяниці Швидке Повільне

Самопочуття при наростанні жовтяниці Швидко покращується Не
покращується, посилюється астенія

Перебіг хвороби Переважання легких форм Переважання важких і
середньоважких форм

Тривалість жовтяничного періоду Нетривалий (від декіль-кох днів до 1—2
тиж) Тривалий (більше 1 міс)

Наявність загострень, рецидивів, ускладнень Нехарактерні Часті

Наслідки хвороби Одужання Можливий перехід у хронічний гепатит

Супутні захворювання Рідко Інфекція-мікст

Гіпербілірубінемія Невисока або помірна, швидко знижується Тривалий час
наростає, висока, схильна до повторних підвищень

На підставі даних, отриманих від нашої хворої, діагноз вірусний гепатит
А можемо відкинути.

Для грипу, на відміну від ВГ, характерні: раптовий початок з
максимальним розвитком симптомів інтоксикації в 1-у добу хвороби; озноб,
який швидко змінюється відчуттям жару; ломота в суглобах, попереку,
інтенсивний біль голови з типовою локалізацією в лобно-скроневій ділянці
і очах; приєднання на 2-3-й день хвороби помірного риніту з нежитем і
приступів трахеїту. При огляді можна виявити кон’юнктивіт, склерит,
виражену гіперемію і набряк слизової оболонки зіва, ін’єкцію судин склер
і зернисту енантему м’якого піднебіння.

При ВГ навіть гострий початок хвороби супроводжується поступовим
наростанням симптомів інтоксикації, диспепсичними явищами, печінка
збільшена, чутлива до пальпації. Важливе значення мають епідеміологічний
анамнез і результати біохімічного дослідження крові (підвищення
активності АлАТ і АсАТ, показника тимолової проби), які при грипі у
межах норми або змінюються мало.

Виражений диспепсичний синдром у початковий період гепатиту іноді
наводить на думку про харчову токсикоінфекцію. Але це захворювання
починається раптово, через декілька годин після вживання недоброякісного
продукту. З’являються нудота і блювання (часто повторне і навіть
безперервне) з вираженим болем в епігастральній ділянці. Випорожнення
рідкі, часті. При гепатиті блювання не буває частим, дуже рідко в
початковий період спостерігається пронос. Розпізнаванню хвороби
допомагають поступовий розвиток диспепсичних явищ, наявність
гепатомегалії, підвищення активності амінотрансфераз у сироватці крові.

При підозрі на ревматизм у випадку артралгій необхідно враховувати
властиві йому попередні ангіни, гострий початок хвороби, множинні
ураження суглобів з місцевими запальними змінами і порушенням функцій,
дані про ендоміокардит, ваду серця. Допомагають діагностиці результати
досліджень крові: нейтрофільний лейкоцитоз, збільшення ШОЕ, позитивні
ревмопроби.

Біль у животі в початковий період гепатиту іноді симулює гострий
апендицит. Однак біль локалізується у верхній половині живота і не
поширюється на здухвинну ділянку. Живіт м’який, при пальпації болюче
праве підребер’я, збільшена печінка. Напруження м’язів живота і симптоми
подразнення очеревини, що характерні для апендициту, відсутні. Слід
враховувати зміни гемограми при гострому апендициті — нейтрофільний
лейкоцитоз, зсув формули вліво, збільшення ШОЕ.

Жовтянична форма лептоспірозу, на відміну від ВГ, починається раптово з
ознобу, гіпертермії, яка не зникає з появою жовтяниці, супроводжується
різко вираженими міалгіями, особливо болем у литкових м’язах,
тахікардією, схильністю до колапсу, геморагічних явищ, ниркової
недостатності. З лабораторних тестів важливе значення мають
нейтрофільний лейкоцитоз, різко збільшена ШОЕ, підвищення концентрації
сечовини, креатиніну, залишкового азоту в крові, нормальна або незначно
підвищена активність амінотрансфераз. У сечі знаходять значну кількість
білка, еритроцитів, лейкоцитів, циліндрів. Високочутлива і специфічна
реакція мікроаглютинації лептоспір.

Інфекційний мононуклеоз перебігає з гепатолієнальним синдромом, нерідко
з жовтяницею. Разом з тим хвороба характеризується довготривалою
гарячкою, тонзилітом, лімфаденопатією, можливі висипання на шкірі, що не
типово для ВГ. Диференціювати захворювання допомагають виражений
лейкоцитоз, лімфомоноцитоз, знаходження атипових мононуклеарів у крові,
гетерофільних антитіл у реакції Пауля-Буннеля.

Псевдотуберкульоз починається з гарячки і ознобу, на фоні яких
з’являється жовтяниця. Обличчя і шия гіперемовані, язик “малиновий”, на
шкірі дрібна висипка, що концентрується довкола великих суглобів. Часто
виникають нудота, блювання, біль у животі, пронос. Характерні лейкоцитоз
із зсувом формули вліво, еозинофілія, моноцитоз, різке збільшення ШОЕ.
Активність сироваткових амінотрансфераз залишається нормальною або
помірно підвищується.

Значні труднощі становить диференціація вірусних і токсичних гепатитів.
Дуже важливими є свідчення про контакт із отрутою (чотирихлористий
вуглець, дихлоретан, вінілхлорид), розвиток анурії. Концентрація
білірубіну в крові й активність амінотрансфераз при обох видах гепатитів
підвищуються. Однак при токсичному гепатиті білкові фракції сироватки
крові та осадові проби залишаються в межах норми, а вміст креатиніну,
сечовини й активність лужної фосфатази в крові значно підвищуються.

Жовтяниця може виникати при токсикозах вагітності, особливо при
пізньому. Однак вона, як правило, неінтенсивна, їй передує і її
супроводжує стійке свербіння шкіри, У крові значно підвищена активність
лужної фосфатази. Осадові проби і протеїнограма не змінені,

Медикаментозні жовтяниці, що їх спричинили гепатотропні лікарські
препарати (фтивазид, ПАСК, аміназин, імунодепресанти, деякі антибіотики,
оральні контрацептиви, фторотановий наркоз та ін.), відрізняються від ВГ
відсутністю переджовтяничного періоду, торпідним перебігом жовтяниці за
типом холестазу із значним підвищенням активності лужної фосфатази
крові. Жовтяниця зникає після відміни препарату.

При розрізненні вірусного і алкогольного гепатитів необхідно врахувати,
що останній розвивається у людей, які зловживають алкоголем, через 1-3
доби після прийому великих доз алкогольних напоїв. Супроводжується
симптомами алкогольної інтоксикації (почервоніння обличчя, тремор язика,
рук, психомоторне збудження, делірій). Відсутня циклічність перебігу
хвороби, жовтяниця з’являється рано, нерідко супроводжується болем у
верхній половині живота, свербінням шкіри, гарячкою, інколи асцитом.
Печінка звичайно щільна. У крові — нейтрофільний лейкоцитоз, анемія,
виражена білірубіно-амінотрансферазна дисоціація (високий рівень
білірубіну і незначне підвищення активності амінотрансфераз), високий
вміст холестерину, бета-ліпопротеїдів, фосфоліпідів.

При диференціальній діагностиці з гемолітичною жовтяницею потрібно мати
на увазі, що остання виникає при гемолітичних анеміях, різних
інтоксикаціях, гемотрансфузіях. Вона характеризується довготривалим
хвилеподібним перебігом, нерідко — з дитинства. У хворого можна виявити
ознаки анемії — виражену слабкість, блідість, тахікардію, а також значне
збільшення селезінки. Печінка нормальних розмірів, жовтяниця виражена
слабо. Сеча залишається світлою або забарвлена уробіліном у червоний
(цегляний) колір, у ній білірубін не визначається. Випорожнення
темно-коричневі (гіперхолія). Гіпербілірубінемія обумовлена вільним
білірубіном, активність амінотрансфераз нормальна. Аналіз крові свідчить
про значне зниження вмісту гемоглобіну і еритроцитів, високий
ретикулоцитоз, знижену осмотичну стійкість еритроцитів.

Підпечінкова механічна жовтяниця найчастіше виникає при жовчнокам’яній
хворобі або злоякісних новоутвореннях. У першому випадку вона
з’являється після приступу жовчної кольки, супроводжується ахолією, має
перехідний характер, швидко зникає після зняття больового синдрому. В
анамнезі е дані про приступи болю в правому підребер’ї з іррадіацією під
праву лопатку. Вони, як правило, зв’язані з порушенням дієти, фізичними
або емоційними перевантаженнями. Пальпаторно визначається болючість в
епігастральній ділянці та правому підребер’ї, нерідко — збільшений
болючий жовчний міхур. У зв’язку з розвитком реактивного гепатиту може
збільшуватись печінка. В крові визначається нейтрофільний лейкоцитоз,
збільшена ШОЕ. Активність сироваткових амінотрансфераз, на відміну від
ВГ, підвищена незначно, показник тимолової проби в нормі. Допомагає в
діагностиці ультразвукове дослідження жовчного міхура. Останній виглядає
як ехонегативне утворення з нерівномірно ущільненими і потовщеними
стінками. Ехострук-тура вмісту міхура неоднорідна, з включеннями різної
щільності і ультразвуковою “доріжкою” за ними. Потрібно пам’ятати, що
диференціальна діагностика жовчнокам’яної хвороби дуже відповідальна, бо
діагностична помилка приводить до запізнення з оперативним лікуванням.

При пухлині дуоденопанкреатичної зони жовтяниця наростає на фоні
відносно задовільного самопочуття хворого. Рано з’являється свербіння
шкіри. Больовий синдром значно виражений, оперізуючого характеру, однак
він може бути відсутній. При ураженні пухлиною великого соска
дванадцятипалої кишки жовтяниця переміжна, часті кишкові кровотечі,
швидко наростає анемія. Потрібно враховувати вік хворих, прогресуюче
змарніння, пронос, відразу до м’ясної їжі. Симптом Курвуазьє досить
часто виявляють із запізненням. Внаслідок метастазів промацується велика
горбаста печінка. В аналізі крові нейтрофільний лейкоцитоз і збільшена
ШОЕ. Активність амінотрансфераз, на відміну від ВГ, залишається у межах
норми або незначно підвищується. В останньому випадку цінним є
дослідження цих ферментів у розведеній ізотонічним розчином натрію
хлориду (1:10) сироватці крові (низька активність при механічній
жовтяниці, висока—при ВГ). Для обтурації жовчних шляхів характерно
збільшення показників активності гамма-глутамілтранспептидази, лужної
фосфатази і рівня холестерину. Тимолова проба, як правило, залишається
нормальною. Цінні дані можуть дати рентгенологічне, термографічне,
ультразвукове обстеження, фібродуоденоскопія, сканування печінки,
лапароскопія.

Жовтяниця може розвиватися при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки
внаслідок здавлювання дистального відділу жовчного протоку і сфінктера
Одді на ґрунті перифокального запалення або прогресуючого склерозування
виразки. У першому випадку жовтяниця буде мати непостійний характер, у
другому—стійкий. На відміну від ВГ, біль в епігастральній ділянці та
диспепсичні симптоми при цих станах не супроводжуються явищами загальної
інтоксикації, збільшенням печінки і селезінки. Для склерозуючого
виразкового процесу характерні свербіння шкіри, шлунково-кишкові
кровотечі, постгеморагічна анемія. Важливе діагностичне значення мають
рентгенологічне і фіброендоскопічне обстеження — виявлення ніші в
ділянці цибулини дванадцятипалої кишки, низька активність АлАТ, високі
показники лужної фосфатази.

Проведена диференціальна діагностика дозволяю виключити вищеперелічені
захворювання.

12.Клінічний діагноз

На основі скарг хворої на жовтяницю, відчуття важкості і тупий біль в
епігастрії та правому підребер’ї, свербіння шкіри, висипання у вигляді
кропивниці, зниження апетиту, відразу до їжі, на нудоту, загальну
слабкість, зниження працездатності, порушення сну, підвищення
температура тіла до 37,4(С –37(С;

даних анамнезу захворювання: перші ознаки хвороби з»явилися 3.02.2001
року. Відчула наростаючу загальну слабкість, зниження працездатності,
кволість, біль голови, подразливість, порушення сну,
запамороченням.Пізніше з’явились зниження апетиту, аж до анорексії і
відрази до їжі, нудота, періодичний біль в суглобах, з 6.02.01 —
відчуття важкості і тупий біль в епігастрії та правому підребер’ї,
субфебрилітет, 8.02.01. — висипання у вигляді кропивниці, а 10.02.01
–пожовтіння шкіри.Розладів випорожнень не було;

даних епіданамнезу: джерелом інфекції може бути хвора людина, в даному
випадку чоловік, який знаходився на стаціонарному лікуванні з приводу
вірусного гепатиту В. Син хворіє хронічним вірусним гепатитом
Сприйнятливість організму – висока.

Даних лабораторно-інструментального обстеження: Lе- 4.6 Г/л, е-1, п-
7%, с – 29%,

л- 53%, м- 10%., ШОЕ –10 мм/год; білірубін загальний-265,76 ммоль/л,
прямий-247,64 моль/л, непрямий – 18,12 ммоль/л, сечовина-3,14ммоль/л,
тимолова проба – 10,56, сулемова проба – 1,6 ммоль/л, колір сечі –
темно-жовтий.

Даних диференціального діагнозу: Клінічні особливості гепатитів А та В

Ознаки Гепатит А Гепатит В

Інкубаційний період Короткий (до 45 днів) Довготривалий (3-6 міс)

Початок Часто гострий, підгострий Поступовий

Прояви початкового періоду Підвищення температури, озноб, катаральні
явища Часто артралгії, свербіння шкіри, кропивниця

Тривалість початкового періоду Короткий (5-7 днів) Тривалий (більше 2-х
тижнів)

Наростання жовтяниці Швидке Повільне

Самопочуття при наростанні жовтяниці Швидко покращується Не
покращується, посилюється астенія

Перебіг хвороби Переважання легких форм Переважання важких і
середньоважких форм

Тривалість жовтяничного періоду Нетривалий (від декіль-кох днів до 1—2
тиж) Тривалий (більше 1 міс)

Наявність загострень, рецидивів, ускладнень Нехарактерні Часті

Наслідки хвороби Одужання Можливий перехід у хронічний гепатит

Супутні захворювання Рідко Інфекція-мікст

Гіпербілірубінемія Невисока або помірна, швидко знижується Тривалий час
наростає, висока, схильна до повторних підвищень

На підставі даних, отриманих від нашої хворої, діагноз вірусний гепатит
А можемо відкинути.

Для грипу, на відміну від ВГ, характерні: раптовий початок з
максимальним розвитком симптомів інтоксикації в 1-у добу хвороби; озноб,
який швидко змінюється відчуттям жару; ломота в суглобах, попереку,
інтенсивний біль голови з типовою локалізацією в лобно-скроневій ділянці
і очах; приєднання на 2-3-й день хвороби помірного риніту з нежитем і
приступів трахеїту. При огляді можна виявити кон’юнктивіт, склерит,
виражену гіперемію і набряк слизової оболонки зіва, ін’єкцію судин склер
і зернисту енантему м’якого піднебіння.

При ВГ навіть гострий початок хвороби супроводжується поступовим
наростанням симптомів інтоксикації, диспепсичними явищами, печінка
збільшена, чутлива до пальпації. Важливе значення мають епідеміологічний
анамнез і результати біохімічного дослідження крові (підвищення
активності АлАТ і АсАТ, показника тимолової проби), які при грипі у
межах норми або змінюються мало.

Виражений диспепсичний синдром у початковий період гепатиту іноді
наводить на думку про харчову токсикоінфекцію. Але це захворювання
починається раптово, через декілька годин після вживання недоброякісного
продукту. З’являються нудота і блювання (часто повторне і навіть
безперервне) з вираженим болем в епігастральній ділянці. Випорожнення
рідкі, часті. При гепатиті блювання не буває частим, дуже рідко в
початковий період спостерігається пронос. Розпізнаванню хвороби
допомагають поступовий розвиток диспепсичних явищ, наявність
гепатомегалії, підвищення активності амінотрансфераз у сироватці крові.

При підозрі на ревматизм у випадку артралгій необхідно враховувати
властиві йому попередні ангіни, гострий початок хвороби, множинні
ураження суглобів з місцевими запальними змінами і порушенням функцій,
дані про ендоміокардит, ваду серця. Допомагають діагностиці результати
досліджень крові: нейтрофільний лейкоцитоз, збільшення ШОЕ, позитивні
ревмопроби.

Біль у животі в початковий період гепатиту іноді симулює гострий
апендицит. Однак біль локалізується у верхній половині живота і не
поширюється на здухвинну ділянку. Живіт м’який, при пальпації болюче
праве підребер’я, збільшена печінка. Напруження м’язів живота і симптоми
подразнення очеревини, що характерні для апендициту, відсутні. Слід
враховувати зміни гемограми при гострому апендициті — нейтрофільний
лейкоцитоз, зсув формули вліво, збільшення ШОЕ.

Жовтянична форма лептоспірозу, на відміну від ВГ, починається раптово з
ознобу, гіпертермії, яка не зникає з появою жовтяниці, супроводжується
різко вираженими міалгіями, особливо болем у литкових м’язах,
тахікардією, схильністю до колапсу, геморагічних явищ, ниркової
недостатності. З лабораторних тестів важливе значення мають
нейтрофільний лейкоцитоз, різко збільшена ШОЕ, підвищення концентрації
сечовини, креатиніну, залишкового азоту в крові, нормальна або незначно
підвищена активність амінотрансфераз. У сечі знаходять значну кількість
білка, еритроцитів, лейкоцитів, циліндрів. Високочутлива і специфічна
реакція мікроаглютинації лептоспір.

Інфекційний мононуклеоз перебігає з гепатолієнальним синдромом, нерідко
з жовтяницею. Разом з тим хвороба характеризується довготривалою
гарячкою, тонзилітом, лімфаденопатією, можливі висипання на шкірі, що не
типово для ВГ. Диференціювати захворювання допомагають виражений
лейкоцитоз, лімфомоноцитоз, знаходження атипових мононуклеарів у крові,
гетерофільних антитіл у реакції Пауля-Буннеля.

Псевдотуберкульоз починається з гарячки і ознобу, на фоні яких
з’являється жовтяниця. Обличчя і шия гіперемовані, язик “малиновий”, на
шкірі дрібна висипка, що концентрується довкола великих суглобів. Часто
виникають нудота, блювання, біль у животі, пронос. Характерні лейкоцитоз
із зсувом формули вліво, еозинофілія, моноцитоз, різке збільшення ШОЕ.
Активність сироваткових амінотрансфераз залишається нормальною або
помірно підвищується.

Значні труднощі становить диференціація вірусних і токсичних гепатитів.
Дуже важливими є свідчення про контакт із отрутою (чотирихлористий
вуглець, дихлоретан, вінілхлорид), розвиток анурії. Концентрація
білірубіну в крові й активність амінотрансфераз при обох видах гепатитів
підвищуються. Однак при токсичному гепатиті білкові фракції сироватки
крові та осадові проби залишаються в межах норми, а вміст креатиніну,
сечовини й активність лужної фосфатази в крові значно підвищуються.

Жовтяниця може виникати при токсикозах вагітності, особливо при
пізньому. Однак вона, як правило, неінтенсивна, їй передує і її
супроводжує стійке свербіння шкіри, У крові значно підвищена активність
лужної фосфатази. Осадові проби і протеїнограма не змінені,

Медикаментозні жовтяниці, що їх спричинили гепатотропні лікарські
препарати (фтивазид, ПАСК, аміназин, імунодепресанти, деякі антибіотики,
оральні контрацептиви, фторотановий наркоз та ін.), відрізняються від ВГ
відсутністю переджовтяничного періоду, торпідним перебігом жовтяниці за
типом холестазу із значним підвищенням активності лужної фосфатази
крові. Жовтяниця зникає після відміни препарату.

При розрізненні вірусного і алкогольного гепатитів необхідно врахувати,
що останній розвивається у людей, які зловживають алкоголем, через 1-3
доби після прийому великих доз алкогольних напоїв. Супроводжується
симптомами алкогольної інтоксикації (почервоніння обличчя, тремор язика,
рук, психомоторне збудження, делірій). Відсутня циклічність перебігу
хвороби, жовтяниця з’являється рано, нерідко супроводжується болем у
верхній половині живота, свербінням шкіри, гарячкою, інколи асцитом.
Печінка звичайно щільна. У крові — нейтрофільний лейкоцитоз, анемія,
виражена білірубіно-амінотрансферазна дисоціація (високий рівень
білірубіну і незначне підвищення активності амінотрансфераз), високий
вміст холестерину, бета-ліпопротеїдів, фосфоліпідів.

При диференціальній діагностиці з гемолітичною жовтяницею потрібно мати
на увазі, що остання виникає при гемолітичних анеміях, різних
інтоксикаціях, гемотрансфузіях. Вона характеризується довготривалим
хвилеподібним перебігом, нерідко — з дитинства. У хворого можна виявити
ознаки анемії — виражену слабкість, блідість, тахікардію, а також значне
збільшення селезінки. Печінка нормальних розмірів, жовтяниця виражена
слабо. Сеча залишається світлою або забарвлена уробіліном у червоний
(цегляний) колір, у ній білірубін не визначається. Випорожнення
темно-коричневі (гіперхолія). Гіпербілірубінемія обумовлена вільним
білірубіном, активність амінотрансфераз нормальна. Аналіз крові свідчить
про значне зниження вмісту гемоглобіну і еритроцитів, високий
ретикулоцитоз, знижену осмотичну стійкість еритроцитів.

Підпечінкова механічна жовтяниця найчастіше виникає при жовчнокам’яній
хворобі або злоякісних новоутвореннях. У першому випадку вона
з’являється після приступу жовчної кольки, супроводжується ахолією, має
перехідний характер, швидко зникає після зняття больового синдрому. В
анамнезі е дані про приступи болю в правому підребер’ї з іррадіацією під
праву лопатку. Вони, як правило, зв’язані з порушенням дієти, фізичними
або емоційними перевантаженнями. Пальпаторно визначається болючість в
епігастральній ділянці та правому підребер’ї, нерідко — збільшений
болючий жовчний міхур. У зв’язку з розвитком реактивного гепатиту може
збільшуватись печінка. В крові визначається нейтрофільний лейкоцитоз,
збільшена ШОЕ. Активність сироваткових амінотрансфераз, на відміну від
ВГ, підвищена незначно, показник тимолової проби в нормі. Допомагає в
діагностиці ультразвукове дослідження жовчного міхура. Останній виглядає
як ехонегативне утворення з нерівномірно ущільненими і потовщеними
стінками. Ехострук-тура вмісту міхура неоднорідна, з включеннями різної
щільності і ультразвуковою “доріжкою” за ними. Потрібно пам’ятати, що
диференціальна діагностика жовчнокам’яної хвороби дуже відповідальна, бо
діагностична помилка приводить до запізнення з оперативним лікуванням.

При пухлині дуоденопанкреатичної зони жовтяниця наростає на фоні
відносно задовільного самопочуття хворого. Рано з’являється свербіння
шкіри. Больовий синдром значно виражений, оперізуючого характеру, однак
він може бути відсутній. При ураженні пухлиною великого соска
дванадцятипалої кишки жовтяниця переміжна, часті кишкові кровотечі,
швидко наростає анемія. Потрібно враховувати вік хворих, прогресуюче
змарніння, пронос, відразу до м’ясної їжі. Симптом Курвуазьє досить
часто виявляють із запізненням. Внаслідок метастазів промацується велика
горбаста печінка. В аналізі крові нейтрофільний лейкоцитоз і збільшена
ШОЕ. Активність амінотрансфераз, на відміну від ВГ, залишається у межах
норми або незначно підвищується. В останньому випадку цінним є
дослідження цих ферментів у розведеній ізотонічним розчином натрію
хлориду (1:10) сироватці крові (низька активність при механічній
жовтяниці, висока—при ВГ). Для обтурації жовчних шляхів характерно
збільшення показників активності гамма-глутамілтранспептидази, лужної
фосфатази і рівня холестерину. Тимолова проба, як правило, залишається
нормальною. Цінні дані можуть дати рентгенологічне, термографічне,
ультразвукове обстеження, фібродуоденоскопія, сканування печінки,
лапароскопія.

Жовтяниця може розвиватися при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки
внаслідок здавлювання дистального відділу жовчного протоку і сфінктера
Одді на ґрунті перифокального запалення або прогресуючого склерозування
виразки. У першому випадку жовтяниця буде мати непостійний характер, у
другому—стійкий. На відміну від ВГ, біль в епігастральній ділянці та
диспепсичні симптоми при цих станах не супроводжуються явищами загальної
інтоксикації, збільшенням печінки і селезінки. Для склерозуючого
виразкового процесу характерні свербіння шкіри, шлунково-кишкові
кровотечі, постгеморагічна анемія. Важливе діагностичне значення мають
рентгенологічне і фіброендоскопічне обстеження — виявлення ніші в
ділянці цибулини дванадцятипалої кишки, низька активність АлАТ, високі
показники лужної фосфатази.

Даних додаткових мктодів обстеження:

Загальний аналіз крові:

Нв — 108 г/л ; еритроцити – 3,75 Т/л; КП – 0,9; лецеоцити – 4,1 Г/л; ШОЕ
6 мм/год

Загальний аналіз сечі:

К-сть- 100 мл;

Колір – червоний;

Прозорість- прозора;

Реакція – слабокисла;

Е 1-2 в п/з Lе – 2-3 в п/з;

Епітелій- перехідний 1-2 в п/зору;

Солі- дібні кристали оксалату Са ;

Біохімічний аналіз крові:

загальний білірубін – 108,72 мкмоль/л;

прямий білірубін – 105,70 мкмоль/л;

непрямий білірубін – 3,02 мкмоль/л;

АлТ – 2,45 ммоль/л;

тімолова проба – 19,92 ммоль/л;

сулемова проба – 1,6 ммоль/л

Можна поставити наступний клінічний діагноз:

Вірусний гепатит В, жовтянична форма, гострий перебіг, середнього
ступеня важкості, період розпалу

13.ЕПІКРИЗ

Хвора Губиш Наталія Євгенівна, 1974 року народження, поступила в
інфекційне відділення ТМЛ №1 12.02.2001 року на 8ий день хвороби. Стан
хворої при госпіталізації середньої важкості. Діагноз свтановлен
12.02.2001 року на підставі скарг хворої на жовтяницю, відчуття важкості
і тупий біль в епігастрії та правому підребер’ї, свербіння шкіри,
висипання у вигляді кропивниці, зниження апетиту, відразу до їжі, на
нудоту, загальну слабкість, зниження працездатності, порушення сну,
підвищення температура тіла до 37,4(С –37(С;

даних анамнезу захворювання: перші ознаки хвороби з»явилися 3.02.2001
року. Відчула наростаючу загальну слабкість, зниження працездатності,
кволість, біль голови, подразливість, порушення сну,
запамороченням.Пізніше з’явились зниження апетиту, аж до анорексії і
відрази до їжі, нудота, періодичний біль в суглобах, з 6.02.01 —
відчуття важкості і тупий біль в епігастрії та правому підребер’ї,
субфебрилітет, 8.02.01. — висипання у вигляді кропивниці, а 10.02.01
–пожовтіння шкіри.Розладів випорожнень не було;

даних епіданамнезу: джерелом інфекції може бути хвора людина, в даному
випадку чоловік, який знаходився на стаціонарному лікуванні з приводу
вірусного гепатиту В. Син хворіє хронічним вірусним гепатитом
Сприйнятливість організму – висока.

Даних лабораторно-інструментального обстеження: Lе- 4.6 Г/л, е-1, п-
7%, с – 29%,

л- 53%, м- 10%., ШОЕ –10 мм/год; білірубін загальний-265,76 ммоль/л,
прямий-247,64 моль/л, непрямий – 18,12 ммоль/л, сечовина-3,14ммоль/л,
тимолова проба – 10,56, сулемова проба – 1,6 ммоль/л, колір сечі –
темно-жовтий та даних диференціального діагнозу. Клінічний діагноз
Вірусний гепатит В, жовтянична форма, гострий перебіг, середнього
ступеня важкості, період розпалу

Було проведено наступне лікування :

Режим ліжковий, дієта – стіл №5 по Певзнеру, етіотропна терапія:
мефенамінова кислота, патогенетична терапія: а.) Розчин глюкози 5% 400
мл+вітамін С 5% -2,0 в/в крапельно.

б.) Рибоксин 0,2 по 1 таблетці на добу, в.) імуностимулятори:
левамізол, г.)Ізотонічний розчин 400 мл в/в крапельно 1 р/д, д.)Сілард
Р по 1 столовій ложці 2 р/д за 2 години до чи після їди, е.)Метилурацил
0,5 по 1 таблетці 3 р/д, є.)Фестал , ж.) Карсил , з.)Ревіт по 1драже
на добу, і.)Кислота аскорбінова, ї.)Відвар плодів шипшини по 1
стакану 3 рази на день після зниження показників білірубіну до 35
мкмоль/л. Після проведеного лікування стан хворої поліпшився:
температура знизилася, зменшилися розміри печінки, самопочуття
покращилося, покращилися біохімічні показники крові, покращилися
суб”єктивні почуття.

Ускладнень та супутніх хвороб не діагностовано.

Хвору виписати за клінічними показаннями, коли не буде скарг,
жовтяниці, розміри печінки нормалізуються , нормалізується рівень
білірубіну в крові., після чого вона підлягає диспансеризації. Перший
огляд – через 1 місяць з дати виписки, повторні в КІЗі, через 3,6,9 та
12 місяців. У разі відсутності клінічних проявів хронічного гепатиту В
та двох негативних результатів на HBsAg, проведених з інтервалом в 10
днів реконвалесцента можна зняти з обліку.

Рекомендовано дотримуватися щадної дієти. Хворій заборонено бути
донором.

Витяг з історії хвороби Губиш Н.Є.

ЛАБОРАТОРНІ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ДАНІ

Загальний аналіз крові:

НВ-100г/л

Е- 3.49 Т/л

КП – 0.9

Lе- 4.6 Г/л

е-1, п- 7%,

с – 29%,

л- 53%, м- 10%.

ШОЕ –10 мм/год

RW (-)

біохімічний аналіз крові

білірубін загальний-265,76 ммоль/л

прямий-247,64 ммоль/л

непрямий – 18,12 ммоль/л

сечовина-3,14ммоль/л

креатинін-0,074 ммоль/л

білок – 73,2 г/л

тимолова проба – 10,56

сулемова проба – 1,6 ммоль/л

Загальний аналіз сечі

к-сть- 130 мл

колір – темно-жовтий

реакція –слабокисла

Е – 1 -2 в п/з

Lе – 1-2 в п/з

Епітелій- плоский невелика к- сть

Солі-уратів невел к-сть

Цукор не знайдено

Білок-0,041г/л

Ацетон-не виявлено

Аналіз калу на стеркобілін

Стеркобілін (+)

Кал на яйця глистів

Я/г не виявлено

аналіз крові на цукор

глюкоза –4,75 ммоль/л

Куратор Земляк О.С.

Похожие записи